У 1824 данський поет 1789 1862 видав свої тези з північно слов янської та вендської у яких він встановив такий пантеон П

У 1824 данський поет (1789–1862) видав свої тези з північно-слов'янської та вендської , у яких він встановив такий пантеон:

Перший рівень богів (позитивні):

Триглав (Бог),
Світовит (данською: «Свантевіт»),
Радегост (данською: «Радегаст»),
Поревіт (данською: «Прове»),
Жива (данською: «Сієба»),
,
Сварог (данською: «Швайкстикс»),
(можливо «Числобог»),
Подага,
Ругевіт,
,
,
(данською: «Дзієвонна»),
Вода (аналогічний скандинавському: «Одін»),
(можливо, скандинавський «Бальдур»).

Другий рівень богів (негативні):

Чорнобог (данською: (Пя)),
Перун (данською: ),
(данською: «Флінс», також зустрічається «Флинз»),
Зір (можливо «Зоря», данською: «Зірнітра (Зір)», також мав прізвисько: «Росводіз»),
(данською: «Берстук»),
(данською: «Маровіт» («Домовий бог»)),
(аналогічна скандинавській «Хель», а можливо «Желя»).

Живучи близько до Скандинавії, венди запозичили декілька богів з скандинавської міфології, але ці тевтонські боги ніколи не грали центральної ролі у вендів.

Міфічні істоти

Полудниця
Русалки
Садко
(в перекладі на українську ), Скрзак

Джерела та література

B. S. Ingemann. Grundtræk til En Nord-Slavisk og Vendisk Gudelære. Copenhagen 1824.
B. A. Bonnerjea. Dictionary of Superstitions and Mythology. London 1927

Див. також

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.