Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Економіка Татарстану 8 ма економіка серед суб єктів Російської Федерації за обсягом валового регіонального продукту 2017

Економіка Татарстану

Економіка Татарстану

Економіка Татарстану — 8-ма економіка серед суб'єктів Російської Федерації за обсягом валового регіонального продукту (2017 р.). Обсяг валового регіонального продукту Татарстану в 2017 році склав 2 114,2 млрд рублів.

За даними Росстату на 2009 рік основна частка ВРП регіону становить видобуток корисних копалин (202,34 мільярдів рублів, 23 %), виробництва обробки (136,26 мільярдів рублів, 16 %). Частка Республіки Татарстан в загальноросійському виробництві становить (в %): поліетилен — 51,9; каучуки синтетичні — 41,9; шини — 33,6; автомобілі вантажні — 30,5 (КамАЗ); синтетичні миючі засоби — 12,1; нафта — 6,6; картон — 4,5.

Структура виробництва ВРП за видами економічної діяльності, % (2017 рік)
Галузь Частка в сукупній виручці Галузь Частка в сукупній виручці
Видобуток корисних копалин 21,5 Оптова та роздрібна торгівля 14,1
Виробництва обробки 18,5 Транспортування і зберігання 5,9
Забезпечення електричною енергією, газом і паром; кондиціонування повітря 2,1 Діяльність в галузі інформації та зв'язку 2,2
Водопостачання; водовідведення, організація збору та утилізації відходів, діяльність по ліквідації

забруднень

0,7 Діяльність готелів та підприємств громадського харчування 0,9
Сільське господарство 7,4 Інші види діяльності 19,1
Будівництво 7,7

Валовий регіональний продукт

Татарстан — один з провідних регіонів РФ за обсягом ВРП. За даними Росстату, валовий продукт республіки становив:

Рік ВРП, млрд. руб Рік ВРП, млрд. руб
1998
65,727
2005
482,759
1999
108,354
2006
605,911
2000
186,154
2007
757,401
2001
213,740
2008
926,056
2002
250,596
2009
884,232
2003
305,086
2011
1275,531
2004
391,116
2013
1547,151
2014
1631,141
2015 1788,000
2016 1944,000
2017 2115,550

Динаміка ВРП 1998—2017 рр., мрд. руб.

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Валовий регіональний продукт на душу населення, тис. рублів

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
128,22 161,04 201,17 245,63 234,20 264,56 344,09 376,91 403,94 424,98 463,81 501,40 543,86

Економічне зонування

На території Республіки Татарстан виділяються 6 економічних зон:

№ Назва економічної зони Муніципальні освіти, що входять в економічну зону
1 Казанська агломерація і Столичний економічний регіон (економічна зона) Атнинський, Арський, Верхньоуслонський, Високогорський, Зеленодольський, Лаїшевський, Пестречинський райони, м. Казань
2 Передволжська економічна зона Апастовський, Буїнський, Дрожжанівський, Кайбицький, Камсько-Устьїнський, Тетюський райони
3 Передкамська економічна зона Балтасинський, Кукморський, Мамадиський, Рибно-Слободський, Сабинський, Тюлячинський райони
4 Закамская економічна зона Аксубаєський, Аексєєвський, Алькеєвський, Новошешминський, Нурлатський, Спаський, Чистопольський райони
5 Нижньо-Камська (Набережночелнинська) агломерація і економічна зона Агризький, Актаниський, Єлабузький, Заїнський, Мензелінський, Муслюмовський, Менделєєвський, Нижньокамський, Тукаєвський райони, м. Набережні Челни
6 Південно-Східна економічна зона Азнакаєський, Альметьєвський, Бавлинський, Бугульминський, Леніногорський, Сармановський, Черемшанський, Ютазинський райони

На території Нижньо-Камської економічної зони діють особлива економічна зона Алабуга, а також Нижньокамський нафтохімічний і Набережночелнинський автомобілебудівний кластери.

Промисловість

За підсумками 2017 р зростання промислового виробництва склало 101,8 % до рівня 2016 року, обсяг відвантаженої продукції досяг 2 254,2 млрд руб. У 2011 році 95,3 % від республіканського обсягу припадало на муніципальні утворення з переважно розвиненим промисловим виробництвом. Сальдований фінансовий результат великих і середніх підприємств Республіки Татарстан склав 93 285,4 млн руб: 1 242 підприємства отримали прибуток у розмірі 104 613,15 млн руб і 499 організацій є збитковими, з розміром збитку — 11 327,75 млн руб.

