Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Англійська армада англ English Armada також відома як Контрармада або Експедиція Дре йка Норріса військовий флот відправ

Англійська армада

Англійська армада

Англійська армада, (англ. English Armada), також відома як Контрармада або Експедиція Дре́йка-Норріса — військовий флот, відправлений до Іберійського півострова королевою Англії Єлизаветою I у 1589 році під час Англо-іспанської та Вісімдесятилітньої війн. Експедицію очолив сер Френсіс Дрейк в якості адмірала і сер Джон Норріс в якості керівика військ. Завданням Контрармади було знищення залишків Непереможної армади в портах Іспанії та виведення Португалії з-під влади Габсбурзької Іспанії. Воєнна експедиція закінчилася розгромом англійської ескадри та великими втратами з обох сторін, а також відродженням Іспанії як морської держави протягом наступного десятиліття.

Англійська армада
Англо-іспанська війна (1585—1604), Вісімдесятилітня війна
image
Пам'ятник учасниці оборони Ла-Коруньї [en]

Пам'ятник учасниці оборони Ла-Коруньї [en]
Координати: 38°42′ пн. ш. 9°10′ зх. д. / 38.700° пн. ш. 9.167° зх. д. / 38.700; -9.167
Дата: 1589 рік
Місце: Ла-Корунья — Лісабон, Іберійське узбережжя
Результат: Переконлива перемога Іспанії:
  • Збереження Іберійської унії.
  • Збереження іспанського човенства для продовження війни.
Сторони
imageКоролівство Англія
imageГолландська республіка
image Прихильники Антоніо з Крату 		imageІспанська імперія
Командувачі
Френсіс Дрейк
[en]
[en]
[en] 		Ла-Корунья


[en]
Лісабон
[en]
[ru]
[en]
[en]
Військові сили
6 галеонів
60 оружених торгових суден
30 легких кораблів
60 голландських човнів
20 пінасів
23 375 осіб 		4 галеонів
невідома кількість оружених торгових суден
15 000 осіб
Втрати
11 000 — 15 000 вбито, поранені або загинули від хвороб
40 кораблів затоплено або захоплено 		900 вбито й поранено
18 кораблів затоплено або захоплено

Цілі Англійської армади

Після поразки Непереможної армади королева Англії Єлизавета I вирішила змусити іспанського короля Філіпа II підписати мирний договір.

Цілями англійської експедиції були:

Головною ж ціллю експедиції було зняття торгового ембарго шляхом відновлення незалежності Португальської імперії, до якої входили Бразилія і Вест-Індія, а також торгові поселення в Індії й Китаї. Єлизавета прагнула відновити торгівлю і цим зменшити вплив Габсбургів у Європі.

На майбутню експедицію очікувала низка небезпек:

  • Португальські дворянство й духовенство в 1581 році визнали іспанську нову владу на скликаних кортесах, що відкрило шлях для Іберійської унії. Останнім представником правлячої Авіської династії був Антоніу Кратунський, який до 1582 року намагався втриматись на португальських Азорських островах, але після перемоги іспанського флоту в битві при Понта-Дельгада перебрався до Франції, звідки звернувся за допомогою до Англії. Прихильник Габсбургів, Папа Римський Григорій XIII, відмовився звільняти його від церковного звертання (яке забороняло коронуватися та заводити дітей), а серед інших претендентів була й нащадок короля Мануеля I [en].
  • Надлишкова віра в те, що вдасться повторити успіх [en] у 1587 році.

Експедиція була оформлена як акціонерне товариство з капіталом приблизно £ 80 000. З них одну чверть вклала англійська королева, одну восьму — Нідерланди, решту сформували внески дворян, купців і ремісників. Відплиття флотилії затримувалось через невчасну поставку запасів і несприятливу погоду. Також виникли проблеми через псування третини запасів і різким зростанням кількості добровольців (з 10 000 до 19 000 осіб, з яких досвідчених військових було всього 1800).

Експедиція

Англійський флот складався з шести королівських галеонів, 60 англійських озброєних гарматами торгових суден, 60 голландських флібутів і приблизно 20 пінасів. Крім піхоти на кораблях були 4000 моряків і 1500 офіцерів, а також різні шукачі пригод. Дрейк розділив кораблі на п'ять ескадр, які очолили: він сам на кораблі "Revenge", брати сер Джон і сер Едуард Норріси, Томас Феннер на [en] і Роджер Вільямс на судні "Swiftsure". До них без дозволу королеви також приєднався граф Ессексу [en].

