Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аполлон-13» — американський пілотований космічний корабель. Єдиний з серії космічних кораблів «Аполлон», на якому сталася аварія під час польоту до Місяця, внаслідок чого висадження на супутник Землі не відбувалося.
| Аполлон-13 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Аполлон-13 | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн-5 AS-508» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
| Тривалість польоту | 5 діб 22 години 54 хвилини 41 секунда | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Метою польоту «Аполлона-13», як і двох попередніх кораблів серії «Аполлон» — «Аполлон-11» і «Аполлон-12», було висадження людей на поверхню Місяця і проведення наукових досліджень. Реальними ж результатами стали відомості щодо адаптаційних можливостей кораблів серії «Аполлон» і вдосконалення дій екіпажу та наземного персоналу за нештатної ситуації.
Загальна тривалість польоту корабля — 5 діб 22 години 54 хвилини 41 секунда. Всі троє членів екіпажу успішно повернулися на Землю.
Екіпаж
- Командир — Ловелл Джеймс Артур молодший (англ. Lovell James Arthur, Jr.)
- Пілот командного модуля — Свайгерт Джон Леонард молодший (англ. Swigert John Leonard, Jr.)
- Пілот місячного модуля — [en] (англ. Haise Fred Wallace, Jr.)
Позивний екіпажу — Водолій.
Дублерний екіпаж
- Командир — Янг Джон Воттс
- Пілот командного модуля — Маттінглі Томас Кеннет
- Пілот місячного модуля — Чарльз Дюк
Запасний екіпаж
- Командир — Джек Лусма
- Пілот командного модуля — Ванс Діво Бранд
- Пілот місячного модуля — Поуг Вільям Рід
Опис
Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 AS-508 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-7), корабля Аполлон-11 («Блок II» № 109) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Політ
Старт
Старт корабля успішно відбувся 11 квітня 1970 о 19:13 за Гринвічем з космодрому на мисі Канаверал. За стартом корабля з космодрому і навколишньої місцевості спостерігали понад 100 тис. осіб.
Перші дві доби польоту
Перші двоє діб польоту «Аполлона-13» минули без особливих подій.
Аварія
На третю добу польоту, 14 квітня 1970 о 3:07:53, коли корабель пролетів 330 тис. км, відбувся вибух кисневого балона і вихід з ладу двох з трьох батарей паливних елементів, які забезпечували електрику у відсіку екіпажу командного модуля («Одісей»). Джеймс Ловелл рапортував у Г'юстон про подію і відмітив, що з відсіку двигуна витікає газ, імовірно кисень, і створює імпульс, який відхиляє апарат. Внаслідок аварії висадження на Місяць стала неможливим, а життя самого екіпажу опинилося під загрозою.
В Центрі керування польотом було створено штаб з керівництва рятувальною операцією. «Аполлон-13» продовжував політ до Місяця вільною орбітою, бо тільки після обльоту Місяця міг лягти на зворотний курс — до Землі. Також було встановлено, що не можна вмикати головний маршовий двигун — він міг бути пошкодженим і міг вибухнути при спробі запуску. Ракетний двигун місячного корабля не був спроектований для тривалої роботи, для зупинки, розвороту та розгону корабля. Після аварії командний модуль екіпажу корабля «Аполлон-13» було відключено для економії енергії, необхідної при посадці на Землю. Було вирішено використати ресурси місячного корабля («Водолій» — посадковий і злітний ступені) — за розрахунками, при економії ресурсів їх повинно було вистачити для повернення на Землю.
Перше коригування траєкторії
14 квітня о 8:42:43 двигун посадкового ступеня місячного модуля було увімкнуто на 34 секунди для першої корекції траєкторії. Однак, цієї корекції виявилося недостатньо. Розрахунки показали, що апарат вийде на траєкторію, яка закінчиться посадкою в Індійському океані поблизу Мадагаскару, де у США не було пошуково-рятувальних засобів (5 кораблів і 47 літаків, зосереджених у Тихому океані та в північній частині Атлантики). Політ за такою траєкторією був неоптимальним, бо тривав довше і ресурсів місячного модуля могло не вистачити.
Друге коригування траєкторії
Центр керування польотом 15 квітня о 2:40:31 за Гринвічем подав команду на увімкнення двигуна на 4 хвилини 23 секунди. Коригування було успішним, але уточнені розрахунки показали, що корабель пройде повз Землю на відстані приблизно 165 км і вийде на нову орбіту з апогеєм кількасот тис. км, політ якою був би дуже тривалим і астронавти могли загинути від нестачі ресурсів. Необхідною була ще одна корекція траєкторії корабля.
Кризи систем життєзабезпечення
- О 5:30 вміст вуглекислого газу в атмосфері місячної кабіни підвищився до небезпечної для екіпажу межі. Патрони поглинання вуглекислого газу не були розраховані на таку тривалу роботу. Було вирішено підключити інші поглиначі — розташовані у відсіку екіпажу командного модуля. Але вентилятор, направлений на ці поглиначі, включити не було можливості внаслідок малих запасів енергії. Центр прораховував інші варіанти, експериментував. Нарешті вихід знайшли. Астронавти від'єднали від своїх скафандрів два шланги. Один з них провели від вентиляторів у місячній кабіні до виходу поглинача у відсіку екіпажу, а другий — від виходу поглинача у місячний відсік. Кріплення — клейка стрічка. Це дало позитивний ефект — вміст вуглекислого газу швидко зменшився і досяг прийнятного рівня.
- О 23:10 перегрілася одна з хімічних батарей. На Землі змоделювали ситуацію — тривога виявилася помилковою — батарея працювала нормально, з ладу вийшов термодавач.
- Газ, який витікав з відсіку двигуна, закручував корабель і ускладнював наведення на Землю антени. Зв'язок з кораблем різко погіршився. За командою керівництва НАСА увімкнули американський радіотелескоп, розташований в Парксі (Австралія).
- 16 квітня, незадовго до третьої корекції траєкторії, підвищився тиск у одному з балонів з гелієм, спрацював запобіжний клапан, і газ, що витікав, став закручувати корабель з досить великою швидкістю. Це обертання ускладнювало корекцію траєкторії.
- Нестача енергії на борту призвела до порушень теплового режиму. Позаяк обігрівачі вмикати не було можливості через брак енергії, температура в кабіні почала знижуватися і досягла 11 °C. Екіпаж почав мерзнути. Астронавтам здавалося, що в кабіні ще холодніше, ніж 11 °C — вони передали на Землю, що температура на кораблі всього 2—4 °С.
Третє коригування траєкторії
16 квітня о 4 годині 31 хвилині 28 секунд двигун місячного модуля увімкнули на 14 секунд — відбулася третя корекція траєкторії. Вимірювання показали, що кут входу апарата в атмосферу Землі не оптимальний, хоча й припустимий. Необхідна була ще одна, четверта корекція. Центр керування польотом вирішив скористатися двигуном системи орієнтації місячного модуля, з допомогою якого можна було трохи змінювати кут входу корабля в атмосферу.
Четверте коригування траєкторії
Четверта корекція успішно відбулася 17 квітня о 12:52:51. Двигуни орієнтації працювали 22 секунди.
За цей час на Землі інженери розробили спосіб одержання джерела енергії для запуску в дію бортового комп'ютера і всіх систем спускного модуля корабля (або командного відсіку). Для цього використали як джерело електроенергії ступені місячного корабля. Перед спуском місячний модуль відстикували.
Відстикування відсіку двигуна (сервісний модуль)
Ця звичайна у штатних умовах операція ускладнилася після аварії.
По-перше, було побоювання, що могли бути пошкоджені піротехнічні пристрої, які слугували для розриву зв'язків між відсіком двигуна і відсіком екіпажа.
По-друге, відсік двигуна після його відокремлення відводився з допомогою допоміжних двигунів, якими тепер не можна було скористатися.
По-третє, звільнений від відсіку двигуна корабель становив нерозраховану зв'язку відсіку екіпажа з місячною кабіною і міг виявитися динамічно нестійкою системою, стабілізація якої могла викликати додаткові серйозні труднощі.
Після відпрацювання на Землі різних варіантів вирішили розвернути корабель на 45 градусів відносно напрямку руху корабля, а потім з допомогою двигунів системи орієнтації місячного модуля дати імпульс по осі корабля так, щоб він почав рухатися вперед відсіком двигуна. Після цього необхідно було здійснити підривання піротехнічних пристроїв і за допомогою системи орієнтації корабля надати йому імпульс в протилежному напрямку. Корабель і відсік двигуна в результаті розійдуться у різні боки. Незважаючи на складність процедури, о 13:14:48 відсік двигуна успішно відокремлено від корабля.
