Миха́йлівський райо́н — колишній район у південно-західній частині Запорізької області України. Районний центр — Михайлівка. Населення становить 28 тис осіб (2019 р.). Площа району 1067 км². Утворено 7 березня 1923 року.
Михайлівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Запорізька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Запорізька область | ||||
Код КОАТУУ: | 2323300000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
Населення: | ▼ 27 573 (01.11.2020) | ||||
Площа: | 1067 км² | ||||
Густота: | 25.84 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6132 | ||||
Поштові індекси: | 72000—72045 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Михайлівка | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 8 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 46 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Передерій Сергій Васильович | ||||
Голова РДА: | Тимків Олексій Миколайович | ||||
Вебсторінка: | Михайлівська РДА Михайлівська райрада | ||||
Адреса: | 72002, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Михайлівка, вул. Центральна, 36 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Михайлівський район у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Межує з Василівським, Токмацьким, Мелітопольським та Веселівським районами.
Василівський район | Василівський район | |
Василівський район | Токмацький район | |
Веселівський район | Мелітопольський район |
Загальна площа — 1067 тис. км². Відстань до обласного центру 70 км, до найближчої залізничної станції — 7 км.
Михайлівський район розташований на Причорноморській рівнині. Подекуди місцевість розрізана балками, ярами та промоїнами. Ґрунти представлені чорноземами звичайними малогумусними — 65,5 тис.га, чорноземами південними — 9,9 тис.га, луговими чорноземами — 22,9 тис.га, що утворилися на лісах під степовою трав'янистою рослинністю.
Михайлівський район розташований на водороздільному плато, між р. Дніпро та р. Молочною, де немає жодної річкової долини, жодної більш-менш вираженої значної балки. У зв'язку з цим, Михайлівський район по рельєфу можна розділити на західний і східний підрайони.
Західний підрайон Михайлівського району являє собою понижену безстічну рівнину. Ця рівнина покрита пласкими западинами з пологими, ледь помітними схилами, так званими . Найбільші поди мають діаметр у кілька кілометрів і глибину близько 6-10 м (Тимошівський под), середні поди — глибина близько 1 м і діаметр близько 1 км та інші мілкі поди, які мають кілька десятків метрів у діаметрі і незначну глибину (10-50 см). Міжподовий простір являє собою рівнинне плато з найбільшою відміткою над рівнем моря 75 м. Тимошівський под є найширшим подом у районі. Цей под охоплює близько 5 тис. га земель. Відмітка найнижчого місця поду, у порівнянні з відміткою водороздільного плато, досягає 10 м. Схили подів надзвичайно пологі, ледь помітні, але в деяких випадках вони стають крутішими і коротшими. Поди являють собою водозбірні басейни безстічного степу і часто у вологі роки затоплюються водою, в сухі ж роки, особливо після безсніжних зим, вони вже з ранньої весни пересихають.
Східний підрайон являє собою спокійне водороздільне плато, які пересікаються кількома неглибокими балками та улоговинами. Цей підрайон займає одну третину Михайлівського району. Тут у формуванні рельєфу взяла участь р. Молочна. Землі підрайону знаходяться на її правому березі, більша їх частина розміщена на водороздільному плато.
Молочна являє собою типову південну степову річку з непостійним водостоком. Водою на всьому протязі вона заповнюється тільки восени (в період випадіння значної кількості опадів) і навесні після танення снігу і весняних опадів. Влітку і в першій половині осені вона пересихає, залишаючи тільки відокремлені один від одного плеса. Русло річки добре виражене у вигляді неширокого і неглибокого, але сильно меандруючої канави.
Долина річки Молочної явно асиметрична. Правий берег її високий і крутий з дуже коротким переходом у водороздільне плато. Лівий берег низький і пологий, терасований і поступово переходить у водороздільне плато. На територію Михайлівського району заходить тільки правий берег (Старобогданівська сільська рада).
Плато являє собою вирівняну поверхню з дуже невеликими пониженнями і підвищеннями. Північна частина підрайону більш хвиляста і порізана мілкими і середніми улоговинами і балками. Основна тенденція напрямку балок з південного-сходу на північ та північний захід. Основна балка простягається від кордону Токмацького району з південного-сходу на північ до кордону Василівського району, між селами Українка і Калинівка. До неї підходять з південного сходу і півдня невеликі тальвеги.
