«Судзуцукі» (Suzutsuki, яп. 涼月) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
«Судзуцукі» | ||
---|---|---|
涼月 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Акідзукі» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верф Mitsubishi у Нагасакі | |
Закладено | 15 березня 1941 | |
Спущено на воду | 3 березня 1942 | |
Введено в експлуатацію | 29 грудня 1942 | |
На службі | 1942—1945 | |
Виведений зі складу флоту | 20 листопада 1945 | |
Статус | використаний як хвилелам у порту Вакамацу, потім зданий на злам | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 2743 | |
Довжина | 134,2 м | |
Ширина | 11,6 м | |
Осадка | 4,2 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 парові турбіни, 3 парові котли | |
Потужність | 52 000 к.с. (39 МВт) | |
Швидкість | 33 вузла | |
Дальність плавання | 8000 миль (15 000 км) на швидкості 18 вузлів | |
Екіпаж | 263 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 8 (4×2) × 100-мм / 65 калібрів гармат тип 98 | |
Торпедно-мінне озброєння | 4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати, запас 8 торпед 56 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 4 (2х2) 25-мм гармати |
Історія створення
Корабель був закладений 15 березня 1941 року на верфі «Міцубісі» в Нагасакі. Спущений на воду 3 березня 1942 року, вступив у стрій 29 грудня того ж року.
Історія служби
1943 рік
З 15 січня 1943-го «Судзуцукі» включили до 61-ї дивізії ескадрених міноносців, а 22 березня він вийшов у свій перший дальній похід, разом із 3 іншими есмінцями супроводжуючи авіаносці «Дзюнйо» та «Хійо» з Японії на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (ще до війни тут створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадили операції в цілому ряді архіпелагів). 27 березня загін досягнув пункту призначення, після чого з 29 березня по 6 квітня «Судзуцукі» та ще один есмінець здійснили круговий рейс для доставки будівельних матеріалів до Рабаула (головна передова база японців у архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювали операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї).
17—22 травня 1943-го «Судзуцукі» та 4 інші есмінці супроводили до Йокосуки авіаносець, 3 лінкори та 2 важкі крейсери. За кілька діб до того американці розпочали операцію взяття під контроль Атту (острів на заході Алеутського архіпелагу, захоплений японцями в червні 1942-го) і тепер японське командування збирало сили для контратаки. Втім, ще до завершення травня спротив гарнізону Атту добіг завершення і контратаку скасували.
10—15 липня 1943-го «Судзуцукі» разом зі ще 5 есмінцями та 2 легкими крейсерами здійснили ескортування великого угруповання (3 авіаносці, 1 ескортний авіаносець, 1 гідроавіаносець, 3 важкі крейсери) з Японії на Трук. На той час союзники вже висадились на островах (центральна частина Соломонових островів) і в регіоні знову розгорілись важкі бої. 19—21 липня «Судзуцукі» виконав перехід до Рабаулу у складі загону, що доправляв війська (до нього включили гідроавіаносець, усі крейсери та 5 із 6 есмінців, які нещодавно прибули з Японії). Після цього 22 липня «Судзуцукі» разом зі ще одним есмінцем виконав транспортний рейс до Буки — порту на однойменному острові біля північного завершення значно більшого острова Бугенвіль (можливо відзначити, що тоді ж кілька есмінців повели гідроавіаносець до південного завершення Бугенвілю, що завершилось катастрофою, під час якої загинуло більше тисячі японських військовослужбовців). 24—26 липня 1943-го «Судзуцукі» та ще два есмінці супроводили на Трук ті самі 3 важкі та 2 легкі крейсери, які за кілька діб до того прибули до Рабаула.
З 30 липня по 3 серпня 1943-го «Судзуцукі» та ще один есмінець здійснили рейс до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), де зустріли танкери та супроводили їх на Трук.
6—8 серпня 1943-го «Судзуцукі» разом зі ще двома есмінцями ескортував до Рабаулу два інші важкі крейсери, що транспортували війська, а згодом повернувся на Трук. 27—30 серпня есмінець разом з іншим есмінцем супроводили навчальний крейсер «Касіма» з Труку на атол Кваджелейн (Маршаллові острови), після чого повернулись назад 2 вересня.
У середині вересня 1943-го американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), які попрямували до атола Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів). «Судзуцукі» супроводжував це угруповання, яке у підсумку так і не вступило у контакт з союзними силами та 25 вересня повернулось на базу.
