Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Віктор Ген | ||||
|---|---|---|---|---|
| Victor Amandus Hehn | ||||
 | ||||
| Народився | 26 вересня (9 жовтня) 1813 Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 21 березня 1890 (76 років) Берлін, Німецька імперія[1] | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | історик культури, історик, історик літератури, класичний філолог, письменник, бібліотекар | |||
| Сфера роботи | література[2], класична філологія[2] і історія культури[2] | |||
| Alma mater | d | |||
| Заклад | d і Російська національна бібліотека[3] | |||
| Роки активності | 1833—1890 | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| Родичі | d | |||
| | ||||
 Віктор Ген у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Віктор Амандус (Амадеус) Ген (нім. Victor Amandus Hehn; 9 жовтня 1813, Дерпт, Ліфляндська губернія — 21 березня 1890, Берлін) — історик прибалтійсько-німецького походження. Автор численних робіт з культурної історії, літературознавства, а також дорожніх нарисів. Син секретаря Дерптського ландгеріхту Густава Генріха Гена (1775—1823); правнук історика Лівонії, бургомістра Дерпта Фрідріха Конрада Гадебуша; зять пастора Людвіга Августа Кербера.
Біографія
Віктор Ген народився у сім'ї судді та секретаря Дерптського ландгерихту, а в минулому пастора церкви св. Марії в Отепяе. Через проблеми зі здоров'ям ще до народження сина батько був змушений залишити церковну службу, перебратися у Дерпт і перекваліфікуватися на юриста.
Початкову освіту Ген здобув у приватних училищах спочатку пані Берг, потім Астмуса Діттлера, закінчивши яке вступив до гімназії. Зі смертю батька у 1823 році сім'я почала відчувати проблеми з коштами, тому вже в гімназії хлопчику довелося підробляти, щоправда, це не завадило йому серйозно захопитися літературною творчістю. Вже у такі молоді роки він складав вірші, романси, написав повість. Його дитячі твори були помічені, хоча фурору Ген не справив.
Закінчивши гімназію, у 1830 році Ген вступив на історико-філологічний факультет Дерптського університету. Маючи можливість навчатися лише за умови постійної роботи, він одночасно працював вчителем і наглядачем в училищі Діттлера, де колись сам навчався.
У 1834 році Ген завершив навчання в університеті та, здобув за представленим твором: «Quaestiones Homerice» ступінь кандидата, у подальшому був приватним наставником спочатку у Могильові, потім Житомирі та, невдовзі, Вільно, де служив у будинку генерала, барона Ф. К. фон Гейсмара. Нарешті, повернувшись до Лівонії, Ген у Лімбажі вчителював у будинку барона Лілінфельда.
Так тривало до 1838 року, коли накопичивши невелику суму, Ген вирішив вирушити у тривалу мандрівку Європою. У Швецію він прибув морським шляхом, звідки зробив пішу подорож до Німеччини. У Берліні він затримався в університеті до літа наступного року. Саме тут Ген потрапив під вплив гегелівської філософії та познайомився з порівняльно-історичним мовознавством. Наприкінці травня 1839 року Ген здійснив подорож до Італії.
Пішки він спочатку дістався Праги, потім через Нюрнберг і Регенсбург до Мюнхена. Далі шлях проходив через Альпи до північної Італії. Кінцевим пунктом призначення був Рим. Пересуваючись Європою, Ген проводив природничо-наукові спостереження, які стали його «зоологічно-монографічним есе». Під час подорожі Італією він написав новелу "Прісцілла. Крім того, перебування в Італії викликало у Гена пристрасну любов до античного світу, що багато у чому визначило напрямок його подальших наукових праць. На зворотному шляху, у 1840 році Ген відвідав Францію, яка, щоправда, «не розбудила у ньому симпатії». Того ж літа через Бельгію та Німеччину він вирушив до рідної Лівонії.
