Хуа́н Мануе́ль Хосе́ Домі́нго Орті́с де Ро́сас і Ло́пес де Осо́рніо (повне ім'я при народженні, ісп. Juan Manuel José Domingo Ortiz de Rozas y López de Osornio) (30 березня 1793 — 14 березня 1877) — генерал і консервативний аргентинський політик, який правив Аргентинською конфедерацією з 1829 до 1852 року з короткими перервами. Росас був одним з перших відомих каудільйо — диктаторів у Латинській Америці.
Хуан Мануель де Росас Juan Manuel de Rosas | |
---|---|
ісп. Juan Manuel de Rosas | |
17-й Губернатор Буенос-Айреса | |
7 березня 1835 — 3 лютого 1852 | |
Попередник | Мануель Вісенте Маса |
Наступник | Вісенте Лопес-і-Планес |
13-й Губернатор Буенос-Айреса | |
8 грудня 1829 — 17 грудня 1832 | |
Попередник | Хуан Хосе В'ямонте |
Наступник | Хуан Рамон Балькарсе |
Народився | 30 березня 1793[1][2][…] Буенос-Айрес, Ріо-де-ла-Плата, Іспанська імперія |
Помер | 14 березня 1877[2][3][…] (83 роки) Саутгемптон, Гемпшир, Велика Британія |
Похований | Реколета |
Відомий як | політик, військовослужбовець |
Країна | Аргентина |
Політична партія | федералістська |
У шлюбі з | Енкарнасьйон Ескурра |
Діти | Педро Росас-і-Бельграно, Хуан Мануель де Росас, Марія де Росас, Мануеліта де Росас |
Професія | військовик |
Релігія | католицтво |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
У молодості жив серед гаучо, став великим поміщиком-скотарем. З 1811 року на військовій службі. Завдяки вдалим походам проти патагонців, Росас здобув досвід у військовій справі і велику популярність. У 1828 році він виступив, як лідер федералістів, в боротьбі з унітаріями. Того ж року отримав звання генерала. У 1829 році став генерал-капітаном та командувачем збройних сил провінції Буенос-Айрес і главою Аргентинської конфедерації (офіційний титул називався «Голова іноземних справ»). В 1829—1832 роках губернатор провінції Буенос-Айрес. На посаді генерал — капітана Росас пробув 23 роки і мало-помалу здобув необмежену диктаторську владу, тоді як влада конгресу все більш зменшувалася. З квітня 1835 року фактичний диктатор країни. Спираючись на духовенство, поміщиків та великих торговців, Росас встановив терористичний режим, відновив привілеї католицької церкви, допомагав поширенню латифундизму та проникненню англійського капіталу.
Своїх супротивників Росас вбивав тисячами; його гордовитість і честолюбство доходили до смішного. Не зважаючи на це, усередині держави панував спокій і розвивалася торгівля і промисловість. Значення Росаса ослабло лише унаслідок його втручання в боротьбу партій в Уругваї, що привело до конфлікту з Францією, Англією і Бразилією. Намагаючись заволодіти Уругваєм, призвів до блокади Монтевідео в 1843-51 роках. Зростання опозиції, поглиблення протиріч між Буенос-Айресом та іншими провінціями підірвало політичну могутність диктатури Росаса.
У лютому 1852 року, Росас був розбитий в битві при Монте-Касерос губернатором провінції Ентре-Ріос генералом Хусто Хосе де Уркісою, якого підтримали Бразилія і Уругвай. Після цього Росас залишив Аргентину і відправився у вигнання до міста Саутгемптона, що в Англії.