О 13:28 після відведення відсіку астронавти одержали можливість роздивитися його та сфотографувати. Вибухом було вирвано панель корпусу довжиною близько 4 м і шириною 1,5 м, пошкоджене сопло маршового двигуна. Службовий відсік було повністю виведено з ладу вибухом. Житловий відсік корабля не постраждав.
Відокремлення місячної кабіни
Наступна операція — відокремлення місячної кабіни від відсіку екіпажу. Ця процедура була нештатною. Але виконали її успішно за схемою, аналогічною відокремленню відсіку двигуна о 16:43. На цей момент в кабіні залишалося 20 кг води і 15 кг кисню. На період посадки кілька країн, зокрема СРСР, Велика Британія та Франція, оголосили радіомовчання на робочих частотах екіпажу.
Приводнення
17 квітня о 17:53:45 відсік екіпажу «Аполлона-13» увійшов до атмосфери, а о 18:07:41 успішно приводнився за 7,5 км від авіаносця [en]». Всі члени екіпажу почувалися нормально, їх відправили літаком до Гонолулу на Гавайські острови. Астронавтів і наземні служби Г'юстона за виявлені мужність та виключно високопрофесійну роботу нагородили найвищою громадянською нагородою США — «Медаллю свободи».
-
![image]()
Команда «Аполлона-13» на палубі після приводнення -
![image]()
Радість в центрі керування польотами -
![image]()
Успішне приводнення -
![image]()
Командний модуль, піднятий на палубу авіаносця
Окремі результати польоту
Політ «Аполлона-13» продемонстрував труднощі і небезпеки космічної експедиції і цим збільшив значення кораблів «Аполлон-11» і «Аполлон-12».
Успішне завершення польоту «Аполлона-13» розцінили як непересічний успіх, який продемонстрував адаптаційні можливості кораблів «Аполлон», ефективність наземних служб у аварійній ситуації, високу кваліфікацію екіпажу і центру керування польотом. У зв'язку з необхідністю модифікації кораблів «Аполлон» старт корабля «Аполлон-14» було відкладено на 5 місяців.
Для убезпечення астронавтів від захворювань було вирішено зробити жорсткішими умови часткового карантину для астронавтів перед польотом.
Результати розслідування аварії
За висновками спеціальної комісії, яка розслідувала аварію, до неї призвела така послідовність подій:
1962 головною для командного модуля кораблів серії «Аполлон» фірмою North American Aviation (пізніше — North American Rockwell) при зміні технічного завдання на виготовлення кисневих бачків для відсіку двигуна, виданого субпідрядникові (фірмі Beech Aircraft), не передбачили модифікації термостатів, спершу розрахованих на напругу 28 вольтів, під стандартну для наземного обладнання стартового комплексу напругу 65 вольтів. Цієї невідповідности не помітили фахівці обох фірм і NASA.
У жовтні 1968 кисневий бачок номер 2 для рушійного відсіку корабля «Аполлон-13» на заводі фірми North American Rockwell упав з невеликої висоти (приблизно 5 см). Тоді, імовірно, було пошкоджено продувний штуцер. Цього факту не довели до відома осіб, відповідальних за передстартову підготовку корабля.
27 березня 1970, за два тижні до старту, під час репетиції запуску, в бачки було залито рідкий кисень. Після випробовувань рідкий кисень було витіснено з бачків стиснутим повітрям, яке подавалося через продувний штуцер. З бачка номер 2 внаслідок пошкодження витіснити кисень не вдалося. Вирішили увімкнути нагрівачі в бачку — щоб газифікувати кисень, а газ стравити з бачка. До нагрівників підвели струм напругою 65 вольтів. Після досягнення певної температури при роз'єднанні контактів між ними виникла електрична дуга, яка викликала зварювання контактів, замкнувши їх. Термостати припинили виконувати свою роль, і температура в бачку (про що оператори не підозрювали) досягла величини, при якій ізоляція відшарувалася з дротів, що вели до вентиляторів, які перемішували кисень у бачку.
На третю добу польоту корабля «Аполлон-13» при увімкненні вентиляторів відбулося коротке замикання оголених дротів, від іскри в кисневій атмосфері загорілася тефлонова ізоляція бачка. Полум'я по ізоляції досягло головної частини бачка, де в нього входить жмут дротів. Зайнялась ізоляція цих дротів, у результаті цього було пропалено отвір, куди почав під високим тиском витікати рідкий кисень. Газ зірвав панель відділення 4 відсіку двигуна і пошкодив кисневий бачок номер один.
