Erythrocebus patas — один із трьох видів приматів роду Erythrocebus з родини Мавпові (Cercopithecidae). Родова назва походить від грец. ἐρυθρός — «червоний, рудий» і грец. κῆβος — «довгохвоста мавпа».
Erythrocebus patas | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Haplorhini |
Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
Родина: | Мавпові (Cercopithecidae) |
Рід: | Erythrocebus |
Вид: | E. patas |
Біноміальна назва | |
Erythrocebus patas (Schreber, 1775) | |
Опис
Довжина голови й тіла самців: 60-90 см, самиць: 50-60 см, довжина хвоста: 50-75 см, вага самців: 7-13 кг, самиць: 4-7 кг. Самці майже в два рази більші і яскравіше пофарбовані. Хутро кошлате, червонувате на спині, черево біле, як і кінцівки, підборіддя і бакенбарди. Вони мають вузький корпус, довгі ноги. Зубна формула є 2/2, 1/1, 2/2, 3/3 = 32.
Поширення
Країни: Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Чад, Демократична Республіка Конго, Кот-д'Івуар, Ефіопія, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кенія, Малі, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Судан, Танзанія, Того, Уганда. Записаний до 2000 м над рівнем моря. Цей вид зустрічається в різних типах рослинності, починаючи від лук і пасовищ, до лісистих саван і сухого рідколісся.
Стиль життя
Значною мірою наземний вид, хоча може лазити по деревах. Цей вид харчується в основному травами, каміддю, ягодами, фруктами, бобами і насінням, переважно таких загальнопоширених саванових дерев і чагарників, як Acacia, , та . Це відносно адаптивний вид, який також харчується інвазивними чужорідними видами, такими як опунція і , а також с.г. культури. Членистоногі та дрібні хребетні також споживаються. Відвідування води часті в сухий сезон. Часто використовують штучні джерела води і паркани. Це денний вид, котрий найбільше активний вранці й ввечері, відпочиваючи в спекотний полудень. Живе в групах по, в середньому, 15 осіб. Це найшвидший примат на Землі, досягає швидкості до 55 кілометрів на годину. Хижаки включають левів, леопардів, шакалів, диких собак, пітонів, крокодилів і орлів.
Один малюк народжується щороку, після вагітності періодом близько 167 днів. Статева зрілість настає у самиць 2,5 роки, у самців у 3—4 роки. Цей вид, як відомо, живе до 23 років у неволі.
Загрози та охорона
На цей вид іноді полюють для їжі, його також переслідують як з сільськогосподарського шкідника в ряді країн. Виду загрожує у частинах ареалу втрата середовища проживання через збільшення опустелювання в результаті практики землекористування (наприклад, надмірний випас худоби, перетворення саван для розведення сільськогосподарських культур і т.д.).
Цей вид включений до списку СІТЕС Додаток II, і класу B Африканської конвенції. Вид записаний в багатьох охоронних територій по всьому ареалу.
Посилання
- Kingdon, J., Butynski, T.M. & De Jong, Y. 2008. Erythrocebus patas. In: IUCN 2013 [ 19 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Animal Diversity Web [ 31 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Ronald M. Nowak. Walker's Primates of the World. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 136. — .
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erythrocebus patas odin iz troh vidiv primativ rodu Erythrocebus z rodini Mavpovi Cercopithecidae Rodova nazva pohodit vid grec ἐry8ros chervonij rudij i grec kῆbos dovgohvosta mavpa Erythrocebus patas Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Haplorhini Infraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Mavpovi Cercopithecidae Rid Erythrocebus Vid E patas Binomialna nazva Erythrocebus patas Schreber 1775 OpisDovzhina golovi j tila samciv 60 90 sm samic 50 60 sm dovzhina hvosta 50 75 sm vaga samciv 7 13 kg samic 4 7 kg Samci majzhe v dva razi bilshi i yaskravishe pofarbovani Hutro koshlate chervonuvate na spini cherevo bile yak i kincivki pidboriddya i bakenbardi Voni mayut vuzkij korpus dovgi nogi Zubna formula ye 2 2 1 1 2 2 3 3 32 PoshirennyaKrayini Benin Burkina Faso Kamerun Centralnoafrikanska Respublika Chad Demokratichna Respublika Kongo Kot d Ivuar Efiopiya Gambiya Gana Gvineya Gvineya Bisau Keniya Mali Mavritaniya Niger Nigeriya Senegal Syerra Leone Sudan Tanzaniya Togo Uganda Zapisanij do 2000 m nad rivnem morya Cej vid zustrichayetsya v riznih tipah roslinnosti pochinayuchi vid luk i pasovish do lisistih savan i suhogo ridkolissya Stil zhittyaZnachnoyu miroyu nazemnij vid hocha mozhe laziti po derevah Cej vid harchuyetsya v osnovnomu travami kamiddyu yagodami fruktami bobami i nasinnyam perevazhno takih zagalnoposhirenih savanovih derev i chagarnikiv yak Acacia ta Ce vidnosno adaptivnij vid yakij takozh harchuyetsya invazivnimi chuzhoridnimi vidami takimi yak opunciya i a takozh s g kulturi Chlenistonogi ta dribni hrebetni takozh spozhivayutsya Vidviduvannya vodi chasti v suhij sezon Chasto vikoristovuyut shtuchni dzherela vodi i parkani Ce dennij vid kotrij najbilshe aktivnij vranci j vvecheri vidpochivayuchi v spekotnij poluden Zhive v grupah po v serednomu 15 osib Ce najshvidshij primat na Zemli dosyagaye shvidkosti do 55 kilometriv na godinu Hizhaki vklyuchayut leviv leopardiv shakaliv dikih sobak pitoniv krokodiliv i orliv Odin malyuk narodzhuyetsya shoroku pislya vagitnosti periodom blizko 167 dniv Stateva zrilist nastaye u samic 2 5 roki u samciv u 3 4 roki Cej vid yak vidomo zhive do 23 rokiv u nevoli Zagrozi ta ohoronaNa cej vid inodi polyuyut dlya yizhi jogo takozh peresliduyut yak z silskogospodarskogo shkidnika v ryadi krayin Vidu zagrozhuye u chastinah arealu vtrata seredovisha prozhivannya cherez zbilshennya opustelyuvannya v rezultati praktiki zemlekoristuvannya napriklad nadmirnij vipas hudobi peretvorennya savan dlya rozvedennya silskogospodarskih kultur i t d Cej vid vklyuchenij do spisku SITES Dodatok II i klasu B Afrikanskoyi konvenciyi Vid zapisanij v bagatoh ohoronnih teritorij po vsomu arealu PosilannyaKingdon J Butynski T M amp De Jong Y 2008 Erythrocebus patas In IUCN 2013 19 listopada 2013 u Wayback Machine angl Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 21 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Animal Diversity Web 31 sichnya 2014 u Wayback Machine angl angl Ronald M Nowak Walker s Primates of the World JHU Press 1999 T 1 S 136 ISBN 0801862515 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi