Томарес каллімах | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tomares callimachus (Eversmann, 1848) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Томарес каллімах (Tomares callimachus) — вид комах з родини Lycaenidae. Один з 8 видів роду; один з двох видів роду у фауні України.
Морфологічні ознаки
Розмах крил — 21-29 мм. Візерунок крил самця та самиці майже ідентичний, переважно темнокоричнево-бурого кольору; обидві пари крил з широкими червоними плямами; на передніх крилах ці плями значно більш розвинуті і займають практично усю площину крила; на задніх крилах червоні плями менш розвинуті.
Поширення
Нижнє Поволжя, Кавказ, Закавказзя, Мала, Передня та Середня Азія, Казахстан.
В Україні поширений у східній частині Гірського та південного берега Криму.
Особливості біології
Стенобіонтний вид. Дає одну генерацію на рік. Має дві екологічних раси: верхню та нижню. Нижня пристосована до пухнастодубовофісташкових і ялівцевих рідколісь та різних варіантів гірсько-ксерофітних асоціацій, розташованих переважно на південних схилах гір не більш ніж на 300 м н.р.м. Літ метеликів цієї раси триває з кінця березня (іноді — з кінця першої декади березня) до початку травня. Кормові рослини гусені цієї раси — астрагали пухирчастий та . Верхня раса мешкає на середньогірських скельних виходах на висотах від 300 до 700 м н. р. м., літ метеликів триває на три тижні пізніше; кормова рослина гусені — солодушка сніжно-біла. Самиці відкладають яйця по одному на нерозвинуті суцвіття. Гусінь молодших віків живуть у квітках і живиться переважно їх генеративною частиною, старших віків — у плодах або серед плодів, живиться насінням. Розвиток гусені триває близько місяця, заляльковування відбувається у верхньому шарі ґрунту, або, імовірно, у мурашниках. Зимують лялечки, деякі неодноразово.
Загрози та охорона
Причинами зменшення чисельності можуть стати: руйнування місць перебування внаслідок урбанізації, рекреаційного навантаження, застосування пестицидів.
Охороняється у Карадазькому ПЗ. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях мешкання цього виду в південно-східному Криму.
Посилання
- Червона книга України
- van Swaay C., Wynhoff I., Verovnik R., Wiemers M., López Munguira M., Maes D., Sasic M., Verstrael T., Warren M., Settele J. (2010). Tomares callimachus. The IUCN. Процитовано 21.06.2020. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomares kallimah Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Lycaenidae Rid Tomares Vid Tomares kallimah Binomialna nazva Tomares callimachus Eversmann 1848 Posilannya Vikishovishe Tomares callimachus Vikividi Tomares callimachus EOL 4051966 NCBI 700362 Tomares kallimah Tomares callimachus vid komah z rodini Lycaenidae Odin z 8 vidiv rodu odin z dvoh vidiv rodu u fauni Ukrayini Morfologichni oznakiRozmah kril 21 29 mm Vizerunok kril samcya ta samici majzhe identichnij perevazhno temnokorichnevo burogo koloru obidvi pari kril z shirokimi chervonimi plyamami na perednih krilah ci plyami znachno bilsh rozvinuti i zajmayut praktichno usyu ploshinu krila na zadnih krilah chervoni plyami mensh rozvinuti PoshirennyaNizhnye Povolzhya Kavkaz Zakavkazzya Mala Perednya ta Serednya Aziya Kazahstan V Ukrayini poshirenij u shidnij chastini Girskogo ta pivdennogo berega Krimu Osoblivosti biologiyiStenobiontnij vid Daye odnu generaciyu na rik Maye dvi ekologichnih rasi verhnyu ta nizhnyu Nizhnya pristosovana do puhnastodubovofistashkovih i yalivcevih ridkolis ta riznih variantiv girsko kserofitnih asociacij roztashovanih perevazhno na pivdennih shilah gir ne bilsh nizh na 300 m n r m Lit metelikiv ciyeyi rasi trivaye z kincya bereznya inodi z kincya pershoyi dekadi bereznya do pochatku travnya Kormovi roslini guseni ciyeyi rasi astragali puhirchastij ta Verhnya rasa meshkaye na serednogirskih skelnih vihodah na visotah vid 300 do 700 m n r m lit metelikiv trivaye na tri tizhni piznishe kormova roslina guseni solodushka snizhno bila Samici vidkladayut yajcya po odnomu na nerozvinuti sucvittya Gusin molodshih vikiv zhivut u kvitkah i zhivitsya perevazhno yih generativnoyu chastinoyu starshih vikiv u plodah abo sered plodiv zhivitsya nasinnyam Rozvitok guseni trivaye blizko misyacya zalyalkovuvannya vidbuvayetsya u verhnomu shari gruntu abo imovirno u murashnikah Zimuyut lyalechki deyaki neodnorazovo Zagrozi ta ohoronaPrichinami zmenshennya chiselnosti mozhut stati rujnuvannya misc perebuvannya vnaslidok urbanizaciyi rekreacijnogo navantazhennya zastosuvannya pesticidiv Ohoronyayetsya u Karadazkomu PZ Docilno stvoriti entomologichni zakazniki u miscyah meshkannya cogo vidu v pivdenno shidnomu Krimu PosilannyaChervona kniga Ukrayini van Swaay C Wynhoff I Verovnik R Wiemers M Lopez Munguira M Maes D Sasic M Verstrael T Warren M Settele J 2010 Tomares callimachus The IUCN Procitovano 21 06 2020 angl