Витрати на модифікацію корабля «Аполлон-14» задля запобігання подібної аварії становили близько 15 млн доларів США.
«Г'юстоне, у нас проблема…»
Г'юстоне, у нас проблема (англ. Houston we have a problem) — початкове повідомлення про проблему, яка загрожувала життю астронавтів місії Аполлона 13, нині повідомлення про помилку (несправність) з гумористичним відтінком.
Майже цю фразу використали для передачі на землю повідомлення про несправність.
 | Свайгерт: Гаразд, Г'юстоне, у нас тут проблема |  |
Swigert: Okay, Houston, we've had a problem here.
Duke: This is Houston. Say again please.
Lovell: Houston, we've had a problem. We've had a main B bus undervolt.
Фразу використали пізніше як слоган фільму «Apollo 13». Ця фраза фільму найбільше запам'яталася глядачам, попри те, що її трохи змінили.
| | Е-е-е, це Г'юстон. Е-е-е, повторіть, будь ласка? | |
Uh, this is Houston. Uh, say again, please?
Houston, we have a problem. We have a main bus B undervolt.
Фраза згодом неодноразово зустрічалася в пресі та на телебаченні, посіла 50-те місце за популярністю фраз з американських кінофільмів.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Apollo 13 |
Посилання
- Аполлон-13 [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] Космічні польоти НАСА(англ.)
- Космонавтика у цифрах і фактах(рос.)
- Аполлон-13 [ 4 січня 2004 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)
- Аполлон-13 [ 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Параметри Аполлона-13 табличкою [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Звукозапис з борту Аполлона-13(англ.)
- Lovell, Jim; Kluger, Jeffrey (1994). Lost Moon: The Perilous Voyage of Apollo 13. Houghton Mifflin. .
- Lattimer, Dick (1985). All We Did was Fly to the Moon. Whispering Eagle Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollon 13 amerikanskij pilotovanij kosmichnij korabel Yedinij z seriyi kosmichnih korabliv Apollon na yakomu stalasya avariya pid chas polotu do Misyacya vnaslidok chogo visadzhennya na suputnik Zemli ne vidbuvalosya Apollon 13Kosmichnij korabelApollon 13Raketa nosij Saturn 5 AS 508 Misce zapuskumis Kennedi Florida startovij kompleks 39ATrivalist polotu5 dib 22 godini 54 hvilini 41 sekundaPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaApollon 12 Apollon 14 Metoyu polotu Apollona 13 yak i dvoh poperednih korabliv seriyi Apollon Apollon 11 i Apollon 12 bulo visadzhennya lyudej na poverhnyu Misyacya i provedennya naukovih doslidzhen Realnimi zh rezultatami stali vidomosti shodo adaptacijnih mozhlivostej korabliv seriyi Apollon i vdoskonalennya dij ekipazhu ta nazemnogo personalu za neshtatnoyi situaciyi Zagalna trivalist polotu korablya 5 dib 22 godini 54 hvilini 41 sekunda Vsi troye chleniv ekipazhu uspishno povernulisya na Zemlyu EkipazhEkipazh Apollona 13 zliva na pravo Dzhejms Lovell Dzhon Svajgert Fred Hejz Komandir Lovell Dzhejms Artur molodshij angl Lovell James Arthur Jr Pilot komandnogo modulya Svajgert Dzhon Leonard molodshij angl Swigert John Leonard Jr Pilot misyachnogo modulya en angl Haise Fred Wallace Jr Pozivnij ekipazhu Vodolij Dublernij ekipazh Komandir Yang Dzhon Votts Pilot komandnogo modulya Mattingli Tomas Kennet Pilot misyachnogo modulya Charlz Dyuk Zapasnij ekipazh Komandir Dzhek Lusma Pilot komandnogo modulya Vans Divo Brand Pilot misyachnogo modulya Poug Vilyam RidOpisAparat skladavsya z tristupenevoyi raketi nosiya Saturn 5 AS 508 stupeni S 1C S II i S IVB vidsiku priladiv