Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арікара (самоназва сахніш), арікарі, рі, рікарі, рікара або хунді, — плем'я корінних американців Північної Дакоти. Колись близькі до пауні скірі, вони розділились, заселяючи узбережжя ріки Луп в Небрасці. Зараз входять до трійки партнерських племен (люди манден, хідаца, арікара).
| Арікара | |
|---|---|
 Воїн Арікара, бл. 1840–1843, Карл Бодмер | |
| Кількість | 792 |
| Ареал |  Північна Дакота |
| Близькі до: | пауні скіді, манден, хідаца |
| Мова | англійська, |
| Релігія | християнство, Церква корінних американців |
Походження назви
Самоназва "сахніш" означає «первісний народ, від якого виникли всі інші племена». Назви «арікара, арікарі, рікарі та рі» дали їм інші племена, описуючи їх зачіски. Вважається, що ім’я арікара означає «роги», що стосується стародавнього звичаю носити у волоссі дві прямостоячі кістки. Назва також могла означати «люди лосів» або «люди кукурудзи».
Мова
Мова арікара, як і мова пауні скірі, мають схожі лінгвістичні характеристики мовної сім’ї каддойської мови. Проте вони не є взаємно зрозумілими одна для одної. Станом на 2016 рік арікара не має жодного носія цієї мови як рідної. Але мова не вимерла і деякі люди зараз її вивчають. Багато членів племені записались на навчання після перегляду фільму «Уцілілий».
Історія
Доколоніальний період
Задовго до того, як європейці з‘явились у Великих рівнинах, арікарі відділились від пауні скірі і висунулись на північ в долину річки Міссурі, на територію сучасної Південної Дакоти. З тих часів вони більше були пов‘язані з сусідніми манден і хідаца, які спілкувались мовою сіу, ніж із південними пауні, які належать до однієї з арікарі каддойської мовної групи.
У складі США
Життя арікара різко змінилася у вісімнадцятому столітті. Тоді плем’я лакота кинуло їм виклик за територію полювання на бізонів, а епідемії віспи спустошили плем’я. До 1804-го року з вісімнадцяти сіл залишилось три.
Арікара жили там до 1823-го року. Другого червня арікара напали на групу траперів з сімдесяти чоловік, коли ті стали табором біля поселення індіанців. Чотирнадцять мисливців загинуло, а десятьох було поранено (саме з цієї події починається фільм «Уцілілий»).
Було вирішено продемонструвати військову міць США. Це мала бути перша велика експедиція США проти індіанців рівнин. Щоб покарати арікара полковник Генрі Левенворт покинув форт Аткінсон 22-го червня з 230-ма одиницями особового складу шостої піхоти США та двома гарматами. П’ять днів потому до нього приєднався торговець Джошуа Пілчер, голова хутрової компанії Міссурі, з шістдесятьма чоловіками та гаубицею. Вільям Генрі Ешлі, один із керівників хутряної компанії «Скеляста гора» з міста Сент-Луїс, додав до війська вісімдесят людей. Також близько семисот лакот приєдналися до боротьби зі своїми ворогами, арікара. Коли 9-го серпня війська наближалися до сіл, лакота поїхали попереду і вступили в бій з арікара, вбивши близько десяти-п’ятнадцяти з них. На світанку 10-го серпня Левенворт пристрілював свою артилерію до укріплень поселення арікара, але вони в більшості не влучили. Коли лакота покинули бій задля набігу на поля арікара, військам довелось вступити в битву самим. Скориставшись можливістю домовитися з лідерами арікара, Левенворт попросив їх повернути майно хутряної компанії і пообіцяти належну поведінку в майбутньому. Арікара було дозволено покинути свої оточені села в ніч на 14 серпня. Вільям Генрі Ешлі, здавалося б, прийняв цей результат. Але Джошуа Пілчер був розлючений і при відступі 15-го серпня підпалив селища. Ця дія ще більше відштовхнула арікара, які продовжували чинити опір американським вторгненням у верхню частину Міссурі.
У 1837-му році, похитнувшись від наслідків іншої руйнівної епідемії віспи, більшість племені переїхала на північ, щоб приєднатися до манден і хідаца у Форт-Кларку. Відтоді історія арікара пов’язана з історією манден і хідаца, і в 1862-му році вони оселилися з ними в селі Схоже-на-Риболовний-Гачок (англ. Like-a-Fishhook).
