Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баронеса Барбара Юлія фон Крюденер (нім. Beate Barbara Juliane von Krüdener, уроджена Фитінгоф; 22 листопада 1764, Рига — 25 грудня 1824 або 13 грудня 1824, Карасубазар, Російська імперія (нині Крим)) — франкомовна письменниця з балтійської шляхти, проповідниця містичного християнства, протягом кількох років мала величезний вплив на російського імператора Олександра I.
| Барбара фон Крюденер | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 22 листопада 1764[1][2][…] Рига, Російська імперія[1] | |||
| Померла | 25 грудня 1824[2][4] (60 років) або 13 грудня 1824[1] (60 років) Білогірськ, Феодосійський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія[5] | |||
| Діяльність | письменниця, господиня літературного салону, політична діячка | |||
| Сфера роботи | література[4] | |||
| Мова творів | французька і німецька | |||
| Конфесія | Пієтизм | |||
| Рід | d | |||
| Батько | d | |||
| Мати | Q108859253? | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d і d | |||
| | ||||
 Барбара фон Крюденер у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Народилася в 1764 році (за різними джерелами — 11, 21 або 22 листопада) в Ризі в родині Івана Фітінгофа, відомого масона і поборника просвітництва. Дідом матері баронеси був фельдмаршал Мініх. Здобула світську освіту.
У 1782 році її видали заміж за посла Росії в Курляндії, барона Олексія Крюденера (1744—1802), який був старший за неї на двадцять років. Подружжя незабаром розійшлися. Мала стосунки з французьким графом Фрежвилем. Пізніше вона то примирялась з чоловіком, то знову залишала його, мандруючи по Європі. У Парижі відвідувала салон пані де Сталь. Присутня з донькою Юлією на вечорі, на якому Франсуа де Шатобріан читав уривки зі свого нового твору «Геній християнства». 1800 року вона, в наслідування «Максима» Франсуа де Ларошфуко, стала імпровізувати короткі вислови, які і були надруковані в Mercure de France, а пізніше видавалися під заголовком: «Pensées d'une Dame Etrangère». Потім вона написала «Eliza», «Алексіс», «La Cabane des Lataniers» (пасторалі у смаку Бернарда де Сен-П'єра), а в 1803 році видала роман «Valérie» («Валері»), в основу якого лягли особисті пригоди Крюденер, сильно, втім, видозмінені і прикрашені у сентиментальному дусі.
Блискучий успіх роману, значною мірою, був створений самою Крюденер: вона платила гроші поетам, які писали вірші на її честь, замовляла капелюхи, квіти, стрічки ав la Valérie тощо. Однак не тільки підкуплена критика, але навіть і такі відомі особи, як Шатобріан і пані Сталь, схвально відгукувалися про «Валері». Слідом за цим відбулося «звернення» Крюденер. Вона і раніше вдавалася до релігії, розуміючи її тільки з егоїстичної точки зору, просячи Бога про влаштування своїх особистих справ та службових справ чоловіка. Вже в «Valérie» вона прагне повчати читача. Остаточно вона стала на новий шлях після поїздки до Ліфляндії, в 1804 році. Цьому сприяли вік, що не дозволяв можливості світських успіхів, сільська нудьга, втома, прагнення до ефектів. Смерть знайомого на її очах справила сильне враження на Крюденер і довела її до меланхолії, з якої вона вийшла на шлях релігійної екзальтації.
Знайомство з гернгутерами в Ризі, Юнг-Штиллінгом у Карлсруе утвердив її на новий напрямок. Вона знайомиться також з Оберліном, ревним прихильником біблійного товариства, і з шарлатаном-пастором Фонтенем, котрі експлуатували публіку передбаченнями поселянки Марії Куммрін. Остання вказала Крюденер роль апостола, обраного Богом для звернення людей на шлях істинний. Свою пророчу діяльність Крюденер відкрила в Бадені, але проповідувала і в багатьох інших місцях; слава її росла дедалі більше та більше. Вона передбачала великі події і перевороти, які мають відбутися в 1816 році. Передбачення ці були темні, невизначені, легко піддавалися всіляким тлумаченням, але на багатьох слухачів справляли сильне враження. Деякі з них продавали своє майно і йшли шукати біля підніжжя Арарату нових місць, де б можна було заснувати царство Христове на землі.
У цей час відбулася зустріч Крюденер з Олександром I. Останній їхав з Відня, стомлений конгресом, засмучений втечею Наполеона з Ельби, і зупинився (4 червня 1815 р.) в Гейльбронні. Тут він згадав про пророкування Крюденер, відомих йому зі слів однієї з фрейлін імператриці, пані Стурдза — і в ту ж хвилину йому доповіли про прихід баронеси. Випадковий збіг цих фактів, а потім і розмова з Крюденер сильно подіяли на російського царя. Він запросив її до Парижа, часто розмовляв і радився з нею. Навряд чи можна визнати будь-який прямий політичний вплив, крім тієї загальної, невизначеної містичної релігійності, яку вона підтримувала і посилювала в імператорі Олександрі. Всупереч розхожим твердженням, не їй, а Олександру I належить цілком ідея Священного Союзу.