Схили балок положисті. Дно балок вузьке, шириною 50-60 м і менше. Деякі схили балок мають багато середніх і мілких діючих ярів та промоїн, які являють собою поглиблення, які мають з трьох сторін круті стрімкі схили.
Водні ресурси
Водні ресурси Михайлівського району небагаті: кілька ставків по балках у північній частині району та річка Молочна в селі Старобогданівка. Основним джерелом задоволення питних та господарських потреб району у воді в даний час є ґрунтові води. Основним джерелом зволоження на території району є атмосферні опади.
Зволоження відбувається нерівномірно. На більш вирівняних ділянках водорозділу опади розподіляються більш рівномірно і глибоко проникають у ґрунт, на схилах водороздільного плато і балок значна частина води стікає і тим більше, чим крутіше схил. На шлейфі схилів, днищах балок і подів зволоження набагато краще. Ґрунтові води на території району залягають на глибині 4-12 м і на ґрунтоутворюючий процес ніяк не впливають.
У західному підрайоні, де яри і балки відсутні, на опади, які випадають чи усмоктуються безпосередньо ґрунтом на місці випадіння, або ж збираються в цих замкнутих безстічних депресіях — подах, звідки вони в значній мірі випаровуються, а частина досягає ґрунтових вод.
Ґрунтові води слабко мінералізовані. Смакові якості цих вод погані, але для вживання придатні. У заплаві річки ґрунтові води залягають на глибині 0,8-1,5 м. На смак вони гірко-солоні, а саме мінералізовані. Ці води беруть безпосередню участь у ґрунтоутворюючому процесі.
Водне господарство Михайлівського району базується на використанні водних ресурсів підземних вод і стічних поверхневих водопотоків. Водогосподарчими об'єктами, які розташовані на території району є: малі водойми, які розташовані головним чином у балках, артезіанські свердловини, шахтні колодязі, водопроводи у населених пунктах району.
У районі налічується 13 ставків, загальна площа яких становить 59,7 га. Ставки використовуються для нагулу водоплавної птиці, розведення риби, водопою худоби. Рибне господарство району слабко розвинуте, більшість ставків заселено дикою рибою, значна частина ставків потребує ремонту, лісозахисту, облаштування ілофільтрів. Зважаючи на відсутність належних топографічних умов, можливостей для розширення мережі ставків в районі немає. Водопостачання району здійснюється переважним чином зі свердловин, глибина яких коливається від 41 до 286 м. Частина населення споживає воду шахтних колодязів, глибина яких коливається від 4 до 20 м.
Клімат
Територія Михайлівського району характеризується континентальним кліматом — посушливим і спекотним. За агротехнічним районуванням області Михайлівський район належить до другого агрокліматичного району, який займає центральну зону області. Ця зона характеризується високими тепловими ресурсами. Сума позитивних температур більше 10 °C за вегетаційний період досягають 3100-3200 °C. Кількість опадів з квітня по вересень становить 240—260 см.
Зима постійно з нестійкою погодою. Поряд з низькими температурами — 8-23 °C наступає різке потепління з температурою +4-7 °C. Такі різкі коливання температур негативно впливають на зимівлю озимих. Висота сніжного покриву досягає 13 см, дуже не стійка, сніг швидко тане з настанням відлиги. Часто в зимовий період замість снігу випадає дощ, виникає крижана кірка. Глибина промерзання ґрунту в середньому становить 25-30 см, мінімальна — 15 см, а максимальна 100 см. Тривалість безморозного періоду в середньому становить 165 днів. Згідно з даними Пришибської метеостанції останні заморозки на поверхні ґрунту припиняються в середньому 16 квітня. Перші осінні заморозки настають в середньому 6 жовтня. Так як вся місцевість району рівна то температурний режим практично однаковий.
Середньорічна кількість опадів в районі становить за багаторічними даними 410 мм. У зимові місяці опадів випадає мало. В літні місяці опадів випадає близько 38 % від річної кількості, часто у вигляді злив, а іноді злив із градом.