У 1871-му році манден, хідаца й арікара поступилися близько п‘ятдесятьма тисячами квадратних кілометрів своєї батьківщини, зберігши резервацію Форт-Бертольд площею близько тридцяти тисяч квадратних кілометрів (у сучасній Північній Дакоті). Наступні розподіли зменшили резервацію до чотирьох тисяч квадратних кілометрів. Наприкінці 1880-х років село Схоже-на-Риболовний-Гачок (англ. Like-a-Fishhook) було занедбано, і арікара оселилися навколо громади Нішу, де стали скотарями та землеробами. Розкинувшись по всій території резервації, по обидва боки річки, три племена вели відносно самостійне життя до 1934-го року, коли вони прийняли закон про реорганізацію індіанців і прийняли назву "Трійка партнерських племен" резервації Форт-Бертольд. Зведення греблі на річці Міссурі в 1954-му році спричинила переселення більшості членів племені. Арікара зосереджені навколо міста Вайт-Шилд, поблизу деяких із їхніх найважливіших культурних об’єктів. У 1970-х роках у резервації проживало близько 700 арікара, а в 1990-му році за переписом населення США загальна кількість арікара становила 1583 особи.
Побут
Так само, як і в манден та хідаца, життя арікара зосереджувалось на річці. На її високих прямовисних берегах вони влаштовували поселення з земляними будинками. Родючий грунт низин засаджувався кукурудзою, бобами, кабачками, соняшником та тютюном. Ранньою весною жінки арікара сіяли, а потім доглядали городину. Влітку чоловіки відправлялись полювати на бізонів. Восени вони повертались в селище та збирали врожай. Після цього, наприкінці осені, вони повертались до полювання на бізонів. І тільки на зиму чоловіки переїздили в зимові села в низинах, де були зручні ліс і вода.
Жінки арікара виготовляли глиняний посуд для приготування їжі, прикрашений чеканеними або гравійованими візерунками, а також самобутні вербові кошики. Ці квадратні кошики з коричневими та білими геометричними візерунками є особливістю манден, хідаца та арікара. Візерунок виплітався кругом гнутого дерев’яного каркаса.
Земляні будинки, як і ті, які будували інші землеробні племена рівнин, були куполоподібними спорудами, достатньо великими, щоб умістити кілька поколінь родини та всі їхні речі. При будівлі земляних будинків спочатку копали круглу яму діаметром від дев‘яти до п‘ятнадцяти метрів та глибиною півметра. Центральний каркас складався з чотирьох-восьми великих центральних колон, які тримали крокви куполоподібного даху. Прототип земляного будиночка, ймовірно, вперше був розроблений як пристосування до більш північного клімату групами предків пауні та арікара, що рухалися на північ, приблизно в 1200-их роках.
Соціальний устрій
Жінки будували і були власницями будинків. В них жили сестри зі своїми родинами. І, хоча така система часто асоціюється з матрилінійними кланами, доказів існування такої системи серед арікара немає.
Можливо, уклад їх поселень та довільні товариства або об’єднання замінили функції кланів. Деякі з цих товариств були військовими. Вони заохочували своїх членів брати участь у нальотах і війнах. Інші були залучені до підтримування порядку або догляду за нужденними. Дотичність до товариства сприяла чоловіку в досягненні військових успіхів і релігійному благочесті, а це було необхідно для керування поселенням.
Кожне село арікара було самоврядним. Управління було розподіленим, організованим скоріше за званнями, ніж за ієрархією. Другий рівень складався з чоловіків і жінок, які, на основі переваг їх характеру, були прийняті в почесне товариство під назвою «Піраскані». Третя група складалася з чоловіків, які мали значні військові відзнаки, ймовірно, члени важливих товариств. Найнижчий рівень включав усю решту воїнів. Чоловіки, які бажали займати керівні посади, також мали релігійні обов'язки.
Вірування
Релігійні вірування та обряди арікара зосереджені на вірі в головного творця Нешару та головну помічницю Матір Кукурудзу. Мати Кукурудза вивела арікара з підземного світу і навчила їх того, що їм потрібно було знати, щоб жити в цьому світі. Вона навчила їх зводити будинок для чаклування, де проводилися священні церемонії, і дала кожному поселенню священний жмут, щоб забезпечити його добробут і продовження. Крім того, кожен чоловік повинен був шукати охоронця духу, який давав йому молитви та предмети, щоб покласти їх в особистий священний жмут. Протягом року володарі священних жмутів підтримували обряди, пов’язані з вирощуванням кукурудзи та полюванням на бізонів. Урочистості будинку чаклування тривали від п’ятнадцяти до двадцяти днів і відзначали кінець року виявами духовної сили, бенкетуваннями, зціленнями та іншими священними проявами.
