Мико ла Фе дорович Де нчик нар 1 травня 1920 19200501 пом 24 серпня 1996 радянський військовий льотчик часів Другої світ

Мико́ла Фе́дорович Де́нчик (нар. 1 травня 1920(19200501) — пом. 24 серпня 1996) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, заступник командира ескадрильї 64-го гвардійського винищувального авіаційного полку 15-ї повітряної армії Брянського фронту, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Микола Федорович Денчик

Народження

Смерть

Поховання

Країна

Приналежність

Роки служби

1940—1946

Партія

Звання

Війни / битви

Нагороди



		Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»	Медаль Жукова

Життєпис

Народився 1 травня 1920 року в селищі Вільшани, Дергачівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ в Харкові. Працював слюсарем на паровозобудівному заводі, одночасно навчався в аероклубі.

До лав РСЧА призваний у 1940 році. У 1941 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював у складі 33-го (03.1942-09.1942), (12.1942-05.1943) та винищувальних авіаційних полків на Південно-Західному, Північно-Західному, Брянському, 2-му і 1-му Прибалтійських та 1-му Білоруському фронтах. Літав на майже всіх типах тогочасних винищувачів. Член ВКП(б) з 1942 року.

Всього за роки війни здійснив 534 вдалих бойових вильоти, провів понад 80 повітряних боїв, у яких збив особисто 19 й у складі групи — 3 літаки супротивника.

У 1946 році майор М. Ф. Денчик вийшов у запас. Мешкав і працював у Харкові. Помер 24 серпня 1996 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії старшому лейтенантові Денчику Миколі Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2819).

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (28.05.1942, 19.07.1943, 30.01.1945), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (02.08.1943, 11.03.1985) і медалями.

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1