Таміка золотоголова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець золотоголової таміки під час сезону розмноження Спів золотоголової таміки (підвид C. e. erythrocephalus, Західні Гати, Індія) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cisticola exilis (Vigors & Horsfield, 1827) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Malurus exilis (Vigors & Horsfield, 1827) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Та́міка золотоголова (Cisticola exilis) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Індії, Південно-Східній Азії та Австралії. Виділяють низку підвидів.
Опис
Золотоголова таміка — дрібний птах, довжина якого становить від 9 до 11,5 см при вазі в 6-10 г. Самці дещо більші за самиць. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована темно-коричневими або чорними смужками, нижня частина тіла кремова, боки охристі, крила чорні, горло біле.
Під час сезону розмноження забарвлення самів золотоголових тамік змінюється. Їх тіло набуває золотистого кольору, голова, груди і горло стають орнажево-золотистими, а хвости дещо скорочуються. Під час співу чубчик на голові стає дибки.
Підвиди
Виділяють дванадцять підвидів:
- C. e. tytleri Jerdon, 1863 — від південного Непалу і північного сходу Індії до північної М'янми і південно-західного Китаю;
- C. e. erythrocephalus Blyth, 1851 — Індія;
- C. e. equicaudatus Baker, ECS, 1924 — східна М'янма, Таїланд та Індокитай;
- C. e. courtoisi La Touche, 1926 — південний і східний Китай;
- C. e. volitans (Swinhoe, 1859) — Тайвань;
- C. e. semirufus Cabanis, 1872 — Філіппіни і архіпелаг Сулу;
- C. e. rusticus Wallace, 1863 — Сулавесі і південь Молуккського архіпелагу;
- C. e. lineocapilla Gould, 1847 — Суматра, південний захід Калімантану, Ява, Малі Зондські острови, північно-західна Австралія;
- C. e. diminutus Mathews, 1922 — Нова Гвінея, острови Торресової протоки, північно-східна Австралія;
- C. e. alexandrae Mathews, 1912 — внутрішній райони північної Австралії;
- C. e. exilis (Vigors & Horsfield, 1827) — східна і південно-східна Австралія;
- C. e. polionotus Mayr, 1934 — архіпелаг Бісмарка.
Поширення
Золотоголові таміки поширені в Індії, М'янмі, Непалі, Таїланді, Камбоджі, Лаосі, В'єтнамі, Китаї, Індонезії, Східному Тиморі, Австралії, на Філіппінах, Тайвані і на Папуа Новій Гвінеї. Вони живуть на відкритих трав'яних рівнинах, зокрема на луках і на полях, в саванах, на узліссях і в чагарникових заростях. Вони живуть на висоті до 1500 м над рівнем моря в Китаї і на висоті до 1800 м над рівнем моря на острові Ломбок.
Поведінка і екологія
Золотоголові таміки харчуються комахами та іншими безхребетними, а також насінням трав. Живуть поодинці або невеликими зграйками. Сезон розмноження триває під час сезону дощів. В Китаї він триває з травня по липень, в Індії з квітня по серпень, на Молуккських островах з вересня по березень, на Новій Гвінеї з гнрудня по березень і в Південно-Східній Азії з квітня по вересень. В Північній Австралії птах розмножується впродовж всього року, в Західній Австралії з січня по травень, в Східній Австралії з жовтня по квітень. Самці золотоголових тамік можуть бути полігамними або моногамними. Гніздо створююється шляхом скріплення живого зеленого листя павутиння, травою і пухом. Воно має кулеподібну форму з бічним входом і розміщується в густій траві або чагарниках на висоті до 3 м над землею. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 11 днів. Зазвичай 32% гніздувань завершуються успішно. Пташенята залишаються в гнізді 11-13 днів.
Галерея
-
Самець золотоголової таміки поза сезоном розмноження -
Самець золотоголової таміки під час сезону розмноження
Примітки
- BirdLife International (2016). Cisticola exilis.
- Vigors, Nicholas Aylward; Horsfield, Thomas (1827). Australian birds in the collection of the Linnean Society; with an attempt at arranging them according to their natural affinities. Transactions of the Linnean Society of London (англ.) (лат.). 15 (1): 170–334 [223]. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- O'Connor, Julie (17 вересня 2013). Spotlight on Urban Wildlife: Birds – Cisticola. Sunshine Coast Council. Процитовано 10 січня 2019.