Див. також
- Mithun, Marianne (2001-06-07). The Languages of Native North America (en). [ 7 січня 2022 у Wayback Machine.] Cambridge University Press. ISBN .
- Internet Archive Search: arikara. archive.org (en). Процитовано 2022-01-06.
Джерела
- . FamilySearch Wiki (англ.). 10 серпня 2021. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- . Buffalo Bill Center of the West (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- . MHA Nation (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- . MHA Nation (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- Berg, Kara. . The Indianapolis Star (амер.). Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 6 січня 2022.
- Internet Archive (2007). Encyclopedia of the Great Plains Indians. Lincoln : University of Nebraska Press. с. 27, 29, 30. ISBN .
- . www.spokesman.com. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arikara samonazva sahnish arikari ri rikari rikara abo hundi plem ya korinnih amerikanciv Pivnichnoyi Dakoti Kolis blizki do pauni skiri voni rozdililis zaselyayuchi uzberezhzhya riki Lup v Nebrasci Zaraz vhodyat do trijki partnerskih plemen lyudi manden hidaca arikara ArikaraVoyin Arikara bl 1840 1843 Karl BodmerKilkist792ArealPivnichna DakotaBlizki do pauni skidi manden hidacaMovaanglijska Religiyahristiyanstvo Cerkva korinnih amerikanciv Poshirennya pered kontaktom Pohodzhennya nazvi Samonazva sahnish oznachaye pervisnij narod vid yakogo vinikli vsi inshi plemena Nazvi arikara arikari rikari ta ri dali yim inshi plemena opisuyuchi yih zachiski Vvazhayetsya sho im ya arikara oznachaye rogi sho stosuyetsya starodavnogo zvichayu nositi u volossi dvi pryamostoyachi kistki Nazva takozh mogla oznachati lyudi losiv abo lyudi kukurudzi Mova Mova arikara yak i mova pauni skiri mayut shozhi lingvistichni harakteristiki movnoyi sim yi kaddojskoyi movi Prote voni ne ye vzayemno zrozumilimi odna dlya odnoyi Stanom na 2016 rik arikara ne maye zhodnogo nosiya ciyeyi movi yak ridnoyi Ale mova ne vimerla i deyaki lyudi zaraz yiyi vivchayut Bagato chleniv plemeni zapisalis na navchannya pislya pereglyadu filmu Ucililij Istoriya Dokolonialnij period Zadovgo do togo yak yevropejci z yavilis u Velikih rivninah arikari viddililis vid pauni skiri i visunulis na pivnich v dolinu richki Missuri na teritoriyu suchasnoyi Pivdennoyi Dakoti Z tih chasiv voni bilshe buli pov yazani z susidnimi manden i hidaca yaki spilkuvalis movoyu siu nizh iz pivdennimi pauni yaki nalezhat do odniyeyi z arikari kaddojskoyi movnoyi grupi U skladi SShA Zhittya arikara rizko zminilasya u visimnadcyatomu stolitti Todi plem ya lakota kinulo yim viklik za teritoriyu polyuvannya na bizoniv a epidemiyi vispi spustoshili plem ya Do 1804 go roku z visimnadcyati sil zalishilos tri Arikara zhili tam do 1823 go roku Drugogo chervnya arikara napali na grupu traperiv z simdesyati cholovik koli ti stali taborom bilya poselennya indianciv Chotirnadcyat mislivciv zaginulo a desyatoh bulo poraneno same z ciyeyi podiyi pochinayetsya film Ucililij Bulo virisheno prodemonstruvati vijskovu mic SShA Ce mala buti persha velika ekspediciya SShA proti indianciv rivnin Shob pokarati arikara polkovnik Genri Levenvort pokinuv fort Atkinson 22 go chervnya z 230 ma odinicyami osobovogo skladu shostoyi pihoti SShA ta dvoma garmatami P yat dniv potomu do nogo priyednavsya torgovec Dzhoshua Pilcher golova hutrovoyi kompaniyi Missuri z shistdesyatma cholovikami ta gaubiceyu Vilyam Genri Eshli odin iz kerivnikiv hutryanoyi kompaniyi Skelyasta