Більшість втрат іспанської Непереможної армади становили озброєні торгові судна, у той час як її ядро з бойових кораблів, хоч із труднощами, повернулося додому для проведення багатомісячного ремонту в доках, що й були ціллю для англійського нападу.

Непередбачені затримки й побоювання застрягти в Біскайській затоці змусили Дрейка піти в обхід Сантандеру, де лагодилася велика частина кораблів, і замість цього напасти на місто Ла-Корунья в Галісії. Норріс зайняв нижнє місто, вбивши 500 іспанців і розграбувавши винні погреби, у той час як Дрейк знищив 13 торгових суден у пристані. Протягом наступних двох тижнів переважав західний вітер, і в очікуванні його зміни англійці зайнялися облогою верхнього міста. Кілька іспанських галер зуміли прослизнути повз англійський флот та доставити запаси захисникам. Коли подув сприятливий вітер, англійці зняли облогу. Під Ла-Коруньєю англійці втратили чотирьох капітанів, кілька сотень солдатів і 3000 осіб на 24 транспортних кораблях. Багато голландців після цього повернулися в Англію або в Ла-Рошель.

Лісабонська залога була незадовільною, але за той час, що англійці витратили на облогу Ла-Коруньї, іспанці встигли зміцнити оборону Португалії. Коли частина англійський флоту на чолі з Норрісом нарешті прибула до Ліссабону, очікуване повстання так і не розпочалося, і бажаних цілей досягти не вдалося. 30 червня Дрейк захопив флотилію з 20 французьких і 60 ганзейських кораблів, що продовжували здійснювати торгівлю з Іспанією, не зважаючи на встановлене Англією ембарго. Англійський історик [en] назвав це ударом для іспанської торгівлі, проте пізніше королева мусила опублікувати виправдувальний звіт Declaration of Causes, оскільки постраждали від нападу також і англійські вкладники.

Після знищення зерносховища в Лісабоні, англійці перекрили постачання й військово-морський зв'язок. Однак попри хизування графа Ессексу, який всадив свого меча у ворота міста, щоб викликати захисників на битву, взяти Лісабон без артилерії й підтримки місцевого населення було неможливо. Повстання не відбулося частково через відсутність Дрейка, поділ та втрату зв'язку між сухопутними та морськими силами після висадки в Пеніше, а також небажання захисників міста відбиватися.

Граф Ессексу отримав наказ від Єлизавети I повернутися до двору та відмову надіслати підкріплення й обладнання для повноцінної облоги, оскільки королева не мала ніякого бажання вести наземну війну в Португалії. Через це експедиція вирішила зосередитися на створенні залоги на Азорських островах. Однак іспанська влада вже була готовою до можливої ​​облоги, а англійці до цього часу зазнали втрат в людських ресурсах від хвороб. Двоє озброєних торгових суден у Лісабоні потрапили в засідку дев'яти іспанських галер під управлінням Алонсо де Базана. «Rivenge» відбила корабель «Вільям» вже після залишення його власним екіпажем, але після бою через брак людей для подальшої подорожі судно довелось затопити. Інший корабель охопила пожежа після довгої сутички, і наостанок він затонув разом зі своїм капітаном Майнсшоу. Одне з трьох суден, що перевозили залишки екіпажу «Вільяма», затонуло після нападу іспанських кораблів.

Незабаром стало очевидно, що висадка на Азорських островах неможлива. До цієї миті під орудою Дрейка залишалися 2000 осіб (інші були недієздатні), буря знищила низку кораблів. Норріс відправився на батьківщину разом із пораненими та хворими, Дрейк з іншими 20 кораблями вирушив на полювання за іспанськими суднами зі скарбами з Нового Світу. Англійці потрапили в чергову сильну бурю та не змогли виконувати завдання. Після розграбування Порту-Санту біля острова Мадейра його корабель «Помста» почав протікати й ледь не потонув, після чого було вирішено повертатись в Плімут.