misyachnogo modulya LM 7 korablya Apollon 11 Blok II 109 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv sistemi avarijnogo poryatunku na starti PolitStart Start korablya uspishno vidbuvsya 11 kvitnya 1970 o 19 13 za Grinvichem z kosmodromu na misi Kanaveral Za startom korablya z kosmodromu i navkolishnoyi miscevosti sposterigali ponad 100 tis osib Pershi dvi dobi polotu Pershi dvoye dib polotu Apollona 13 minuli bez osoblivih podij Avariya Poshkodzhenij sluzhbovij modul Apollona 13 sfotografovanij z komandnogo modulya pislya avarijnogo vid yednannya Misyachnij modul Akvarius yakij vikonuvav funkciyu ryatuvalnoyi shlyupki vid yednanij vid komandnogo modulya pri nablizhenni do Zemli Inter yer misyachnogo modulya poshtova skrinka z kanistrami z gidroksidom litiyu rozrobleni dlya zmenshennya nakopichuvannya vuglekislogo gazu priznachenimi dlya sistemi zhittyezabezpechennya komandnogo modulya Zmina bula neobhidnoyu bo kanistri misyachnogo modulya buli zamali dlya zmenshennya koncentraciyi vuglekislogo gazu viroblenogo troma osobami Houston we ve had a problem source source track track Svajgert ta Lovell raportuyut vibuh 14 kvitnya 1970 Pri problemah glyante v dovidku Na tretyu dobu polotu 14 kvitnya 1970 o 3 07 53 koli korabel proletiv 330 tis km vidbuvsya vibuh kisnevogo balona i vihid z ladu dvoh z troh batarej palivnih elementiv yaki zabezpechuvali elektriku u vidsiku ekipazhu komandnogo modulya Odisej Dzhejms Lovell raportuvav u G yuston pro podiyu i vidmitiv sho z vidsiku dviguna vitikaye gaz imovirno kisen i stvoryuye impuls yakij vidhilyaye aparat Vnaslidok avariyi visadzhennya na Misyac stala nemozhlivim a zhittya samogo ekipazhu opinilosya pid zagrozoyu V Centri keruvannya polotom bulo stvoreno shtab z kerivnictva ryatuvalnoyu operaciyeyu Apollon 13 prodovzhuvav polit do Misyacya vilnoyu orbitoyu bo tilki pislya oblotu Misyacya mig lyagti na zvorotnij kurs do Zemli Takozh bulo vstanovleno sho ne mozhna vmikati golovnij marshovij dvigun vin mig buti poshkodzhenim i mig vibuhnuti pri sprobi zapusku Raketnij dvigun misyachnogo korablya ne buv sproektovanij dlya trivaloyi roboti dlya zupinki rozvorotu ta rozgonu korablya Pislya avariyi komandnij modul ekipazhu korablya Apollon 13 bulo vidklyucheno dlya ekonomiyi energiyi neobhidnoyi pri posadci na Zemlyu Bulo virisheno vikoristati resursi misyachnogo korablya Vodolij posadkovij i zlitnij stupeni za rozrahunkami pri ekonomiyi resursiv yih povinno bulo vistachiti dlya povernennya na Zemlyu Pershe koriguvannya trayektoriyi 14 kvitnya o 8 42 43 dvigun posadkovogo stupenya misyachnogo modulya bulo uvimknuto na 34 sekundi dlya pershoyi korekciyi trayektoriyi Odnak ciyeyi korekciyi viyavilosya nedostatno Rozrahunki pokazali sho aparat vijde na trayektoriyu yaka zakinchitsya posadkoyu v Indijskomu okeani poblizu Madagaskaru de u SShA ne bulo poshukovo ryatuvalnih zasobiv 5 korabliv i 47 litakiv zoseredzhenih u Tihomu okeani ta v pivnichnij chastini Atlantiki Polit za takoyu trayektoriyeyu buv neoptimalnim bo trivav dovshe i resursiv misyachnogo modulya moglo ne vistachiti Druge koriguvannya trayektoriyi Centr keruvannya polotom 15 kvitnya o 2 40 31 za Grinvichem podav komandu na uvimknennya dviguna na 4 hvilini 23 sekundi Koriguvannya bulo uspishnim ale utochneni rozrahunki pokazali sho korabel projde povz Zemlyu na vidstani priblizno 165 km i vijde na novu orbitu z apogeyem kilkasot tis km polit yakoyu buv bi duzhe trivalim