|
Ак-Коюнлу (тюркське — білобаранні, від ак — білий та коюн — вівця) — назва племінного об'єднання огузів, його правлячої династії та створеної ними держави.Держава Аккойнлу, яка займає велике місце в історії становлення азербайджанського народу. Водночас Азербайджан займає важливе місце в історії етатизму.
Первісно Ак-Коюнлу звалося об'єднання кочових племен тюрків-огузів, що жили у верхів'ях Євфрату в XIV—XV століттях. Таку само назву мала династія, що очолювала це об'єднання й походила з провідного племені союзу баяндир. На початку XV століття Ак-Коюнлу створили однойменну феодальну державу. За правління Узун-Хасана (1453-1478) Ак-Коюнлу розгромили свого основного ворога — Кара-Коюнлу. Захопивши Вірменію, Азербайджан, Арабський Ірак та Західний Іран, Узун-Гасан зробив своєю столицею Тебриз. Вів невдалі війни з Туреччиною, в 1477 воював з Грузією. На початку XVI століття держава Ак-Коюнлу була розбита кизилбашами на чолі з шахом Ісмаїлом.
Примітки
- DOERFER, GERHARD. Encyclopaedia Iranica Online. Процитовано 17 грудня 2021.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (вересень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ak Koyunlu pers آق قویونلو Aq Quyunlu azerb Agqoyunlular آغ قویونلولار tur Ak Koyunlu 1378 1501 Prapor Stolicya Diyarbakir 1453 1467 Tebriz 1467 1501 Mova i Azerbajdzhanska Perska Arabska Religiya sunizm Forma pravlinnya Monarhiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ak Koyunlu Ak Koyunlu tyurkske bilobaranni vid ak bilij ta koyun vivcya nazva pleminnogo ob yednannya oguziv jogo pravlyachoyi dinastiyi ta stvorenoyi nimi derzhavi Derzhava Akkojnlu yaka zajmaye velike misce v istoriyi stanovlennya azerbajdzhanskogo narodu Vodnochas Azerbajdzhan zajmaye vazhlive misce v istoriyi etatizmu Pervisno Ak Koyunlu zvalosya ob yednannya kochovih plemen tyurkiv oguziv sho zhili u verhiv yah Yevfratu v XIV XV stolittyah Taku samo nazvu mala dinastiya sho ocholyuvala ce ob yednannya j pohodila z providnogo plemeni soyuzu bayandir Na pochatku XV stolittya Ak Koyunlu stvorili odnojmennu feodalnu derzhavu Za pravlinnya Uzun Hasana 1453 1478 Ak Koyunlu rozgromili svogo osnovnogo voroga Kara Koyunlu Zahopivshi Virmeniyu Azerbajdzhan Arabskij Irak ta Zahidnij Iran Uzun Gasan zrobiv svoyeyu stoliceyu Tebriz Viv nevdali vijni z Turechchinoyu v 1477 voyuvav z Gruziyeyu Na pochatku XVI stolittya derzhava Ak Koyunlu bula rozbita kizilbashami na choli z shahom Ismayilom PrimitkiDOERFER GERHARD Encyclopaedia Iranica Online Procitovano 17 grudnya 2021 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2011