Філантропічна діяльність Крюденер в голодні 1816—1817 рр. зробила її надзвичайно популярною в південній Німеччині, але уряди ставилися до неї вороже і висилали її з одного округу до іншого. Її проповідь, повна релігійної фантастики, зводилася, по суті, до наступного: християни повинні бути з'єднані в одну сім'ю, пов'язану ім'ям Христа. Істинна церква існувала лише до третього століття. Гус прагнув до відновлення її, але протестантство — це «хитра справа сатани», який, замість сліпої віри і самознищення, вселило людям велику самовпевненість і гордість. В наш час втрата істинної віри дійшла до крайньої межі. Неодмінно має статися страшна битва невіри проти віри; все віщує її та сучасники її ще побачать; французька революція була прологом до неї.
У 1818 році Крюденер приїхала до Російської імперії і довго жила в Ліфляндії, проповідуючи тільки в колі знайомих; як тільки вона порушувала дозволене російським законодавством, їй м'яко нагадували про це. 1821 року Крюденер, з дозволу імператора, що перебував на конгресі в Троппау, прибула до Петербурга і тут зійшлася з княгинею і з гуртком російських містиків.
Олександра I особливо дратувало, коли хто-небудь надто вже спекулював на його наївності. На цьому, адже, зірвалася згодом кар'єра баронеси Крюденер, через посередництво якої святий дух унадився передавати царю веління щодо якихось кредитів по касі .— Тарле Е. В. Талейран. — Высшая школа, 1992. — (Историческое наследие). — . Архівна копія від 26 січня 2012 Архівовано січень 26, 2012 на сайті Wayback Machine.
е Після початку грецького повстання Крюденер стала проповідувати війну за звільнення греків. Збайдужілий до Крюденер імператор делікатно, листом, зупинив її проповідь. Засмучена Крюденер наприкінці 1821 році повернулася до свого ліфляндського маєтку і почала здійснювати над собою аскетичні досліди, які підірвали її здоров'я. Навесні 1824 року вона вирушила разом з княжною Анною Голіциною до її кримського маєтку Кореїза, де померла наприкінці того ж року.
Відомий її ворог Фотій Спаський досить уїдливо відгукнувся на звістку про смерть баронеси:
Жінка ця, з утраченими розумом та сердечності, від біса вдихається, не кажучи нікому противного похотям плоті, звичаям світу і справах ворожим, так подобатися вміла всім у всьому, що, починаючи з перших стовпових боляр, дружини, мужі, дівиці поспішали, як оракула якогось дивного, послухати жонку Кріднер. Деякі шанувальники її, зі зваблювання чи свого або з лайки над нашою святинею християнських догматів, портрети зобразили Кріднершу, видавали до суспільства її з руками, до серця притиснутими, очі на небо має, і Святого духа з небес, як на Христа, що сходив у Йордані або на Діву Богородицю при Благовіщенні архангельському. До тенет і Кріднерші сам міністр духовних справ повністю потрапив.
Баронеса похована у склепі, де до цього був похований її родич — катерининський генерал Антон Шіц. Її дочка, баронеса Софія-Юлія (Ганна) де Беркгейм (1782—1865) і деякі послідовниці залишилися доживати свій вік в Криму у Анни Голіциної.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119160145 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Czech National Authority Database
- Babelio — 2007.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 27 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 27 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 27 квітня 2021.