Сільське господарство

Важливу роль в економіці Республіки Татарстан грає аграрний сектор. Республіка входить до трійки лідерів серед інших регіонів Росії за обсягом сільськогосподарської продукції. В цілому за період січень-червень 2011 року реалізовано худоби і птиці в живій вазі 144,1 тис.тонн, на суму 57,5 млрд рублів. Основний обсяг реалізації худоби та птиці в живій вазі припадає на муніципальні райони з переважно розвиненим сільським господарством — 68,8 %.

Загальна посівна площа сільськогосподарських угідь на 2016 рік 3019,1 тис. гектарів.

Розміри посівних площ (в га):

№ Культура 2016
1 зернові культури 1587,4
2 ярі зернові культури 1072,0
3 технічні культури 310,8
4 картопля 72,8
5 овочі 11,7
6 кормові культури 1036,4

Поголів'я великої рогатої худоби на 1 січня 2016 року налічувало 1 029,0 тис. голів, із них корів — 362,6 тис. голів, поголів'я свиней склало 465,0 тис. голів, овець та кіз — 356,5 тис. голів, птиці — 16 887,0 тис. голів.

Наявність худоби та птиці в сільськогосподарських організаціях (тис. голів):

№ 2010 2011 2012 2013 2016 2017 2018
1 Велика рогата худоба 749,0 721,5 722,1 712,0 1029,0 1034,7 1018,7
в тому числі корів 403,2 379,8 362,6 354,9 351,3
2 Свині 592,8 509,3 506,3 569,5 465,0 482,7 484,1
3 Вівці і кози 372,1 355,2 356,5 396,6 384,8
4 Птах всіх видів 9928,5 10783,3 11376,1 12381,9 16887,0 17400 н / д
5 Коні 18,4 16,2 14,8 14,4 н / д н / д н / д

Будівництво

На кінець 2010 року житловий фонд Республіки Татарстан налічував 86,2 млн м2, в середньому на 1 жителя припадало 22,8 м2 житла. За 1 півріччя 2011 року було введено 1171,4 тис. м2 загальної житлової площі з об'ємом робіт на суму 64,8 млрд. рублів. Серед якої 10,9 тис. квартир загальною площею 686 тис. м2 і 3,8 тис. індивідуальних житлових будинків загальною площею 485,4 тис. м2. У II кварталі 2011 року вартість 1 м² на первинному ринку житла становила 33,5 тис. рублів, на вторинному ринку — 35,4 тис. рублів. 1 188,6 тис. м2 житлового фонду має знос 65 %, на частку Казані доводиться 35,1 %. Площа аварійного житла на кінець 2010 року склала 352,1 тис. м2.

Лідерами по введенню житла на душу населення по республіці є: Лаїшевський район (1,069 м2), Високогорський (0,794 м2), Тукаєвський (0,785 м2), Агризький (0,657 м2) райони. Аутсайдерами: Єлабузький (0,058 м2), Ютазинський (0,089 м2), райони та м. Набережні Челни (0,102 м2). Лідерами по введенню житла є м. Казань (487 тис. м2), Альметьєвський район (79 тис. м2), м. Набережні Челни (78 тис. м2).

У Казанській агломерації розпочато спорудження міст-супутників 155-тисячного наукового міста Іннополіс і 100-тисячного Салават Купере, а також планується створення міст-супутників 40-тисячного і 157-тисячного Зелений Дол.

