Національний театр комічної опери (фр. Théâtre national de l’Opéra-Comique, скорочено Опера-Комік фр. Opéra-Comique) — оперний театр в Парижі, заснований в 1715 році й спочатку призначений для постановки комічних опер.
Національний театр комічної опери | ||||
---|---|---|---|---|
48°52′15″ пн. ш. 2°20′15″ сх. д. / 48.87086111113877251° пн. ш. 2.3375111111388778° сх. д.Координати: 48°52′15″ пн. ш. 2°20′15″ сх. д. / 48.87086111113877251° пн. ш. 2.3375111111388778° сх. д. | ||||
Країна | Франція[1] | |||
Місце | Париж[1] | |||
Адреса | d (5) | |||
Місткість | 1100 | |||
Тип | d | |||
Відкрито | 1715 | |||
Керівництво | d | |||
opera-comique.com(фр.) | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
Національний театр комічної опери у Вікісховищі |
Найбільше значення театр мав в XIX столітті, коли він став одним з центрів національної культури. У цей період в театрі пройшли світові прем'єри багатьох відомих опер, в тому числі «Кармен» Бізе.
У 1973–1990 роках театр функціонував як оперна студія при Паризькій опері, де працювали молоді співаки, диригенти та режисери.
Історія
Театр був заснований трупою Готьє де Сент-Едме і Катрін Барон для постановки музичних вистав французькою мовою, на противагу італійській опері, яка домінувала по всій Європі. Королівський дозвіл на відкриття нового театру зобов'язував трупу ставити такі спектаклі, в яких вокальні номери чергувалися б зі сценічним діалогом, щоб таким чином новий проєкт не створював конкуренції Паризькій опері.
У XVIII столітті театр переживав фінансові труднощі, він не раз закривався на один або кілька сезонів; період найбільшого злету був пов'язаний з керівництвом [fr] і Шарля-Симона Фавара в 1740–1750-х роках. У 1783 році для театру було споруджено будинок на площі Буальдьє у II окрузі Парижа, із залом для глядачів на 1100 місць. Це будівля згоріла 15 січня 1838 року під час представлення опери Моцарта «Дон Жуан».
У 1840 році було побудовано нову будівлю «Опера-Комік», що відкрився постановкою опери «Луг переписувачів». На цій сцені відбувся ряд найважливіших прем'єр в історії французької і світової музики, в тому числі перша вистава опери Жоржа Бізе «Кармен» (3 березня 1875), прем'єри опер Амбруаза Тома, Даніеля Обера, Жуля Массне, а також перше виконання кантати Гектора Берліоза «Прокляття Фауста» (6 грудня 1846). 25 травня 1887 року цей театр також був знищений пожежею, під час вистави «Міньона» Тома; загинуло 87 осіб.
Третю будівлю Опера-Комік, чинну понині, було побудовано за проєктом Луї Берньє. ЇЇ урочисто відкрив 7 грудня 1898 року президент Франції Фелікс Фор. Серед найбільш значних подій цього періоду — прем'єра опери Клода Дебюссі «Пеллеас і Мелізанда» 30 квітня 1902 року.
У другій половині XX століття «Опера-Комік» на деякий час втратила свою самостійність, ставши одним з підрозділів Паризької опери, проте в 1990 року її автономія була відновлена.
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Ромен Роллан. Музыканты наших дней. — Мультимедийное издательство Стрельбицкого, 2018-02-18. — 516 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce stattya pro opernij teatr u Parizhi Pro zhanr operi div Opera komik Nacionalnij teatr komichnoyi operi fr Theatre national de l Opera Comique skorocheno Opera Komik fr Opera Comique opernij teatr v Parizhi zasnovanij v 1715 roci j spochatku priznachenij dlya postanovki komichnih oper Nacionalnij teatr komichnoyi operi 48 52 15 pn sh 2 20 15 sh d 48 87086111113877251 pn sh 2 3375111111388778 sh d 48 87086111113877251 2 3375111111388778 Koordinati 48 52 15 pn sh 2 20 15 sh d 48 87086111113877251 pn sh 2 3375111111388778 sh d 48 87086111113877251 2 3375111111388778 Krayina Franciya 1 Misce Parizh 1 Adresa d 5 Mistkist 1100Tip dVidkrito 1715Kerivnictvo dopera comique com fr Identifikatori i posilannya Nacionalnij teatr komichnoyi operi u Vikishovishi Najbilshe znachennya teatr mav v XIX stolitti koli vin stav odnim z centriv nacionalnoyi kulturi U cej period v teatri projshli svitovi prem yeri bagatoh vidomih oper v tomu chisli Karmen Bize U 1973 1990 rokah teatr funkcionuvav yak operna studiya pri Parizkij operi de pracyuvali molodi spivaki dirigenti ta rezhiseri IstoriyaTeatr buv zasnovanij trupoyu Gotye de Sent Edme i Katrin Baron dlya postanovki muzichnih vistav francuzkoyu movoyu na protivagu italijskij operi yaka dominuvala po vsij Yevropi Korolivskij dozvil na vidkrittya novogo teatru zobov yazuvav trupu staviti taki spektakli v yakih vokalni nomeri cherguvalisya b zi scenichnim dialogom shob takim chinom novij proyekt ne stvoryuvav konkurenciyi Parizkij operi U XVIII stolitti teatr perezhivav finansovi trudnoshi vin ne raz zakrivavsya na odin abo kilka sezoniv period najbilshogo zletu buv pov yazanij z kerivnictvom fr i Sharlya Simona Favara v 1740 1750 h rokah U 1783 roci dlya teatru bulo sporudzheno budinok na ploshi Bualdye u II okruzi Parizha iz zalom dlya glyadachiv na 1100 misc Ce budivlya zgorila 15 sichnya 1838 roku pid chas predstavlennya operi Mocarta Don Zhuan U 1840 roci bulo pobudovano novu budivlyu Opera Komik sho vidkrivsya postanovkoyu operi Lug perepisuvachiv Na cij sceni vidbuvsya ryad najvazhlivishih prem yer v istoriyi francuzkoyi i svitovoyi muziki v tomu chisli persha vistava operi Zhorzha Bize Karmen 3 bereznya 1875 prem yeri oper Ambruaza Toma Danielya Obera Zhulya Massne a takozh pershe vikonannya kantati Gektora Berlioza Proklyattya Fausta 6 grudnya 1846 25 travnya 1887 roku cej teatr takozh buv znishenij pozhezheyu pid chas vistavi Minona Toma zaginulo 87 osib Tretyu budivlyu Opera Komik chinnu ponini bulo pobudovano za proyektom Luyi Bernye YiYi urochisto vidkriv 7 grudnya 1898 roku prezident Franciyi Feliks For Sered najbilsh znachnih podij cogo periodu prem yera operi Kloda Debyussi Pelleas i Melizanda 30 kvitnya 1902 roku U drugij polovini XX stolittya Opera Komik na deyakij chas vtratila svoyu samostijnist stavshi odnim z pidrozdiliv Parizkoyi operi prote v 1990 roku yiyi avtonomiya bula vidnovlena Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Romen Rollan Muzykanty nashih dnej Multimedijnoe izdatelstvo Strelbickogo 2018 02 18 516 s