Крім 18 знищених або захоплених кораблів біля Ла-Коруньї та Лісабону, англійський флот втратив приблизно 40 кораблів. 14 із них затонули через дії іспанських військово-морських сил: 3 — біля Ла-Коруньї, 6 — знищено Мартіном де Падільєю, 3 — Алонсо де Базаном, а 2 — біля Арамбуру. Інші судна були знищені під час бурі на зворотній дорозі. Після повернення Контрармади до Англії, серед населення британських портів поширилися спалахи захворювань. Жодної з цілей експедиції не було досягнуто, наслідки сильно вплинули на акціонерні товариства. Англійці зазнали важких втрат у кораблях, особовому складі й запасах, зумівши захопити всього 150 гармат і £ 30 000 (приблизно 1/10 річного доходу королівства). Єдиним можливим досягненням можна вважати тимчасове порушення іспанської морської торгівлі й порушення постачання іспанських військ у Фландрії, що могло стати причиною повстання серед війська Алессандро Фарнезе у Фландрії дещо пізніше, у серпні 1589 року.

Наслідки

Провал експедиції завдав збитків скарбниці Англії. Продовження війни ще сильніше позначилося на Іспанії, яка одночасно брала участь у військових діях у Франції й Нідерландах, через що була вимушена в 1596 році оголосити дефолт через заборгованість. У 1595 році іспанське військо висадилося в Корнуоллі на заході Англії, а відправлені в наступні два роки дві флотилії були знищені бурею. Повноцінної переваги жодна зі сторін зіткнення добитися не змогла, тому після смерті королеви Єлизавети I і сходження на престол шотландця Якова II, в 1604 році між Англією і Іспанією був укладений Лондонський мир.

Примітки

  1. Elliott p.333
  2. Morris, Terence Alan (1998). Europe and England in the sixteenth century. Routledge, p. 335.
  3. Oliveira Martins, (1972) História de Portugal p,442
  4. Bucholz/Key p.145
  5. Hampden p.254
  6. Duro p.51
  7. Elliott p.333
  8. R. B. Wernham, 'Queen Elizabeth and the Portugal Expedition of 1589: Part II', English Historical Review, 66/259 (April 1951), p. 204.
  9. Wernham, 'Part II', 214, 210-11.
  10. Wernham, 'Part II', 210-11.
  11. Wernham, 'Part II', 214.
  12. John A. Wagner, Historical Dictionary of the Elizabethan World: Britain, Ireland, Europe, and America (New York: Checkmark Books, 2002), p. 242.
  13. Tenace 2003, pp. 855—882.

Книжництво

  • J. H. Elliott La Europa dividida (1559—1598) (Editorial Critica, 2002).
  • R. O. Bucholz, Newton Key Early modern England 1485—1714: a narrative history (John Wiley and Sons, 2009).
  • John Hampden Francis Drake, privateer: contemporary narratives and documents (Taylor & Francis, 1972).
  • Fernández Duro, Cesáreo (1972). Armada Española desde la Unión de los Reinos de Castilla y Aragón. Museo Naval de Madrid, Instituto de Historia y Cultura Naval, Tomo III, Capítulo III. Madrid.
  • Winston Graham The Spanish Armadas (reprint, 2001) pp. 166ff.
  • Geoffrey Parker, 'The Dreadnought Revolution of Tudor England', Mariner's Mirror, 82 (1996): 269—300.
  • J. H. Parry, 'Colonial Development and International Rivalries Outside Europe, 1: America', in R. B. Wernham (ed.), The New Cambridge Modern History, Vol. III: 'The Counter-Reformation and Price Revolution 1559—1610' (Cambridge: Cambridge University Press, 1971): 507-31.
  • Helmut Pemsel, Atlas of Naval Warfare: An Atlas and Chronology of Conflict at Sea from Earliest Times to the Present Day, translated by D. G. Smith (London: Arms and Armour Press, 1977).
  • Mattingly, Garrett, The Armada (Mariner Books, New York 2005).
  • John A. Wagner, Historical Dictionary of the Elizabethan World: Britain, Ireland, Europe, and America (New York: Checkmark Books, 2002).
  • R. B. Wernham, «Queen Elizabeth and the Portugal Expedition of 1589: Part I» The English Historical Review 66.258 (January 1951), pp. 1-26; «Part II» The English Historical Review 66.259 (April 1951), pp. 194—218. Wernham's articles are based on his work editing Calendar State Papers Foreign: eliz. xxiii (January-June 1589).