Кількість днів з вітровою посухою за весняно-літній період в середньому становить 59 днів, в тому числі на червень і липень припадає до 37 днів. Вітри, які панують переважно східного та південно-східного напрямку. Швидкість руху вітру в середньому 3-5 м/с. Іноді швидкість вітру досягає до 15-20 м/с. Кількість днів із сильними вітрами (понад 15 м/с) по району припадає в середньому до 30 дні на рік, частіше всього навесні.
Внаслідок того, що в районі панують східні та південно-східні сухі вітри, виникає значна посушливість клімату і наявність «суховіїв», які негативно впливають на врожайність сільськогосподарських культур, але попри це, в основному кліматичні умови району сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва.
Корисні копалини
На території Михайлівського району знаходяться поклади рудних та нерудних корисних копалин. Рудні корисні копалини представлені Переверзевським родовищем залізних руд. Запаси по категоріях: А+В+С 1 — 294752 тис. т, С 2 — 109301 тис. т. Нерудні корисні копалини представлені цегляно-черепичною сировиною (Михайлівське родовище (запаси 914 тис. м³), Високівське (запаси 1399 тис. м³)) та будівельними пісками (кар'єри по схилу долини р. Молочної в районі села Старобогданівки).
Михайлівське родовище розташоване на південно-східній окраїні районного центру. Площа 4,1 га на орних землях. Корисна копалина представлена темно-бурими суглинками середньою потужністю 3,2 м і суглинками жовтими середньою потужністю 3,0 м. Розкрив — ґрунтово-рослинний шар середньою потужністю 0,8 м. Родовище на глибині 6 м заводнене. Води не напірні з незначним дебітом. Лабораторними і напівзаводськими іспитами встановлена придатність суглинків для виготовлення цегли марки «100». Сушіння природне. Запаси суглинків по категоріях А+В+С 1 — 914 тис. м³.
Високівське родовище суглинків розташоване за 1,5 км на північ від с. Високе Михайлівського району. Площа 18 га на орних землях. Корисна копалина представлена палево-жовтими і жовто-бурими суглинками з лінзами червоно-бурих глин, рідко пісків. Середня потужність корисної товщі 7,8 м. Розкрита потужність суглинків 17,4 м. Середня потужність розкриву — 1,5 м. Рівень ґрунтових вод на глибині 6-8 м, рідше 1,5-2 м. За даними випробувань суглинки придатні для виготовлення цегли способом напівсухого пресування марки «75», що відповідає вимогам ДСТ 530-54. Запаси по категоріях А+В+С 1 — 1399 тис. м³.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селишні ради і 8 сільських рад, які об'єднують 48 населених пунктів та підпорядковані Михайлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Михайлівка.
Економіка
Сільське господарство
У районі 6 тис. га еродованих орних угідь, 99 % орних земель розташовані на ухилах 0-1°. Найбільшу питому вагу в структурі економіки району займає аграрний сектор. Спеціалізація району — рослинництво і тваринництво. Основна промислова галузь — харчова.
Станом на 01.01.2009 у районі функціонувало 53 сільськогосподарських та 77 фермерських господарств.
Підприємства
- ТОВ ВО «Моліс»
- ВПУ № 52,
- КП «Михайлівський комунгосп»
- ЗАТ «Пришибський Елеватор»
- Білозірська Геологорозвідувальна Експедиція Казенного Підприємства «Південукргеологія»
Транспорт
Територію району перетинає автомобільна траса E105 (Москва—Сімферополь) та Придніпровська залізниця. Діє три залізничні станції. Зручне розташування району дає можливість виходу на Одеську залізницю та на Донецьк (станція Федорівка).
Автомобільний транспорт
На території Михайлівського району експлуатується:
- — доріг територіального значення 50,3 км;
- — доріг районного значення 148,0 км;
- — доріг сільського значення 90,3 км;
- — всього доріг на території району — 288,6 км.
Ділянка магістральної автомобільної дороги державного значення М26 (Харків-Сімферополь) проходить територією району загальною протяжністю 28,8 км. Всі дороги мають тверде покриття.
На ринку пасажирських перевезень у Михайлівському районі діє 2 автоперевізники — приватний підприємець Куліш В. В. та ВАТ «АТП — 12309»
Залізничний транспорт
Через територію району проходить колія Придніпровської залізниці, є 3 залізничних станції, крім того ця залізниця є частиною лінії Москва — Сімферополь. Зручне розташування району дає можливість виходу на Одеську та на Донецьку (станція Федорівка) залізниці.
