Теньо Мінчев

Теньо Мінчев (болг. Теньо Минчев; * 3 березня 1954, Любеново, Старозагорська область) — болгарський футболіст. Півзахисник і захисник, більшість кар'єри провів у «Бероє» (Стара Загора), був багаторічним капітаном команди. Увійшов до символічної збірної клубу «Бероє» всіх часів. Перший офіційний футбольний легіонер у чемпіонатах СРСР. Провів 6 ігор за збірну Болгарії.

Теньо Мінчев
Особисті дані
Народження	3 березня 1954(1954-03-03) (70 років)
	Любеново, Старозагорська область
Громадянство	Болгарія
Позиція	опорний півзахисник; захисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1970—1972 1972—1984 1984 1985—1987 1987—1988 1989	«Енергетик» (Гилибово) «Бероє» (Стара Загора) «Бероє» (Стара Загора) «Крила Рад» (Самара)	33 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1978—1980	Болгарія	4 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
	«Розова долина» (Казанлик) «Бероє» (Стара Загора) «Тракія» (Коларово)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 26 травня 2010.

Життєпис

Починав грати у футбол у селі Гилибово, де навчався в школі. У 1972 запрошений до вищолігової команди «Бероє» (Стара Загора), того ж року з командою здобув бронзові нагороди чемпіонату Болгарії. З 1974 року 20-літній Мінчев став не лише постійним гравцем основного складу, а й капітаном команди на наступних 12 років. Разом з колективом тричі ставав фіналістом Кубка Болгарії, а в 1986 році переміг у чемпіонаті країни, що стало найбільшим успіхом в історії «Бероє».

Провів 6 матчів за національну збірну Болгарії та 2 — за молодіжну. Грав грамотно та надійно, добре бачив поле, володів точним пасом і вмінням вести єдиноборства.

У лютому 1989 року президіум Федерації футболу СРСР дозволив командам заявляти 2 іноземних футболістів для виступів у всесоюзних змаганнях. Завдяки багаторічній дружбі між владою міст Куйбишев і Стара-Загора регулярно проводились товариські ігри між командами «Крила Рад» і «Бероє». Напередодні сезону 1989 року Теньо Мінчев підписав угоду на 1 рік із друголіговою командою «Крила Рад», ставши першим офіційним футбольним легіонером у першостях СРСР. У першості провів 24 матчі. Допоміг клубу здобути перше місце у своїй зоні 2-ї ліги. Після закінчення сезону 1989 повернувся до Болгарії.

Закінчив Вищий інститут фізкультури ім. Г. Димитрова в Софії за спеціальністю тренер.

Батько футболіста .

Титули та досягнення

• Чемпіон Болгарії: 1986

Посилання

• Первому легионеру в советском футболе — 55 лет! (samaraprice.ru, 10 березня 2009) (рос.)
• Дані на сторінці «Крил Рад» (рос.)
• Статитика на КЛІСФ (рос.)