Посилання

  • The Year After the Armada, and other historical studies, Martin Andrew Sharp Hume (New York 1896)
  • Wes Ulm, The Defeat of the English Armada and the 16th-Century Spanish Naval Resurgence: A More Detailed Look [ 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Library of Congress: Hans P. Kraus, «Sir Francis Drake: A Pictorial Biography»: [ 15 лютого 2021 у Wayback Machine.] «The Beginning of the End: The Drake-Norris Expedition, 1589» From the Rare Book and Special Collections Division [ 6 травня 2017 у Wayback Machine.] at the Library of Congress
  • Luis Gorrochategui Santos, Counter Armada: The Greatest Naval Disaster in the History of England
  • Про разгром Английской армады: Реванш Филиппа 2 Испанского на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anglijska armada angl English Armada takozh vidoma yak Kontrarmada abo Ekspediciya Dre jka Norrisa vijskovij flot vidpravlenij do Iberijskogo pivostrova korolevoyu Angliyi Yelizavetoyu I u 1589 roci pid chas Anglo ispanskoyi ta Visimdesyatilitnoyi vijn Ekspediciyu ocholiv ser Frensis Drejk v yakosti admirala i ser Dzhon Norris v yakosti kerivika vijsk Zavdannyam Kontrarmadi bulo znishennya zalishkiv Neperemozhnoyi armadi v portah Ispaniyi ta vivedennya Portugaliyi z pid vladi Gabsburzkoyi Ispaniyi Voyenna ekspediciya zakinchilasya rozgromom anglijskoyi eskadri ta velikimi vtratami z oboh storin a takozh vidrodzhennyam Ispaniyi yak morskoyi derzhavi protyagom nastupnogo desyatilittya Anglijska armada Anglo ispanska vijna 1585 1604 Visimdesyatilitnya vijna Pam yatnik uchasnici oboroni La Korunyi en Pam yatnik uchasnici oboroni La Korunyi en Koordinati 38 42 pn sh 9 10 zh d 38 700 pn sh 9 167 zh d 38 700 9 167 Data 1589 rik Misce La Korunya Lisabon Iberijske uzberezhzhya Rezultat Perekonliva peremoga Ispaniyi Zberezhennya Iberijskoyi uniyi Zberezhennya ispanskogo chovenstva dlya prodovzhennya vijni Storoni Korolivstvo Angliya Gollandska respublika Prihilniki Antonio z Kratu Ispanska imperiya Komanduvachi Frensis Drejk en en en La Korunya en Lisabon en ru en en Vijskovi sili 6 galeoniv 60 oruzhenih torgovih suden 30 legkih korabliv 60 gollandskih chovniv 20 pinasiv 23 375 osib 4 galeoniv nevidoma kilkist oruzhenih torgovih suden 15 000 osib Vtrati 11 000 15 000 vbito poraneni abo zaginuli vid hvorob 40 korabliv zatopleno abo zahopleno 900 vbito j poraneno 18 korabliv zatopleno abo zahoplenoCili Anglijskoyi armadiPislya porazki Neperemozhnoyi armadi koroleva Angliyi Yelizaveta I virishila zmusiti ispanskogo korolya Filipa II pidpisati mirnij dogovir Cilyami anglijskoyi ekspediciyi buli Znishennya ispanskogo Atlantichnogo flotu sho rozmishuvavsya v portah La Korunyi San Sebastyanu i Santanderu Visadka v Lisaboni ta pidtrimka povstannya proti ispanskogo korolya Filipa II yakij z 1583 roku obijmav portugalskij prestol yak Felipe I Stvorennya postijnoyi anglijskoyi zalogi na Azorskih ostrovah Zahoplennya ispanskogo Sribnogo flotu yakij povinen buv povertatisya z ispanskih amerikanskih kolonij v Kadis Golovnoyu zh cillyu ekspediciyi bulo znyattya torgovogo embargo shlyahom vidnovlennya nezalezhnosti Portugalskoyi imperiyi do yakoyi vhodili Braziliya i Vest Indiya a takozh torgovi poselennya v Indiyi j Kitayi Yelizaveta pragnula vidnoviti torgivlyu i cim zmenshiti vpliv Gabsburgiv u Yevropi Na majbutnyu