i astronavti mogli zaginuti vid nestachi resursiv Neobhidnoyu bula she odna korekciya trayektoriyi korablya Krizi sistem zhittyezabezpechennya O 5 30 vmist vuglekislogo gazu v atmosferi misyachnoyi kabini pidvishivsya do nebezpechnoyi dlya ekipazhu mezhi Patroni poglinannya vuglekislogo gazu ne buli rozrahovani na taku trivalu robotu Bulo virisheno pidklyuchiti inshi poglinachi roztashovani u vidsiku ekipazhu komandnogo modulya Ale ventilyator napravlenij na ci poglinachi vklyuchiti ne bulo mozhlivosti vnaslidok malih zapasiv energiyi Centr prorahovuvav inshi varianti eksperimentuvav Nareshti vihid znajshli Astronavti vid yednali vid svoyih skafandriv dva shlangi Odin z nih proveli vid ventilyatoriv u misyachnij kabini do vihodu poglinacha u vidsiku ekipazhu a drugij vid vihodu poglinacha u misyachnij vidsik Kriplennya klejka strichka Ce dalo pozitivnij efekt vmist vuglekislogo gazu shvidko zmenshivsya i dosyag prijnyatnogo rivnya O 23 10 peregrilasya odna z himichnih batarej Na Zemli zmodelyuvali situaciyu trivoga viyavilasya pomilkovoyu batareya pracyuvala normalno z ladu vijshov termodavach Gaz yakij vitikav z vidsiku dviguna zakruchuvav korabel i uskladnyuvav navedennya na Zemlyu anteni Zv yazok z korablem rizko pogirshivsya Za komandoyu kerivnictva NASA uvimknuli amerikanskij radioteleskop roztashovanij v Parksi Avstraliya 16 kvitnya nezadovgo do tretoyi korekciyi trayektoriyi pidvishivsya tisk u odnomu z baloniv z geliyem spracyuvav zapobizhnij klapan i gaz sho vitikav stav zakruchuvati korabel z dosit velikoyu shvidkistyu Ce obertannya uskladnyuvalo korekciyu trayektoriyi Nestacha energiyi na bortu prizvela do porushen teplovogo rezhimu Pozayak obigrivachi vmikati ne bulo mozhlivosti cherez brak energiyi temperatura v kabini pochala znizhuvatisya i dosyagla 11 C Ekipazh pochav merznuti Astronavtam zdavalosya sho v kabini she holodnishe nizh 11 C voni peredali na Zemlyu sho temperatura na korabli vsogo 2 4 S Tretye koriguvannya trayektoriyi 16 kvitnya o 4 godini 31 hvilini 28 sekund dvigun misyachnogo modulya uvimknuli na 14 sekund vidbulasya tretya korekciya trayektoriyi Vimiryuvannya pokazali sho kut vhodu aparata v atmosferu Zemli ne optimalnij hocha j pripustimij Neobhidna bula she odna chetverta korekciya Centr keruvannya polotom virishiv skoristatisya dvigunom sistemi oriyentaciyi misyachnogo modulya z dopomogoyu yakogo mozhna bulo trohi zminyuvati kut vhodu korablya v atmosferu Chetverte koriguvannya trayektoriyi Chetverta korekciya uspishno vidbulasya 17 kvitnya o 12 52 51 Dviguni oriyentaciyi pracyuvali 22 sekundi Za cej chas na Zemli inzheneri rozrobili sposib oderzhannya dzherela energiyi dlya zapusku v diyu bortovogo komp yutera i vsih sistem spusknogo modulya korablya abo komandnogo vidsiku Dlya cogo vikoristali yak dzherelo elektroenergiyi stupeni misyachnogo korablya Pered spuskom misyachnij modul vidstikuvali Vidstikuvannya vidsiku dviguna servisnij modul Cya zvichajna u shtatnih umovah operaciya uskladnilasya pislya avariyi Po pershe bulo poboyuvannya sho mogli buti poshkodzheni pirotehnichni pristroyi yaki sluguvali dlya rozrivu zv yazkiv mizh vidsikom dviguna i vidsikom ekipazha Po druge vidsik dviguna pislya jogo vidokremlennya vidvodivsya z dopomogoyu dopomizhnih dviguniv yakimi teper ne mozhna bulo skoristatisya Po tretye zvilnenij vid vidsiku dviguna korabel stanoviv nerozrahovanu zv yazku vidsiku ekipazha z misyachnoyu kabinoyu i mig viyavitisya