На початку жовтня 1943-го американське авіаносне з'єднання завдало удару по острову Вейк (північніше від Маршаллових островів) без жодної суттєвої реакції зі сторони ворожого флоту. Зате через декілька тижнів японці на основі радіоперехоплення вирішили, що готується нова атака на Вейк, і 17 жовтня вислали з Труку до Еніветоку головні сили (3 авіаносці, 6 лінкорів, 8 важких крейсерів та інші кораблі), в ескортуванні яких брав участь і «Судзуцукі». Цей флот кілька діб безрезультатно очікував ворога, після чого 26 жовтня повернувся на Трук.
Ймовірно, що з 7 по 10 листопада 1943-го «Судзуцукі» брав участь у наданні допомоги танкеру «Хойо-Мару», який вийшов з Труку в рейс до Сінгапуру та був уражений підводним човном.
11 листопада 1943-го есмінець надавав допомогу транспорту «Токіо-Мару», що прямував на Трук у конвої № 2082 та був торпедований підводним човном. У якийсь момент «Судзуцукі» зайняв позицію побіч з пошкодженим судном та розпочав відкачування води за допомогою своїх помп. Втім, приплив води вийшов з-під контролю й за дві з половиною години віддали наказ полишити «Токіо-Мару» (затонуло наступної доби).
З 12 по 15 листопада 1943-го «Судзуцукі» надавав допомогу легкому крейсеру «Агано», який так само був торпедований підводним човном на шляху з Рабаула на Трук.
20 листопада 1943-го американці розпочали операцію з (оволодіння островами Гілберта). Хоча японці в підсумку так і не наважились протидіяти цій операції надводними кораблями, проте з 23 листопада по 5 грудня «Судзуцукі» та ще 4 есмінці охороняли 3 важкі крейсери, що виходили до Маршаллових островів, де певний час перебували на атолах Кваджелейн та Еніветок.
1944 рік
7—12 грудня 1943-го есмінцs «Судзуцукі» та «Хацудзукі» ескортували з Труку до Куре авіаносець «Дзуйкаку» та важкий крейсер «Тікума». Після цього з 24 грудня 1943 по 9 січня 1944 вони супроводили переобладнаний легкий крейсер «Акагі-Мару» у круговому рейсі з метою доставки військовослужбовців на острів Вейк. 15 січня цей же загін вийшов у другий рейс до Вейку, проте вже 16 січня «Судзуцукі» був уражений 2 торпедами з американського підводного човна . Есмінець зазнав важких пошкоджень, були відірвані одразу носова та кормова секції. Загинуло 135 членів екіпажу та 89 бійців, які перебували на борту. 18 січня есмінець «Хацудзукі» привів пошкоджений корабель на буксирі до Куре, де «Судзуцукі» проходив ремонт до 12 жовтня 1944-го.
16 жовтня 1944-го «Судзуцукі» разом зі ще одним есмінцем здійснював рейс з Японії до Кіруну (наразі Цзілун на Тайвані) для доставки авіаційних припасів і був знову торпедований, цього разу підводним човном «Бесуго». І цього разу в есмінець влучили дві торпеди, причому одна відірвала невеликий елемент носової частини. Друга пробила корпус у районі одного з погребів боєзапасу, проте не здетонувала, що врятувало «Судзуцукі» від загибелі. Есмінець зміг повернутись до Японії зі швидкістю 7 вузлів, причому у підсумку пошкодження виявились не надто важкими і вже через місяць корабель повернувся до активної діяльності.
З 23 по листопада по 10 грудня 1944-го «Судзуцукі» та ще один есмінець супроводили авіаносець «Дзюнйо» у круговому рейсі з Японії до Маніли, при цьому на зворотному шляху вони також ескортували з Мако (база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки) лінкор «Харуна». Вже на підході до Японії 8 грудня «Дзюнйо» був торпедований підводним човном та зазнав істотних пошкоджень (так і не був відремонтований до завершення війни).
1945 рік
Кілька місяців «Судзуцукі» провів у Внутрішньому Японському морі, а 6—7 квітня 1945-го ескортував лінкор «Ямато», який вирушив у самогубну місію проти союзного флоту, що розпочав операцію на Окінаві. Більшість загону разом з «Ямато» загинуло, тоді як «Судзуцукі» був важко пошкоджений унаслідок прямого влучання бомби та близького розриву, загинуло 57 членів екіпажу. Втім, кораблю вдалось заднім ходом дійти до Сасебо. До 5 травня «Судзуцукі» перебував у доці, проте так і не був остаточно відремонтований та з 10 червня виконував функцію плавучої зенітної батареї. У такому стані він дочекався капітуляції Японії.
Післявоєнна доля
Восени 1945-го «Судзуцукі» виключили зі списків ВМФ. Пізніше він використовувався як хвилеріз у порту Вакамацу, а потім пішов на злам.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — (англ.)
С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)
Примітки
- Imperial Cruisers. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2021.