ekspediciyu ochikuvala nizka nebezpek Portugalski dvoryanstvo j duhovenstvo v 1581 roci viznali ispansku novu vladu na sklikanih kortesah sho vidkrilo shlyah dlya Iberijskoyi uniyi Ostannim predstavnikom pravlyachoyi Aviskoyi dinastiyi buv Antoniu Kratunskij yakij do 1582 roku namagavsya vtrimatis na portugalskih Azorskih ostrovah ale pislya peremogi ispanskogo flotu v bitvi pri Ponta Delgada perebravsya do Franciyi zvidki zvernuvsya za dopomogoyu do Angliyi Prihilnik Gabsburgiv Papa Rimskij Grigorij XIII vidmovivsya zvilnyati jogo vid cerkovnogo zvertannya yake zaboronyalo koronuvatisya ta zavoditi ditej a sered inshih pretendentiv bula j nashadok korolya Manuelya I en Nadlishkova vira v te sho vdastsya povtoriti uspih en u 1587 roci Ekspediciya bula oformlena yak akcionerne tovaristvo z kapitalom priblizno 80 000 Z nih odnu chvert vklala anglijska koroleva odnu vosmu Niderlandi reshtu sformuvali vneski dvoryan kupciv i remisnikiv Vidplittya flotiliyi zatrimuvalos cherez nevchasnu postavku zapasiv i nespriyatlivu pogodu Takozh vinikli problemi cherez psuvannya tretini zapasiv i rizkim zrostannyam kilkosti dobrovolciv z 10 000 do 19 000 osib z yakih dosvidchenih vijskovih bulo vsogo 1800 EkspediciyaAnglijskij flot skladavsya z shesti korolivskih galeoniv 60 anglijskih ozbroyenih garmatami torgovih suden 60 gollandskih flibutiv i priblizno 20 pinasiv Krim pihoti na korablyah buli 4000 moryakiv i 1500 oficeriv a takozh rizni shukachi prigod Drejk rozdiliv korabli na p yat eskadr yaki ocholili vin sam na korabli Revenge brati ser Dzhon i ser Eduard Norrisi Tomas Fenner na en i Rodzher Vilyams na sudni Swiftsure Do nih bez dozvolu korolevi takozh priyednavsya graf Esseksu en Bilshist vtrat ispanskoyi Neperemozhnoyi armadi stanovili ozbroyeni torgovi sudna u toj chas yak yiyi yadro z bojovih korabliv hoch iz trudnoshami povernulosya dodomu dlya provedennya bagatomisyachnogo remontu v dokah sho j buli cillyu dlya anglijskogo napadu Neperedbacheni zatrimki j poboyuvannya zastryagti v Biskajskij zatoci zmusili Drejka piti v obhid Santanderu de lagodilasya velika chastina korabliv i zamist cogo napasti na misto La Korunya v Galisiyi Norris zajnyav nizhnye misto vbivshi 500 ispanciv i rozgrabuvavshi vinni pogrebi u toj chas yak Drejk znishiv 13 torgovih suden u pristani Protyagom nastupnih dvoh tizhniv perevazhav zahidnij viter i v ochikuvanni jogo zmini anglijci zajnyalisya oblogoyu verhnogo mista Kilka ispanskih galer zumili prosliznuti povz anglijskij flot ta dostaviti zapasi zahisnikam Koli poduv spriyatlivij viter anglijci znyali oblogu Pid La Korunyeyu anglijci vtratili chotiroh kapitaniv kilka soten soldativ i 3000 osib na 24 transportnih korablyah Bagato gollandciv pislya cogo povernulisya v Angliyu abo v La Roshel Lisabonska zaloga bula nezadovilnoyu ale za toj chas sho anglijci vitratili na oblogu La Korunyi ispanci vstigli zmicniti oboronu Portugaliyi Koli chastina anglijskij flotu na choli z Norrisom nareshti pribula do Lissabonu ochikuvane povstannya tak i ne rozpochalosya i bazhanih cilej dosyagti ne vdalosya 30 chervnya Drejk zahopiv flotiliyu z 20 francuzkih i 60 ganzejskih korabliv sho prodovzhuvali zdijsnyuvati torgivlyu z Ispaniyeyu ne zvazhayuchi na vstanovlene Angliyeyu embargo Anglijskij istorik en nazvav ce udarom dlya ispanskoyi torgivli prote piznishe