Соціальна сфера

Середня заробітна плата і чисельність працюючих на підприємствах і в організаціях, включаючи суб'єкти малого підприємництва за видами діяльності в січні 2013 року:

№ Сфера Середньомісячна заробітна плата одного працівника, рублів Середньооблікова чисельність працівників, тис. людин
1 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
11 365
67,5
2 Видобуток корисних копалин
35 814
33,2
3 Обробні виробництва
23 655
271,6
4 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
30 604
42,7
5 Будівництво
23 286
117,4
6 Оптова та роздрібна торгівля
24 906
158,4
7 Транспорт і зв'язок
24 713
98,5
8 Фінансова діяльність
28 942
36,3
9 Операції з нерухомим майном, оренда і надання послуг
24 160
133,4
10 Освіта
17 468
161,6
11 Охорона здоров'я та надання соціальних послуг
18 094
98,1
12 Надання інших комунальних, соціальних і персональних послуг
19 761
47,9

Рівень зареєстрованого безробіття по республіці на 21 липня 2015 року склав 0,88 %, на обліку в Центрах зайнятості населення рахується 16 680 осіб. Найбільший рівень безробіття в Тетюському (3,16 %), Сабинському (2,93 %), Чистопольському (2,66 %) районах та у м. Єлабуга (2,64 %). Найменший рівень в Пестречинському (0,29 %), Лаїшевському (0,34 %), Кукморському (0,52 %) районах.

Сумарна просрочена заборгованість на 1 липня 2011 року склала 64,2 млн рублів. Чисельність працівників, перед якими є заборгованість, склала 4 030 осіб. Сума заборгованості в розрахунку на одного працівника, перед яким є заборгованість, склала 15,9 тис. рублів.

Транспорт

Столиця Татарстану — Казань знаходиться на відстані 797 км на схід від Москви. Дорога від Москви до Казані займає 12 годин поїздом, або 1 годину літаком.

Географічне положення Татарстану визначає його вузлове положення в транспортних зв'язках Уралу і Сибіру з європейською частиною Росії. У Татарстані представлені всі види транспорту. Однак недоліком дорожньої мережі республіки є її недостатня зв'язаність через особливості географічного положення: великі річки є серйозною перешкодою для організації наземного транспортного сполучення — є всього один (і окремий ж. -д. міст) через Волгу, два автомобільних переїзди через Каму (в тому числі поєднаний авто- і ж. -д. перехід у м. Набережні Челни) і один автомобільний міст через Вятку.

Автомобільні дороги представлені дорогами федерального значення М7 (Волга) «Москва — Казань — Уфа», М7 «Єлабуга — Іжевськ», «Казань — Оренбург» (з дублюючою ділянкою Шалі — Сорочі Гори), «Казань — Ульяновськ», « Казань — Йошкар-Ола» і невеликими відрізками автодоріг М5 (Урал) «Москва — Самара — Челябінськ», «Чебоксари — Ульяновськ».

З регіональних автодоріг найважливішими є 16А-0003 «Набережні Челни — Альметьєвськ», 16К-0396 «Казань — Арськ - Малмиж», 16К-0191 «Олексіївське — Високий Колок» (Казань — Самара).

Залізниці є в 22 районах, а також в міських округах Казань і Набережні Челни:

Водний транспорт доступний в 18 районах і обох міських округах. Судноплавство здійснюється за чотирма основними річках: Волга, Кама, В'ятка і Біла. До переліку судноплавних шляхів включені також гирлові ділянки річок Свіяга і Шешма.

Повітряний транспорт в республіці Татарстан представлений завдяки трьом аеропортам з регулярними рейсами: це міжнародні аеропорти федерального значення «Казань» і «Бегішево» (Нижньокамськ / Набережні Челни), а також регіональний аеропорт Бугульма.

Метрополітен в Казані відкритий в серпні 2005 року, має одну лінію довжиною 15,8 км і 10 станцій.

Татарстан — найбільший у Східній Європі центр трубопровідного транспорту. Основні нафто- і газопроводи виходять від в сусідні регіони. По нафтопроводу «Дружба» татарстанська нафта транспортується до Європи.

Фінанси

На квітень 2012 року в Татарстані було зареєстровано 22 банки. Найбільшим банком за обсягом активів є , друге місце займав (в березні 2017 року ліцензія у банку була відкликана).

Корисні копалини

Нафта

Основним ресурсом надр республіки є нафта. З початком освоєння в середині XX століття потужних нафтових родовищ на південному сході Татарську АРСР було названо «Другим Баку» і родовища стали найбільшими в СРСР до освоєння західно-сибірських родовищ в кінці 1970-х рр. Республіка має 894 млн тонн добувної нафти; розмір прогнозованих запасів складає 1 753,8 млн т. Видобутком нафти займаються 177 організацій, найбільшими промисловими підприємствами республіки є: ПАТ «Татнафта», «Татанафтохімінвест-холдинг», «Казань-оргсинтез».