gora z mista Sent Luyis dodav do vijska visimdesyat lyudej Takozh blizko semisot lakot priyednalisya do borotbi zi svoyimi vorogami arikara Koli 9 go serpnya vijska nablizhalisya do sil lakota poyihali poperedu i vstupili v bij z arikara vbivshi blizko desyati p yatnadcyati z nih Na svitanku 10 go serpnya Levenvort pristrilyuvav svoyu artileriyu do ukriplen poselennya arikara ale voni v bilshosti ne vluchili Koli lakota pokinuli bij zadlya nabigu na polya arikara vijskam dovelos vstupiti v bitvu samim Skoristavshis mozhlivistyu domovitisya z liderami arikara Levenvort poprosiv yih povernuti majno hutryanoyi kompaniyi i poobicyati nalezhnu povedinku v majbutnomu Arikara bulo dozvoleno pokinuti svoyi otocheni sela v nich na 14 serpnya Vilyam Genri Eshli zdavalosya b prijnyav cej rezultat Ale Dzhoshua Pilcher buv rozlyuchenij i pri vidstupi 15 go serpnya pidpaliv selisha Cya diya she bilshe vidshtovhnula arikara yaki prodovzhuvali chiniti opir amerikanskim vtorgnennyam u verhnyu chastinu Missuri U 1837 mu roci pohitnuvshis vid naslidkiv inshoyi rujnivnoyi epidemiyi vispi bilshist plemeni pereyihala na pivnich shob priyednatisya do manden i hidaca u Fort Klarku Vidtodi istoriya arikara pov yazana z istoriyeyu manden i hidaca i v 1862 mu roci voni oselilisya z nimi v seli Shozhe na Ribolovnij Gachok angl Like a Fishhook U 1871 mu roci manden hidaca j arikara postupilisya blizko p yatdesyatma tisyachami kvadratnih kilometriv svoyeyi batkivshini zberigshi rezervaciyu Fort Bertold plosheyu blizko tridcyati tisyach kvadratnih kilometriv u suchasnij Pivnichnij Dakoti Nastupni rozpodili zmenshili rezervaciyu do chotiroh tisyach kvadratnih kilometriv Naprikinci 1880 h rokiv selo Shozhe na Ribolovnij Gachok angl Like a Fishhook bulo zanedbano i arikara oselilisya navkolo gromadi Nishu de stali skotaryami ta zemlerobami Rozkinuvshis po vsij teritoriyi rezervaciyi po obidva boki richki tri plemena veli vidnosno samostijne zhittya do 1934 go roku koli voni prijnyali zakon pro reorganizaciyu indianciv i prijnyali nazvu Trijka partnerskih plemen rezervaciyi Fort Bertold Zvedennya grebli na richci Missuri v 1954 mu roci sprichinila pereselennya bilshosti chleniv plemeni Arikara zoseredzheni navkolo mista Vajt Shild poblizu deyakih iz yihnih najvazhlivishih kulturnih ob yektiv U 1970 h rokah u rezervaciyi prozhivalo blizko 700 arikara a v 1990 mu roci za perepisom naselennya SShA zagalna kilkist arikara stanovila 1583 osobi Pobut Tak samo yak i v manden ta hidaca zhittya arikara zoseredzhuvalos na richci Na yiyi visokih pryamovisnih beregah voni vlashtovuvali poselennya z zemlyanimi budinkami Rodyuchij grunt nizin zasadzhuvavsya kukurudzoyu bobami kabachkami sonyashnikom ta tyutyunom Rannoyu vesnoyu zhinki arikara siyali a potim doglyadali gorodinu Vlitku choloviki vidpravlyalis polyuvati na bizoniv Voseni voni povertalis v selishe ta zbirali vrozhaj Pislya cogo naprikinci oseni voni povertalis do polyuvannya na bizoniv I tilki na zimu choloviki pereyizdili v zimovi sela v nizinah de buli zruchni lis i voda Zhinki arikara vigotovlyali glinyanij posud dlya prigotuvannya yizhi prikrashenij chekanenimi abo gravijovanimi vizerunkami a takozh samobutni verbovi koshiki Ci kvadratni koshiki z korichnevimi ta bilimi geometrichnimi vizerunkami ye osoblivistyu manden hidaca ta arikara Vizerunok viplitavsya krugom gnutogo derev yanogo karkasa Zemlyani budinki yak i ti yaki buduvali inshi zemlerobni plemena rivnin buli kupolopodibnimi sporudami dostatno velikimi shob