Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імператорська корона Австрії (нім.: Österreichische Kaiserkrone) — корона австрійських імператорів; була виготовлена 1602 року в Празі майстром Яном Вермейеном як корона Священного Римського імператора Рудольфа II.
| Імператорська корона Австрії | |
 | |
 Імператорська корона Австрії у Вікісховищі |
Координати: 48°12′24″ пн. ш. 16°21′56″ сх. д. / 48.20666667002777217° пн. ш. 16.36555556002777934° сх. д.
Також відома як Корона імператора Рудольфа II (нім.: Rudolfskrone). Корона використовувалася як особиста корона Священних римських імператорів і королів Угорщини та Богемії з династії Габсбурґів.
1804 року стала офіційною короною новоствореної Австрійської імперії. Після 1867 року вона залишався імператорською короною Цислейтанської частини Австро-Угорської імперії до 1918 року.
Історія
Оскільки імператорські регалії монархів Священної Римської імперії, включаючи імперську Корону, зберігалися в Нюрнберзі і могли покинути місто лише для церемонії коронації, у деяких правителів були виготовлені власні (особисті) корони. Наприклад, коли вони відвідували сесію Імператорського сейму (Рейхстаг), вдягали власні корони. Найдавніше зображення такої приватної корони - це офорт художника Альбрехта Дюрера з імператором Максиміліаном I, де є зображення корони, що могло пізніше вплинути на появу корони Рудольфа II.
Імператорська корона Австрійської імперії Габсбурґів ніколи не використовувалася для коронації, оскільки, на відміну від Священної Римської імперії, це була спадкова монархія і такий акт легітимізації не вважався необхідним. Проведена церемонія була актом інвестування, щоб відзначити офіційне сходження монарха на престол, а не коронацію.
Імператорську корону Австрії для Рудольфа II виготовив у 1602 р. в Празі відомий майстер Ян Вермейен, один із найвидатніших золотарів свого часу, якого спеціально запросили з Антверпена. Корона складається з трьох частин: коло (Kronreif), вінець (Kronbügel) і митра (Mitra).
У більш ранніх формах західної митри вершини або «роги» були над вухами, а не над обличчям та потилицею. Форма митри, що використовується в імператорській короні, зберегла цю більш ранню форму. Цю форму імператорської митри на короні можна побачити на існуючих портретах таких імператорів, як Фрідріх III та Максиміліан I.
Пізніше 17-го століття барокова форма мітральної корони змінюється. У Леопольда I вершини митри були округлені до півсферичної форми.
Хоча часто вважається, що імператорська корона, виготовлена для Оттона I своєю єдиною аркою над внутрішньою червоною шапкою, була оригінальним прототипом західної імператорської корони, можливо також, що візантійська імператорська корона, яка у дванадцятому столітті також стала закритою з двома арками надихнула західних імператорів наслідувати їхній приклад, а також закрити корони такою парою дуг.
Імперська корона, куля та скіпетр Австрії, виставлені в Імператорської скарбниці в палаці Гофбурґа у Відні. Імперська корона була невід'ємною частиною атрибутів імперської влади разом з імператорською кулею та скіпетром. Імператорська куля була замовлена в 1612 році братом і спадкоємцем Рудольфа, імператором Священної Римської імперії Матвієм Габсбурґом, і була створена Андреасом Оксенбруком. Кулю було стилізовано під корону, особливо емальовану частину, яка виконана в одному стилі. Вона увінчана великим сапфіром.
Особливістю скипетра є те, що його, за легендою, робили з рога єдинорога, але насправді він був зроблений з рогу нарвала. Імператорська куля та скіпетр використовувались до проголошення Австрійської імперії як королівські регалії Богемського королівства та як символи влади Габсбурґів у спадкових володіннях (Erbhuldigung) Ерцгерцогства Австрії.
Опис
Імператорська корона складається з трьох головних елементів, що мають велике символічне значення: коло, вінець та митра.
Коло
У колі корони переважають вісім великих квадратів алмазів, утворюючи з себе сферу, що символізує королівську владу. Між камінням розташовані дві великі перлини, розташовані вертикально і встановлені всередині білих емальованих розеток, оточених інкрустацією. З кола виходять вісім лілій, які, напевно, були натхнені Богемською короною Святого Вацлава. Лілії також асоціюються з флор-де-ліс династії Валуа. Використання восьми елементів взято з Імператорської корони Священної Римської імперії, до якої входить коло, виготовлено з восьми плит. У колі - дорогоцінне каміння, таке як шпінелі, цирконій та перли. Огранка цирконію зроблена таким чином, що каміння є плоским спереду. Підготовка дорогоцінних каменів та їх огранка для кріплення були зроблені за новою, на той час коли виготовляли корону, технікою.
Митра
-
![image]()
Коронація Священного римського імператора в Регенсбурзі -
![image]()
Хода на коронаційний пагорб в Прессбурзі -
![image]()
Коронаційна процесія через Прагу -
![image]()
Алегорія перемоги над Османською імперією
Митра символізує божественне право на владу та духовну позицію імператора, який під час коронації символічно висвячувався як духовна особа. Митра заповнює лівий і правий бік корони, залишаючи в середині отвір, через який проходить висока арка. Митра виконана із золота, зі смугою емалі зі зображенням птахів та рослин.