У Татарстані відкрито 127 родовищ нафти, які об'єднують більше 3 000 покладів нафти. Саме тут розташоване друге за величиною родовище в Росії (на момент початку розробки найбільше) і одне з найбільших у світі — Ромашкинське, що розташоване в Леніногорському районі Татарстану. Серед великих родовищ виділяються Новоєлховське і Саусбашське, а також середнє Бавлінське родовище. Разом з нафтою добувається нафтовий газ — близько 40 м³ на 1 тону нафти. Відомі кілька незначних родовищ природного газу і газового конденсату.

Вугілля

На території Татарстану виявлено 108 покладів вугілля. Разом з тим в промислових масштабах можуть використовуватися тільки поклади вугілля, приурочені до Південно-Татарського, Мелекеського і Північно-Татарського районів Камського вугільного басейну. Глибина залягання вугілля — від 900 до 1400 м.

Інші корисні копалини

У надрах республіки є також промислові запаси вапняку, доломіту, будівельного піску, глини для виробництва цегли, будівельного каменю, гіпсу, піщано-гравійної суміші, торфу, а також перспективні запаси нафтобітумів, бурого і кам'яного вугілля, горючих сланців, цеолітів, міді, бокситів.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Татарстан має прямі економічні зв'язки з багатьма країнами світу, в деяких з яких республіка відкрила свої зовнішньоекономічні представництва. Наприклад, в 2008 році обсяг товарообігу між Татарстаном і Туреччиною досяг 3 млрд доларів.

Див. також

    Примітки

    1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2011.
    2. . Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 20 травня 2020.
    4. Коммерсантъ (21 березня 2017). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 23 грудня 2017.
    5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 квітня 2020.
    6. (PDF). 12 травня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2016. Процитовано 24 квітня 2020.
    7. ВРП Татарстана по итогам 2016 года вырос на 2,5% - до 1,94 трлн рублей // Коммерсантъ. — 2017. — 21 березня. з джерела 23 грудня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
    9. Основные тенденции социально-экономического развития муниципальных районов и городских округов Республики Татарстан в январе-июне 2011 года[недоступне посилання з Июль 2019]
    10. (PDF). 28 січня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019. Процитовано 24 квітня 2020.
    11. Татарстанстат (28 січня 2018). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2020.
    12. . open.tatarstan.ru. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2018.
    13. Елена Боровик. (рос.). agrovesti.net. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
    14. (PDF). Комплексный информационно-аналитический доклад. Татарстанстат. Январь-Февраль 2013. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 20 травня 2020.
    15. Министерство труда, занятости и социальной защиты Республики Татарстан (22 липня 2015). . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2020.
    16. . banki.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
    18. . Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 2 серпня 2011.

