Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іллірійські гробниці в Селце-е-Поштме (алб. Varret e Selcës së Poshtme) розташовані поблизу міста Поградец в Албанії біля села . На правому березі річки Шкумбіні на висоті 1040 м над рівнем моря лежать залишки стародавнього міста і супутнього некрополя. Повз нього йшла римська Віа Егнатія в напрямку Салонік. Хоча є сліди людської діяльності в епоху неоліту, власне поселення датується залізним віком (іллірійський протоміський) до іллірійського міського періоду (5-2 століття до н. е.). Досягло свого розквіту під час поселення іллірійського племені енчелії в пізньому залізному віці. Також було заселене в римський період, як показують сліди муніципального будівництва. З 4 по 1 століття до нашої ери місто було королівською резиденцією іллірійських королів і, отже, також, ймовірно, важливим політичним і економічним центром. У 1996 році Албанія включила королівські гробниці Селце-е-Поштме до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Царські гробниці в Селце-e-Поштме | |
|---|---|
 | |
| 40°59′25″ пн. ш. 20°31′07″ сх. д. / 40.99047533002777755° пн. ш. 20.518684390027779330° сх. д.Координати: 40°59′25″ пн. ш. 20°31′07″ сх. д. / 40.99047533002777755° пн. ш. 20.518684390027779330° сх. д. | |
| Країна |  Албанія |
| Розташування | d |
| Тип | археологічна пам'ятка і цвинтар |
  Царські гробниці в Селце-e-Поштме Царські гробниці в Селце-e-Поштме (Албанія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Поселення
Із 1969 по 1972 роки розкопки проводив албанський археолог Нерітан Цека. За його словами, поселення має п'ять етапів заселення. Селце I—III поділяються на: пізній неоліт, ранній бронзовий вік і пізній бронзовий вік, усі представлені різними формами кераміки. Поселення було безперервно заселене з епохи бронзи до доби заліза. У 6-5 століттях до нашої ери поселення розвивалося як протоміський центр на дорозі, що пролягала вздовж річки Шкумбіні, яка з'єднувала узбережжя Албанії з Македонією. Із залізного віку на місці є постійне поселення. Близько 570 р. до н. е./550 р. до н. У верхньому горизонті знайдено місцеву червоно-коричневу розмальовану кераміку, кругову кераміку з двома ручками та вироби іонічної та аттичної ери. Місцеві гончарі копіювали грецькі зразки і також зазнавали впливу їх стилю. Упродовж 4-го століття акрополь був укріплений оточувальною стіною з добре обробленого каменю. Місто було площею 30 тис. м2.
У 4 і 3 століттях до нашої ери Селце було важливим торговим центром та адміністративним центром іллірійського регіону Дасаретів. Для розвитку поселення по горбистій місцевості створювали тераси. У III столітті монументальні гробниці були вирубані в скелі навколо акрополя, деякі з іонічними колонами. Одна з цих гробниць була повторно використана наприкінці 2-го століття, і там було виявлено широкий спектр знахідок, включаючи зброю, бронзовий посуд, кераміку та золоті прикраси.
Будівництво Віа Егнатії, що оминула місто, призвело до його занепаду. У 4 столітті нашої ери Селце, як військовий та адміністративний центр, було повторно укріплене кам'яними стінами, скріпленими розчином. Будинки були побудовані з повторно використаної римської та іллірійської кладки. На основі монетних знахідок можна визначити фази будівництва двох елементів. Перший із часів Валентиніана I (364—375), другий із часів Юстиніана I (518—565) до 547/548 років. Місто мало економічне та політичне значення до того, як його завоювали слов'яни, які знищили останні залишки іллірійського міста.
Могили
Царські гробниці розташовані під Акрополем, вирубані в скелі і створені під час правління іллірійських царів (4-3 століття до н. е.)
Гробниця I — кам'яне поховання з іонічним ордером (4-3 ст. до н. е.)
Гробниця I складається з прямокутної поховальної камери з передпокоями або передньою частиною. Похоронну камеру, висота якої 2,10 м, перекриває ствольний склеп. Зовні дверей є дощоприймач та врізки. Фасад гробниці має колонаду з доричних пілястрів із капітелями, що нагадують іонічний ордер, прикрашають фасад, на якому все ще можна побачити сліди живопису зі станиною вгорі. Дверний отвір значний. У поховальній камері є два вирубані в скелі ложа, одне біля бічної стіни, інше біля задньої. Ця гробниця орієнтована на македонську монументальну гробницю другої половини IV століття до нашої ери.
Могила II — театральне поховання (середина III ст. до н. е.)