Джерела
- Василенко Н. П. Криденер, Варвара Юлия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мичатек Н. Криденер, Варвара-Юлия // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Barbara Juliane, baroness von Krüdener в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2012-06-27 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Baronesa Barbara Yuliya fon Kryudener nim Beate Barbara Juliane von Krudener urodzhena Fitingof 22 listopada 1764 Riga 25 grudnya 1824 abo 13 grudnya 1824 Karasubazar Rosijska imperiya nini Krim frankomovna pismennicya z baltijskoyi shlyahti propovidnicya mistichnogo hristiyanstva protyagom kilkoh rokiv mala velicheznij vpliv na rosijskogo imperatora Oleksandra I Barbara fon KryudenerNarodilasya22 listopada 1764 1764 11 22 1 2 Riga Rosijska imperiya 1 Pomerla25 grudnya 1824 1824 12 25 2 4 60 rokiv abo 13 grudnya 1824 1824 12 13 1 60 rokiv Bilogirsk Feodosijskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 5 Diyalnistpismennicya gospodinya literaturnogo salonu politichna diyachkaSfera robotiliteratura 4 Mova tvorivfrancuzka i nimeckaKonfesiyaPiyetizmRiddBatkodMatiQ108859253 U shlyubi zdDitid i d Barbara fon Kryudener u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodilasya v 1764 roci za riznimi dzherelami 11 21 abo 22 listopada v Rizi v rodini Ivana Fitingofa vidomogo masona i pobornika prosvitnictva Didom materi baronesi buv feldmarshal Minih Zdobula svitsku osvitu U 1782 roci yiyi vidali zamizh za posla Rosiyi v Kurlyandiyi barona Oleksiya Kryudenera 1744 1802 yakij buv starshij za neyi na dvadcyat rokiv Podruzhzhya nezabarom rozijshlisya Mala stosunki z francuzkim grafom Frezhvilem Piznishe vona to primiryalas z cholovikom to znovu zalishala jogo mandruyuchi po Yevropi U Parizhi vidviduvala salon pani de Stal Prisutnya z donkoyu Yuliyeyu na vechori na yakomu Fransua de Shatobrian chitav urivki zi svogo novogo tvoru Genij hristiyanstva 1800 roku vona v nasliduvannya Maksima Fransua de Laroshfuko stala improvizuvati korotki vislovi yaki i buli nadrukovani v Mercure de France a piznishe vidavalisya pid zagolovkom Pensees d une Dame Etrangere Potim vona napisala Eliza Aleksis La Cabane des Lataniers pastorali u smaku Bernarda de Sen P yera a v 1803 roci vidala roman Valerie Valeri v osnovu yakogo lyagli osobisti prigodi Kryudener silno vtim vidozmineni i prikrasheni u sentimentalnomu dusi Bliskuchij uspih romanu znachnoyu miroyu buv stvorenij samoyu Kryudener vona platila groshi poetam yaki pisali virshi na yiyi chest zamovlyala kapelyuhi kviti strichki av la Valerie tosho Odnak ne tilki pidkuplena kritika ale navit i taki vidomi osobi yak Shatobrian i pani Stal shvalno vidgukuvalisya pro Valeri Slidom za cim vidbulosya zvernennya Kryudener Vona i ranishe vdavalasya do religiyi rozumiyuchi yiyi tilki z egoyistichnoyi tochki zoru prosyachi Boga pro vlashtuvannya svoyih osobistih sprav ta sluzhbovih sprav cholovika Vzhe v Valerie vona pragne povchati chitacha Ostatochno vona stala na novij shlyah pislya poyizdki do Liflyandiyi v 1804 roci Comu spriyali vik sho ne dozvolyav mozhlivosti svitskih uspihiv silska nudga vtoma pragnennya do efektiv Smert znajomogo na yiyi ochah spravila silne vrazhennya na Kryudener i dovela yiyi do melanholiyi z yakoyi vona vijshla na shlyah religijnoyi ekzaltaciyi Znajomstvo z gernguterami v Rizi Yung Shtillingom u Karlsrue utverdiv yiyi na novij napryamok Vona znajomitsya takozh z Oberlinom revnim prihilnikom biblijnogo tovaristva i z sharlatanom pastorom Fontenem kotri ekspluatuvali publiku peredbachennyami poselyanki Mariyi Kummrin Ostannya vkazala Kryudener rol apostola obranogo Bogom dlya zvernennya lyudej na shlyah istinnij Svoyu prorochu diyalnist Kryudener vidkrila v Badeni ale propoviduvala i v bagatoh inshih miscyah slava yiyi rosla dedali bilshe ta bilshe Vona peredbachala veliki podiyi i perevoroti yaki mayut vidbutisya v 1816 roci Peredbachennya ci buli temni neviznacheni legko piddavalisya vsilyakim tlumachennyam ale na bagatoh sluhachiv spravlyali silne vrazhennya Deyaki z nih prodavali svoye majno i jshli shukati bilya pidnizhzhya Araratu novih misc de b mozhna bulo zasnuvati carstvo Hristove na zemli U cej chas vidbulasya zustrich Kryudener z Oleksandrom I Ostannij yihav z Vidnya stomlenij kongresom zasmuchenij vtecheyu Napoleona z Elbi i zupinivsya 4 chervnya 1815 