- Balmford, Andrew; Lewis, Milton J.; Brooke, M. de L.; Thomas, Adrian L.R.; Johnson, C.N. (2000). Experimental analyses of sexual and natural selection on short tails in a polygynous warbler. Proceedings of the Royal Society. 267 (1448): 1121—1128. doi:10.1098/rspb.2000.1117. PMC 1690646. PMID 10885517.
- Rasmussen, Pamela C.; Anderton, John C. (2012). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. Volume 2: Attributes and Status (вид. 2nd). Washington D.C. and Barcelona: Smithsonian National Museum of Natural History and Lynx Edicions. с. 468. ISBN .
- Campbell, Iain; Woods, Sam; Leseberg, Nick (9 листопада 2014). Birds of Australia: A Photographic Guide (вид. illustrated, reprint). Princeton University Press. с. 354. ISBN . Процитовано 14 лютого 2019.
- Golden-headed Cisticola. Grasslands: Biodiversity of south-eastern Australia. Процитовано 8 січня 2019.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 серпня 2021.
- Pallardy, Richard; Sampaolo, Marco. Cisticola. Encyclopædia Britannica. Процитовано 8 січня 2019.
- Thompson, Jim (31 грудня 2015). Jim Thomson catches an amazing character of the bush | PHOTOS. . Процитовано 8 січня 2019.
Посилання
- Cisticola exilis у базі Avibase.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamika zolotogolova Samec zolotogolovoyi tamiki pid chas sezonu rozmnozhennya source source Spiv zolotogolovoyi tamiki pidvid C e erythrocephalus Zahidni Gati Indiya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tamikovi Cisticolidae Rid Tamika Cisticola Vid Tamika zolotogolova Binomialna nazva Cisticola exilis Vigors amp Horsfield 1827 Pidvidi Div tekst Sinonimi Malurus exilis Vigors amp Horsfield 1827 Posilannya Vikishovishe Cisticola exilis Vikividi Cisticola exilis EOL 1048144 ITIS 559328 MSOP 22713544 NCBI 1306875 Ta mika zolotogolova Cisticola exilis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini tamikovih Cisticolidae Meshkaye v Indiyi Pivdenno Shidnij Aziyi ta Avstraliyi Vidilyayut nizku pidvidiv source source source source Spiv zolotogolovoyi tamikiOpisZolotogolova tamika dribnij ptah dovzhina yakogo stanovit vid 9 do 11 5 sm pri vazi v 6 10 g Samci desho bilshi za samic Verhnya chastina tila korichneva pocyatkovana temno korichnevimi abo chornimi smuzhkami nizhnya chastina tila kremova boki ohristi krila chorni gorlo bile Pid chas sezonu rozmnozhennya zabarvlennya samiv zolotogolovih tamik zminyuyetsya Yih tilo nabuvaye zolotistogo koloru golova grudi i gorlo stayut ornazhevo zolotistimi a hvosti desho skorochuyutsya Pid chas spivu chubchik na golovi staye dibki PidvidiVidilyayut dvanadcyat pidvidiv C e tytleri Jerdon 1863 vid pivdennogo Nepalu i pivnichnogo shodu Indiyi do pivnichnoyi M yanmi i pivdenno zahidnogo Kitayu C e erythrocephalus Blyth 1851 Indiya C e equicaudatus Baker ECS 1924 shidna M yanma Tayiland ta Indokitaj C e courtoisi La Touche 1926 pivdennij i shidnij Kitaj C e volitans Swinhoe 1859 Tajvan C e semirufus Cabanis 1872 Filippini i arhipelag Sulu C e rusticus Wallace 1863 Sulavesi i pivden Molukkskogo arhipelagu C e lineocapilla Gould 1847 Sumatra pivdennij zahid Kalimantanu Yava Mali Zondski ostrovi pivnichno zahidna Avstraliya C e diminutus Mathews 1922 Nova Gvineya ostrovi Torresovoyi protoki pivnichno shidna Avstraliya C e alexandrae Mathews 1912 vnutrishnij rajoni pivnichnoyi Avstraliyi C e exilis Vigors amp Horsfield 1827 shidna i pivdenno shidna Avstraliya C e polionotus