Між 1659 та 1839 роками відбулося три поділи території Люксембургу. Протягом 180 років територія герцогства зменшилася з 10700 км² до 2586 км². Території відійшли Франції, Німеччині та Бельгії. Прикордонні з Люксембургом країни намагалися домогтися повної анексії герцогства, але жоден з цих планів так і не був реалізований. Також не увінчалися успіхом і реваншистські спроби повернути назад процес втрати Люксембургом своїх територій.
Перший поділ
Перший поділ Люксембургу стався у 1659 році в період особистої унії Герцогства Люксембург з Іспанією. В ході воєнних дій Франція і Англія захопили основну частину території Іспанських Нідерландів. За Піренейським миром Франція отримала територію Люксембургу з фортецями Стене, Тьйонвіль і Монмеді. Загальна площа територіальних придбань Франції склала 1060 км², що становило десяту частину площі Люксембургу.
Другий поділ
В роки Французьких революційних воєн Люксембург був анексований Францією і став частиною . Після поразки Наполеона Люксембург було звільнено, але статус герцогства повинен був вирішитись на Віденському конгресі. На Віденському конгресі Люксембург отримав статус Великого герцогства, перейшов у володіння Оранської династії в особі Віллема I. Пруссія розмістила свої війська в Люксембурзі, приєднала до себе Бітбург, , Санкт-Віт, Шлайден, Ваксвайлер і навколишні території. Також Люксембург увійшов до Німецького союзу.
В ході другого поділу від Люксембургу була відторгнута територія з площею 2280 км² і з населенням 50 000 чоловік.
Третій поділ
Найбільша територіальна втрата сталася у 1839 році за Лондонським договором. Під час Бельгійської революції франкомовне населення Люксембургу, незадоволене політикою Віллема I, приєдналося до повстанців і контролювало більшу частину Великого герцогства. Єдиним містом, яке не перейшло під контроль Бельгії, була столиця — місто Люксембург.
До підписання Лондонського договору було кілька варіантів вирішення статусу територій Великого герцогства. Люксембург міг залишитися в особистій унії з Нідерландами, але бельгійський король Леопольд I відхилив цю пропозицію. 15 листопада 1831 року було вирішено, що основна, франкомовна частина Великого герцогства переходить Бельгії, а місто Люксембург і навколишні території повинні залишитися за Віллемом I і увійти до Німецького союзу. Віллем I відмовився підписати таку угоду, і протистояння тривало ще кілька років. Зрештою нідерландський король був змушений піти на поступки і у 1839 році підписати договір.
Згідно з Лондонським договором, Бельгії відійшли міста Арлон, Бастонь, Обанж, Дюрбюї, Марш-ан-Фамен, Віртон, .
За третім поділом Люксембург втратив 65 % своєї території. Бельгії відійшла територія площею 4730 км² і 175 000 чоловік, що складало половину всього населення Люксембургу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 липня 2006. Процитовано 5 серпня 2015.
- Fyffe (1895), ch. XVI
- [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2015. Нейтралітет Бельгії (англ.)]
- Calmes (1989), p. 316
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizh 1659 ta 1839 rokami vidbulosya tri podili teritoriyi Lyuksemburgu Protyagom 180 rokiv teritoriya gercogstva zmenshilasya z 10700 km do 2586 km Teritoriyi vidijshli Franciyi Nimechchini ta Belgiyi Prikordonni z Lyuksemburgom krayini namagalisya domogtisya povnoyi aneksiyi gercogstva ale zhoden z cih planiv tak i ne buv realizovanij Takozh ne uvinchalisya uspihom i revanshistski sprobi povernuti nazad proces vtrati Lyuksemburgom svoyih teritorij Mapa podiliv Lyuksemburgu mizh Franciyeyu Nimechchinoyu ta BelgiyeyuPershij podilDokladnishe Pershij podil Lyuksemburgu stavsya u 1659 roci v period osobistoyi uniyi Gercogstva Lyuksemburg z Ispaniyeyu V hodi voyennih dij Franciya i Angliya zahopili osnovnu chastinu teritoriyi Ispanskih Niderlandiv Za Pirenejskim mirom Franciya otrimala teritoriyu Lyuksemburgu z fortecyami Stene Tjonvil i Monmedi Zagalna plosha teritorialnih pridban Franciyi sklala 1060 km sho stanovilo desyatu chastinu ploshi Lyuksemburgu Drugij podilDokladnishe Francuzki revolyucijni vijni V roki Francuzkih revolyucijnih voyen Lyuksemburg buv aneksovanij Franciyeyu i stav chastinoyu Pislya porazki Napoleona Lyuksemburg bulo zvilneno ale status gercogstva povinen buv virishitis na Videnskomu kongresi Na Videnskomu kongresi Lyuksemburg otrimav status Velikogo gercogstva perejshov u volodinnya Oranskoyi dinastiyi v osobi Villema I Prussiya rozmistila svoyi vijska v Lyuksemburzi priyednala do sebe Bitburg Sankt Vit Shlajden Vaksvajler i navkolishni teritoriyi Takozh Lyuksemburg uvijshov do Nimeckogo soyuzu V hodi drugogo podilu vid Lyuksemburgu bula vidtorgnuta teritoriya z plosheyu 2280 km i z naselennyam 50 000 cholovik Tretij podilDokladnishe Belgijska revolyuciya ta Londonska ugoda 1839 Najbilsha teritorialna vtrata stalasya u 1839 roci za Londonskim dogovorom Pid chas Belgijskoyi revolyuciyi frankomovne naselennya Lyuksemburgu nezadovolene politikoyu Villema I priyednalosya do povstanciv i kontrolyuvalo bilshu chastinu Velikogo gercogstva Yedinim mistom yake ne perejshlo pid kontrol Belgiyi bula stolicya misto Lyuksemburg Do pidpisannya Londonskogo dogovoru bulo kilka variantiv virishennya statusu teritorij Velikogo gercogstva Lyuksemburg mig zalishitisya v osobistij uniyi z Niderlandami ale belgijskij korol Leopold I vidhiliv cyu propoziciyu 15 listopada 1831 roku bulo virisheno sho osnovna frankomovna chastina Velikogo gercogstva perehodit Belgiyi a misto Lyuksemburg i navkolishni teritoriyi povinni zalishitisya za Villemom I i uvijti do Nimeckogo soyuzu Villem I vidmovivsya pidpisati taku ugodu i protistoyannya trivalo she kilka rokiv Zreshtoyu niderlandskij korol buv zmushenij piti na postupki i u 1839 roci pidpisati dogovir Zgidno z Londonskim dogovorom Belgiyi vidijshli mista Arlon Baston Obanzh Dyurbyuyi Marsh an Famen Virton Za tretim podilom Lyuksemburg vtrativ 65 svoyeyi teritoriyi Belgiyi vidijshla teritoriya plosheyu 4730 km i 175 000 cholovik sho skladalo polovinu vsogo naselennya Lyuksemburgu Primitki Arhiv originalu za 13 lipnya 2006 Procitovano 5 serpnya 2015 Fyffe 1895 ch XVI Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 serpnya 2015 Nejtralitet Belgiyi angl Calmes 1989 p 316