Юхим Митюк

Юхи́м Никифорович Митю́к (1732 — 28 березня (9 квітня) 1810, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — діяч київського магістрату, 2-й голова міської думи Києва в 1787—1790 роках.

Юхим Митюк
Юхим Митюк
Голова міської думи Києва
1787 — 1790
Попередник	Василь Копистенський
Наступник	Григорій Радзицький
Народився	1732
Помер	28 березня (9 квітня) 1810^[1] Київ, Київська губернія, Російська імперія
Підданство	Російська імперія
Рід Митюки
Батько	Никифор Митюк
Професія	купець
Релігія	православ'я

Біографія

Народився 1732(1732) року. Походив із заможної купецької родини Митюків. Син купця Никифора Митюка. Мешкав на Кожум'яках. Спільно з батько очолив торгову справу, згодом ставши купцем I гільдії. Придбав 3 садиби та постоялий двір. Водночас брав активну участь у роботі міського магістрату. 1766 року призначено інстигатором магістрату. Вже у 1770-х роках значиться як один з багатших київських купців.

У 1781 або 1782 році обирається райцею. У 1780-х роках стає купецькою старшиною та гласним міської думи. Це дозволило отримати ранг бунчукового товариша. 1787 році обирається головою міської думи Києва. Продовжив політику попередника — Василя Копистенського щодо захисту інтересів міста з приводу передачі прибутків з Васильківської митниці. Голова та члени думи наполягали на передачі прибутків з митниці в розпорядження думи, а правитель київського намісництва  — до приказу громадського призренія (піклування). Зрештою досягнуто згоди щодо збільшення прибутків міської думи, а натомість доходи від Васильківської митниці спрямовано до приказу. У 1788 році зустрічав імператрицю Катерину II під час перебування в Києві.

У 1790 році поступився посадою Григорію Радзицькому. 1792 року після смерті батька об'єднав родинну власність та капітали. В подальшому займався купецькою діяльністю, проте не забував про справи міста, беручи участь у загальних зборах. 1797 році виступав поручителем виконання будівельних робіт зі зведення арсеналу Києво-Печерської цитаделі.

У 1802 році обирається бурмистром. У 1806 році разом з війтом Георгієм Рибальським увійшов до складу комісії з міських доходів і витрат. Вона керувала фінансовими надходженнями та витратами, а також торговою сферою. Був доволі активним її членом, намагаючись ліквідувати дефіцит коштів, який продовжував невпинно зростати.

Помер у Києві 28 березня (9 квітня) 1810 року, похований на міському кладовищі.

Примітки

1. метрична книга
   d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
2. Запис про смерть в метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви на Подолі за 1810 рік // ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1079. Спр. 1334а. Арк. 47зв–48.

Джерела

• Андріевскій А. А. Пререканіе Кіевской городской думы съ администраціей по поводу одной изъ статей городскихъ доходовъ въ 1785–87 г. // Кіевская старина. — 1892. — Т. XXXVIII. — № 9. — Сентябрь. — С. 425. (рос. дореф.)
• Гуржій І. О. Влада і основні організаційні заходи в галузі торгівлі та підприємництва м. Києва XIX ст. // Проблеми історії України ХІХ–ХХ ст. — 2009. — Вип. XVI. — С. 39.
• Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье : Просвіта, 2011 — С. 15. (рос.)
• Попельницька О. Історична топографія київського Подолу XVII — початку XIX століття. — К. : Стилос, 2003. — С. 216. — .