Mayr 1934 arhipelag Bismarka PoshirennyaZolotogolovi tamiki poshireni v Indiyi M yanmi Nepali Tayilandi Kambodzhi Laosi V yetnami Kitayi Indoneziyi Shidnomu Timori Avstraliyi na Filippinah Tajvani i na Papua Novij Gvineyi Voni zhivut na vidkritih trav yanih rivninah zokrema na lukah i na polyah v savanah na uzlissyah i v chagarnikovih zarostyah Voni zhivut na visoti do 1500 m nad rivnem morya v Kitayi i na visoti do 1800 m nad rivnem morya na ostrovi Lombok Povedinka i ekologiyaZolotogolovi tamiki harchuyutsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi a takozh nasinnyam trav Zhivut poodinci abo nevelikimi zgrajkami Sezon rozmnozhennya trivaye pid chas sezonu doshiv V Kitayi vin trivaye z travnya po lipen v Indiyi z kvitnya po serpen na Molukkskih ostrovah z veresnya po berezen na Novij Gvineyi z gnrudnya po berezen i v Pivdenno Shidnij Aziyi z kvitnya po veresen V Pivnichnij Avstraliyi ptah rozmnozhuyetsya vprodovzh vsogo roku v Zahidnij Avstraliyi z sichnya po traven v Shidnij Avstraliyi z zhovtnya po kviten Samci zolotogolovih tamik mozhut buti poligamnimi abo monogamnimi Gnizdo stvoryuyuyetsya shlyahom skriplennya zhivogo zelenogo listya pavutinnya travoyu i puhom Vono maye kulepodibnu formu z bichnim vhodom i rozmishuyetsya v gustij travi abo chagarnikah na visoti do 3 m nad zemleyu V kladci 3 4 yajcya inkubacijnij period trivaye 11 dniv Zazvichaj 32 gnizduvan zavershuyutsya uspishno Ptashenyata zalishayutsya v gnizdi 11 13 dniv GalereyaSamec zolotogolovoyi tamiki poza sezonom rozmnozhennya Samec zolotogolovoyi tamiki pid chas sezonu rozmnozhennyaPrimitkiBirdLife International 2016 Cisticola exilis Vigors Nicholas Aylward Horsfield Thomas 1827 Australian birds in the collection of the Linnean Society with an attempt at arranging them according to their natural affinities Transactions of the Linnean Society of London angl lat 15 1 170 334 223 doi 10 1111 j 1095 8339 1826 tb00115 x Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 O Connor Julie 17 veresnya 2013 Spotlight on Urban Wildlife Birds Cisticola Sunshine Coast Council Procitovano 10 sichnya 2019 Balmford Andrew Lewis Milton J Brooke M de L Thomas Adrian L R Johnson C N 2000 Experimental analyses of sexual and natural selection on short tails in a polygynous warbler Proceedings of the Royal Society 267 1448 1121 1128 doi 10 1098 rspb 2000 1117 PMC 1690646 PMID 10885517 Rasmussen Pamela C Anderton John C 2012 Birds of South Asia The Ripley Guide T Volume 2 Attributes and Status vid 2nd Washington D C and Barcelona Smithsonian National Museum of Natural History and Lynx Edicions s 468 ISBN 978 84 96553 87 3 Campbell Iain Woods Sam Leseberg Nick 9 listopada 2014 Birds of Australia A Photographic Guide vid illustrated reprint Princeton University Press s 354 ISBN 978 1400865109 Procitovano 14 lyutogo 2019 Golden headed Cisticola Grasslands Biodiversity of south eastern Australia Procitovano 8 sichnya 2019 Gill Frank Donsker David red 2021 Grassbirds Donacobius Malagasy warblers cisticolas amp allies World Bird List Version 7 3 International Ornithologists Union Procitovano 15 serpnya 2021 Pallardy Richard Sampaolo Marco Cisticola Encyclopaedia Britannica Procitovano 8 sichnya 2019 Thompson Jim 31 grudnya 2015 Jim Thomson catches an amazing character of the bush PHOTOS Procitovano 8 sichnya 2019 PosilannyaCisticola exilis u bazi Avibase Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi