Вільгельма івр וילהלמה спочатку Вільгельма Гамідіє нім Hamîdije Wilhelma розташована на південний захід від поселення по

Вільгельма (івр. וילהלמה‎; спочатку Вільгельма-Гамідіє (нім. Hamîdije Wilhelma)) — , розташована на південний захід від поселення поблизу Яффо.

Вільгельма
Дата створення / заснування	1902

Країна	Ізраїль
Адміністративна одиниця	Хевель-Модіін
Статус спадщини	^d
Площа	9508 км²
Адреса	בני עטרות

Вільгельма у Вікісховищі

Координати: 32°01′ пн. ш. 34°54′ сх. д. / 32.017° пн. ш. 34.900° сх. д. / 32.017; 34.900

Вільгельма-Гамідіє отримала назву на честь короля Вільгельма II Вюртемберзького, імператора Вільгельма II і султана Абдул-Гаміда II, однак усталеною стала назва лише з першою половиною імені. Вільгельму заснували німецькі поселенці в 1902 році в Палестині, яка тоді була під владою Османської імперії.

У липні 1918 року німецькі жителі Вільгельми були інтерновані до міста Хелуан, поблизу Каїру в Єгипті У січні 1921 року їх повернули до Палестини.

У міжвоєнні роки колонія виробляла молочні продукти та вино, співпрацюючи з іншою німецькою колонією в Сароні.

На момент перепису населення Палестини 1922 року у Вільгельмі проживали 186 християн, 36 мусульман і 1 єврей. За переписом 1931 року в 65 будинках проживало 319 мешканців, населення становило 231 християн, 84 мусульмани та 4 євреї.

На час Другої світової війни влада Підмандатної Палестини перетворила Вільгельму на табір для інтернованих, тут утримувалися німецькі поселенці з Вільгельми та інших колоній, таких як Сарона, а також інші ворожі іноземці для Британії (такі як угорці та італійці). Під час Другої світової війни в таборі під охороною єврейської поліції діяла комендантська година. Ув'язнених тримали там до квітня 1948 року, доки не перемістили всіх до Німеччини чи Австралії.

Вільгельма, 1942 (1:20 000)
Вільгельма, 1945 (1:250 000)
Знелюднені села в районі

1948 році на цій ділянці створили три єврейські поселення (мошави). 15 травня 1948 року один із них захопив Арабський легіон, і євреї його покинули. Другий заснувала група «Га-Поель Га-Мізрахі». Третій заснувала група Техія з руху «Га-Поель Га-Мізрахі».

На місці Вільгельми зараз є мошав Бней Атарот.

Теперішній ізраїльський міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона спочатку називався «Аеропорт Лідда», його звели 1934 року поблизу поселення темплерів. 1943 року його перейменували на . Під час Другої світової війни це був основний аеродром для військового повітряного транспорту та авіаційної переправи між військовими базами в Європі, Африці, на Близькому Сході (в основному в Іраці та Персії) та в Південній/Південно-Східній Азії.

Будинки темплерів

Виноски

Alex Carmel (אלכס כרמל), Die Siedlungen der württembergischen Templer in Palästina (1868—1918) (¹1973), [התיישבות הגרמנים בארץ ישראל בשלהי השלטון הטורקי: בעיותיה המדיניות, המקומיות והבינלאומיות, ירושלים :חמו"ל, תש"ל; German], Stuttgart: , ³2000, (Veröffentlichungen der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg: Reihe B, Forschungen; vol. 77), p. 72. .
Glenk et al., pp 67–72.
Glenk et al., pp 79–80.
Glenk et al., pp 120—123.
J. B. Barron, ред. (1923). Palestine: Report and General Abstracts of the Census of 1922. Government of Palestine. Table VII.
E. Mills, ред. (1932). Census of Palestine 1931. Population of Villages, Towns and Administrative Areas. Jerusalem: Government of Palestine. с. 16.
Frank Foerster, Mission im Heiligen Land: Der Jerusalems-Verein zu Berlin 1852—1945, Gütersloh: Gütersloher Verlags-Haus Mohn, 1991, (Missionswissenschaftliche Forschungen; [N.S.], 25), pp. 134 and 136.
Glenk et al., 2005, pp. 218—222.
Jewish National Fund (1949). Jewish Villages in Israel. Jerusalem: Hamadpis Liphshitz Press. с. 172.
The nine lives of the Café Lorenz [ 6 червня 2008 у Wayback Machine.] Haaretz, 20 January 2008
. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 20 січня 2022.

Бібліографія

Glenk, Helmut; Blaich, Horst; Haering, Manfred (2005), From Desert Sands to Golden Oranges: The History of the German Templer Settlement of Sarona in Palestine 1871-1947 (вид. Illustrated), Trafford Publishing, ISBN

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельма (Палестина)

[1] Alex Carmel (אלכס כרמל), Die Siedlungen der württembergischen Templer in Palästina (1868—1918) (¹1973), [התיישבות הגרמנים בארץ ישראל בשלהי השלטון הטורקי: בעיותיה המדיניות, המקומיות והבינלאומיות, ירושלים :חמו"ל, תש"ל; German], Stuttgart: , ³2000, (Veröffentlichungen der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg: Reihe B, Forschungen; vol. 77), p. 72. .

[2] Glenk et al., pp 67–72.

[3] Glenk et al., pp 79–80.

[4] Glenk et al., pp 120—123.

[Census1922-5] J. B. Barron, ред. (1923). Palestine: Report and General Abstracts of the Census of 1922. Government of Palestine. Table VII.

[Census1931-6] E. Mills, ред. (1932). Census of Palestine 1931. Population of Villages, Towns and Administrative Areas. Jerusalem: Government of Palestine. с. 16.

[7] Frank Foerster, Mission im Heiligen Land: Der Jerusalems-Verein zu Berlin 1852—1945, Gütersloh: Gütersloher Verlags-Haus Mohn, 1991, (Missionswissenschaftliche Forschungen; [N.S.], 25), pp. 134 and 136.

[Glenkp218-8] Glenk et al., 2005, pp. 218—222.

[JNF_1948-9] Jewish National Fund (1949). Jewish Villages in Israel. Jerusalem: Hamadpis Liphshitz Press. с. 172.

[10] The nine lives of the Café Lorenz [ 6 червня 2008 у Wayback Machine.] Haaretz, 20 January 2008

[11] . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 20 січня 2022.