Могила II складається з двох елементів: внизу прямокутна похоронна камера зі сходами, що ведуть вниз. Спочатку вона була закрита кам'яними плитами. Зверху розташований театральний комплекс із двома ступінчастими рядами сидінь, які могли слугувати для будь-яких ритуалів чи відвідин родини, пов'язаних із покійним.
Гробниця III — центральне поховання (середина III ст. до н. е.)
Ця могила складається з двох рівнів. Верхній рівень являє собою вирубану в скелі екседру як іонічний напівцикл із вісьмома пілястрами, капітелі яких були зроблені окремо, фланкуючи вхід. Ліворуч розташована ніша з рельєфом із вигравіюваним букранієм та шоломом пергамського типу. Праворуч — рельєф ілліро-македонського щита. На підлозі гробниці була мозаїка, але нічого від цього не залишилося. Двері, які були б запечатані, ведуть у вузьку камеру. Гілкс вважає, що ця камера, можливо, була покинута через нерівність скелі, і що камера внизу могла бути розрізана в підсумку. Видно розлом у скелі та грубі відбитки. Друга камера має високе склепінчасте склепіння і містила два гарно різьблених саркофаги у формі кушеток. У цій камері було виявлено 10 поховань, деякі в саркофагах, інші в підлозі. Засвідчено другий період поховання. Вони датуються останніми десятиліттями 3-го століття і виготовлено багато могил, які зараз виставлені в Тирані. Деякі вчені вважають, що це могла бути гробниця королівської родини чи династії. Серед поховання — золоті сережки, намиста, шпильки, каблучки — все елліністичного типу, поясна фурнітура, залізо, срібна прикраса із зображенням сцени битви, обладунки, наконечники списів і 30 керамічних посудин.
Гробниця IV (друга половина III ст. до н. е.)
Могила IV має 5 м високий фасад із двома окремо вирубаними іонічними колонами та станиною і тимпаном храму. Вона наймонументальніша з усіх. Фасаду вже немає на місці, хоча деякі частини можна побачити на землі. Спочатку там були двостулкові кам'яні двері. Прорізи в порозі добре видно. Поховальна камера, покрита дахом, вирубана у склепінні і спочатку була покрита пофарбованою штукатуркою. У камері міститься єдиний саркофаг із кам'яних плит, який був пограбований у давнину. Могила датується другою половиною III століття до нашої ери. У скелі довгого фасаду вирубано сім ніш, частково вкритих написами, які, на думку археологів, міг зробити будівельник або керівник робіт. Вони датуються 1 століттям до нашої ери.
Могила V (кінець III ст.)
Остання гробниця має форму македонської гробниці і складається з передпокоїв та власне похоронної камери, як покритих, так і вбудованих у тесану конструкцію. Фальшивими дверима до могильної камери слугує кам'яна плита з рельєфом. У самій камері є залишки трьох саркофагів у формі , побудованих із вертикальних кам'яних блоків. Їх використовували в основному для поховання тіл. Пізніше в саркофаг були закладені урни та могильний інвентар. Гробниця була пограбована в давнину.
Посилання
- Selca e Poshtme як кандидат на об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Примітки
- Gilkes, O., Albania An Archaeological Guide, I.B.Tauris 2012, , p263
- Robert Elsie (19 March 2010). Historical Dictionary of Albania. Scarecrow Press. с. 405. ISBN .
- Gillian Gloyer (2012). Albania. Bradt Travel Guides. с. 139–. ISBN .
- Les tombes de la Basse Selca.
- An Outline of the People's Socialist Republic of Albania. 8 Nentori Publishing House. 1978.
- Gilkes, 2012, op cit.