Повернувшись влітку 1840 року додому, Ген вже у листопаді успішно прочитав пробну лекцію російською мовою та з наступного року як титулярний радник став вчителем Пернівського повітового училища. У ті роки Ген написав дві фундаментальні історико-географічні праці «Zur Charakteristik der Römer» та «Über die Physiognomie der italienischen Landschaft», присвячених Італії.
У липні 1846 року Гена запросили викладати німецьку мову до Дерптському університеті. Тут він відразу розширив сферу своєї діяльності та почав читати лекції про Гете, Шиллера, Вульфа та Нібелунгів. Вийшовши за рамки програми, Ген розмірковував зі студентами про німецьку та готську граматику, проводив заняття зі стилістики. На думку професора Томаса Татерки з Риги, Ген не обмежував себе викладанням давньої літератури та широко знайомив студентів з сучасними письменниками, яких в інших університетах стали вивчати лише через десятиліття.
Діяльність в університеті довелося невдовзі припинити. У 1851 році за надуманими обставинами Гена заарештували, відправили до Петербурга та помістили у Петропавлівську фортецю. Причиною цього стало його дружнє листування з баронесою Марією фон Брюнінгк протягом багатьох років, яка виявилася причетною до організації втечі з берлінської фортеці Шпандау засудженого до довічного ув'язнення німецького поета, художнього критика та революціонера Готфріда Кінкеля. Російська таємна поліція на прохання німецької влади заарештувала всіх, хто хоча б віддалено був пов'язаний із Кінкелем. Слідство тривало три місяці. У результаті провину Гена довести не вдалося і його випустили на волю. Але для вірності влада зобов'язала його під наглядом поліції проживати у Тулі. З 1851 до 1855 рік Віктор мешкав там на скромні заробітки приватного викладача музики.
Зі смертю Миколи I Гена помилували та майже відразу після протекції свого давнього друга — Е. Е. Беркгольця запросили до Петербурга на посаду надштатного бібліотекаря Імператорської публічної бібліотеки. Директором бібліотеки у ті роки був барон М. А. Корф — співучень А. С. Пушкіна у ліцеї. Заробіток виявився дуже низьким і Ген за кілька місяців служби вже збирався залишити Петербург, але у 1856 році у бібліотеці створили комісію з вивчення історії царювання Миколи I. Головними виконавцями цієї роботи Корф бачив Гена та Беркгольця. Його прохання на ім'я царя було задоволене, і обидва друзі, отримавши посади вищих бібліотечних наглядачів, увійшли до складу комісії.
Роки життя Гена у Петербурзі стали найбільш продуктивними на наукові праці та публікації. Крім написаного для комісії великого огляду зовнішньої політики Миколи I, Ген виступив із низкою доповідей у Петербурзької академії наук. У 1860-ті роки він написав кілька статей для журналу «Baltische Monatsschrift», головним редактором якого, на той час був Е. Е. Беркгольц. Крім того, Ген продовжив роботу над нотатками про італійську подорож.
16 квітня 1864 року Ген, на той час колезький радник, отримав призначення старшого бібліотекаря Імператорської публічної бібліотеки. Через 9 років, у 1873 році, вже в чині справжнього статського радника він пішов у відставку і невдовзі залишив Росію. Ген оселився у Берліні, де прожив ще 17 років. Цей період життя Гена виявився набагато менш продуктивним, хоча два університети, Марбурзький та Дерптський, надали йому ступінь почесного доктора. У Берліні Ген помер 9 березня 1890 року.
Віктор Ген відомий лише в Європі як німецькомовний письменник, який залишив дуже багату літературну спадщину, а також як один з найкращих знавців Гете та основоположник Курганної гіпотези походження носіїв індоєвропейських мов, яка остаточно сформувалася майже через 100 років — у 1950-ті роки. Саме Ген уперше поєднав результати археологічних і лінгвістичних досліджень для спроби визначення місця походження праіндоєвропейців. Тоді його ідеї були підтримані лише Отто Шрадером.
На заході нерідко наголошують на «антиросійськості» Гена. Підставою для цього є вельми вільне трактування його щоденників, виданих Теодором Шиманном у Штунгарті через два роки після смерті автора. У тенденційному викладі Шиманна, для Гена росіяни були варварами та дикими азійцями. Для Шиманна не залишилася непоміченою думка Гена, який у своїх археолого-лінгвістичних зіставленнях найбільш консервативними з усіх індоєвропейців вважав слов'ян. «Творчо розвинувши» міркування Гена, Шиманн мимоволі створив передумови для того, щоб десятиліття по тому нацисти використовували ідеї Гена у викладі Шиманна у своїй антислов'янській й антибільшовицькій риториці. Приписуючи Гену ненависть до всього російського, Шиманн не врахував, що отримавши дозвіл покинути Тулу Ген мав усі можливості виїхати з Імперії або хоча б повернутися до Лівонії, але він вибрав саме Петербург. Його творчість так чи інакше була пов'язана з Росією.
Твори
- Kulturpflanzen und Hausthiere in ihrem Übergang aus Asien nach Griechenland und Italien sowie das übrige Europa. Historisch-linguistische Skizzen . Берлін 1870, 5. Aufl. 1888, 9. Aufl. 1963 = Reprint der 8. Aufl. von 1911. Рус. пер.: Культурні рослини та свійські тварини в їх переході з Азії до Греції, Італії, а також і в решту Європи, історико-лінгвістичні ескізи (1872)
- Die Physiognomie der italienischen Landschaft (1844)
- Italien, Ansichten und Streiflichter (1867), рос. пер.: Італія, погляди та помітні замітки (1872)
- Das Salz (1873)
- Gedanken über Goethe (1887)
- Über Goethes Hermann und Dorothea (1893)
- Tagebuchblätter (1892)
- Reisebilder aus Italien und Frankreich (1894)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118163981 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Виктор Ген в базе данных Эрика Амбургера. оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 19 квітня 2019.
- ландгерихт. оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- Томас Татерки. оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 20 серпня 2014.
- Стродс Х. Отзвуки идеи революции 1848 г. в Тартуском (Дерптском) университете // Тартуский государственный университет. : тезисы докладов Всесоюзной (13 Прибалтийской) конференции по истории науки, посвященной 350-летию Тартуского государственного университета 1982 г. С. 90 — 99 (PDF). (PDF) оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2018.
- Егор Егорович Беркхольц. оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 20 серпня 2014.
- Теодор Шиманн. оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 20 серпня 2014.
Література
- Ген, Виктор Евстафьевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Karl Deichgräber: Hehn, Victor Amadeus. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8. Duncker & Humblot, Berlin 1969, S. 236—238.
- Ген, Виктор Амандус // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Юрьевского, бывшего Дерптского, университета за сто лет его существования (1802—1902). Т. II. Под редакцией Г. В. Левицкого. Юрьев. 1908. С. 621—623.
- Theodor Schiemann. Hehn, Victor // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). — Bd. 50. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1905. — S. 115—121. (нім.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
