Хосе Гаспар Родрігес де Франсія і Веласко (ісп. José Gaspar Rodríguez de Francia y Velasco, 6 січня 1766 — 20 вересня 1840) — парагвайський політик, що фактично був першим лідером Парагваю після здобуття ним незалежності від Іспанії. Він фактично одноосібно управляв країною з 1814 до 1840 року.
Хосе Гаспар Родрігес де Франсія José Gaspar Rodríguez de Francia | |
---|---|
ісп. José Gaspar Rodríguez de Francia | |
2-й консул Парагваю 4-й консул Парагваю | |
12 жовтня 1813 — 12 лютого 1814 12 червня 1814 – 20 вересня 1840 | |
Попередник | (1813) (1814) |
Наступник | (1814) (1840) |
Народився | 6 січня 1766 , Парагвай |
Помер | 20 вересня 1840 (74 роки) Парагвай |
Похований | d |
Відомий як | адвокат, політик |
Країна | Іспанська імперія і Парагвай |
Alma mater | Національний університет Кордови |
Політична партія | незалежний |
Діти | d |
Релігія | католик |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Хоча його батько, уродженець Сан-Паулу, носив ім'я просто Гарсія Родрігес Франсія, Хосе вставив частинку «де», щоб надати стиль імені. Проте, частіше він відомий як просто Хосе Франсія.
Біографія
Він народився в , навчався в університеті міста Кордова (сучасна Аргентина) на католицького священика, де він здобув ступінь доктора теології. Після здобуття Парагваєм незалежності в 1811 році, він був призначеним секретарем Національної Хунти або конгресу. Він був одним з небагатьох людей в країні з будь-якою істотною освітою, і скоро ставав її фактичним лідером.
У 1814 році конгрес призначив його консулом (президентом) Парагваю, із майже необмеженими повноваженнями на термін у три роки. В кінці цього терміну, він змусив конгрес продовжити цей термін на все життя. Протягом наступних 26 років він управляв країною за допомогою тільки трьох інших людей. Він прагнув заснувати суспільство на принципах Цивільного Договору Руссо, та дуже полюбляв ідеї Робесп'єра і Наполеона. Створюючи утопічну державу, він проводив політику безжальної ізоляції, заборонивши всю зовнішню торгівлю, заоохочуючи в той же час національну промисловість. Він став відомим як каудільйо, який управляв через безжальне пригнічення будь-якої опозиційної думки, та дістав прізвисько «ісп. El Supremo».
Він оголосив поза законом опозицію та скасував вищу освіту (у той же час розширюючи систему шкіл), газети і поштове сполучення. Він заборонив інквізицію і заснував секретну поліцію. У тож же час він витрачав багато зусиль на створення ефективної армії для захисту незалежності Парагваю від сусідів, перш за все Аргентини. Він і сам дотримувався спартанського стилю життя і дуже негативно відносився до великих свят і великих землевласників. Він навіть повертав власну невитрачену платню казначейству. Він також максимально закрив кордони не тільки для торгівлі, але й для культурного впливу.
Пізніше Франсія націоналізував всі церковні володіння та призначив себе головою Парагвайської церкви, за що Папа Римський відлучив його від церкви. Також він почав брати великі податки на шлюб та почав особисто реєструвати всі шлюби в країні. Для скорочення впливу нащадків іспанців у переважно гуарані-мовній країні, він заборонив іспанцям женитися між собою. Він сам формально не був одруженим, але мав дочку, Убалде Гарсію де Каньєте.
Останні роки правління Франсії відомі його дивними вчинками. Наприклад, він наказав відстрелити всіх собак у країні. Він також вимагав від всіх піднімати капелюх при зустрічі з ним, але й тим хто не мав капелюха, наказав носити його для цієї цілі. Коли Франсія помер у вересні 1840 року, його тіло було згодоване кайманам, а його меблі спалені.
Його репутація за кордоном була украй негативна. Проте в самій країні, навіть зараз, його вважають національним героєм, а у його рідному місті йому присвячений музей.
Посилання
- Коротка біографія Франсії [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Парагвай: Піднесення Хосе Франсії [Архівовано 21 березня 2012 у WebCite] (англ.)