umistiti kilka pokolin rodini ta vsi yihni rechi Pri budivli zemlyanih budinkiv spochatku kopali kruglu yamu diametrom vid dev yati do p yatnadcyati metriv ta glibinoyu pivmetra Centralnij karkas skladavsya z chotiroh vosmi velikih centralnih kolon yaki trimali krokvi kupolopodibnogo dahu Prototip zemlyanogo budinochka jmovirno vpershe buv rozroblenij yak pristosuvannya do bilsh pivnichnogo klimatu grupami predkiv pauni ta arikara sho ruhalisya na pivnich priblizno v 1200 ih rokah Socialnij ustrij Zhinki buduvali i buli vlasnicyami budinkiv V nih zhili sestri zi svoyimi rodinami I hocha taka sistema chasto asociyuyetsya z matrilinijnimi klanami dokaziv isnuvannya takoyi sistemi sered arikara nemaye Mozhlivo uklad yih poselen ta dovilni tovaristva abo ob yednannya zaminili funkciyi klaniv Deyaki z cih tovaristv buli vijskovimi Voni zaohochuvali svoyih chleniv brati uchast u nalotah i vijnah Inshi buli zalucheni do pidtrimuvannya poryadku abo doglyadu za nuzhdennimi Dotichnist do tovaristva spriyala choloviku v dosyagnenni vijskovih uspihiv i religijnomu blagochesti a ce bulo neobhidno dlya keruvannya poselennyam Kozhne selo arikara bulo samovryadnim Upravlinnya bulo rozpodilenim organizovanim skorishe za zvannyami nizh za iyerarhiyeyu Drugij riven skladavsya z cholovikiv i zhinok yaki na osnovi perevag yih harakteru buli prijnyati v pochesne tovaristvo pid nazvoyu Piraskani Tretya grupa skladalasya z cholovikiv yaki mali znachni vijskovi vidznaki jmovirno chleni vazhlivih tovaristv Najnizhchij riven vklyuchav usyu reshtu voyiniv Choloviki yaki bazhali zajmati kerivni posadi takozh mali religijni obov yazki Viruvannya Religijni viruvannya ta obryadi arikara zoseredzheni na viri v golovnogo tvorcya Nesharu ta golovnu pomichnicyu Matir Kukurudzu Mati Kukurudza vivela arikara z pidzemnogo svitu i navchila yih togo sho yim potribno bulo znati shob zhiti v comu sviti Vona navchila yih zvoditi budinok dlya chakluvannya de provodilisya svyashenni ceremoniyi i dala kozhnomu poselennyu svyashennij zhmut shob zabezpechiti jogo dobrobut i prodovzhennya Krim togo kozhen cholovik povinen buv shukati ohoroncya duhu yakij davav jomu molitvi ta predmeti shob poklasti yih v osobistij svyashennij zhmut Protyagom roku volodari svyashennih zhmutiv pidtrimuvali obryadi pov yazani z viroshuvannyam kukurudzi ta polyuvannyam na bizoniv Urochistosti budinku chakluvannya trivali vid p yatnadcyati do dvadcyati dniv i vidznachali kinec roku viyavami duhovnoyi sili benketuvannyami zcilennyami ta inshimi svyashennimi proyavami Div takozhMithun Marianne 2001 06 07 The Languages of Native North America en 7 sichnya 2022 u Wayback Machine Cambridge University Press ISBN 978 0 521 29875 9 Internet Archive Search arikara archive org en Procitovano 2022 01 06 Dzherela FamilySearch Wiki angl 10 serpnya 2021 Arhiv originalu za 7 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Buffalo Bill Center of the West amer Arhiv originalu za 7 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 MHA Nation amer Arhiv originalu za 7 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 MHA Nation amer Arhiv originalu za 7 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Berg Kara The Indianapolis Star amer Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2022 Internet Archive 2007 Encyclopedia of the Great Plains Indians Lincoln University of Nebraska Press s 27 29 30 ISBN 978 0 8032 9862 0 www spokesman com Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 7 sichnya 2022