debyut lib shirina opis zobrazhennya Viktor GenVictor Amandus HehnNarodivsya26 veresnya 9 zhovtnya 1813 1813 10 09 Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer21 bereznya 1890 1890 03 21 76 rokiv Berlin Nimecka imperiya 1 Krayina NimechchinaDiyalnististorik kulturi istorik istorik literaturi klasichnij filolog pismennik bibliotekarSfera robotiliteratura 2 klasichna filologiya 2 i istoriya kulturi 2 Alma materdZakladd i Rosijska nacionalna biblioteka 3 Roki aktivnosti1833 1890BatkodMatidRodichid Viktor Gen u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Viktor Amandus Amadeus Gen nim Victor Amandus Hehn 9 zhovtnya 1813 18131009 Derpt Liflyandska guberniya 21 bereznya 1890 Berlin istorik pribaltijsko nimeckogo pohodzhennya Avtor chislennih robit z kulturnoyi istoriyi literaturoznavstva a takozh dorozhnih narisiv Sin sekretarya Derptskogo landgerihtu Gustava Genriha Gena 1775 1823 pravnuk istorika Livoniyi burgomistra Derpta Fridriha Konrada Gadebusha zyat pastora Lyudviga Avgusta Kerbera BiografiyaViktor Gen narodivsya u sim yi suddi ta sekretarya Derptskogo landgerihtu a v minulomu pastora cerkvi sv Mariyi v Otepyae Cherez problemi zi zdorov yam she do narodzhennya sina batko buv zmushenij zalishiti cerkovnu sluzhbu perebratisya u Derpt i perekvalifikuvatisya na yurista Pochatkovu osvitu Gen zdobuv u privatnih uchilishah spochatku pani Berg potim Astmusa Dittlera zakinchivshi yake vstupiv do gimnaziyi Zi smertyu batka u 1823 roci sim ya pochala vidchuvati problemi z koshtami tomu vzhe v gimnaziyi hlopchiku dovelosya pidroblyati shopravda ce ne zavadilo jomu serjozno zahopitisya literaturnoyu tvorchistyu Vzhe u taki molodi roki vin skladav virshi romansi napisav povist Jogo dityachi tvori buli pomicheni hocha furoru Gen ne spraviv Zakinchivshi gimnaziyu u 1830 roci Gen vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Derptskogo universitetu Mayuchi mozhlivist navchatisya lishe za umovi postijnoyi roboti vin odnochasno pracyuvav vchitelem i naglyadachem v uchilishi Dittlera de kolis sam navchavsya U 1834 roci Gen zavershiv navchannya v universiteti ta zdobuv za predstavlenim tvorom Quaestiones Homerice stupin kandidata u podalshomu buv privatnim nastavnikom spochatku u Mogilovi potim Zhitomiri ta nevdovzi Vilno de sluzhiv u budinku generala barona F K fon Gejsmara Nareshti povernuvshis do Livoniyi Gen u Limbazhi vchitelyuvav u budinku barona Lilinfelda Tak trivalo do 1838 roku koli nakopichivshi neveliku sumu Gen virishiv virushiti u trivalu mandrivku Yevropoyu U Shveciyu vin pribuv morskim shlyahom zvidki zrobiv pishu podorozh do Nimechchini U Berlini vin zatrimavsya v universiteti do lita nastupnogo roku Same tut Gen potrapiv pid vpliv gegelivskoyi filosofiyi ta poznajomivsya z porivnyalno istorichnim movoznavstvom Naprikinci travnya 1839 roku Gen zdijsniv podorozh do Italiyi Pishki vin spochatku distavsya Pragi potim cherez Nyurnberg i Regensburg do Myunhena Dali shlyah prohodiv cherez Alpi do pivnichnoyi Italiyi Kincevim punktom priznachennya buv Rim Peresuvayuchis Yevropoyu Gen provodiv prirodnicho naukovi sposterezhennya yaki stali jogo zoologichno monografichnim ese Pid chas podorozhi Italiyeyu vin napisav novelu Priscilla Krim togo perebuvannya v Italiyi viklikalo u Gena pristrasnu lyubov do antichnogo svitu sho bagato u chomu viznachilo napryamok jogo podalshih naukovih prac Na zvorotnomu shlyahu u 1840 roci Gen vidvidav Franciyu yaka shopravda ne rozbudila u nomu simpatiyi Togo zh lita cherez Belgiyu ta Nimechchinu vin virushiv do ridnoyi Livoniyi Povernuvshis vlitku 1840 roku dodomu Gen vzhe u listopadi uspishno prochitav probnu lekciyu rosijskoyu