На території району працюють три залізничні станції з можливістю приймання та розвантаження вантажних потягів. На станції Пришиб до залізничного сполучення приєднані підрозділ ВАТ «Запоріжнафтопродукт» Михайлівська нафтобаза, ВАТ «Пришибський КХП» та ВАТ «Михайлівський райагропостач».
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 15 219 | 3100 | 2055 | 4512 | 3709 | 1758 | 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 17 858 | 2775 | 1942 | 4691 | 4661 | 3481 | 308 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Етнічний склад населення району на 2001 рік:
Освіта
У районі налічується 16 навчальних закладів. Навчальна діяльність двох закладів І ступеня тимчасово призупинена у зв'язку з відсутністю контингенту. В районі працює 13 шкіл, в яких навчається 2661 учень (районна гімназія, 9 загальноосвітніх шкіл, І-ІІІ ступенів, 1 спеціалізована школа І-ІІІ ступенів, 2 загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів). Також 517 підлітків здобувають середню освіту в Вищому професійному училищі № 52.
У районі функціонують 7 постійно діючих дошкільних закладів.
Туристичний потенціал
Території та об'єкти природно-заповідного фонду
- Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка вздовж зрошувального каналу»
- Ботанічний заказник «Урочище Старобогданівське»
- Ботанічний заказник
- Ландшафтний заказник «Тиха заводь»
Історико-культурні та археологічні пам'ятки
Історико-архітектурні споруди
Млин кінця XIX ст.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Михайлівського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 46,88 % (проголосували 11 366 із 24 245 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,91 % (3 741 виборців); Сергій Тігіпко — 15,72 % (1 787 виборців), Юлія Тимошенко — 9,92 % (1 128 виборців), Петро Симоненко — 7,98 % (907 виборців), Михайло Добкін — 7,94 % (903 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,75 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 539/2019-рп «Про призначення О.Тимківа головою Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області»
- Адміністративно-територіальний устрій Михайлівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Михайлівський район |
- Михайлівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Михайлівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 3 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlivskij rajo n kolishnij rajon u pivdenno zahidnij chastini Zaporizkoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr Mihajlivka Naselennya stanovit 28 tis osib 2019 r Plosha rajonu 1067 km Utvoreno 7 bereznya 1923 roku Mihajlivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Zaporizka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastKod KOATUU 2323300000Utvorenij 7 bereznya 1923Naselennya 27 573 01 11 2020 Plosha 1067 km Gustota 25 84 osib km Tel kod 380 6132Poshtovi indeksi 72000 72045Naseleni punkti ta radiRajonnij centr MihajlivkaSelishni radi 2Silski radi 8Smt 2Sela 46Rajonna vladaGolova radi Perederij Sergij VasilovichGolova RDA Timkiv Oleksij MikolajovichVebstorinka Mihajlivska RDA Mihajlivska rajradaAdresa 72002 Zaporizka obl Mihajlivskij r n smt Mihajlivka vul Centralna 36MapaMihajlivskij rajon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajlivskij rajon znachennya GeografiyaRoztashuvannya Mezhuye z Vasilivskim Tokmackim Melitopolskim ta Veselivskim rajonami Vasilivskij rajon Vasilivskij rajonVasilivskij rajon Tokmackij rajonVeselivskij rajon Melitopolskij rajon Zagalna plosha 1067 tis km Vidstan do oblasnogo centru 70 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi 7 km Mihajlivskij rajon roztashovanij na Prichornomorskij rivnini Podekudi miscevist rozrizana balkami yarami ta promoyinami Grunti predstavleni chornozemami zvichajnimi malogumusnimi 65 5 tis ga chornozemami pivdennimi 9 9 tis ga lugovimi chornozemami 22 9 tis ga sho utvorilisya na lisah pid stepovoyu trav yanistoyu roslinnistyu Mihajlivskij rajon roztashovanij na vodorozdilnomu plato mizh r Dnipro ta r Molochnoyu de nemaye zhodnoyi richkovoyi dolini zhodnoyi bilsh mensh virazhenoyi znachnoyi balki U zv yazku z cim Mihajlivskij rajon po relyefu mozhna rozdiliti na zahidnij i shidnij pidrajoni Zahidnij pidrajon Mihajlivskogo rajonu yavlyaye soboyu ponizhenu bezstichnu rivninu Cya rivnina pokrita plaskimi zapadinami z pologimi led pomitnimi shilami tak zvanimi Najbilshi podi mayut diametr u kilka kilometriv i glibinu blizko 6 10 m Timoshivskij pod seredni podi glibina blizko 1 m i diametr blizko 1 km ta inshi milki podi yaki mayut kilka desyatkiv metriv u diametri i neznachnu glibinu 10 50 sm Mizhpodovij prostir yavlyaye soboyu rivninne plato z najbilshoyu vidmitkoyu nad rivnem morya 75 m Timoshivskij pod ye najshirshim podom u rajoni Cej pod ohoplyuye blizko 5 tis ga zemel Vidmitka najnizhchogo miscya podu u porivnyanni z vidmitkoyu vodorozdilnogo plato dosyagaye 10 m Shili podiv nadzvichajno pologi led pomitni ale v deyakih vipadkah voni stayut krutishimi i korotshimi Podi yavlyayut soboyu vodozbirni basejni bezstichnogo stepu i chasto u vologi roki zatoplyuyutsya vodoyu v suhi zh roki osoblivo pislya bezsnizhnih zim voni vzhe z rannoyi vesni peresihayut Shidnij pidrajon yavlyaye soboyu spokijne vodorozdilne plato yaki peresikayutsya kilkoma neglibokimi balkami ta ulogovinami Cej pidrajon zajmaye odnu tretinu Mihajlivskogo rajonu Tut u formuvanni relyefu vzyala uchast r Molochna Zemli pidrajonu znahodyatsya na yiyi pravomu berezi bilsha yih chastina rozmishena na vodorozdilnomu plato Molochna yavlyaye soboyu tipovu pivdennu stepovu richku z nepostijnim vodostokom Vodoyu na vsomu protyazi vona zapovnyuyetsya tilki voseni v period vipadinnya znachnoyi kilkosti opadiv i navesni pislya tanennya snigu i vesnyanih opadiv Vlitku i v pershij polovini oseni vona peresihaye zalishayuchi tilki vidokremleni odin vid odnogo plesa Ruslo richki dobre virazhene u viglyadi neshirokogo i neglibokogo ale silno meandruyuchoyi kanavi Dolina richki Molochnoyi yavno asimetrichna Pravij bereg yiyi visokij i krutij z duzhe korotkim perehodom u vodorozdilne plato Livij bereg nizkij i pologij terasovanij i postupovo perehodit u vodorozdilne plato Na teritoriyu Mihajlivskogo rajonu zahodit tilki pravij bereg Starobogdanivska silska rada Plato yavlyaye soboyu virivnyanu poverhnyu z duzhe nevelikimi ponizhennyami i pidvishennyami Pivnichna chastina pidrajonu bilsh hvilyasta i porizana milkimi i serednimi ulogovinami i balkami Osnovna tendenciya napryamku balok z pivdennogo shodu na pivnich ta pivnichnij zahid Osnovna balka prostyagayetsya vid kordonu Tokmackogo rajonu z pivdennogo shodu na pivnich do kordonu Vasilivskogo rajonu mizh selami Ukrayinka i Kalinivka Do neyi pidhodyat z pivdennogo shodu i pivdnya neveliki talvegi Shili balok polozhisti Dno balok vuzke shirinoyu 50 60 m i menshe Deyaki shili balok mayut bagato serednih i milkih diyuchih yariv ta promoyin yaki yavlyayut soboyu pogliblennya yaki mayut z troh storin kruti strimki shili Vodni resursi Vodni resursi Mihajlivskogo rajonu nebagati kilka stavkiv po balkah u pivnichnij chastini rajonu ta richka Molochna v seli Starobogdanivka Osnovnim