- Japanese Auxiliary Cruisers. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2021.
- Imperial flattops. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2021.
- Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudzucuki Suzutsuki yap 涼月 eskadrenij minonosec Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Sudzucuki 涼月 Sluzhba Tip klas eskadrenij minonosec tipu Akidzuki Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verf Mitsubishi u Nagasaki Zakladeno 15 bereznya 1941 Spusheno na vodu 3 bereznya 1942 Vvedeno v ekspluataciyu 29 grudnya 1942 Na sluzhbi 1942 1945 Vivedenij zi skladu flotu 20 listopada 1945 Status vikoristanij yak hvilelam u portu Vakamacu potim zdanij na zlam Identifikaciya Parametri Tonnazh 2743 Dovzhina 134 2 m Shirina 11 6 m Osadka 4 2 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 parovi turbini 3 parovi kotli Potuzhnist 52 000 k s 39 MVt Shvidkist 33 vuzla Dalnist plavannya 8000 mil 15 000 km na shvidkosti 18 vuzliv Ekipazh 263 Ozbroyennya Artileriya 8 4 2 100 mm 65 kalibriv garmat tip 98 Torpedno minne ozbroyennya 4 1h4 610 mm torpednih aparati zapas 8 torped 56 glibinnih bomb Zenitne ozbroyennya 4 2h2 25 mm garmatiIstoriya stvorennyaKorabel buv zakladenij 15 bereznya 1941 roku na verfi Micubisi v Nagasaki Spushenij na vodu 3 bereznya 1942 roku vstupiv u strij 29 grudnya togo zh roku Istoriya sluzhbi1943 rik Z 15 sichnya 1943 go Sudzucuki vklyuchili do 61 yi diviziyi eskadrenih minonosciv a 22 bereznya vin vijshov u svij pershij dalnij pohid razom iz 3 inshimi esmincyami suprovodzhuyuchi avianosci Dzyunjo ta Hijo z Yaponiyi na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv she do vijni tut stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadili operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv 27 bereznya zagin dosyagnuv punktu priznachennya pislya chogo z 29 bereznya po 6 kvitnya Sudzucuki ta she odin esminec zdijsnili krugovij rejs dlya dostavki budivelnih materialiv do Rabaula golovna peredova baza yaponciv u arhipelazi Bismarka z yakoyi zdijsnyuvali operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi 17 22 travnya 1943 go Sudzucuki ta 4 inshi esminci suprovodili do Jokosuki avianosec 3 linkori ta 2 vazhki krejseri Za kilka dib do togo amerikanci rozpochali operaciyu vzyattya pid kontrol Attu ostriv na zahodi Aleutskogo arhipelagu zahoplenij yaponcyami v chervni 1942 go i teper yaponske komanduvannya zbiralo sili dlya kontrataki Vtim she do zavershennya travnya sprotiv garnizonu Attu dobig zavershennya i kontrataku skasuvali 10 15 lipnya 1943 go Sudzucuki razom zi she 5 esmincyami ta 2 legkimi krejserami zdijsnili eskortuvannya velikogo ugrupovannya 3 avianosci 1 eskortnij avianosec 1 gidroavianosec 3 vazhki krejseri z Yaponiyi na Truk Na toj chas soyuzniki vzhe visadilis na ostrovah centralna chastina Solomonovih ostroviv i v regioni znovu rozgorilis vazhki boyi 19 21 lipnya Sudzucuki vikonav perehid do Rabaulu u skladi zagonu sho dopravlyav vijska do nogo vklyuchili gidroavianosec usi krejseri ta 5 iz 6 esminciv yaki neshodavno pribuli z Yaponiyi Pislya cogo 22 lipnya Sudzucuki razom zi she odnim esmincem vikonav transportnij rejs do Buki portu na odnojmennomu ostrovi bilya pivnichnogo zavershennya znachno bilshogo ostrova Bugenvil mozhlivo vidznachiti sho todi zh kilka esminciv poveli gidroavianosec do pivdennogo zavershennya Bugenvilyu sho zavershilos katastrofoyu pid chas yakoyi zaginulo bilshe tisyachi yaponskih vijskovosluzhbovciv 24 26 lipnya 1943 go Sudzucuki ta she dva esminci suprovodili na Truk ti sami 3 vazhki ta 2 legki krejseri yaki za kilka dib do togo pribuli do Rabaula Z 30 lipnya po 3 serpnya 1943 go Sudzucuki ta she odin esminec zdijsnili rejs do Palau