Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Норвезька антарктична експедиція 1910 1912 експедиція очолюванаРуалем Амундсеном в ході якої 14 грудня 1911 року було пі

Норвезька антарктична експедиція (1910—1912)

Норвезька антарктична експедиція (1910—1912)

Норвезька антарктична експедиція (1910—1912) — експедиція, очолювана Руалем Амундсеном, в ході якої 14 грудня 1911 року було підкорено Південний полюс. Цей день вважається відкриттям Південного полюса.

image
На Південному полюсі

Учасники експедиції

Штурманом судна «Фрам» був Олександр Кучин. У складі експедиції на чолі з Руалем Амундсеном також були Оскар Вістінг, Гельмер Гансен, Сверре Гассель, Олаф Бйоланд.

Хід експедиції

У 1909 році Амундсен вирішив повторити дрейф Нансена. Він придбав старе, та ще міцне судно «Фрам» і готував експедицію з метою підкорення Північного полюсу. Паровий двигун «Фрама» було замінено чотиритактним чотирициліндровим дизельним двигуном. Під час підготовки дізнався, що Північний полюс Фредерік Кук і Роберт Пірі відкрили. Тоді, не вагаючись, у 1910 році Руаль Амундсен спрямував експедицію на Південний полюс. Про своє рішення капітан оголосив команді, коли «Фрам» був уже в Атлантичному океані. Він згадував:

image Щоб підтримати мій престиж полярного дослідника, мені необхідно було якомога швидше досягнути будь-якого іншого сенсаційного успіху… я повідомив моїм товаришам, що оскільки Північний полюс відкритий, то я вирішив йти на Південний. image

«Фрам» дійшов до останньої відправної бази у Китовій бухті і організували там табір «Фрамгайм» 14 січня 1911 року. Експедиція поповнила запаси і попрямувала на південний схід. Амундсен намагався зайти у , яке найдальше заходило в Антарктиду. На березі Антарктиди розбили табір і зупинилися на зимівлю, відіславши «Фрам» у нижчі широти. Вибираючи місце, Амудсен використав свій великий полярний досвід у обох півкулях. Розпочалась підготовка до майбутнього походу. Було організовано три продовольчих склади по дорозі до полюса. Біля кожного складу з обох боків мандрівники поставили високі жердини з прапорами. Так пройшла довга полярна ніч. Вся подорож Амундсена до Південного полюса і назад тривала 99 днів. Маршрут Експедиції був на 100 км коротшим маршруту, обраного Шеклтоном і Скоттом. Перша спроба походу на Південний полюс була зроблена 8 вересня 1911 року. У перший полярний загін входили 8 осіб: Амундсен, Вістінг, Ялмар Йогансен, Гансен, Олаф Бьоланд, Крістіан Преструд, Йорген Стубберуд і Сверре Гассель. Похід був невдалим: при температурі -56 °C лижі не ковзали, а собаки не могли спати.

Полярники вирішили дістатися до складу на 80 ° пд. ш., розвантажити там нарти і повертатися у «Фрамгайм». 15 вересня Амундсен, а за ним інші учасники експедиції повернулися назад до табору. 19 жовтня 1911 року експедиція на чотирьох санях (кожні вагою до 400 кг), запряжених тринадцятьма собаками в кожних, вирушила у дорогу. Амундсен і четверо його супутників на лижах рухалися за чотирма навантаженими саньми. Спочатку шлях проходив по сніговій рівнині. Стало складніше, коли досягли льодовика з його ущелинами і гребенями. На 85-й паралелі шельфовий льодовик закінчився, дорога пішла круто вгору засніженими схилами. Сходження у гори значно сповільнювало рух. Нарешті вони вийшли на великий льодовик, який пізніше назвали льодовиком Акселя Гейберга — спонсора експедиції, який пожертвував велику суму для її організації.