dzherelom zadovolennya pitnih ta gospodarskih potreb rajonu u vodi v danij chas ye gruntovi vodi Osnovnim dzherelom zvolozhennya na teritoriyi rajonu ye atmosferni opadi Zvolozhennya vidbuvayetsya nerivnomirno Na bilsh virivnyanih dilyankah vodorozdilu opadi rozpodilyayutsya bilsh rivnomirno i gliboko pronikayut u grunt na shilah vodorozdilnogo plato i balok znachna chastina vodi stikaye i tim bilshe chim krutishe shil Na shlejfi shiliv dnishah balok i podiv zvolozhennya nabagato krashe Gruntovi vodi na teritoriyi rajonu zalyagayut na glibini 4 12 m i na gruntoutvoryuyuchij proces niyak ne vplivayut U zahidnomu pidrajoni de yari i balki vidsutni na opadi yaki vipadayut chi usmoktuyutsya bezposeredno gruntom na misci vipadinnya abo zh zbirayutsya v cih zamknutih bezstichnih depresiyah podah zvidki voni v znachnij miri viparovuyutsya a chastina dosyagaye gruntovih vod Gruntovi vodi slabko mineralizovani Smakovi yakosti cih vod pogani ale dlya vzhivannya pridatni U zaplavi richki gruntovi vodi zalyagayut na glibini 0 8 1 5 m Na smak voni girko soloni a same mineralizovani Ci vodi berut bezposerednyu uchast u gruntoutvoryuyuchomu procesi Vodne gospodarstvo Mihajlivskogo rajonu bazuyetsya na vikoristanni vodnih resursiv pidzemnih vod i stichnih poverhnevih vodopotokiv Vodogospodarchimi ob yektami yaki roztashovani na teritoriyi rajonu ye mali vodojmi yaki roztashovani golovnim chinom u balkah artezianski sverdlovini shahtni kolodyazi vodoprovodi u naselenih punktah rajonu U rajoni nalichuyetsya 13 stavkiv zagalna plosha yakih stanovit 59 7 ga Stavki vikoristovuyutsya dlya nagulu vodoplavnoyi ptici rozvedennya ribi vodopoyu hudobi Ribne gospodarstvo rajonu slabko rozvinute bilshist stavkiv zaseleno dikoyu riboyu znachna chastina stavkiv potrebuye remontu lisozahistu oblashtuvannya ilofiltriv Zvazhayuchi na vidsutnist nalezhnih topografichnih umov mozhlivostej dlya rozshirennya merezhi stavkiv v rajoni nemaye Vodopostachannya rajonu zdijsnyuyetsya perevazhnim chinom zi sverdlovin glibina yakih kolivayetsya vid 41 do 286 m Chastina naselennya spozhivaye vodu shahtnih kolodyaziv glibina yakih kolivayetsya vid 4 do 20 m Klimat Teritoriya Mihajlivskogo rajonu harakterizuyetsya kontinentalnim klimatom posushlivim i spekotnim Za agrotehnichnim rajonuvannyam oblasti Mihajlivskij rajon nalezhit do drugogo agroklimatichnogo rajonu yakij zajmaye centralnu zonu oblasti Cya zona harakterizuyetsya visokimi teplovimi resursami Suma pozitivnih temperatur bilshe 10 C za vegetacijnij period dosyagayut 3100 3200 C Kilkist opadiv z kvitnya po veresen stanovit 240 260 sm Zima postijno z nestijkoyu pogodoyu Poryad z nizkimi temperaturami 8 23 C nastupaye rizke poteplinnya z temperaturoyu 4 7 C Taki rizki kolivannya temperatur negativno vplivayut na zimivlyu ozimih Visota snizhnogo pokrivu dosyagaye 13 sm duzhe ne stijka snig shvidko tane z nastannyam vidligi Chasto v zimovij period zamist snigu vipadaye dosh vinikaye krizhana kirka Glibina promerzannya gruntu v serednomu stanovit 25 30 sm minimalna 15 sm a maksimalna 100 sm Trivalist bezmoroznogo periodu v serednomu stanovit 165 dniv Zgidno z danimi Prishibskoyi meteostanciyi ostanni zamorozki na poverhni gruntu pripinyayutsya v serednomu 16 kvitnya Pershi osinni zamorozki nastayut v serednomu 6 zhovtnya Tak yak vsya miscevist rajonu rivna to temperaturnij rezhim praktichno odnakovij Serednorichna kilkist opadiv v rajoni stanovit za bagatorichnimi danimi 410 mm U zimovi misyaci opadiv vipadaye malo V litni misyaci opadiv vipadaye blizko 38 vid richnoyi kilkosti chasto u viglyadi