Sotalia fluviatilis | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Розміри порівняно з людиною | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Sotalia fluviatilis (Gervais & , 1853) | ||||||||||||||||||
Ареал S. fluviatilis позначено вертикальними штрихами, темно-синім кольором позначено ареал S. guianensis | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Sotalia fluviatilis (Тукуші) — вид ссавців з родини дельфінових ряду китоподібні. Слово тукуші є назвою тварини на мові тупі. Вид досить таки нагадує афаліну, але менший.
Опис
Довжина: від 86 до 206 см. Важить 55 кг в середньому. Дорослі мають 28–35 зубів. Статевий диморфізм відсутній.
Sotalia fluviatilis і Sotalia guianensis дуже схожі за зовнішнім виглядом і були колись класифіковані як один вид. Проте, філогенетичні докази свідчать про те, що вони розділилися приблизно 1,5–2 млн років тому під час пліоцену або раннього плейстоцену. Незважаючи на багато подібних рис, три важливі відмінності допомагають розрізняти ці 2 види. По-перше, S. fluviatilis в основному віддає перевагу прісному середовищу проживання в той час як S. guianensis воліє солоне прибережне середовище проживання. По-друге S. fluviatilis значно менший за розміром, ніж S. guianensis. Нарешті, гаплотип і нуклеотидні послідовності S. fluviatilis є диверсифіковані з S. guianensis. Загалом, S. fluviatilis менший, і має більш коротке рило, ніж більшість інших членів родини Delphinidae. S. fluviatilis від синього до світло-сірого на спині, і вицвітає до білого або біло-рожевого кольору на животі. У більшості особин рило закінчуватися білим кінчиком. Рило тонке і довге, а спинний плавник має трикутну форму і злегка гачкуватий на кінчику.
Поширення
Живе виключно в басейнах річок Амазонки і Оріноко і, як вважається, ендемічний для цього регіону Південної Америки. Найближчі живі родичі Тукуші це Sotalia guianensis, дельфіни, які живуть на мілководді уздовж Атлантичного узбережжя Південної Америки. Проте, Тукуш є симпатричними з амазонськими видами родини Iniidae. Зазвичай зустрічаються поблизу слабкоплинних злиттів і в річкових переходах, де їжі в достатку і менше енергія повинно бути витрачено під час харчування. Вони уникають бруду з берегів і затоплених лісових районів. Хоча деякі особини можна зустріти в області злиття Амазонки з Атлантичним океаном, вони надають перевагу прісноводному середовищу проживання.
Поведінка
Сезонні коливання рівня річкової води мають великий вплив. Тварини запливають до озер під час повені, але залишають їх, коли вода починає спадати, щоб уникнути пастки. Цей сором'язливий представник дельфінових, як правило, найбільш активний рано вранці і ближче до вечора, і, як правило, повільний плавець, який стрибає нечасто. Він пірнає на близько 30 секунд, і використовує ехолокацію для спілкування, а також ловлі риби і креветок. Розмір групи варіюється, в основному вони подорожують в невеликих групах від 1 до 6 особин, але групи можуть бути до 40 особин. Вони чутливі, відчувають стрес при потраплянні в сіті, часто заплутуються і задихаються у сітях. Тукуші погано переносять тривалі періоди транспортування.
Як і більшість дельфінів, тукуші використовують різні свистки і клацання для спілкування з родичами. М'ясоїдний, здобиччю є Променепері поряд з кальмарами і восьминогами. Крім незаконного полювання з боку людини, тукуші немає відомих хижаків.
Відтворення
Мало що відомо про репродуктивні звички виду. Народжують у період низької води, у жовтні та листопаді, після 10–11,6 місяців вагітності. Вважається, що виду властива поліандрія (де кожна самиця має більш одного партнера чоловічої статі), і агресія між самцями спостерігається під час залицяння. Новонароджені варіюються в розмірах від 71 до 106 см в довжину. Обидві статі стають статевозрілими у шість років, після чого самці мають довжину близько 180 см, а самиці довжиною близько 160 см. Повністю дорослі особини обох статей, як правило, рівні по довжині й вазі. Наявні дані свідчать про те, що дикі тукуші можуть жити до 35 років.
Загрози та охорона
Демографічні тенденції невідомі і, таким чином, потенційні потреби збереження та управління не можуть бути визначені. Це єдиний вид прісноводних дельфінових. Попри те, що ніколи не було комерційного промислу цього виду, значне число випадків смерті відбувається в результаті вилову і побічної смертності в знаряддя лову. Інші потенційно важливі загрози включають створення дамб, перевилов риби, човнові удари, хімічне забруднення та шумове забруднення. Вид охороняється законом в більшості країн ареалу.