movoyu ta z nastupnogo roku yak titulyarnij radnik stav vchitelem Pernivskogo povitovogo uchilisha U ti roki Gen napisav dvi fundamentalni istoriko geografichni praci Zur Charakteristik der Romer ta Uber die Physiognomie der italienischen Landschaft prisvyachenih Italiyi U lipni 1846 roku Gena zaprosili vikladati nimecku movu do Derptskomu universiteti Tut vin vidrazu rozshiriv sferu svoyeyi diyalnosti ta pochav chitati lekciyi pro Gete Shillera Vulfa ta Nibelungiv Vijshovshi za ramki programi Gen rozmirkovuvav zi studentami pro nimecku ta gotsku gramatiku provodiv zanyattya zi stilistiki Na dumku profesora Tomasa Taterki z Rigi Gen ne obmezhuvav sebe vikladannyam davnoyi literaturi ta shiroko znajomiv studentiv z suchasnimi pismennikami yakih v inshih universitetah stali vivchati lishe cherez desyatilittya Diyalnist v universiteti dovelosya nevdovzi pripiniti U 1851 roci za nadumanimi obstavinami Gena zaareshtuvali vidpravili do Peterburga ta pomistili u Petropavlivsku fortecyu Prichinoyu cogo stalo jogo druzhnye listuvannya z baronesoyu Mariyeyu fon Bryuningk protyagom bagatoh rokiv yaka viyavilasya prichetnoyu do organizaciyi vtechi z berlinskoyi forteci Shpandau zasudzhenogo do dovichnogo uv yaznennya nimeckogo poeta hudozhnogo kritika ta revolyucionera Gotfrida Kinkelya Rosijska tayemna policiya na prohannya nimeckoyi vladi zaareshtuvala vsih hto hocha b viddaleno buv pov yazanij iz Kinkelem Slidstvo trivalo tri misyaci U rezultati provinu Gena dovesti ne vdalosya i jogo vipustili na volyu Ale dlya virnosti vlada zobov yazala jogo pid naglyadom policiyi prozhivati u Tuli Z 1851 do 1855 rik Viktor meshkav tam na skromni zarobitki privatnogo vikladacha muziki Zi smertyu Mikoli I Gena pomiluvali ta majzhe vidrazu pislya protekciyi svogo davnogo druga E E Berkgolcya zaprosili do Peterburga na posadu nadshtatnogo bibliotekarya Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki Direktorom biblioteki u ti roki buv baron M A Korf spivuchen A S Pushkina u liceyi Zarobitok viyavivsya duzhe nizkim i Gen za kilka misyaciv sluzhbi vzhe zbiravsya zalishiti Peterburg ale u 1856 roci u biblioteci stvorili komisiyu z vivchennya istoriyi caryuvannya Mikoli I Golovnimi vikonavcyami ciyeyi roboti Korf bachiv Gena ta Berkgolcya Jogo prohannya na im ya carya bulo zadovolene i obidva druzi otrimavshi posadi vishih bibliotechnih naglyadachiv uvijshli do skladu komisiyi Roki zhittya Gena u Peterburzi stali najbilsh produktivnimi na naukovi praci ta publikaciyi Krim napisanogo dlya komisiyi velikogo oglyadu zovnishnoyi politiki Mikoli I Gen vistupiv iz nizkoyu dopovidej u Peterburzkoyi akademiyi nauk U 1860 ti roki vin napisav kilka statej dlya zhurnalu Baltische Monatsschrift golovnim redaktorom yakogo na toj chas buv E E Berkgolc Krim togo Gen prodovzhiv robotu nad notatkami pro italijsku podorozh 16 kvitnya 1864 roku Gen na toj chas kolezkij radnik otrimav priznachennya starshogo bibliotekarya Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki Cherez 9 rokiv u 1873 roci vzhe v chini spravzhnogo statskogo radnika vin pishov u vidstavku i nevdovzi zalishiv Rosiyu Gen oselivsya u Berlini de prozhiv she 17 rokiv Cej period zhittya Gena viyavivsya nabagato mensh produktivnim hocha dva universiteti Marburzkij ta Derptskij nadali jomu stupin pochesnogo doktora U Berlini Gen pomer 9 bereznya 1890 roku Viktor Gen vidomij lishe v Yevropi yak nimeckomovnij pismennik yakij zalishiv duzhe