zliv a inodi zliv iz gradom Kilkist dniv z vitrovoyu posuhoyu za vesnyano litnij period v serednomu stanovit 59 dniv v tomu chisli na cherven i lipen pripadaye do 37 dniv Vitri yaki panuyut perevazhno shidnogo ta pivdenno shidnogo napryamku Shvidkist ruhu vitru v serednomu 3 5 m s Inodi shvidkist vitru dosyagaye do 15 20 m s Kilkist dniv iz silnimi vitrami ponad 15 m s po rajonu pripadaye v serednomu do 30 dni na rik chastishe vsogo navesni Vnaslidok togo sho v rajoni panuyut shidni ta pivdenno shidni suhi vitri vinikaye znachna posushlivist klimatu i nayavnist suhoviyiv yaki negativno vplivayut na vrozhajnist silskogospodarskih kultur ale popri ce v osnovnomu klimatichni umovi rajonu spriyatlivi dlya rozvitku silskogospodarskogo virobnictva Korisni kopalini Na teritoriyi Mihajlivskogo rajonu znahodyatsya pokladi rudnih ta nerudnih korisnih kopalin Rudni korisni kopalini predstavleni Pereverzevskim rodovishem zaliznih rud Zapasi po kategoriyah A V S 1 294752 tis t S 2 109301 tis t Nerudni korisni kopalini predstavleni ceglyano cherepichnoyu sirovinoyu Mihajlivske rodovishe zapasi 914 tis m Visokivske zapasi 1399 tis m ta budivelnimi piskami kar yeri po shilu dolini r Molochnoyi v rajoni sela Starobogdanivki Mihajlivske rodovishe roztashovane na pivdenno shidnij okrayini rajonnogo centru Plosha 4 1 ga na ornih zemlyah Korisna kopalina predstavlena temno burimi suglinkami serednoyu potuzhnistyu 3 2 m i suglinkami zhovtimi serednoyu potuzhnistyu 3 0 m Rozkriv gruntovo roslinnij shar serednoyu potuzhnistyu 0 8 m Rodovishe na glibini 6 m zavodnene Vodi ne napirni z neznachnim debitom Laboratornimi i napivzavodskimi ispitami vstanovlena pridatnist suglinkiv dlya vigotovlennya cegli marki 100 Sushinnya prirodne Zapasi suglinkiv po kategoriyah A V S 1 914 tis m Visokivske rodovishe suglinkiv roztashovane za 1 5 km na pivnich vid s Visoke Mihajlivskogo rajonu Plosha 18 ga na ornih zemlyah Korisna kopalina predstavlena palevo zhovtimi i zhovto burimi suglinkami z linzami chervono burih glin ridko piskiv Serednya potuzhnist korisnoyi tovshi 7 8 m Rozkrita potuzhnist suglinkiv 17 4 m Serednya potuzhnist rozkrivu 1 5 m Riven gruntovih vod na glibini 6 8 m ridshe 1 5 2 m Za danimi viprobuvan suglinki pridatni dlya vigotovlennya cegli sposobom napivsuhogo presuvannya marki 75 sho vidpovidaye vimogam DST 530 54 Zapasi po kategoriyah A V S 1 1399 tis m Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Mihajlivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 2 selishni radi i 8 silskih rad yaki ob yednuyut 48 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Mihajlivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Mihajlivka EkonomikaSilske gospodarstvo U rajoni 6 tis ga erodovanih ornih ugid 99 ornih zemel roztashovani na uhilah 0 1 Najbilshu pitomu vagu v strukturi ekonomiki rajonu zajmaye agrarnij sektor Specializaciya rajonu roslinnictvo i tvarinnictvo Osnovna promislova galuz harchova Stanom na 01 01 2009 u rajoni funkcionuvalo 53 silskogospodarskih ta 77 fermerskih gospodarstv Pidpriyemstva TOV VO Molis VPU 52 KP Mihajlivskij komungosp ZAT Prishibskij Elevator Bilozirska Geologorozviduvalna Ekspediciya Kazennogo Pidpriyemstva Pivdenukrgeologiya TransportTeritoriyu rajonu peretinaye avtomobilna trasa E105 Moskva Simferopol ta Pridniprovska zaliznicya Diye tri zaliznichni stanciyi Zruchne roztashuvannya rajonu daye mozhlivist vihodu na Odesku zaliznicyu ta na Doneck stanciya Fedorivka Avtomobilnij transport Na teritoriyi Mihajlivskogo rajonu ekspluatuyetsya dorig teritorialnogo znachennya 50 3 km