dinamichno nestijkoyu sistemoyu stabilizaciya yakoyi mogla viklikati dodatkovi serjozni trudnoshi Pislya vidpracyuvannya na Zemli riznih variantiv virishili rozvernuti korabel na 45 gradusiv vidnosno napryamku ruhu korablya a potim z dopomogoyu dviguniv sistemi oriyentaciyi misyachnogo modulya dati impuls po osi korablya tak shob vin pochav ruhatisya vpered vidsikom dviguna Pislya cogo neobhidno bulo zdijsniti pidrivannya pirotehnichnih pristroyiv i za dopomogoyu sistemi oriyentaciyi korablya nadati jomu impuls v protilezhnomu napryamku Korabel i vidsik dviguna v rezultati rozijdutsya u rizni boki Nezvazhayuchi na skladnist proceduri o 13 14 48 vidsik dviguna uspishno vidokremleno vid korablya O 13 28 pislya vidvedennya vidsiku astronavti oderzhali mozhlivist rozdivitisya jogo ta sfotografuvati Vibuhom bulo virvano panel korpusu dovzhinoyu blizko 4 m i shirinoyu 1 5 m poshkodzhene soplo marshovogo dviguna Sluzhbovij vidsik bulo povnistyu vivedeno z ladu vibuhom Zhitlovij vidsik korablya ne postrazhdav Vidokremlennya misyachnoyi kabini Nastupna operaciya vidokremlennya misyachnoyi kabini vid vidsiku ekipazhu Cya procedura bula neshtatnoyu Ale vikonali yiyi uspishno za shemoyu analogichnoyu vidokremlennyu vidsiku dviguna o 16 43 Na cej moment v kabini zalishalosya 20 kg vodi i 15 kg kisnyu Na period posadki kilka krayin zokrema SRSR Velika Britaniya ta Franciya ogolosili radiomovchannya na robochih chastotah ekipazhu Privodnennya 17 kvitnya o 17 53 45 vidsik ekipazhu Apollona 13 uvijshov do atmosferi a o 18 07 41 uspishno privodnivsya za 7 5 km vid avianoscya en Vsi chleni ekipazhu pochuvalisya normalno yih vidpravili litakom do Gonolulu na Gavajski ostrovi Astronavtiv i nazemni sluzhbi G yustona za viyavleni muzhnist ta viklyuchno visokoprofesijnu robotu nagorodili najvishoyu gromadyanskoyu nagorodoyu SShA Medallyu svobodi Komanda Apollona 13 na palubi pislya privodnennya Radist v centri keruvannya polotami Uspishne privodnennya Komandnij modul pidnyatij na palubu avianoscyaOkremi rezultati polotuPolit Apollona 13 prodemonstruvav trudnoshi i nebezpeki kosmichnoyi ekspediciyi i cim zbilshiv znachennya korabliv Apollon 11 i Apollon 12 Uspishne zavershennya polotu Apollona 13 rozcinili yak neperesichnij uspih yakij prodemonstruvav adaptacijni mozhlivosti korabliv Apollon efektivnist nazemnih sluzhb u avarijnij situaciyi visoku kvalifikaciyu ekipazhu i centru keruvannya polotom U zv yazku z neobhidnistyu modifikaciyi korabliv Apollon start korablya Apollon 14 bulo vidkladeno na 5 misyaciv Dlya ubezpechennya astronavtiv vid zahvoryuvan bulo virisheno zrobiti zhorstkishimi umovi chastkovogo karantinu dlya astronavtiv pered polotom Rezultati rozsliduvannya avariyi Za visnovkami specialnoyi komisiyi yaka rozsliduvala avariyu do neyi prizvela taka poslidovnist podij 1962 golovnoyu dlya komandnogo modulya korabliv seriyi Apollon firmoyu North American Aviation piznishe North American Rockwell pri zmini tehnichnogo zavdannya na vigotovlennya kisnevih bachkiv dlya vidsiku dviguna vidanogo subpidryadnikovi firmi Beech Aircraft ne peredbachili modifikaciyi termostativ spershu rozrahovanih na naprugu 28 voltiv pid standartnu dlya nazemnogo obladnannya startovogo kompleksu naprugu 65 voltiv Ciyeyi nevidpovidnosti ne pomitili fahivci oboh firm i NASA U zhovtni 1968 kisnevij bachok nomer 2 dlya rushijnogo vidsiku korablya Apollon 13 na zavodi firmi North American Rockwell upav z nevelikoyi visoti