На початку підйому мандрівники влаштували головний склад з їжею, розрахований на 30 днів. За цей термін Амундсен планував дійти до Південного полюса і повернутися назад до головного складу. На весь шлях залишили продовольство з розрахунку на шістдесят днів. Між 80 і 85° південної широти через кожен градус було влаштовано склади з топливом і харчами. Щоб їх легко було знайти, були поставлені з обох боків віхи — прапори. Коли частина запасів була вичерпана, Амундсен дав розпорядження убити зайвих собак. Таким чином були забезпечені їжею решта собак. Учасники експедиції також використовували м'ясо для приготування супів і котлет. 14 грудня 1911 року учасники експедиції досягли полюса. Він був на висоті близько 3000 м над рівнем океану. Мандрівники встановили норвезький прапор. У щоденнику норвезький вчений докладно описав прибуття на Південний полюс.

image Зранку 14 грудня була чудова погода, ніби створена для прибуття на полюс... Опівдні ми досягли 89° 53' за будь-якими розрахунками і приготувалися пройти решту шляху за один захід... Ми просувалися цього дня так само механічно, як завжди, майже мовчки, але все більше заглядаючи вперед... О третій після полудня одночасне "Стій" пролунало від погоничів. Вони ретельно оглянули прилади, які всі показували повну відстань - Полюс, на нашу думку. Мету було досягнуто, шлях скінчився. Я не можу сказати - хоча знаю, що це пролунало б набагато переконливіше - що я досягнув мети свого життя. Це було б романтично, але занадто прямолінійно. Я хочу бути чесним і можу припустити, що я ніколи не бачив людину, що знаходилася б у більш діаметрально протилежній позиції до своєї мети та бажань, ніж я на ту мить. image

Три доби мандрівники пробули на полюсі, проводячи спостереження. Вони залишили невеликий намет сіро-коричневого кольору, над наметом укріпили норвезький прапор, а під ним — вимпел з написом «Фрам». У наметі Амундсен залишив листа норвезькому королю Гокону VII з коротким звітом про похід і послання своєму супернику — Скотту.

Амундсен назвав плато, на якому знаходиться полюс, на честь норвезького короля Гокона VII, а свій табір Пульгайм («Полярний дім»).

За подорож норвежці подолали три тисячі кілометрів. Із п'ятдесяти двох собак повернулися одинадцять. 7 березня 1912 року у місті Гобарт на острові Тасманія Амундсен сповістив світові про відкриття і вдале повернення експедиції. Руаль Амундсен після повернення став знаменитим. За три роки він придбав аероплан і став першим норвезьким цивільним пілотом.

Результати експедиції

Під час експедиції були отримані важливі наукові результати. Вчені обстежили Трансантарктичний хребет. Взяті геологічні зразки підтвердили припущення Амундсена про протяжність гір. Експедиція дослідила поверхню шельфового льодовика Росса, південнополярні плато і Півострів Едуарда VII. Було зібрано великий комплекс метеорологічних даних. Перебуваючи на судні «Фрам» було проведено низку важливих океанографічних і гляціологічних досліджень. Експедиція проходила в гострій конкурентній боротьбі з англійською експедицією «Терра Нова» Роберта Скотта. Головним успіхом Амундсена було підкорення Південного полюса 14 грудня 1911 року. Команда Скотта дісталася до полюса за 33 дні і загинула на зворотному шляху, не дійшовши до бази 264 км.

