Наувалисай, Наувалісай, Наволісай (узб. Novalisoy, Новалисой; Navolisoy, Наволисой) — гірська річка (сай) в Ташкентської області. Вважається правою притокою річки Пскем, однак у весняно-літній період фактично впадає в Чарвацьке водосховище, побудоване на річці Чирчик.
Наволісай | |
---|---|
41°49′49″ пн. ш. 70°09′12″ сх. д. / 41.8303888889167723° пн. ш. 70.15355555558377887° сх. д. | |
Витік | |
• координати | 41°49′49″ пн. ш. 70°09′12″ сх. д. / 41.8303888889167723° пн. ш. 70.15355555558377887° сх. д. |
Гирло | |
• координати | 41°42′45″ пн. ш. 70°04′43″ сх. д. / 41.71250000002777369° пн. ш. 70.07875000002778165° сх. д. |
Країни: | Узбекистан |
Довжина | 17 км |
Середньорічний стік | 2,99 м³/с |
Етимологія назви
Назва річки Наволісай перекладається як «мелодійний сай». Дійсний член Географічного товариства СРСР А. П. Колбінцев пише, що цю назва, ймовірно, дано за дзвінкий шелест, який утворюється від протікання води по кам'янистому руслу, нагадуючи музичний інструмент.
Загальний опис
Довжина річки становить 17 км, площа басейну — 99,4 км2. Середня висота водозбору вище від селища Сіджак дорівнює 1650 м. Живлення сая переважно снігове, також дощове. В «Національній енциклопедії Узбекистану» повідомляється величина середньорічної витрати води 2,85 м3/с; в роботі В. Є. Чуба наведено величину середньорічної витрати води біля селища Сіджак — 2,99 м3/с. На період від березня до червня припадає 65-70% стоку. Найвища витрата води спостерігалася в травні (6,32 м3/с). За даними спостережень протягом 25 років (1964-1968, 1971, 1973-2000) стік за липень-вересень становить 36,8% від стоку від березня до травня, коефіцієнт мінливості стоку дорівнює 0,258. Вода Наволісая відрізняється прозорістю протягом усього року, включно з водопіллям.
Течія річки
Наволісай бере початок від джерел на південно-західних схилах , на висоті близько 3000 м. Річка тече загалом у південно-західному напрямку, однак до гирла західний ухил поступово зникає, на кінцевій ділянці вона набуває вже невеликого ухилу до сходу. Русло сая пролягає в ущелині, яка у верхів'ях утворює скелясті укоси. Наволісай протікає біля підніжжя гори . У нижній течії по берегах побудовано дитячий табір та бази відпочинку, є ферма. Перед гирлом перетинається з автодорогою Н-5, для якої зведено єдиний проїзний міст через Наволісай. На устьевом участке ширина плоской поймы 10-15 метров, берега обрывистые, высотой 20-25 метров.
Наволісай вважається правою притокою річки Пскем. Однак у весняно-літній період до гирла Наволісая безпосередньо підходять води Чарвацького водосховища (зведене на річці Чирчик, вбираючи Пскем і Чаткал). Нижня частина його ущелини утворює невелику затоку водосховища. Точка впадіння розташована на висоті близько 910 м.
Флора і фауна
Річище Наволісая проходить серед лісів (у верхів'ях) і великих горіхових гаїв (у пониззі). На скелястих ділянках берегів росте дика цибуля. У місцевості Юкорі коклайол («Верхнє зелене пасовисько») поблизу річки трави стоять, не всихаючи протягом усього літнього періоду.
Для долини Наволісая звичними є кеклики, у верхній її частині зустрічається сарна.
Притоки Наволісая
Згідно з «Національною енциклопедією Узбекистану», Наволісай має п'ять невеликих приток. Найбільшою притокою є Яхаксай, що підходить праворуч, з боку перевалів Яхак і Біркол.
Археологічні пам'ятки
У 1964 році при впадінні Наволісая у Пскем, на першій надзаплавній терасі, Чарвацький археологічний загін виявив городище, яке отримало назву Наувалітепе. Наувалітепе — невисокий майданчик неправильної форми розмірами 100 × 60 м. На його території виявлено руїни кам'яних будівель, у північно-західному куті - сліди вежі. З заходу і півдня споруди оточував захисний вал висотою 1-2 м і довжиною 145 м. З півночі і сходу захисну функцію забезпечували глибокі ущелини Наволісая і Пскема. У центрі Наувалітепе на валуні висічено контури гірського козла. Зображення тварини має висоту 15 см і довжину 12 см, виконане технікою неглибокого відколу. Підйомного матеріалу не виявлено, а розкопок городища не проводилося.