Тимчасовий уряд під керівництвом Вісенте Лопеса-і-Планеса, сформований Уркісою, конфіскував просторі маєтки і величезні стада худоби, що належали Росасу, а сам Росас у 1861 році був заочно засуджений до страти. Згодом, втім, йому вдалося повернути частину своїх володінь.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
Посилання
- Біографія Росаса
- saber.golwen.com.ar/elrgimen.htm Патрісія Сепульведа. Режим Хуана Мануеля де Росаса [ 24 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Правління Росаса (1835—1952) [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Росизм в аргентинських підручниках[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hua n Manue l Hose Domi ngo Orti s de Ro sas i Lo pes de Oso rnio povne im ya pri narodzhenni isp Juan Manuel Jose Domingo Ortiz de Rozas y Lopez de Osornio 30 bereznya 1793 14 bereznya 1877 general i konservativnij argentinskij politik yakij praviv Argentinskoyu konfederaciyeyu z 1829 do 1852 roku z korotkimi perervami Rosas buv odnim z pershih vidomih kaudiljo diktatoriv u Latinskij Americi Huan Manuel de Rosas Juan Manuel de Rosasisp Juan Manuel de RosasHuan Manuel de Rosas Juan Manuel de Rosas17 j Gubernator Buenos Ajresa7 bereznya 1835 3 lyutogo 1852PoperednikManuel Visente MasaNastupnikVisente Lopes i Planes13 j Gubernator Buenos Ajresa8 grudnya 1829 17 grudnya 1832PoperednikHuan Hose V yamonteNastupnikHuan Ramon BalkarseNarodivsya30 bereznya 1793 1793 03 30 1 2 Buenos Ajres Rio de la Plata Ispanska imperiyaPomer14 bereznya 1877 1877 03 14 2 3 83 roki Sautgempton Gempshir Velika BritaniyaPohovanijRekoletaVidomij yakpolitik vijskovosluzhbovecKrayinaArgentinaPolitichna partiyafederalistskaU shlyubi zEnkarnasjon EskurraDitiPedro Rosas i Belgrano Huan Manuel de Rosas Mariya de Rosas Manuelita de RosasProfesiyavijskovikReligiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU molodosti zhiv sered gaucho stav velikim pomishikom skotarem Z 1811 roku na vijskovij sluzhbi Zavdyaki vdalim pohodam proti patagonciv Rosas zdobuv dosvid u vijskovij spravi i veliku populyarnist U 1828 roci vin vistupiv yak lider federalistiv v borotbi z unitariyami Togo zh roku otrimav zvannya generala U 1829 roci stav general kapitanom ta komanduvachem zbrojnih sil provinciyi Buenos Ajres i glavoyu Argentinskoyi konfederaciyi oficijnij titul nazivavsya Golova inozemnih sprav V 1829 1832 rokah gubernator provinciyi Buenos Ajres Na posadi general kapitana Rosas probuv 23 roki i malo pomalu zdobuv neobmezhenu diktatorsku vladu todi yak vlada kongresu vse bilsh zmenshuvalasya Z kvitnya 1835 roku faktichnij diktator krayini Spirayuchis na duhovenstvo pomishikiv ta velikih torgovciv Rosas vstanoviv teroristichnij rezhim vidnoviv privileyi katolickoyi cerkvi dopomagav poshirennyu latifundizmu ta proniknennyu anglijskogo kapitalu Svoyih suprotivnikiv Rosas vbivav tisyachami jogo gordovitist i chestolyubstvo dohodili do smishnogo Ne zvazhayuchi na ce useredini derzhavi panuvav spokij i rozvivalasya torgivlya i promislovist Znachennya Rosasa oslablo lishe unaslidok jogo vtruchannya v borotbu partij v Urugvayi sho privelo do konfliktu z Franciyeyu Angliyeyu i Braziliyeyu Namagayuchis zavoloditi Urugvayem prizviv do blokadi Montevideo v 1843 51 rokah Zrostannya opoziciyi pogliblennya protirich mizh Buenos Ajresom ta inshimi provinciyami pidirvalo politichnu mogutnist diktaturi Rosasa U lyutomu 1852 roku Rosas buv rozbitij v bitvi pri Monte Kaseros gubernatorom provinciyi Entre Rios generalom Husto Hose de Urkisoyu yakogo pidtrimali Braziliya i Urugvaj Pislya cogo Rosas zalishiv Argentinu i vidpravivsya u vignannya do mista Sautgemptona sho v Angliyi Timchasovij uryad pid kerivnictvom Visente Lopesa i Planesa sformovanij Urkisoyu konfiskuvav prostori mayetki i velichezni stada hudobi sho nalezhali Rosasu a sam Rosas u 1861 roci buv zaochno zasudzhenij do strati Zgodom vtim jomu vdalosya povernuti chastinu svoyih volodin PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194PosilannyaBiografiya Rosasa saber golwen com ar elrgimen htm Patrisiya Sepulveda Rezhim Huana Manuelya de Rosasa 24 lipnya 2013 u Wayback Machine Pravlinnya Rosasa 1835 1952 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Rosizm v argentinskih pidruchnikah nedostupne posilannya z lipnya 2019