- Альтернативна думка на його біографію: «Я, найвищий», роман Аугусто Роа Бастоса.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Gaspar Rodriges de Fransiya i Velasko isp Jose Gaspar Rodriguez de Francia y Velasco 6 sichnya 1766 20 veresnya 1840 paragvajskij politik sho faktichno buv pershim liderom Paragvayu pislya zdobuttya nim nezalezhnosti vid Ispaniyi Vin faktichno odnoosibno upravlyav krayinoyu z 1814 do 1840 roku Hose Gaspar Rodriges de Fransiya Jose Gaspar Rodriguez de Franciaisp Jose Gaspar Rodriguez de FranciaHose Gaspar Rodriges de Fransiya Jose Gaspar Rodriguez de Francia2 j konsul Paragvayu 4 j konsul Paragvayu12 zhovtnya 1813 12 lyutogo 1814 12 chervnya 1814 20 veresnya 1840Poperednik 1813 1814 Nastupnik 1814 1840 Narodivsya6 sichnya 1766 1766 01 06 ParagvajPomer20 veresnya 1840 1840 09 20 74 roki ParagvajPohovanijdVidomij yakadvokat politikKrayinaIspanska imperiya i ParagvajAlma materNacionalnij universitet KordoviPolitichna partiyanezalezhnijDitidReligiyakatolikNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Hocha jogo batko urodzhenec San Paulu nosiv im ya prosto Garsiya Rodriges Fransiya Hose vstaviv chastinku de shob nadati stil imeni Prote chastishe vin vidomij yak prosto Hose Fransiya BiografiyaVin narodivsya v navchavsya v universiteti mista Kordova suchasna Argentina na katolickogo svyashenika de vin zdobuv stupin doktora teologiyi Pislya zdobuttya Paragvayem nezalezhnosti v 1811 roci vin buv priznachenim sekretarem Nacionalnoyi Hunti abo kongresu Vin buv odnim z nebagatoh lyudej v krayini z bud yakoyu istotnoyu osvitoyu i skoro stavav yiyi faktichnim liderom U 1814 roci kongres priznachiv jogo konsulom prezidentom Paragvayu iz majzhe neobmezhenimi povnovazhennyami na termin u tri roki V kinci cogo terminu vin zmusiv kongres prodovzhiti cej termin na vse zhittya Protyagom nastupnih 26 rokiv vin upravlyav krayinoyu za dopomogoyu tilki troh inshih lyudej Vin pragnuv zasnuvati suspilstvo na principah Civilnogo Dogovoru Russo ta duzhe polyublyav ideyi Robesp yera i Napoleona Stvoryuyuchi utopichnu derzhavu vin provodiv politiku bezzhalnoyi izolyaciyi zaboronivshi vsyu zovnishnyu torgivlyu zaoohochuyuchi v toj zhe chas nacionalnu promislovist Vin stav vidomim yak kaudiljo yakij upravlyav cherez bezzhalne prignichennya bud yakoyi opozicijnoyi dumki ta distav prizvisko isp El Supremo Vin ogolosiv poza zakonom opoziciyu ta skasuvav vishu osvitu u toj zhe chas rozshiryuyuchi sistemu shkil gazeti i poshtove spoluchennya Vin zaboroniv inkviziciyu i zasnuvav sekretnu policiyu U tozh zhe chas vin vitrachav bagato zusil na stvorennya efektivnoyi armiyi dlya zahistu nezalezhnosti Paragvayu vid susidiv persh za vse Argentini Vin i sam dotrimuvavsya spartanskogo stilyu zhittya i duzhe negativno vidnosivsya do velikih svyat i velikih zemlevlasnikiv Vin navit povertav vlasnu nevitrachenu platnyu kaznachejstvu Vin takozh maksimalno zakriv kordoni ne tilki dlya torgivli ale j dlya kulturnogo vplivu Piznishe Fransiya nacionalizuvav vsi cerkovni volodinnya ta priznachiv sebe golovoyu Paragvajskoyi cerkvi za sho Papa Rimskij vidluchiv jogo vid cerkvi Takozh vin pochav brati veliki podatki na shlyub ta pochav osobisto reyestruvati vsi shlyubi v krayini Dlya skorochennya vplivu nashadkiv ispanciv u perevazhno guarani movnij krayini vin zaboroniv ispancyam zhenitisya mizh soboyu Vin sam formalno ne buv odruzhenim ale mav dochku Ubalde Garsiyu de Kanyete Ostanni roki pravlinnya Fransiyi vidomi jogo divnimi vchinkami Napriklad vin nakazav vidstreliti vsih sobak u krayini Vin takozh vimagav vid vsih pidnimati kapelyuh pri zustrichi z nim ale j tim hto ne mav kapelyuha nakazav nositi jogo dlya ciyeyi cili Koli Fransiya pomer u veresni 1840 roku jogo tilo bulo zgodovane kajmanam a jogo mebli spaleni Jogo reputaciya za kordonom bula ukraj negativna Prote v samij krayini navit zaraz jogo vvazhayut nacionalnim geroyem a u jogo ridnomu misti jomu prisvyachenij muzej PosilannyaKorotka biografiya Fransiyi 5 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Paragvaj Pidnesennya Hose Fransiyi Arhivovano 21 bereznya 2012 u WebCite angl Alternativna dumka na jogo biografiyu Ya najvishij roman Augusto Roa Bastosa