Історія освоєння мінеральних ресурсів Замбії
Мідноносний пояс Центральної Африки, що простягається через Заїр (Демократична Республіка Конго (ДРК, Конго-Кіншаса), Замбію та Республіку Конго (Конго-Браззавіль), зумовив масштабну розробку родовищ міді й поліметалів. Європейці почали геологічні дослідження наприкінці XIX ст., а розробляти надра Центральної Африки — в першій чверті XX ст.
В межах мідноносної провінції відомо 150 родовищ, найбільші — Нчанга, Муфуліра, Нкана, Рон-Антелоп (Замбія), Мусоноі, Камото, Колвезі (Заїр). Середній вміст міді 3-4%, на деяких покладах до 9%. Тут також зосереджено «рідкіснометалічне серце Африки» (північний схід Заїру): руди тантало-ніобатів, берилію, літію та інших. На шельфі Конго — родовища нафти і газу.
До кінця колоніального періоду європейські компанії контролювали практично всю добувну галузь. Серед найпотужніших з них можна виділити такі: бельгійська «Сосьєте женераль», яка через свою дочірню компанію «ЮМОК» володіла на правах концесії територією площею в 33,7 тис. кв. км, де були зосереджені найбагатші родовища корисних копалин (мідь, золото, алмази, свинець, цинк); «GEKAMINES» (США, Велика Британія, Франція), яка виробляла в 80-х роках до 450 тис. т міді щорічно; «SODIMIZA» (Японія), «Zambia Consolidated Cooper Mines» та ін. У 1966 р. уряди центральноафриканських країн націоналізували власність багатьох компаній, в т.ч. і «ЮМОК». Для контролю над видобутком, виплавкою і продажем міді та інших корисних копалин були створені державні гірничодобувні корпорації, які згодом передали значну частину видобутку ефективнішим західним компаніям. На рентабельність корисних копалин Центральної Африки значно впливає складність транспортування до портових міст.
Сучасна гірнича промисловість Замбії включає мідно- та кобальтодобувні і переробні підприємства. Основу економіки Замбії складає видобуток мідної руди і виплавка міді, яка йде на експорт (приносить до 90% валютних надходжень і 75% державних прибутків). Тому країна повністю залежить від рівня світових цін на мідь. Кобальт отримують попутно при збагаченні мідної руди. Мідні рудники розташовані на півночі центральної частини країни, поблизу кордону з Демократичною Республікою Конго, у т.зв. Мідному поясі. Вугілля на території 3амбії почали добувати з 1964 р. Розробляється родовище Маамба поблизу оз. Кариба, за 360 км від м. Лусака. Видобуток ведеться підземним і відкритим способом. Крім того, видобувають поліметалічні руди, з яких вилучають свинець і цинк («Брокен-Гілл» на родовищі Кабве), і попутно срібло, селен, кадмій. У невеликих кількостях добувають золото, дорогоцінні і напівдорогоцінні камені, нерудні будівельні матеріали, гіпс, пірит, і інш. Планується розробка фосфатних руд на родовищі Калуве.
Див. також
- Корисні копалини Замбії
- Гірнича промисловість Замбії
- Геологія Замбії
- Гідрогеологія Замбії
- Економіка Замбії
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Zambiyi Midnonosnij poyas Centralnoyi Afriki sho prostyagayetsya cherez Zayir Demokratichna Respublika Kongo DRK Kongo Kinshasa Zambiyu ta Respubliku Kongo Kongo Brazzavil zumoviv masshtabnu rozrobku rodovish midi j polimetaliv Yevropejci pochali geologichni doslidzhennya naprikinci XIX st a rozroblyati nadra Centralnoyi Afriki v pershij chverti XX st V mezhah midnonosnoyi provinciyi vidomo 150 rodovish najbilshi Nchanga Mufulira Nkana Ron Antelop Zambiya Musonoi Kamoto Kolvezi Zayir Serednij vmist midi 3 4 na deyakih pokladah do 9 Tut takozh zoseredzheno ridkisnometalichne serce Afriki pivnichnij shid Zayiru rudi tantalo niobativ beriliyu litiyu ta inshih Na shelfi Kongo rodovisha nafti i gazu Do kincya kolonialnogo periodu yevropejski kompaniyi kontrolyuvali praktichno vsyu dobuvnu galuz Sered najpotuzhnishih z nih mozhna vidiliti taki belgijska Sosyete zheneral yaka cherez svoyu dochirnyu kompaniyu YuMOK volodila na pravah koncesiyi teritoriyeyu plosheyu v 33 7 tis kv km de buli zoseredzheni najbagatshi rodovisha korisnih kopalin mid zoloto almazi svinec cink GEKAMINES SShA Velika Britaniya Franciya yaka viroblyala v 80 h rokah do 450 tis t midi shorichno SODIMIZA Yaponiya Zambia Consolidated Cooper Mines ta in U 1966 r uryadi centralnoafrikanskih krayin nacionalizuvali vlasnist bagatoh kompanij v t ch i YuMOK Dlya kontrolyu nad vidobutkom viplavkoyu i prodazhem midi ta inshih korisnih kopalin buli stvoreni derzhavni girnichodobuvni korporaciyi yaki zgodom peredali znachnu chastinu vidobutku efektivnishim zahidnim kompaniyam Na rentabelnist korisnih kopalin Centralnoyi Afriki znachno vplivaye skladnist transportuvannya do portovih mist Suchasna girnicha promislovist Zambiyi vklyuchaye midno ta kobaltodobuvni i pererobni pidpriyemstva Osnovu ekonomiki Zambiyi skladaye vidobutok midnoyi rudi i viplavka midi yaka jde na eksport prinosit do 90 valyutnih nadhodzhen i 75 derzhavnih pributkiv Tomu krayina povnistyu zalezhit vid rivnya svitovih cin na mid Kobalt otrimuyut poputno pri zbagachenni midnoyi rudi Midni rudniki roztashovani na pivnochi centralnoyi chastini krayini poblizu kordonu z Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo u t zv Midnomu poyasi Vugillya na teritoriyi 3ambiyi pochali dobuvati z 1964 r Rozroblyayetsya rodovishe Maamba poblizu oz Kariba za 360 km vid m Lusaka Vidobutok vedetsya pidzemnim i vidkritim sposobom Krim togo vidobuvayut polimetalichni rudi z yakih viluchayut svinec i cink Broken Gill na rodovishi Kabve i poputno sriblo selen kadmij U nevelikih kilkostyah dobuvayut zoloto dorogocinni i napivdorogocinni kameni nerudni budivelni materiali gips pirit i insh Planuyetsya rozrobka fosfatnih rud na rodovishi Kaluve Div takozhKorisni kopalini Zambiyi Girnicha promislovist Zambiyi Geologiya Zambiyi Gidrogeologiya Zambiyi Ekonomika Zambiyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s