Відкрито також палеолітичну стоянку Наволісай.
Примітки
- Коментарі
- Саями в Средней Азии именуют овраги с постоянными или временными водотоками, а также сами водотоки (в частности, сравнительно небольшие реки, испытывающие резкие сезонные колебания в полноводности либо полностью пересыхающие
- Джерела
- Аркуш карти K-42-81 Сиджак. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1989 р. (рос.)
- Буряков Ю. Ф., Касымов М. Р., Ростовцев О. М. Археологические памятники Ташкентской области. — Ташкент: Издательство «Фан» Узбекской ССР, 1973. С. 14.
- Колбинцев А. П. Ташкентский оазис. — Ташкент: «Узбекистан», 1983. С. 64
- Чуб В. Е. Изменение климата и его влияние на гидрометеорологические процессы, агроклиматические и водные ресурсы Республики Узбекистан. — Ташкент : «VORIS NASHRIYOT» MChJ, 2007. — С. 93. — .
- Ташкентская область. Справочная политико-административная карта. Масштаб 1 : 500 000. — Ташкент: «Госкомгеодезкадастр», 2007.
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
Література
- Новалисой — Национальная энциклопедия Узбекистана (узб.). — Ташкент, 2000—2005.
- Колбинцев А. П. Ташкентский оазис. — Ташкент: «Узбекистан», 1983. С. 64
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nauvalisaj Nauvalisaj Navolisaj uzb Novalisoy Novalisoj Navolisoy Navolisoj girska richka saj v Tashkentskoyi oblasti Vvazhayetsya pravoyu pritokoyu richki Pskem odnak u vesnyano litnij period faktichno vpadaye v Charvacke vodoshovishe pobudovane na richci Chirchik Navolisaj41 49 49 pn sh 70 09 12 sh d 41 8303888889167723 pn sh 70 15355555558377887 sh d 41 8303888889167723 70 15355555558377887Vitik koordinati41 49 49 pn sh 70 09 12 sh d 41 8303888889167723 pn sh 70 15355555558377887 sh d 41 8303888889167723 70 15355555558377887Girlo koordinati41 42 45 pn sh 70 04 43 sh d 41 71250000002777369 pn sh 70 07875000002778165 sh d 41 71250000002777369 70 07875000002778165Krayini UzbekistanDovzhina17 kmSerednorichnij stik2 99 m sEtimologiya nazviNazva richki Navolisaj perekladayetsya yak melodijnij saj Dijsnij chlen Geografichnogo tovaristva SRSR A P Kolbincev pishe sho cyu nazva jmovirno dano za dzvinkij shelest yakij utvoryuyetsya vid protikannya vodi po kam yanistomu ruslu nagaduyuchi muzichnij instrument Zagalnij opisDovzhina richki stanovit 17 km plosha basejnu 99 4 km2 Serednya visota vodozboru vishe vid selisha Sidzhak dorivnyuye 1650 m Zhivlennya saya perevazhno snigove takozh doshove V Nacionalnij enciklopediyi Uzbekistanu povidomlyayetsya velichina serednorichnoyi vitrati vodi 2 85 m3 s v roboti V Ye Chuba navedeno velichinu serednorichnoyi vitrati vodi bilya selisha Sidzhak 2 99 m3 s Na period vid bereznya do chervnya pripadaye 65 70 stoku Najvisha vitrata vodi sposterigalasya v travni 6 32 m3 s Za danimi sposterezhen protyagom 25 rokiv 1964 1968 1971 1973 2000 stik za lipen veresen stanovit 36 8 vid stoku vid bereznya do travnya koeficiyent minlivosti stoku dorivnyuye 0 258 Voda Navolisaya vidriznyayetsya prozoristyu protyagom usogo roku vklyuchno z vodopillyam Techiya richkiNavolisaj bere pochatok vid dzherel na pivdenno zahidnih shilah na visoti blizko 3000 m Richka teche zagalom u pivdenno zahidnomu napryamku odnak do girla zahidnij uhil postupovo znikaye na kincevij dilyanci vona nabuvaye vzhe nevelikogo uhilu do shodu Ruslo saya prolyagaye v ushelini yaka u verhiv yah utvoryuye skelyasti ukosi Navolisaj protikaye bilya pidnizhzhya gori U nizhnij techiyi po beregah pobudovano dityachij tabir ta bazi vidpochinku ye ferma Pered girlom peretinayetsya z avtodorogoyu N 5 dlya yakoyi zvedeno yedinij proyiznij mist cherez Navolisaj Na ustevom uchastke shirina ploskoj pojmy 10 15 metrov berega obryvistye vysotoj 20 25 metrov dzherelo ne vkazane 2136 dniv Navolisaj vvazhayetsya pravoyu pritokoyu richki Pskem Odnak u vesnyano litnij period do girla Navolisaya bezposeredno pidhodyat vodi Charvackogo vodoshovisha zvedene na richci Chirchik vbirayuchi Pskem i Chatkal Nizhnya chastina jogo ushelini utvoryuye neveliku zatoku vodoshovisha Tochka vpadinnya roztashovana na visoti blizko 910 m Flora i faunaRichishe Navolisaya prohodit sered lisiv u verhiv yah i velikih gorihovih gayiv u ponizzi Na skelyastih dilyankah beregiv roste dika cibulya U miscevosti Yukori koklajol Verhnye zelene pasovisko poblizu richki travi stoyat ne vsihayuchi protyagom usogo litnogo periodu Dlya dolini Navolisaya zvichnimi ye kekliki u verhnij yiyi chastini zustrichayetsya sarna Pritoki NavolisayaZgidno z Nacionalnoyu enciklopediyeyu Uzbekistanu Navolisaj maye p yat nevelikih pritok Najbilshoyu pritokoyu ye Yahaksaj sho pidhodit pravoruch z boku perevaliv Yahak i Birkol Arheologichni pam yatkiU 1964 roci pri vpadinni Navolisaya u Pskem na pershij nadzaplavnij terasi Charvackij arheologichnij zagin viyaviv gorodishe yake otrimalo nazvu Nauvalitepe Nauvalitepe nevisokij majdanchik nepravilnoyi formi rozmirami 100 60 m Na jogo teritoriyi viyavleno ruyini kam yanih budivel u pivnichno zahidnomu kuti slidi vezhi Z zahodu i pivdnya sporudi otochuvav zahisnij val visotoyu 1 2 m i dovzhinoyu 145 m Z pivnochi i shodu zahisnu funkciyu zabezpechuvali gliboki ushelini Navolisaya i Pskema U centri Nauvalitepe na valuni visicheno konturi girskogo kozla Zobrazhennya tvarini maye visotu 15 sm i dovzhinu 12 sm vikonane tehnikoyu neglibokogo vidkolu Pidjomnogo materialu ne viyavleno a rozkopok gorodisha ne provodilosya Vidkrito takozh paleolitichnu stoyanku Navolisaj PrimitkiKomentari Sayami v Srednej Azii imenuyut ovragi s postoyannymi ili vremennymi vodotokami a takzhe sami vodotoki v chastnosti sravnitelno nebolshie reki ispytyvayushie rezkie sezonnye kolebaniya v polnovodnosti libo polnostyu peresyhayushie Dzherela Arkush karti K 42 81 Sidzhak Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1983 r Vidannya 1989 r ros Buryakov Yu F Kasymov M R Rostovcev O M Arheologicheskie pamyatniki Tashkentskoj oblasti Tashkent Izdatelstvo Fan Uzbekskoj SSR 1973 S 14 Kolbincev A P Tashkentskij oazis Tashkent Uzbekistan 1983 S 64 Chub V E Izmenenie klimata i ego vliyanie na gidrometeorologicheskie processy agroklimaticheskie i vodnye resursy Respubliki Uzbekistan Tashkent VORIS NASHRIYOT MChJ 2007 S 93 ISBN 978 9943 304 23 9 Tashkentskaya oblast Spravochnaya politiko administrativnaya karta Masshtab 1 500 000 Tashkent Goskomgeodezkadastr 2007 ISBN 978 9943 15 072 0 Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2014 LiteraturaNovalisoj Nacionalnaya enciklopediya Uzbekistana uzb Tashkent 2000 2005 Kolbincev A P Tashkentskij oazis Tashkent Uzbekistan 1983 S 64