Митра розділена на чотири секції, що представляють віхи сходження Священного римського імператора Рудольфа II.
- У першому розділі показано, що він стає на коліна, приймаючи імператорську корону Священної Римської імперії в Регенсбурзі як Священний римський імператор.
- У другому розділі показано, як він їхав на коронаційну гору в Прессбурзі (Братислава) під час коронації королем Угорщини.
- Третій розділ показує його коронаційну процесію через Прагу як короля Богемії (Чехії).
- У четвертому розділі зображена алегорія його перемоги над турками, що вторглись.
Латинський напис усередині митри гласить: "RVDOLPHVS II ROM(ANORVM) IMP(ERATOR) AVGVSTUS HVNG(ARIAE) ET BOH(EMIAE) REX CONSTRVXIT MDCII (Рудольф II, Римський імператор Август, Угорщини та Богемії король, створено 1602 року).
Вінець
Вінець був створений за зразком вінця корони Імператора Священної Римської імперії. Він піднімається спереду і ззаду півколом і обшитий вісьмома діамантами, які символізують Христа.
Імператора вважали володарем, що править на землі в ім'я Христа. У верхній частині вінця розташований синьо-зелений смарагд, який символізує небо. Смарагд великий, цільний, відшліфований.
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператорська корона Австрії |
- Austria Info [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Imperial Treasury Museum [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Visiting Vienna [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperatorska korona Avstriyi nim Osterreichische Kaiserkrone korona avstrijskih imperatoriv bula vigotovlena 1602 roku v Prazi majstrom Yanom Vermejenom yak korona Svyashennogo Rimskogo imperatora Rudolfa II Imperatorska korona Avstriyi Imperatorska korona Avstriyi u Vikishovishi Koordinati 48 12 24 pn sh 16 21 56 sh d 48 20666667002777217 pn sh 16 36555556002777934 sh d 48 20666667002777217 16 36555556002777934Zberigayetsya u Skarbnici palacu Gofburg Viden Takozh vidoma yak Korona imperatora Rudolfa II nim Rudolfskrone Korona vikoristovuvalasya yak osobista korona Svyashennih rimskih imperatoriv i koroliv Ugorshini ta Bogemiyi z dinastiyi Gabsburgiv 1804 roku stala oficijnoyu koronoyu novostvorenoyi Avstrijskoyi imperiyi Pislya 1867 roku vona zalishavsya imperatorskoyu koronoyu Cislejtanskoyi chastini Avstro Ugorskoyi imperiyi do 1918 roku IstoriyaOskilki imperatorski regaliyi monarhiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vklyuchayuchi impersku Koronu zberigalisya v Nyurnberzi i mogli pokinuti misto lishe dlya ceremoniyi koronaciyi u deyakih praviteliv buli vigotovleni vlasni osobisti koroni Napriklad koli voni vidviduvali sesiyu Imperatorskogo sejmu Rejhstag vdyagali vlasni koroni Najdavnishe zobrazhennya takoyi privatnoyi koroni ce ofort hudozhnika Albrehta Dyurera z imperatorom Maksimilianom I de ye zobrazhennya koroni sho moglo piznishe vplinuti na poyavu koroni Rudolfa II Imperatorska korona Avstrijskoyi imperiyi Gabsburgiv nikoli ne vikoristovuvalasya dlya koronaciyi oskilki na vidminu vid Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ce bula spadkova monarhiya i takij akt legitimizaciyi ne vvazhavsya neobhidnim Provedena ceremoniya bula aktom investuvannya shob vidznachiti oficijne shodzhennya monarha na prestol a ne koronaciyu Imperatorska korona kulya ta skipetr Avstriyi u Imperatorskij skarbnici v Palaci Gofburga Viden Imperatorsku koronu Avstriyi dlya Rudolfa II vigotoviv u 1602 r v Prazi vidomij majster Yan Vermejen odin iz najvidatnishih zolotariv svogo chasu yakogo specialno zaprosili z Antverpena Korona skladayetsya z troh chastin kolo Kronreif vinec Kronbugel i mitra Mitra U bilsh rannih formah zahidnoyi mitri vershini abo rogi buli nad vuhami a ne nad oblichchyam ta potiliceyu Forma mitri sho vikoristovuyetsya v imperatorskij koroni zberegla cyu bilsh rannyu formu Cyu formu imperatorskoyi mitri na koroni mozhna pobachiti na isnuyuchih portretah takih imperatoriv yak Fridrih III ta Maksimilian I Piznishe 17 go stolittya barokova forma mitralnoyi koroni zminyuyetsya U Leopolda I vershini mitri buli okrugleni do pivsferichnoyi formi Hocha chasto vvazhayetsya sho imperatorska korona vigotovlena dlya Ottona I svoyeyu yedinoyu arkoyu nad vnutrishnoyu