- A. Eggebrecht: Albanien, Schätze aus dem Land der Skipetaren. Ausstellungskatalog, Mainz 1988
- Neritan Ceka: Qyteti ilir; Prane Selces se Poshtme, Tirana 1985
- H. Frommer: Illyrer, in: H. Ament (Hrsg.): Frühe Völker Europas, Leipzig-Mannheim 1997, 16 — 25.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illirijski grobnici v Selce e Poshtme alb Varret e Selces se Poshtme roztashovani poblizu mista Pogradec v Albaniyi bilya sela Na pravomu berezi richki Shkumbini na visoti 1040 m nad rivnem morya lezhat zalishki starodavnogo mista i suputnogo nekropolya Povz nogo jshla rimska Via Egnatiya v napryamku Salonik Hocha ye slidi lyudskoyi diyalnosti v epohu neolitu vlasne poselennya datuyetsya zaliznim vikom illirijskij protomiskij do illirijskogo miskogo periodu 5 2 stolittya do n e Dosyaglo svogo rozkvitu pid chas poselennya illirijskogo plemeni encheliyi v piznomu zaliznomu vici Takozh bulo zaselene v rimskij period yak pokazuyut slidi municipalnogo budivnictva Z 4 po 1 stolittya do nashoyi eri misto bulo korolivskoyu rezidenciyeyu illirijskih koroliv i otzhe takozh jmovirno vazhlivim politichnim i ekonomichnim centrom U 1996 roci Albaniya vklyuchila korolivski grobnici Selce e Poshtme do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Carski grobnici v Selce e Poshtme40 59 25 pn sh 20 31 07 sh d 40 99047533002777755 pn sh 20 518684390027779330 sh d 40 99047533002777755 20 518684390027779330 Koordinati 40 59 25 pn sh 20 31 07 sh d 40 99047533002777755 pn sh 20 518684390027779330 sh d 40 99047533002777755 20 518684390027779330Krayina AlbaniyaRoztashuvannyadTiparheologichna pam yatka i cvintarCarski grobnici v Selce e PoshtmeCarski grobnici v Selce e Poshtme Albaniya Mediafajli u Vikishovishi Mogila IIIPoselennyaIz 1969 po 1972 roki rozkopki provodiv albanskij arheolog Neritan Ceka Za jogo slovami poselennya maye p yat etapiv zaselennya Selce I III podilyayutsya na piznij neolit rannij bronzovij vik i piznij bronzovij vik usi predstavleni riznimi formami keramiki Poselennya bulo bezperervno zaselene z epohi bronzi do dobi zaliza U 6 5 stolittyah do nashoyi eri poselennya rozvivalosya yak protomiskij centr na dorozi sho prolyagala vzdovzh richki Shkumbini yaka z yednuvala uzberezhzhya Albaniyi z Makedoniyeyu Iz zaliznogo viku na misci ye postijne poselennya Blizko 570 r do n e 550 r do n U verhnomu gorizonti znajdeno miscevu chervono korichnevu rozmalovanu keramiku krugovu keramiku z dvoma ruchkami ta virobi ionichnoyi ta attichnoyi eri Miscevi gonchari kopiyuvali grecki zrazki i takozh zaznavali vplivu yih stilyu Uprodovzh 4 go stolittya akropol buv ukriplenij otochuvalnoyu stinoyu z dobre obroblenogo kamenyu Misto bulo plosheyu 30 tis m2 Selce e Poshtme U 4 i 3 stolittyah do nashoyi eri Selce bulo vazhlivim torgovim centrom ta administrativnim centrom illirijskogo regionu Dasaretiv Dlya rozvitku poselennya po gorbistij miscevosti stvoryuvali terasi U III stolitti monumentalni grobnici buli virubani v skeli navkolo akropolya deyaki z ionichnimi kolonami Odna z cih grobnic bula povtorno vikoristana naprikinci 2 go stolittya i tam bulo viyavleno shirokij spektr znahidok vklyuchayuchi zbroyu bronzovij posud keramiku ta zoloti prikrasi Budivnictvo Via Egnatiyi sho ominula misto prizvelo do jogo zanepadu U 4 stolitti nashoyi eri Selce yak vijskovij ta administrativnij centr bulo povtorno ukriplene kam yanimi stinami skriplenimi rozchinom Budinki buli pobudovani z povtorno vikoristanoyi rimskoyi ta illirijskoyi kladki Na osnovi monetnih znahidok mozhna viznachiti fazi budivnictva dvoh elementiv Pershij iz chasiv Valentiniana I 364 375 drugij iz chasiv Yustiniana I 518 565 do 547 548 rokiv Misto malo ekonomichne ta politichne znachennya do togo yak jogo zavoyuvali slov yani yaki znishili ostanni zalishki illirijskogo mista MogiliCarski grobnici roztashovani pid Akropolem virubani v skeli i stvoreni pid chas pravlinnya illirijskih cariv 4 3 stolittya do n e Grobnicya I kam yane pohovannya z ionichnim orderom 4 3 st do n e Mogila I Grobnicya I skladayetsya z pryamokutnoyi pohovalnoyi kameri z peredpokoyami abo perednoyu chastinoyu Pohoronnu kameru visota yakoyi 2 10 m perekrivaye stvolnij sklep Zovni