r v Gejlbronni Tut vin zgadav pro prorokuvannya Kryudener vidomih jomu zi sliv odniyeyi z frejlin imperatrici pani Sturdza i v tu zh hvilinu jomu dopovili pro prihid baronesi Vipadkovij zbig cih faktiv a potim i rozmova z Kryudener silno podiyali na rosijskogo carya Vin zaprosiv yiyi do Parizha chasto rozmovlyav i radivsya z neyu Navryad chi mozhna viznati bud yakij pryamij politichnij vpliv krim tiyeyi zagalnoyi neviznachenoyi mistichnoyi religijnosti yaku vona pidtrimuvala i posilyuvala v imperatori Oleksandri Vsuperech rozhozhim tverdzhennyam ne yij a Oleksandru I nalezhit cilkom ideya Svyashennogo Soyuzu Filantropichna diyalnist Kryudener v golodni 1816 1817 rr zrobila yiyi nadzvichajno populyarnoyu v pivdennij Nimechchini ale uryadi stavilisya do neyi vorozhe i visilali yiyi z odnogo okrugu do inshogo Yiyi propovid povna religijnoyi fantastiki zvodilasya po suti do nastupnogo hristiyani povinni buti z yednani v odnu sim yu pov yazanu im yam Hrista Istinna cerkva isnuvala lishe do tretogo stolittya Gus pragnuv do vidnovlennya yiyi ale protestantstvo ce hitra sprava satani yakij zamist slipoyi viri i samoznishennya vselilo lyudyam veliku samovpevnenist i gordist V nash chas vtrata istinnoyi viri dijshla do krajnoyi mezhi Neodminno maye statisya strashna bitva neviri proti viri vse vishuye yiyi ta suchasniki yiyi she pobachat francuzka revolyuciya bula prologom do neyi U 1818 roci Kryudener priyihala do Rosijskoyi imperiyi i dovgo zhila v Liflyandiyi propoviduyuchi tilki v koli znajomih yak tilki vona porushuvala dozvolene rosijskim zakonodavstvom yij m yako nagaduvali pro ce 1821 roku Kryudener z dozvolu imperatora sho perebuvav na kongresi v Troppau pribula do Peterburga i tut zijshlasya z knyagineyu i z gurtkom rosijskih mistikiv Oleksandra I osoblivo dratuvalo koli hto nebud nadto vzhe spekulyuvav na jogo nayivnosti Na comu adzhe zirvalasya zgodom kar yera baronesi Kryudener cherez poserednictvo yakoyi svyatij duh unadivsya peredavati caryu velinnya shodo yakihos kreditiv po kasi Tarle E V Talejran Vysshaya shkola 1992 Istoricheskoe nasledie ISBN 5 06 002500 4 Arhivna kopiya vid 26 sichnya 2012 Arhivovano sichen 26 2012 na sajti Wayback Machine e Pislya pochatku greckogo povstannya Kryudener stala propoviduvati vijnu za zvilnennya grekiv Zbajduzhilij do Kryudener imperator delikatno listom zupiniv yiyi propovid Zasmuchena Kryudener naprikinci 1821 roci povernulasya do svogo liflyandskogo mayetku i pochala zdijsnyuvati nad soboyu asketichni doslidi yaki pidirvali yiyi zdorov ya Navesni 1824 roku vona virushila razom z knyazhnoyu Annoyu Golicinoyu do yiyi krimskogo mayetku Koreyiza de pomerla naprikinci togo zh roku Vidomij yiyi vorog Fotij Spaskij dosit uyidlivo vidguknuvsya na zvistku pro smert baronesi Zhinka cya z utrachenimi rozumom ta serdechnosti vid bisa vdihayetsya ne kazhuchi nikomu protivnogo pohotyam ploti zvichayam svitu i spravah vorozhim tak podobatisya vmila vsim u vsomu sho pochinayuchi z pershih stovpovih bolyar druzhini muzhi divici pospishali yak orakula yakogos divnogo posluhati zhonku Kridner Deyaki shanuvalniki yiyi zi zvablyuvannya chi svogo abo z lajki nad nashoyu svyatineyu hristiyanskih dogmativ portreti zobrazili Kridnershu vidavali do suspilstva yiyi z rukami do sercya pritisnutimi ochi na nebo maye i Svyatogo duha z nebes yak na Hrista sho shodiv u Jordani abo na Divu Bogorodicyu pri Blagovishenni arhangelskomu Do tenet i Kridnershi sam ministr duhovnih sprav povnistyu potrapiv Baronesa pohovana u sklepi de do cogo buv pohovanij yiyi rodich katerininskij general Anton Shic Yiyi dochka baronesa Sofiya Yuliya Ganna de Berkgejm 1782 1865 i deyaki poslidovnici zalishilisya dozhivati svij vik v Krimu u Anni Golicinoyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119160145 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Babelio 2007 d Track Q2877812 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2011 Procitovano 27 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 27 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2021 DzherelaVasilenko N P Kridener Varvara Yuliya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Michatek N Kridener Varvara Yuliya Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Barbara Juliane baroness von Krudener v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2012 06 27 angl