Олександр Іванович Помазунов (25 серпня 1915, Верхній Салтів — 12 травня 1991) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Олександр Іванович Помазунов | |
---|---|
Народження | 25 серпня 1915 Верхній Салтів, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 12 травня 1991 (75 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | бомбардувальна авіація |
Освіта | d |
Роки служби | 1936—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор авіації |
Війни / битви | Бої на Халхин-Голі Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 серпня 1915 року в селі Верхньому Салтові (тепер Вовчанського району Харківської області) в сім'ї селянина. Українець. Закінчив три курси Харківського педагогічного інституту.
У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році закінчив Єйську військово-морську школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів, в 1940 році — курси удосконалення командирського складу. Брав участь в боях на річці Халхин-Голі в 1939 році, здійснював по декілька вильотів щодня.
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в обороні Москви, в розгромі фашистських військ під Сталінградом, бився в небі Північного Кавказу. Член ВКП(б) з 1944 року.
Особливо відзначився в останні місяці війни в боях на підступах до Берліна в складі військ 1-го Українського фронту. 37 раз водив групи від 18 до 50 літаків. За успішні дії на Берлінському напрямку дивізія стала іменуватися Червонопрапорною і була нагороджена орденом Богдана Хмельницького.
Всього до травня 1945 року старший штурман 1-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 6-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії майор О. І. Помазунов здійснив 136 бойових вильотів на бомбардування скупчень військ противника, завдавши йому великої шкоди в живій силі і техніці.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії майору Олександру Івановичу Помазунову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7978).
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. З 1946 року майор О. І. Помазунов — в запасі. Працював диспетчером в Московському центральному аеропорту. Потім жив у Києві. Помер 12 травня 1991 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 22).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988;
- Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харків: «Прапор», 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Ivanovich Pomazunov 25 serpnya 1915 Verhnij Saltiv 12 travnya 1991 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Ivanovich PomazunovNarodzhennya25 serpnya 1915 1915 08 25 Verhnij Saltiv Vovchanskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert12 travnya 1991 1991 05 12 75 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskbombarduvalna aviaciyaOsvitadRoki sluzhbi1936 1946PartiyaKPRSZvannya Major aviaciyiVijni bitviBoyi na Halhin Goli Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 25 serpnya 1915 roku v seli Verhnomu Saltovi teper Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v sim yi selyanina Ukrayinec Zakinchiv tri kursi Harkivskogo pedagogichnogo institutu U 1936 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1937 roci zakinchiv Yejsku vijskovo morsku shkolu lotchikiv i lotchikiv sposterigachiv v 1940 roci kursi udoskonalennya komandirskogo skladu Brav uchast v boyah na richci Halhin Goli v 1939 roci zdijsnyuvav po dekilka vilotiv shodnya U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Brav uchast v oboroni Moskvi v rozgromi fashistskih vijsk pid Stalingradom bivsya v nebi Pivnichnogo Kavkazu Chlen VKP b z 1944 roku Osoblivo vidznachivsya v ostanni misyaci vijni v boyah na pidstupah do Berlina v skladi vijsk 1 go Ukrayinskogo frontu 37 raz vodiv grupi vid 18 do 50 litakiv Za uspishni diyi na Berlinskomu napryamku diviziya stala imenuvatisya Chervonoprapornoyu i bula nagorodzhena ordenom Bogdana Hmelnickogo Vsogo do travnya 1945 roku starshij shturman 1 yi gvardijskoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 6 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi gvardiyi major O I Pomazunov zdijsniv 136 bojovih vilotiv na bombarduvannya skupchen vijsk protivnika zavdavshi jomu velikoyi shkodi v zhivij sili i tehnici Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi majoru Oleksandru Ivanovichu Pomazunovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7978 Mogila Oleksandra Pomazunova Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah SRSR Z 1946 roku major O I Pomazunov v zapasi Pracyuvav dispetcherom v Moskovskomu centralnomu aeroportu Potim zhiv u Kiyevi Pomer 12 travnya 1991 roku Pohovanij v Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivcyah dilyanka 22 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Podvigi vo imya Otchizny 2 e izd Harkiv Prapor 1985