dverej ye doshoprijmach ta vrizki Fasad grobnici maye kolonadu z dorichnih pilyastriv iz kapitelyami sho nagaduyut ionichnij order prikrashayut fasad na yakomu vse she mozhna pobachiti slidi zhivopisu zi staninoyu vgori Dvernij otvir znachnij U pohovalnij kameri ye dva virubani v skeli lozha odne bilya bichnoyi stini inshe bilya zadnoyi Cya grobnicya oriyentovana na makedonsku monumentalnu grobnicyu drugoyi polovini IV stolittya do nashoyi eri Mogila II teatralne pohovannya seredina III st do n e Mogila II Mogila II skladayetsya z dvoh elementiv vnizu pryamokutna pohoronna kamera zi shodami sho vedut vniz Spochatku vona bula zakrita kam yanimi plitami Zverhu roztashovanij teatralnij kompleks iz dvoma stupinchastimi ryadami sidin yaki mogli sluguvati dlya bud yakih ritualiv chi vidvidin rodini pov yazanih iz pokijnim Grobnicya III centralne pohovannya seredina III st do n e Cya mogila skladayetsya z dvoh rivniv Verhnij riven yavlyaye soboyu virubanu v skeli eksedru yak ionichnij napivcikl iz vismoma pilyastrami kapiteli yakih buli zrobleni okremo flankuyuchi vhid Livoruch roztashovana nisha z relyefom iz vigraviyuvanim bukraniyem ta sholomom pergamskogo tipu Pravoruch relyef illiro makedonskogo shita Na pidlozi grobnici bula mozayika ale nichogo vid cogo ne zalishilosya Dveri yaki buli b zapechatani vedut u vuzku kameru Gilks vvazhaye sho cya kamera mozhlivo bula pokinuta cherez nerivnist skeli i sho kamera vnizu mogla buti rozrizana v pidsumku Vidno rozlom u skeli ta grubi vidbitki Druga kamera maye visoke sklepinchaste sklepinnya i mistila dva garno rizblenih sarkofagi u formi kushetok U cij kameri bulo viyavleno 10 pohovan deyaki v sarkofagah inshi v pidlozi Zasvidcheno drugij period pohovannya Voni datuyutsya ostannimi desyatilittyami 3 go stolittya i vigotovleno bagato mogil yaki zaraz vistavleni v Tirani Deyaki vcheni vvazhayut sho ce mogla buti grobnicya korolivskoyi rodini chi dinastiyi Sered pohovannya zoloti serezhki namista shpilki kabluchki vse ellinistichnogo tipu poyasna furnitura zalizo sribna prikrasa iz zobrazhennyam sceni bitvi obladunki nakonechniki spisiv i 30 keramichnih posudin Grobnicya IV druga polovina III st do n e Chastina fasadu grobnici IV Mogila IV maye 5 m visokij fasad iz dvoma okremo virubanimi ionichnimi kolonami ta staninoyu i timpanom hramu Vona najmonumentalnisha z usih Fasadu vzhe nemaye na misci hocha deyaki chastini mozhna pobachiti na zemli Spochatku tam buli dvostulkovi kam yani dveri Prorizi v porozi dobre vidno Pohovalna kamera pokrita dahom virubana u sklepinni i spochatku bula pokrita pofarbovanoyu shtukaturkoyu U kameri mistitsya yedinij sarkofag iz kam yanih plit yakij buv pograbovanij u davninu Mogila datuyetsya drugoyu polovinoyu III stolittya do nashoyi eri U skeli dovgogo fasadu virubano sim nish chastkovo vkritih napisami yaki na dumku arheologiv mig zrobiti budivelnik abo kerivnik robit Voni datuyutsya 1 stolittyam do nashoyi eri Mogila V kinec III st Mogila V Ostannya grobnicya maye formu makedonskoyi grobnici i skladayetsya z peredpokoyiv ta vlasne pohoronnoyi kameri yak pokritih tak i vbudovanih u tesanu konstrukciyu Falshivimi dverima do mogilnoyi kameri sluguye kam yana plita z relyefom U samij kameri ye zalishki troh sarkofagiv u formi pobudovanih iz vertikalnih kam yanih blokiv Yih vikoristovuvali v osnovnomu dlya pohovannya til Piznishe v sarkofag buli zakladeni urni ta mogilnij inventar Grobnicya bula pograbovana v davninu PosilannyaSelca e Poshtme yak kandidat na ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKOPrimitkiGilkes O Albania An Archaeological Guide I B Tauris 2012 ISBN 1780760698 p263 Robert Elsie 19 March 2010 Historical Dictionary of Albania Scarecrow Press s 405 ISBN 978 0 8108 7380 3 Gillian Gloyer 2012 Albania Bradt Travel Guides s 139 ISBN 978 1 84162 387 0 Les tombes de la Basse Selca An Outline of the People s Socialist Republic of Albania 8 Nentori Publishing House 1978 Gilkes 2012 op cit A Eggebrecht Albanien Schatze aus dem Land der Skipetaren Ausstellungskatalog Mainz 1988 Neritan Ceka Qyteti ilir Prane Selces se Poshtme Tirana 1985 H Frommer Illyrer in H Ament Hrsg Fruhe Volker Europas Leipzig Mannheim 1997 16 25