koroleva musila opublikuvati vipravduvalnij zvit Declaration of Causes oskilki postrazhdali vid napadu takozh i anglijski vkladniki Pislya znishennya zernoshovisha v Lisaboni anglijci perekrili postachannya j vijskovo morskij zv yazok Odnak popri hizuvannya grafa Esseksu yakij vsadiv svogo mecha u vorota mista shob viklikati zahisnikiv na bitvu vzyati Lisabon bez artileriyi j pidtrimki miscevogo naselennya bulo nemozhlivo Povstannya ne vidbulosya chastkovo cherez vidsutnist Drejka podil ta vtratu zv yazku mizh suhoputnimi ta morskimi silami pislya visadki v Penishe a takozh nebazhannya zahisnikiv mista vidbivatisya Graf Esseksu otrimav nakaz vid Yelizaveti I povernutisya do dvoru ta vidmovu nadislati pidkriplennya j obladnannya dlya povnocinnoyi oblogi oskilki koroleva ne mala niyakogo bazhannya vesti nazemnu vijnu v Portugaliyi Cherez ce ekspediciya virishila zosereditisya na stvorenni zalogi na Azorskih ostrovah Odnak ispanska vlada vzhe bula gotovoyu do mozhlivoyi oblogi a anglijci do cogo chasu zaznali vtrat v lyudskih resursah vid hvorob Dvoye ozbroyenih torgovih suden u Lisaboni potrapili v zasidku dev yati ispanskih galer pid upravlinnyam Alonso de Bazana Rivenge vidbila korabel Vilyam vzhe pislya zalishennya jogo vlasnim ekipazhem ale pislya boyu cherez brak lyudej dlya podalshoyi podorozhi sudno dovelos zatopiti Inshij korabel ohopila pozhezha pislya dovgoyi sutichki i naostanok vin zatonuv razom zi svoyim kapitanom Majnsshou Odne z troh suden sho perevozili zalishki ekipazhu Vilyama zatonulo pislya napadu ispanskih korabliv Nezabarom stalo ochevidno sho visadka na Azorskih ostrovah nemozhliva Do ciyeyi miti pid orudoyu Drejka zalishalisya 2000 osib inshi buli nediyezdatni burya znishila nizku korabliv Norris vidpravivsya na batkivshinu razom iz poranenimi ta hvorimi Drejk z inshimi 20 korablyami virushiv na polyuvannya za ispanskimi sudnami zi skarbami z Novogo Svitu Anglijci potrapili v chergovu silnu buryu ta ne zmogli vikonuvati zavdannya Pislya rozgrabuvannya Portu Santu bilya ostrova Madejra jogo korabel Pomsta pochav protikati j led ne potonuv pislya chogo bulo virisheno povertatis v Plimut Krim 18 znishenih abo zahoplenih korabliv bilya La Korunyi ta Lisabonu anglijskij flot vtrativ priblizno 40 korabliv 14 iz nih zatonuli cherez diyi ispanskih vijskovo morskih sil 3 bilya La Korunyi 6 znisheno Martinom de Padilyeyu 3 Alonso de Bazanom a 2 bilya Aramburu Inshi sudna buli znisheni pid chas buri na zvorotnij dorozi Pislya povernennya Kontrarmadi do Angliyi sered naselennya britanskih portiv poshirilisya spalahi zahvoryuvan Zhodnoyi z cilej ekspediciyi ne bulo dosyagnuto naslidki silno vplinuli na akcionerni tovaristva Anglijci zaznali vazhkih vtrat u korablyah osobovomu skladi j zapasah zumivshi zahopiti vsogo 150 garmat i 30 000 priblizno 1 10 richnogo dohodu korolivstva Yedinim mozhlivim dosyagnennyam mozhna vvazhati timchasove porushennya ispanskoyi morskoyi torgivli j porushennya postachannya ispanskih vijsk u Flandriyi sho moglo stati prichinoyu povstannya sered vijska Alessandro Farneze u Flandriyi desho piznishe u serpni 1589 roku NaslidkiProval ekspediciyi zavdav zbitkiv skarbnici Angliyi Prodovzhennya vijni she silnishe poznachilosya na Ispaniyi yaka odnochasno brala uchast u vijskovih diyah u Franciyi j Niderlandah cherez sho bula vimushena