Джерела
- Dobbin, M. 2011. "Sotalia fluviatilis" (On-line), Animal Diversity Web [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sotalia fluviatilis Rozmiri porivnyano z lyudinoyu Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Kitopodibni Delphiniformes Rodina Delfinovi Delphinidae Rid Sotalia Vid S fluviatilis Binomialna nazva Sotalia fluviatilis Gervais amp 1853 Areal S fluviatilis poznacheno vertikalnimi shtrihami temno sinim kolorom poznacheno areal S guianensis Posilannya Vikishovishe Sotalia fluviatilis Vikividi Sotalia fluviatilis EOL 46559310 ITIS 180422 MSOP 190871 NCBI 103598 Fossilworks 63569 Sotalia fluviatilis Tukushi vid ssavciv z rodini delfinovih ryadu kitopodibni Slovo tukushi ye nazvoyu tvarini na movi tupi Vid dosit taki nagaduye afalinu ale menshij OpisDovzhina vid 86 do 206 sm Vazhit 55 kg v serednomu Dorosli mayut 28 35 zubiv Statevij dimorfizm vidsutnij Sotalia fluviatilis i Sotalia guianensis duzhe shozhi za zovnishnim viglyadom i buli kolis klasifikovani yak odin vid Prote filogenetichni dokazi svidchat pro te sho voni rozdililisya priblizno 1 5 2 mln rokiv tomu pid chas pliocenu abo rannogo plejstocenu Nezvazhayuchi na bagato podibnih ris tri vazhlivi vidminnosti dopomagayut rozriznyati ci 2 vidi Po pershe S fluviatilis v osnovnomu viddaye perevagu prisnomu seredovishu prozhivannya v toj chas yak S guianensis voliye solone priberezhne seredovishe prozhivannya Po druge S fluviatilis znachno menshij za rozmirom nizh S guianensis Nareshti gaplotip i nukleotidni poslidovnosti S fluviatilis ye diversifikovani z S guianensis Zagalom S fluviatilis menshij i maye bilsh korotke rilo nizh bilshist inshih chleniv rodini Delphinidae S fluviatilis vid sinogo do svitlo sirogo na spini i vicvitaye do bilogo abo bilo rozhevogo koloru na zhivoti U bilshosti osobin rilo zakinchuvatisya bilim kinchikom Rilo tonke i dovge a spinnij plavnik maye trikutnu formu i zlegka gachkuvatij na kinchiku PoshirennyaZhive viklyuchno v basejnah richok Amazonki i Orinoko i yak vvazhayetsya endemichnij dlya cogo regionu Pivdennoyi Ameriki Najblizhchi zhivi rodichi Tukushi ce Sotalia guianensis delfini yaki zhivut na milkovoddi uzdovzh Atlantichnogo uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki Prote Tukush ye simpatrichnimi z amazonskimi vidami rodini Iniidae Zazvichaj zustrichayutsya poblizu slabkoplinnih zlittiv i v richkovih perehodah de yizhi v dostatku i menshe energiya povinno buti vitracheno pid chas harchuvannya Voni unikayut brudu z beregiv i zatoplenih lisovih rajoniv Hocha deyaki osobini mozhna zustriti v oblasti zlittya Amazonki z Atlantichnim okeanom voni nadayut perevagu prisnovodnomu seredovishu prozhivannya PovedinkaSezonni kolivannya rivnya richkovoyi vodi mayut velikij vpliv Tvarini zaplivayut do ozer pid chas poveni ale zalishayut yih koli voda pochinaye spadati shob uniknuti pastki Cej sorom yazlivij predstavnik delfinovih yak pravilo najbilsh aktivnij rano vranci i blizhche do vechora i yak pravilo povilnij plavec yakij stribaye nechasto Vin pirnaye na blizko 30 sekund i vikoristovuye eholokaciyu dlya spilkuvannya a takozh lovli ribi i krevetok Rozmir grupi variyuyetsya v osnovnomu voni podorozhuyut v nevelikih grupah vid 1 do 6 osobin ale grupi mozhut buti do 40 osobin Voni chutlivi vidchuvayut stres pri potraplyanni v siti chasto zaplutuyutsya i zadihayutsya u sityah Tukushi pogano perenosyat trivali periodi transportuvannya Yak i bilshist delfiniv tukushi vikoristovuyut rizni svistki i klacannya dlya spilkuvannya z rodichami M yasoyidnij zdobichchyu ye Promeneperi poryad z kalmarami i vosminogami Krim nezakonnogo polyuvannya z boku lyudini tukushi nemaye vidomih hizhakiv VidtvorennyaMalo sho vidomo pro reproduktivni zvichki vidu Narodzhuyut u period nizkoyi vodi u zhovtni ta listopadi pislya 10 11 6 misyaciv vagitnosti Vvazhayetsya sho vidu vlastiva poliandriya de kozhna samicya maye bilsh odnogo partnera cholovichoyi stati i agresiya mizh samcyami sposterigayetsya pid chas zalicyannya Novonarodzheni variyuyutsya v rozmirah vid 71 do 106 sm v dovzhinu Obidvi stati stayut statevozrilimi u shist rokiv pislya chogo samci mayut dovzhinu blizko 180 sm a samici dovzhinoyu blizko 160 sm Povnistyu dorosli osobini oboh statej yak pravilo rivni po dovzhini j vazi Nayavni dani svidchat pro te sho diki tukushi mozhut zhiti do 35 rokiv Zagrozi ta ohoronaDemografichni tendenciyi nevidomi i takim chinom potencijni potrebi zberezhennya ta upravlinnya ne mozhut buti viznacheni Ce yedinij vid prisnovodnih delfinovih Popri te sho nikoli ne bulo komercijnogo promislu cogo vidu znachne chislo vipadkiv smerti vidbuvayetsya v rezultati vilovu i pobichnoyi smertnosti v znaryaddya lovu Inshi potencijno vazhlivi zagrozi vklyuchayut stvorennya damb perevilov ribi chovnovi udari himichne zabrudnennya ta shumove zabrudnennya Vid ohoronyayetsya zakonom v bilshosti krayin arealu DzherelaDobbin M 2011 Sotalia fluviatilis On line Animal Diversity Web 21 veresnya 2016 u Wayback Machine angl angl