priblizno 5 sm Todi imovirno bulo poshkodzheno produvnij shtucer Cogo faktu ne doveli do vidoma osib vidpovidalnih za peredstartovu pidgotovku korablya 27 bereznya 1970 za dva tizhni do startu pid chas repeticiyi zapusku v bachki bulo zalito ridkij kisen Pislya viprobovuvan ridkij kisen bulo vitisneno z bachkiv stisnutim povitryam yake podavalosya cherez produvnij shtucer Z bachka nomer 2 vnaslidok poshkodzhennya vitisniti kisen ne vdalosya Virishili uvimknuti nagrivachi v bachku shob gazifikuvati kisen a gaz straviti z bachka Do nagrivnikiv pidveli strum naprugoyu 65 voltiv Pislya dosyagnennya pevnoyi temperaturi pri roz yednanni kontaktiv mizh nimi vinikla elektrichna duga yaka viklikala zvaryuvannya kontaktiv zamknuvshi yih Termostati pripinili vikonuvati svoyu rol i temperatura v bachku pro sho operatori ne pidozryuvali dosyagla velichini pri yakij izolyaciya vidsharuvalasya z drotiv sho veli do ventilyatoriv yaki peremishuvali kisen u bachku Na tretyu dobu polotu korablya Apollon 13 pri uvimknenni ventilyatoriv vidbulosya korotke zamikannya ogolenih drotiv vid iskri v kisnevij atmosferi zagorilasya teflonova izolyaciya bachka Polum ya po izolyaciyi dosyaglo golovnoyi chastini bachka de v nogo vhodit zhmut drotiv Zajnyalas izolyaciya cih drotiv u rezultati cogo bulo propaleno otvir kudi pochav pid visokim tiskom vitikati ridkij kisen Gaz zirvav panel viddilennya 4 vidsiku dviguna i poshkodiv kisnevij bachok nomer odin Vitrati na modifikaciyu korablya Apollon 14 zadlya zapobigannya podibnoyi avariyi stanovili blizko 15 mln dolariv SShA G yustone u nas problema G yustone u nas problema angl Houston we have a problem pochatkove povidomlennya pro problemu yaka zagrozhuvala zhittyu astronavtiv misiyi Apollona 13 nini povidomlennya pro pomilku nespravnist z gumoristichnim vidtinkom Majzhe cyu frazu vikoristali dlya peredachi na zemlyu povidomlennya pro nespravnist Svajgert Garazd G yustone u nas tut problema Dyuk Ce G yuston Povtorit bud laska Lovell G yustone mayemo problemu Perevantazhennya v golovnij shini Bi Originalnij tekst angl Swigert Okay Houston we ve had a problem here Duke This is Houston Say again please Lovell Houston we ve had a problem We ve had a main B bus undervolt Frazu vikoristali piznishe yak slogan filmu Apollo 13 Cya fraza filmu najbilshe zapam yatalasya glyadacham popri te sho yiyi trohi zminili E e e ce G yuston E e e povtorit bud laska G yustone u nas problema Perevantazhennya u golovnij shini Bi Originalnij tekst angl Uh this is Houston Uh say again please Houston we have a problem We have a main bus B undervolt Fraza zgodom neodnorazovo zustrichalasya v presi ta na telebachenni posila 50 te misce za populyarnistyu fraz z amerikanskih kinofilmiv Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apollo 13 Kosmichna programa Apollon Apollon kosmichnij korabel Film pro ci podiyiPosilannyaApollon 13 Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Kosmichni poloti NASA angl Kosmonavtika u cifrah i faktah ros Apollon 13 4 sichnya 2004 u Wayback Machine Enciklopediya astronavtiki angl Apollon 13 1 serpnya 2014 u Wayback Machine v katalozi NASA angl Parametri Apollona 13 tablichkoyu 11 grudnya 2008 u Wayback Machine angl Zvukozapis z bortu Apollona 13 angl Lovell Jim Kluger Jeffrey 1994 Lost Moon The Perilous Voyage of Apollo 13 Houghton Mifflin ISBN 0 395 67029 2 Lattimer Dick 1985 All We Did was Fly to the Moon Whispering Eagle Press ISBN 0 9611228 0 3