dorig rajonnogo znachennya 148 0 km dorig silskogo znachennya 90 3 km vsogo dorig na teritoriyi rajonu 288 6 km Dilyanka magistralnoyi avtomobilnoyi dorogi derzhavnogo znachennya M26 Harkiv Simferopol prohodit teritoriyeyu rajonu zagalnoyu protyazhnistyu 28 8 km Vsi dorogi mayut tverde pokrittya Na rinku pasazhirskih perevezen u Mihajlivskomu rajoni diye 2 avtoperevizniki privatnij pidpriyemec Kulish V V ta VAT ATP 12309 Zaliznichnij transport Cherez teritoriyu rajonu prohodit koliya Pridniprovskoyi zaliznici ye 3 zaliznichnih stanciyi krim togo cya zaliznicya ye chastinoyu liniyi Moskva Simferopol Zruchne roztashuvannya rajonu daye mozhlivist vihodu na Odesku ta na Donecku stanciya Fedorivka zaliznici Na teritoriyi rajonu pracyuyut tri zaliznichni stanciyi z mozhlivistyu prijmannya ta rozvantazhennya vantazhnih potyagiv Na stanciyi Prishib do zaliznichnogo spoluchennya priyednani pidrozdil VAT Zaporizhnaftoprodukt Mihajlivska naftobaza VAT Prishibskij KHP ta VAT Mihajlivskij rajagropostach NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 15 219 3100 2055 4512 3709 1758 85Zhinki 17 858 2775 1942 4691 4661 3481 308Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki85 85 308 86 80 84 345 287 75 79 856 694 70 74 1268 691 65 69 1012 1175 60 64 1782 547 55 59 753 930 50 54 1006 1057 45 49 1120 1280 40 44 1315 1158 35 39 1189 1109 30 34 1119 965 25 29 1068 900 20 24 886 1155 15 20 1056 1334 10 14 1227 1024 5 9 893 742 0 4 655 Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik ukrayinci 74 rosiyani 22 9 bilorusi 1 1 inshi nacionalnosti 2 OsvitaU rajoni nalichuyetsya 16 navchalnih zakladiv Navchalna diyalnist dvoh zakladiv I stupenya timchasovo prizupinena u zv yazku z vidsutnistyu kontingentu V rajoni pracyuye 13 shkil v yakih navchayetsya 2661 uchen rajonna gimnaziya 9 zagalnoosvitnih shkil I III stupeniv 1 specializovana shkola I III stupeniv 2 zagalnoosvitni shkoli I III stupeniv Takozh 517 pidlitkiv zdobuvayut serednyu osvitu v Vishomu profesijnomu uchilishi 52 U rajoni funkcionuyut 7 postijno diyuchih doshkilnih zakladiv Turistichnij potencialTeritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Entomologichnij zakaznik Cilinna dilyanka vzdovzh zroshuvalnogo kanalu Botanichnij zakaznik Urochishe Starobogdanivske Botanichnij zakaznik Landshaftnij zakaznik Tiha zavod Istoriko kulturni ta arheologichni pam yatki Kurgannij mogilnik Istoriko arhitekturni sporudi Mlin kincya XIX st Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Mihajlivskogo rajonu bulo stvoreno 27 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 46 88 progolosuvali 11 366 iz 24 245 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 32 91 3 741 viborciv Sergij Tigipko 15 72 1 787 viborciv Yuliya Timoshenko 9 92 1 128 viborciv Petro Simonenko 7 98 907 viborciv Mihajlo Dobkin 7 94 903 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 75 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 539 2019 rp Pro priznachennya O Timkiva golovoyu Mihajlivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Mihajlivskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zaporizka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s Arhiv originalu za 24 lyutogo 2015 Procitovano 24 lyutogo 2015 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 8 kvitnya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mihajlivskij rajonMihajlivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi 29 listopada 2020 u Wayback Machine Mihajlivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi 3 veresnya 2012 u Wayback Machine