bagatu literaturnu spadshinu a takozh yak odin z najkrashih znavciv Gete ta osnovopolozhnik Kurgannoyi gipotezi pohodzhennya nosiyiv indoyevropejskih mov yaka ostatochno sformuvalasya majzhe cherez 100 rokiv u 1950 ti roki Same Gen upershe poyednav rezultati arheologichnih i lingvistichnih doslidzhen dlya sprobi viznachennya miscya pohodzhennya praindoyevropejciv Todi jogo ideyi buli pidtrimani lishe Otto Shraderom Na zahodi neridko nagoloshuyut na antirosijskosti Gena Pidstavoyu dlya cogo ye velmi vilne traktuvannya jogo shodennikiv vidanih Teodorom Shimannom u Shtungarti cherez dva roki pislya smerti avtora U tendencijnomu vikladi Shimanna dlya Gena rosiyani buli varvarami ta dikimi azijcyami Dlya Shimanna ne zalishilasya nepomichenoyu dumka Gena yakij u svoyih arheologo lingvistichnih zistavlennyah najbilsh konservativnimi z usih indoyevropejciv vvazhav slov yan Tvorcho rozvinuvshi mirkuvannya Gena Shimann mimovoli stvoriv peredumovi dlya togo shob desyatilittya po tomu nacisti vikoristovuvali ideyi Gena u vikladi Shimanna u svoyij antislov yanskij j antibilshovickij ritorici Pripisuyuchi Genu nenavist do vsogo rosijskogo Shimann ne vrahuvav sho otrimavshi dozvil pokinuti Tulu Gen mav usi mozhlivosti viyihati z Imperiyi abo hocha b povernutisya do Livoniyi ale vin vibrav same Peterburg Jogo tvorchist tak chi inakshe bula pov yazana z Rosiyeyu TvoriKulturpflanzen und Hausthiere in ihrem Ubergang aus Asien nach Griechenland und Italien sowie das ubrige Europa Historisch linguistische Skizzen Berlin 1870 5 Aufl 1888 9 Aufl 1963 Reprint der 8 Aufl von 1911 Rus per Kulturni roslini ta svijski tvarini v yih perehodi z Aziyi do Greciyi Italiyi a takozh i v reshtu Yevropi istoriko lingvistichni eskizi 1872 Die Physiognomie der italienischen Landschaft 1844 Italien Ansichten und Streiflichter 1867 ros per Italiya poglyadi ta pomitni zamitki 1872 Das Salz 1873 Gedanken uber Goethe 1887 Uber Goethes Hermann und Dorothea 1893 Tagebuchblatter 1892 Reisebilder aus Italien und Frankreich 1894 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118163981 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Viktor Gen v baze dannyh Erika Amburgera originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2019 landgeriht originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 18 serpnya 2014 Tomas Taterki originalu za 21 serpnya 2014 Procitovano 20 serpnya 2014 Strods H Otzvuki idei revolyucii 1848 g v Tartuskom Derptskom universitete Tartuskij gosudarstvennyj universitet tezisy dokladov Vsesoyuznoj 13 Pribaltijskoj konferencii po istorii nauki posvyashennoj 350 letiyu Tartuskogo gosudarstvennogo universiteta 1982 g S 90 99 PDF PDF originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Egor Egorovich Berkholc originalu za 21 serpnya 2014 Procitovano 20 serpnya 2014 Teodor Shimann originalu za 21 serpnya 2014 Procitovano 20 serpnya 2014 LiteraturaGen Viktor Evstafevich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Karl Deichgraber Hehn Victor Amadeus In Neue Deutsche Biographie NDB Band 8 Duncker amp Humblot Berlin 1969 S 236 238 Gen Viktor Amandus Biograficheskij slovar professorov i prepodavatelej Imperatorskogo Yurevskogo byvshego Derptskogo universiteta za sto let ego sushestvovaniya 1802 1902 T II Pod redakciej G V Levickogo Yurev 1908 S 621 623 Theodor Schiemann Hehn Victor Allgemeine Deutsche Biographie ADB Bd 50 Leipzig Duncker amp Humblot 1905 S 115 121 nim Posilannya