Див. також

Посилання

  • (англ.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Norvezka antarktichna ekspediciya 1910 1912 ekspediciya ocholyuvanaRualem Amundsenom v hodi yakoyi 14 grudnya 1911 roku bulo pidkoreno Pivdennij polyus Cej den vvazhayetsya vidkrittyam Pivdennogo polyusa Na Pivdennomu polyusiUchasniki ekspediciyiShturmanom sudna Fram buv Oleksandr Kuchin U skladi ekspediciyi na choli z Rualem Amundsenom takozh buli Oskar Visting Gelmer Gansen Sverre Gassel Olaf Bjoland Hid ekspediciyiU 1909 roci Amundsen virishiv povtoriti drejf Nansena Vin pridbav stare ta she micne sudno Fram i gotuvav ekspediciyu z metoyu pidkorennya Pivnichnogo polyusu Parovij dvigun Frama bulo zamineno chotiritaktnim chotiricilindrovim dizelnim dvigunom Pid chas pidgotovki diznavsya sho Pivnichnij polyus Frederik Kuk i Robert Piri vidkrili Todi ne vagayuchis u 1910 roci Rual Amundsen spryamuvav ekspediciyu na Pivdennij polyus Pro svoye rishennya kapitan ogolosiv komandi koli Fram buv uzhe v Atlantichnomu okeani Vin zgaduvav Shob pidtrimati mij prestizh polyarnogo doslidnika meni neobhidno bulo yakomoga shvidshe dosyagnuti bud yakogo inshogo sensacijnogo uspihu ya povidomiv moyim tovarisham sho oskilki Pivnichnij polyus vidkritij to ya virishiv jti na Pivdennij Fram dijshov do ostannoyi vidpravnoyi bazi u Kitovij buhti i organizuvali tam tabir Framgajm 14 sichnya 1911 roku Ekspediciya popovnila zapasi i popryamuvala na pivdennij shid Amundsen namagavsya zajti u yake najdalshe zahodilo v Antarktidu Na berezi Antarktidi rozbili tabir i zupinilisya na zimivlyu vidislavshi Fram u nizhchi shiroti Vibirayuchi misce Amudsen vikoristav svij velikij polyarnij dosvid u oboh pivkulyah Rozpochalas pidgotovka do majbutnogo pohodu Bulo organizovano tri prodovolchih skladi po dorozi do polyusa Bilya kozhnogo skladu z oboh bokiv mandrivniki postavili visoki zherdini z praporami Tak projshla dovga polyarna nich Vsya podorozh Amundsena do Pivdennogo polyusa i nazad trivala 99 dniv Marshrut Ekspediciyi buv na 100 km korotshim marshrutu obranogo Shekltonom i Skottom Persha sproba pohodu na Pivdennij polyus bula zroblena 8 veresnya 1911 roku U pershij polyarnij zagin vhodili 8 osib Amundsen Visting Yalmar Jogansen Gansen Olaf Boland Kristian Prestrud Jorgen Stubberud i Sverre Gassel Pohid buv nevdalim pri temperaturi 56 C lizhi ne kovzali a sobaki ne mogli spati Polyarniki virishili distatisya do skladu na 80 pd sh rozvantazhiti tam narti i povertatisya u Framgajm 15 veresnya Amundsen a za nim inshi uchasniki ekspediciyi povernulisya nazad do taboru 19 zhovtnya 1911 roku ekspediciya na chotiroh sanyah kozhni vagoyu do 400 kg zapryazhenih trinadcyatma sobakami v kozhnih virushila u dorogu Amundsen i chetvero jogo suputnikiv na lizhah ruhalisya za chotirma navantazhenimi sanmi Spochatku shlyah prohodiv po snigovij rivnini Stalo skladnishe koli dosyagli lodovika z jogo ushelinami i grebenyami Na 85 j paraleli shelfovij lodovik zakinchivsya doroga pishla kruto vgoru zasnizhenimi shilami Shodzhennya u gori znachno spovilnyuvalo ruh Nareshti voni vijshli na velikij lodovik yakij piznishe nazvali lodovikom Akselya Gejberga sponsora ekspediciyi yakij pozhertvuvav veliku sumu dlya yiyi organizaciyi Na pochatku pidjomu mandrivniki vlashtuvali golovnij sklad z yizheyu rozrahovanij na 30 dniv Za cej termin Amundsen planuvav dijti do Pivdennogo polyusa i povernutisya nazad do golovnogo skladu Na ves shlyah zalishili prodovolstvo z rozrahunku na shistdesyat dniv Mizh 80 i 85 pivdennoyi shiroti cherez kozhen gradus bulo vlashtovano skladi z toplivom i harchami Shob yih legko bulo znajti buli postavleni z oboh bokiv vihi prapori Koli chastina zapasiv bula vicherpana Amundsen dav rozporyadzhennya ubiti zajvih sobak Takim chinom buli zabezpecheni yizheyu reshta sobak Uchasniki ekspediciyi takozh vikoristovuvali m yaso dlya prigotuvannya supiv i kotlet 14 grudnya 1911 roku uchasniki ekspediciyi dosyagli polyusa Vin buv na visoti blizko 3000 m nad rivnem okeanu Mandrivniki vstanovili norvezkij prapor U shodenniku norvezkij vchenij dokladno opisav pributtya na Pivdennij polyus Zranku 14 grudnya bula chudova pogoda nibi stvorena dlya pributtya na polyus Opivdni mi dosyagli 89 53 za bud yakimi rozrahunkami i prigotuvalisya projti reshtu shlyahu za odin zahid Mi prosuvalisya cogo dnya tak samo mehanichno yak zavzhdi majzhe movchki ale vse bilshe zaglyadayuchi vpered O tretij pislya poludnya odnochasne Stij prolunalo vid pogonichiv Voni retelno oglyanuli priladi yaki vsi pokazuvali povnu vidstan Polyus na nashu dumku Metu bulo dosyagnuto shlyah skinchivsya Ya ne mozhu skazati hocha znayu sho ce prolunalo b nabagato perekonlivishe sho ya dosyagnuv meti svogo zhittya Ce bulo b romantichno ale zanadto pryamolinijno Ya hochu buti chesnim i mozhu pripustiti sho ya nikoli ne bachiv lyudinu sho znahodilasya b u bilsh diametralno protilezhnij poziciyi do svoyeyi meti ta bazhan nizh ya na tu mit Tri dobi mandrivniki probuli na polyusi provodyachi sposterezhennya Voni zalishili nevelikij namet siro korichnevogo koloru nad nametom ukripili norvezkij prapor a pid nim vimpel z napisom Fram U nameti Amundsen zalishiv lista norvezkomu korolyu Gokonu VII z korotkim zvitom pro pohid i poslannya svoyemu superniku Skottu Amundsen nazvav plato na yakomu znahoditsya polyus na chest norvezkogo korolya Gokona VII a svij tabir Pulgajm Polyarnij dim Za podorozh norvezhci podolali tri tisyachi kilometriv Iz p yatdesyati dvoh sobak povernulisya odinadcyat 7 bereznya 1912 roku u misti Gobart na ostrovi Tasmaniya Amundsen spovistiv svitovi pro vidkrittya i vdale povernennya ekspediciyi Rual Amundsen pislya povernennya stav znamenitim Za tri roki vin pridbav aeroplan i stav pershim norvezkim civilnim pilotom Rezultati ekspediciyiPid chas ekspediciyi buli otrimani vazhlivi naukovi rezultati Vcheni obstezhili Transantarktichnij hrebet Vzyati geologichni zrazki pidtverdili pripushennya Amundsena pro protyazhnist gir Ekspediciya doslidila poverhnyu shelfovogo lodovika Rossa pivdennopolyarni plato i Pivostriv Eduarda VII Bulo zibrano velikij kompleks meteorologichnih danih Perebuvayuchi na sudni Fram bulo provedeno nizku vazhlivih okeanografichnih i glyaciologichnih doslidzhen Ekspediciya prohodila v gostrij konkurentnij borotbi z anglijskoyu ekspediciyeyu Terra Nova Roberta Skotta Golovnim uspihom Amundsena bulo pidkorennya Pivdennogo polyusa 14 grudnya 1911 roku Komanda Skotta distalasya do polyusa za 33 dni i zaginula na zvorotnomu shlyahu ne dijshovshi do bazi 264 km Div takozhRual Amundsen Oskar Visting Gelmer Gansen Sverre GasselPosilannya angl DzherelaMagidovich I P Magidovich V I Narisi z istoriyi geografichnih vidkrittiv M Prosvita 1986 https www depo ua ukr life yak lyudina vpershe pidkorila pivdenniy polyus 13122016125600 16 sichnya 2020 u Wayback Machine http ru osvita ua vnz reports geograf 23113 19 sichnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