chervonoyu shapkoyu bula originalnim prototipom zahidnoyi imperatorskoyi koroni mozhlivo takozh sho vizantijska imperatorska korona yaka u dvanadcyatomu stolitti takozh stala zakritoyu z dvoma arkami nadihnula zahidnih imperatoriv nasliduvati yihnij priklad a takozh zakriti koroni takoyu paroyu dug Imperska korona kulya ta skipetr Avstriyi vistavleni v Imperatorskoyi skarbnici v palaci Gofburga u Vidni Imperska korona bula nevid yemnoyu chastinoyu atributiv imperskoyi vladi razom z imperatorskoyu kuleyu ta skipetrom Imperatorska kulya bula zamovlena v 1612 roci bratom i spadkoyemcem Rudolfa imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Matviyem Gabsburgom i bula stvorena Andreasom Oksenbrukom Kulyu bulo stilizovano pid koronu osoblivo emalovanu chastinu yaka vikonana v odnomu stili Vona uvinchana velikim sapfirom Osoblivistyu skipetra ye te sho jogo za legendoyu robili z roga yedinoroga ale naspravdi vin buv zroblenij z rogu narvala Imperatorska kulya ta skipetr vikoristovuvalis do progoloshennya Avstrijskoyi imperiyi yak korolivski regaliyi Bogemskogo korolivstva ta yak simvoli vladi Gabsburgiv u spadkovih volodinnyah Erbhuldigung Ercgercogstva Avstriyi OpisImperatorska korona skladayetsya z troh golovnih elementiv sho mayut velike simvolichne znachennya kolo vinec ta mitra Kolo U koli koroni perevazhayut visim velikih kvadrativ almaziv utvoryuyuchi z sebe sferu sho simvolizuye korolivsku vladu Mizh kaminnyam roztashovani dvi veliki perlini roztashovani vertikalno i vstanovleni vseredini bilih emalovanih rozetok otochenih inkrustaciyeyu Z kola vihodyat visim lilij yaki napevno buli nathneni Bogemskoyu koronoyu Svyatogo Vaclava Liliyi takozh asociyuyutsya z flor de lis dinastiyi Valua Vikoristannya vosmi elementiv vzyato z Imperatorskoyi koroni Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi do yakoyi vhodit kolo vigotovleno z vosmi plit U koli dorogocinne kaminnya take yak shpineli cirkonij ta perli Ogranka cirkoniyu zroblena takim chinom sho kaminnya ye ploskim speredu Pidgotovka dorogocinnih kameniv ta yih ogranka dlya kriplennya buli zrobleni za novoyu na toj chas koli vigotovlyali koronu tehnikoyu Mitra Koronaciya Svyashennogo rimskogo imperatora v Regensburzi Hoda na koronacijnij pagorb v Pressburzi Koronacijna procesiya cherez Pragu Alegoriya peremogi nad Osmanskoyu imperiyeyu Mitra simvolizuye bozhestvenne pravo na vladu ta duhovnu poziciyu imperatora yakij pid chas koronaciyi simvolichno visvyachuvavsya yak duhovna osoba Mitra zapovnyuye livij i pravij bik koroni zalishayuchi v seredini otvir cherez yakij prohodit visoka arka Mitra vikonana iz zolota zi smugoyu emali zi zobrazhennyam ptahiv ta roslin Mitra rozdilena na chotiri sekciyi sho predstavlyayut vihi shodzhennya Svyashennogo rimskogo imperatora Rudolfa II U pershomu rozdili pokazano sho vin staye na kolina prijmayuchi imperatorsku koronu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v Regensburzi yak Svyashennij rimskij imperator U drugomu rozdili pokazano yak vin yihav na koronacijnu goru v Pressburzi Bratislava pid chas koronaciyi korolem Ugorshini Tretij rozdil pokazuye jogo koronacijnu procesiyu cherez Pragu yak korolya Bogemiyi Chehiyi U chetvertomu rozdili zobrazhena alegoriya jogo peremogi nad turkami sho vtorglis Latinskij napis useredini mitri glasit RVDOLPHVS II ROM ANORVM IMP ERATOR AVGVSTUS HVNG ARIAE ET BOH EMIAE REX CONSTRVXIT MDCII Rudolf II Rimskij imperator Avgust Ugorshini ta Bogemiyi korol stvoreno 1602 roku Vinec Vinec buv stvorenij za zrazkom vincya koroni Imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vin pidnimayetsya speredu i zzadu pivkolom i obshitij vismoma diamantami yaki simvolizuyut Hrista Imperatora vvazhali volodarem sho pravit na zemli v im ya Hrista U verhnij chastini vincya roztashovanij sino zelenij smaragd yakij simvolizuye nebo Smaragd velikij cilnij vidshlifovanij Div takozhRuska Davnoukrayinska korona Korona Danila RomanovichaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperatorska korona Avstriyi Austria Info 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Imperial Treasury Museum 23 listopada 2015 u Wayback Machine Visiting Vienna 4 bereznya 2016 u Wayback Machine