v 1596 roci ogolositi defolt cherez zaborgovanist U 1595 roci ispanske vijsko visadilosya v Kornuolli na zahodi Angliyi a vidpravleni v nastupni dva roki dvi flotiliyi buli znisheni bureyu Povnocinnoyi perevagi zhodna zi storin zitknennya dobitisya ne zmogla tomu pislya smerti korolevi Yelizaveti I i shodzhennya na prestol shotlandcya Yakova II v 1604 roci mizh Angliyeyu i Ispaniyeyu buv ukladenij Londonskij mir PrimitkiElliott p 333 Morris Terence Alan 1998 Europe and England in the sixteenth century Routledge p 335 ISBN 0 415 15041 8 Oliveira Martins 1972 Historia de Portugal p 442 Bucholz Key p 145 Hampden p 254 Duro p 51 Elliott p 333 R B Wernham Queen Elizabeth and the Portugal Expedition of 1589 Part II English Historical Review 66 259 April 1951 p 204 Wernham Part II 214 210 11 Wernham Part II 210 11 Wernham Part II 214 John A Wagner Historical Dictionary of the Elizabethan World Britain Ireland Europe and America New York Checkmark Books 2002 p 242 Tenace 2003 pp 855 882 KnizhnictvoJ H Elliott La Europa dividida 1559 1598 Editorial Critica 2002 ISBN 978 84 8432 669 4 R O Bucholz Newton Key Early modern England 1485 1714 a narrative history John Wiley and Sons 2009 ISBN 978 1 4051 6275 3 John Hampden Francis Drake privateer contemporary narratives and documents Taylor amp Francis 1972 ISBN 978 0 8173 5703 0 Fernandez Duro Cesareo 1972 Armada Espanola desde la Union de los Reinos de Castilla y Aragon Museo Naval de Madrid Instituto de Historia y Cultura Naval Tomo III Capitulo III Madrid Winston Graham The Spanish Armadas reprint 2001 pp 166ff ISBN 0 14 139020 4 Geoffrey Parker The Dreadnought Revolution of Tudor England Mariner s Mirror 82 1996 269 300 J H Parry Colonial Development and International Rivalries Outside Europe 1 America in R B Wernham ed The New Cambridge Modern History Vol III The Counter Reformation and Price Revolution 1559 1610 Cambridge Cambridge University Press 1971 507 31 Helmut Pemsel Atlas of Naval Warfare An Atlas and Chronology of Conflict at Sea from Earliest Times to the Present Day translated by D G Smith London Arms and Armour Press 1977 Mattingly Garrett The Armada Mariner Books New York 2005 ISBN 0 618 56591 4 John A Wagner Historical Dictionary of the Elizabethan World Britain Ireland Europe and America New York Checkmark Books 2002 R B Wernham Queen Elizabeth and the Portugal Expedition of 1589 Part I The English Historical Review 66 258 January 1951 pp 1 26 Part II The English Historical Review 66 259 April 1951 pp 194 218 Wernham s articles are based on his work editing Calendar State Papers Foreign eliz xxiii January June 1589 PosilannyaThe Year After the Armada and other historical studies Martin Andrew Sharp Hume New York 1896 Wes Ulm The Defeat of the English Armada and the 16th Century Spanish Naval Resurgence A More Detailed Look 15 lyutogo 2018 u Wayback Machine Library of Congress Hans P Kraus Sir Francis Drake A Pictorial Biography 15 lyutogo 2021 u Wayback Machine The Beginning of the End The Drake Norris Expedition 1589 From the Rare Book and Special Collections Division 6 travnya 2017 u Wayback Machine at the Library of Congress Luis Gorrochategui Santos Counter Armada The Greatest Naval Disaster in the History of England Pro razgrom Anglijskoj armady Revansh Filippa 2 Ispanskogo na YouTube

Дата публікації:
Топ