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Ekonomika Tatarstanu 8 ma ekonomika sered sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi za obsyagom valovogo regionalnogo produktu 2017 r Obsyag valovogo regionalnogo produktu Tatarstanu v 2017 roci sklav 2 114 2 mlrd rubliv Za danimi Rosstatu na 2009 rik osnovna chastka VRP regionu stanovit vidobutok korisnih kopalin 202 34 milyardiv rubliv 23 virobnictva obrobki 136 26 milyardiv rubliv 16 Chastka Respubliki Tatarstan v zagalnorosijskomu virobnictvi stanovit v polietilen 51 9 kauchuki sintetichni 41 9 shini 33 6 avtomobili vantazhni 30 5 KamAZ sintetichni miyuchi zasobi 12 1 nafta 6 6 karton 4 5 Struktura virobnictva VRP za vidami ekonomichnoyi diyalnosti 2017 rik Galuz Chastka v sukupnij viruchci Galuz Chastka v sukupnij viruchci Vidobutok korisnih kopalin 21 5 Optova ta rozdribna torgivlya 14 1 Virobnictva obrobki 18 5 Transportuvannya i zberigannya 5 9 Zabezpechennya elektrichnoyu energiyeyu gazom i parom kondicionuvannya povitrya 2 1 Diyalnist v galuzi informaciyi ta zv yazku 2 2 Vodopostachannya vodovidvedennya organizaciya zboru ta utilizaciyi vidhodiv diyalnist po likvidaciyi zabrudnen 0 7 Diyalnist goteliv ta pidpriyemstv gromadskogo harchuvannya 0 9 Silske gospodarstvo 7 4 Inshi vidi diyalnosti 19 1 Budivnictvo 7 7Valovij regionalnij produktTatarstan odin z providnih regioniv RF za obsyagom VRP Za danimi Rosstatu valovij produkt respubliki stanoviv Rik VRP mlrd rub Rik VRP mlrd rub 1998 65 727 2005 482 759 1999 108 354 2006 605 911 2000 186 154 2007 757 401 2001 213 740 2008 926 056 2002 250 596 2009 884 232 2003 305 086 2011 1275 531 2004 391 116 2013 1547 151 2014 1631 141 2015 1788 000 2016 1944 000 2017 2115 550 Dinamika VRP 1998 2017 rr mrd rub Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Valovij regionalnij produkt na dushu naselennya tis rubliv 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 128 22 161 04 201 17 245 63 234 20 264 56 344 09 376 91 403 94 424 98 463 81 501 40 543 86Ekonomichne zonuvannyaNa teritoriyi Respubliki Tatarstan vidilyayutsya 6 ekonomichnih zon Nazva ekonomichnoyi zoni Municipalni osviti sho vhodyat v ekonomichnu zonu 1 Kazanska aglomeraciya i Stolichnij ekonomichnij region ekonomichna zona Atninskij Arskij Verhnouslonskij Visokogorskij Zelenodolskij Layishevskij Pestrechinskij rajoni m Kazan 2 Peredvolzhska ekonomichna zona Apastovskij Buyinskij Drozhzhanivskij Kajbickij Kamsko Ustyinskij Tetyuskij rajoni 3 Peredkamska ekonomichna zona Baltasinskij Kukmorskij Mamadiskij Ribno Slobodskij Sabinskij Tyulyachinskij rajoni 4 Zakamskaya ekonomichna zona Aksubayeskij Aeksyeyevskij Alkeyevskij Novosheshminskij Nurlatskij Spaskij Chistopolskij rajoni 5 Nizhno Kamska Naberezhnochelninska aglomeraciya i ekonomichna zona Agrizkij Aktaniskij Yelabuzkij Zayinskij Menzelinskij Muslyumovskij Mendelyeyevskij Nizhnokamskij Tukayevskij rajoni m Naberezhni Chelni 6 Pivdenno Shidna ekonomichna zona Aznakayeskij Almetyevskij Bavlinskij Bugulminskij Leninogorskij Sarmanovskij Cheremshanskij Yutazinskij rajoni Na teritoriyi Nizhno Kamskoyi ekonomichnoyi zoni diyut osobliva ekonomichna zona Alabuga a takozh Nizhnokamskij naftohimichnij i Naberezhnochelninskij avtomobilebudivnij klasteri PromislovistZa pidsumkami 2017 r zrostannya promislovogo virobnictva sklalo 101 8 do rivnya 2016 roku obsyag vidvantazhenoyi produkciyi dosyag 2 254 2 mlrd rub U 2011 roci 95 3 vid respublikanskogo obsyagu pripadalo na municipalni utvorennya z perevazhno rozvinenim promislovim virobnictvom Saldovanij finansovij rezultat velikih i serednih pidpriyemstv Respubliki Tatarstan sklav 93 285 4 mln rub 1 242 pidpriyemstva otrimali pributok u rozmiri 104 613 15 mln rub i 499 organizacij ye zbitkovimi z rozmirom zbitku 11 327 75 mln rub Silske gospodarstvoVazhlivu rol v ekonomici Respubliki Tatarstan graye agrarnij sektor Respublika vhodit do trijki lideriv sered inshih regioniv Rosiyi za obsyagom silskogospodarskoyi produkciyi V cilomu za period sichen cherven 2011 roku realizovano hudobi i ptici v zhivij vazi 144 1 tis tonn na sumu 57 5 mlrd rubliv Osnovnij obsyag realizaciyi hudobi ta ptici v zhivij vazi pripadaye na municipalni rajoni z perevazhno rozvinenim silskim gospodarstvom 68 8 Zagalna posivna plosha silskogospodarskih ugid na 2016 rik 3019 1 tis gektariv Rozmiri posivnih plosh v ga Kultura 2016 1 zernovi kulturi 1587 4 2 yari zernovi kulturi 1072 0 3 tehnichni kulturi 310 8 4 kartoplya 72 8 5 ovochi 11 7 6 kormovi kulturi 1036 4 Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi na 1 sichnya 2016 roku nalichuvalo 1 029 0 tis goliv iz nih koriv 362 6 tis goliv pogoliv ya svinej sklalo 465 0 tis goliv ovec ta kiz 356 5 tis goliv ptici 16 887 0 tis goliv Nayavnist hudobi ta ptici v silskogospodarskih organizaciyah tis goliv 2010 2011 2012 2013 2016 2017 2018 1 Velika rogata hudoba 749 0 721 5 722 1 712 0 1029 0 1034 7 1018 7 v tomu chisli koriv 403 2 379 8 362 6 354 9 351 3 2 Svini 592 8 509 3 506 3 569 5 465 0 482 7 484 1 3 Vivci i kozi 372 1 355 2 356 5 396 6 384 8 4 Ptah vsih vidiv 9928 5 10783 3 11376 1 12381 9 16887 0 17400 n d 5 Koni 18 4 16 2 14 8 14 4 n d n d n dBudivnictvoNa kinec 2010 roku zhitlovij fond Respubliki Tatarstan nalichuvav 86 2 mln m2 v serednomu na 1 zhitelya pripadalo 22 8 m2 zhitla Za 1 pivrichchya 2011 roku bulo vvedeno 1171 4 tis m2 zagalnoyi zhitlovoyi ploshi z ob yemom robit na sumu 64 8 mlrd rubliv Sered yakoyi 10 9 tis kvartir zagalnoyu plosheyu 686 tis m2 i 3 8 tis individualnih zhitlovih budinkiv zagalnoyu plosheyu 485 4 tis m2 U II kvartali 2011 roku vartist 1 m na pervinnomu rinku zhitla stanovila 33 5 tis rubliv na vtorinnomu rinku 35 4 tis rubliv 1 188 6 tis m2 zhitlovogo fondu maye znos 65 na chastku Kazani dovoditsya 35 1 Plosha avarijnogo zhitla na kinec 2010 roku sklala 352 1 tis m2 Liderami po vvedennyu zhitla na dushu naselennya po respublici ye Layishevskij rajon 1 069 m2 Visokogorskij 0 794 m2 Tukayevskij 0 785 m2 Agrizkij 0 657 m2 rajoni Autsajderami Yelabuzkij 0 058 m2 Yutazinskij 0 089 m2 rajoni ta m Naberezhni Chelni 0 102 m2 Liderami po vvedennyu zhitla ye m Kazan 487 tis m2 Almetyevskij rajon 79 tis m2 m Naberezhni Chelni 78 tis m2 U Kazanskij aglomeraciyi rozpochato sporudzhennya mist suputnikiv 155 tisyachnogo naukovogo mista Innopolis i 100 tisyachnogo Salavat Kupere a takozh planuyetsya stvorennya mist suputnikiv 40 tisyachnogo i 157 tisyachnogo Zelenij Dol Socialna sferaSerednya zarobitna plata i chiselnist pracyuyuchih na pidpriyemstvah i v organizaciyah vklyuchayuchi sub yekti malogo pidpriyemnictva za vidami diyalnosti v sichni 2013 roku Sfera Serednomisyachna zarobitna plata odnogo pracivnika rubliv Serednooblikova chiselnist pracivnikiv tis lyudin 1 Silske gospodarstvo mislivstvo ta lisove gospodarstvo 11 365 67 5 2 Vidobutok korisnih kopalin 35 814 33 2 3 Obrobni virobnictva 23 655 271 6 4 Virobnictvo ta rozpodilennya elektroenergiyi gazu ta vodi 30 604 42 7 5 Budivnictvo 23 286 117 4 6 Optova ta rozdribna torgivlya 24 906 158 4 7 Transport i zv yazok 24 713 98 5 8 Finansova diyalnist 28 942 36 3 9 Operaciyi z neruhomim majnom orenda i nadannya poslug 24 160 133 4 10 Osvita 17 468 161 6 11 Ohorona zdorov ya ta nadannya socialnih poslug 18 094 98 1 12 Nadannya inshih komunalnih socialnih i personalnih poslug 19 761 47 9 Riven zareyestrovanogo bezrobittya po respublici na 21 lipnya 2015 roku sklav 0 88 na obliku v Centrah zajnyatosti naselennya rahuyetsya 16 680 osib Najbilshij riven bezrobittya v Tetyuskomu 3 16 Sabinskomu 2 93 Chistopolskomu 2 66 rajonah ta u m Yelabuga 2 64 Najmenshij riven v Pestrechinskomu 0 29 Layishevskomu 0 34 Kukmorskomu 0 52 rajonah Sumarna prosrochena zaborgovanist na 1 lipnya 2011 roku sklala 64 2 mln rubliv Chiselnist pracivnikiv pered yakimi ye zaborgovanist sklala 4 030 osib Suma zaborgovanosti v rozrahunku na odnogo pracivnika pered yakim ye zaborgovanist sklala 15 9 tis rubliv TransportStolicya Tatarstanu Kazan znahoditsya na vidstani 797 km na shid vid Moskvi Doroga vid Moskvi do Kazani zajmaye 12 godin poyizdom abo 1 godinu litakom Geografichne polozhennya Tatarstanu viznachaye jogo vuzlove polozhennya v transportnih zv yazkah Uralu i Sibiru z yevropejskoyu chastinoyu Rosiyi U Tatarstani predstavleni vsi vidi transportu Odnak nedolikom dorozhnoyi merezhi respubliki ye yiyi nedostatnya zv yazanist cherez osoblivosti geografichnogo polozhennya veliki richki ye serjoznoyu pereshkodoyu dlya organizaciyi nazemnogo transportnogo spoluchennya ye vsogo odin i okremij zh d mist cherez Volgu dva avtomobilnih pereyizdi cherez Kamu v tomu chisli poyednanij avto i zh d perehid u m Naberezhni Chelni i odin avtomobilnij mist cherez Vyatku Avtomobilni dorogi predstavleni dorogami federalnogo znachennya M7 Volga Moskva Kazan Ufa M7 Yelabuga Izhevsk Kazan Orenburg z dublyuyuchoyu dilyankoyu Shali Sorochi Gori Kazan Ulyanovsk Kazan Joshkar Ola i nevelikimi vidrizkami avtodorig M5 Ural Moskva Samara Chelyabinsk Cheboksari Ulyanovsk Z regionalnih avtodorig najvazhlivishimi ye 16A 0003 Naberezhni Chelni Almetyevsk 16K 0396 Kazan Arsk Malmizh 16K 0191 Oleksiyivske Visokij Kolok Kazan Samara Zaliznici ye v 22 rajonah a takozh v miskih okrugah Kazan i Naberezhni Chelni pivnichna shirotna liniya Moskva Zelenodolsk Kazan Agriz Yekaterinburg vid neyi vidhodit liniya Agriz Izhevsk a takozh tupikovi gilki Zelenodolsk Joshkar Ola Zelenodolsk Volzk Kazan aeroport pivdenna shirotna liniya Moskva Ulyanovsk Nurlatsk Bugulma Ufa tupikova gilka Urussu Zhovtnevij shidna meridiaonalna liniya Agriz Naberezhni Chelni Bugulma tupikovi gilki do Nizhnokamska do Almetyevsk Nizhno Maktame do OEZ Alabuga zahidna meridionalna liniya Zelenodolsk Ulyanovsk Vodnij transport dostupnij v 18 rajonah i oboh miskih okrugah Sudnoplavstvo zdijsnyuyetsya za chotirma osnovnimi richkah Volga Kama V yatka i Bila Do pereliku sudnoplavnih shlyahiv vklyucheni takozh girlovi dilyanki richok Sviyaga i Sheshma Povitryanij transport v respublici Tatarstan predstavlenij zavdyaki trom aeroportam z regulyarnimi rejsami ce mizhnarodni aeroporti federalnogo znachennya Kazan i Begishevo Nizhnokamsk Naberezhni Chelni a takozh regionalnij aeroport Bugulma Metropoliten v Kazani vidkritij v serpni 2005 roku maye odnu liniyu dovzhinoyu 15 8 km i 10 stancij Tatarstan najbilshij u Shidnij Yevropi centr truboprovidnogo transportu Osnovni nafto i gazoprovodi vihodyat vid v susidni regioni Po naftoprovodu Druzhba tatarstanska nafta transportuyetsya do Yevropi FinansiNa kviten 2012 roku v Tatarstani bulo zareyestrovano 22 banki Najbilshim bankom za obsyagom aktiviv ye druge misce zajmav v berezni 2017 roku licenziya u banku bula vidklikana Korisni kopaliniNafta Osnovnim resursom nadr respubliki ye nafta Z pochatkom osvoyennya v seredini XX stolittya potuzhnih naftovih rodovish na pivdennomu shodi Tatarsku ARSR bulo nazvano Drugim Baku i rodovisha stali najbilshimi v SRSR do osvoyennya zahidno sibirskih rodovish v kinci 1970 h rr Respublika maye 894 mln tonn dobuvnoyi nafti rozmir prognozovanih zapasiv skladaye 1 753 8 mln t Vidobutkom nafti zajmayutsya 177 organizacij najbilshimi promislovimi pidpriyemstvami respubliki ye PAT Tatnafta Tatanaftohiminvest holding Kazan orgsintez U Tatarstani vidkrito 127 rodovish nafti yaki ob yednuyut bilshe 3 000 pokladiv nafti Same tut roztashovane druge za velichinoyu rodovishe v Rosiyi na moment pochatku rozrobki najbilshe i odne z najbilshih u sviti Romashkinske sho roztashovane v Leninogorskomu rajoni Tatarstanu Sered velikih rodovish vidilyayutsya Novoyelhovske i Sausbashske a takozh serednye Bavlinske rodovishe Razom z naftoyu dobuvayetsya naftovij gaz blizko 40 m na 1 tonu nafti Vidomi kilka neznachnih rodovish prirodnogo gazu i gazovogo kondensatu Vugillya Na teritoriyi Tatarstanu viyavleno 108 pokladiv vugillya Razom z tim v promislovih masshtabah mozhut vikoristovuvatisya tilki pokladi vugillya priurocheni do Pivdenno Tatarskogo Melekeskogo i Pivnichno Tatarskogo rajoniv Kamskogo vugilnogo basejnu Glibina zalyagannya vugillya vid 900 do 1400 m Inshi korisni kopalini U nadrah respubliki ye takozh promislovi zapasi vapnyaku dolomitu budivelnogo pisku glini dlya virobnictva cegli budivelnogo kamenyu gipsu pishano gravijnoyi sumishi torfu a takozh perspektivni zapasi naftobitumiv burogo i kam yanogo vugillya goryuchih slanciv ceolitiv midi boksitiv Zovnishnoekonomichni zv yazkiTatarstan maye pryami ekonomichni zv yazki z bagatma krayinami svitu v deyakih z yakih respublika vidkrila svoyi zovnishnoekonomichni predstavnictva Napriklad v 2008 roci obsyag tovaroobigu mizh Tatarstanom i Turechchinoyu dosyag 3 mlrd dolariv Div takozhPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 serpnya 2011 Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 20 travnya 2020 Kommersant 21 bereznya 2017 Kommersant Arhiv originalu za 23 grudnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 24 kvitnya 2020 PDF 12 travnya 2014 Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2020 VRP Tatarstana po itogam 2016 goda vyros na 2 5 do 1 94 trln rublej Kommersant 2017 21 bereznya z dzherela 23 grudnya 2017 Procitovano 20 travnya 2020 Osnovnye tendencii socialno ekonomicheskogo razvitiya municipalnyh rajonov i gorodskih okrugov Respubliki Tatarstan v yanvare iyune 2011 goda nedostupne posilannya z Iyul 2019 PDF 28 sichnya 2018 Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2019 Procitovano 24 kvitnya 2020 Tatarstanstat 28 sichnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 23 grudnya 2018 Procitovano 24 kvitnya 2020 open tatarstan ru Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Elena Borovik ros agrovesti net Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 PDF Kompleksnyj informacionno analiticheskij doklad Tatarstanstat Yanvar Fevral 2013 Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 travnya 2020 Ministerstvo truda zanyatosti i socialnoj zashity Respubliki Tatarstan 22 lipnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2020 banki ru Arhiv originalu za 13 serpnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 Arhiv originalu za 13 veresnya 2011 Procitovano 2 serpnya 2011 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