vazhlivij transportnij hab na zahodi Karolinskih ostroviv de zustrili tankeri ta suprovodili yih na Truk 6 8 serpnya 1943 go Sudzucuki razom zi she dvoma esmincyami eskortuvav do Rabaulu dva inshi vazhki krejseri sho transportuvali vijska a zgodom povernuvsya na Truk 27 30 serpnya esminec razom z inshim esmincem suprovodili navchalnij krejser Kasima z Truku na atol Kvadzhelejn Marshallovi ostrovi pislya chogo povernulis nazad 2 veresnya U seredini veresnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zdijsnilo rejd proti zajnyatih yaponcyami ostroviv Gilberta lezhat pivdennishe vid Marshallovih ostroviv U vidpovid 18 veresnya z Truku na shid vijshli znachni sili 2 avianosci 2 linkori 7 vazhkih krejseriv ta inshi korabli yaki popryamuvali do atola Enivetok krajnij pivnichnij zahid Marshallovih ostroviv Sudzucuki suprovodzhuvav ce ugrupovannya yake u pidsumku tak i ne vstupilo u kontakt z soyuznimi silami ta 25 veresnya povernulos na bazu Na pochatku zhovtnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zavdalo udaru po ostrovu Vejk pivnichnishe vid Marshallovih ostroviv bez zhodnoyi suttyevoyi reakciyi zi storoni vorozhogo flotu Zate cherez dekilka tizhniv yaponci na osnovi radioperehoplennya virishili sho gotuyetsya nova ataka na Vejk i 17 zhovtnya vislali z Truku do Enivetoku golovni sili 3 avianosci 6 linkoriv 8 vazhkih krejseriv ta inshi korabli v eskortuvanni yakih brav uchast i Sudzucuki Cej flot kilka dib bezrezultatno ochikuvav voroga pislya chogo 26 zhovtnya povernuvsya na Truk Jmovirno sho z 7 po 10 listopada 1943 go Sudzucuki brav uchast u nadanni dopomogi tankeru Hojo Maru yakij vijshov z Truku v rejs do Singapuru ta buv urazhenij pidvodnim chovnom 11 listopada 1943 go esminec nadavav dopomogu transportu Tokio Maru sho pryamuvav na Truk u konvoyi 2082 ta buv torpedovanij pidvodnim chovnom U yakijs moment Sudzucuki zajnyav poziciyu pobich z poshkodzhenim sudnom ta rozpochav vidkachuvannya vodi za dopomogoyu svoyih pomp Vtim pripliv vodi vijshov z pid kontrolyu j za dvi z polovinoyu godini viddali nakaz polishiti Tokio Maru zatonulo nastupnoyi dobi Z 12 po 15 listopada 1943 go Sudzucuki nadavav dopomogu legkomu krejseru Agano yakij tak samo buv torpedovanij pidvodnim chovnom na shlyahu z Rabaula na Truk 20 listopada 1943 go amerikanci rozpochali operaciyu z ovolodinnya ostrovami Gilberta Hocha yaponci v pidsumku tak i ne navazhilis protidiyati cij operaciyi nadvodnimi korablyami prote z 23 listopada po 5 grudnya Sudzucuki ta she 4 esminci ohoronyali 3 vazhki krejseri sho vihodili do Marshallovih ostroviv de pevnij chas perebuvali na atolah Kvadzhelejn ta Enivetok 1944 rik 7 12 grudnya 1943 go esmincs Sudzucuki ta Hacudzuki eskortuvali z Truku do Kure avianosec Dzujkaku ta vazhkij krejser Tikuma Pislya cogo z 24 grudnya 1943 po 9 sichnya 1944 voni suprovodili pereobladnanij legkij krejser Akagi Maru u krugovomu rejsi z metoyu dostavki vijskovosluzhbovciv na ostriv Vejk 15 sichnya cej zhe zagin vijshov u drugij rejs do Vejku prote vzhe 16 sichnya Sudzucuki buv urazhenij 2 torpedami z amerikanskogo pidvodnogo chovna Esminec zaznav vazhkih poshkodzhen buli vidirvani odrazu nosova ta kormova sekciyi Zaginulo 135 chleniv ekipazhu ta 89 bijciv yaki perebuvali na bortu 18 sichnya esminec Hacudzuki priviv poshkodzhenij korabel na buksiri do Kure de Sudzucuki prohodiv remont do 12 zhovtnya 1944 go 16 zhovtnya 1944 go Sudzucuki razom zi she odnim esmincem zdijsnyuvav rejs z Yaponiyi do Kirunu narazi Czilun na Tajvani dlya dostavki aviacijnih pripasiv i buv znovu torpedovanij cogo razu pidvodnim chovnom Besugo I cogo razu v esminec vluchili dvi torpedi prichomu odna vidirvala nevelikij element nosovoyi chastini Druga probila korpus u rajoni odnogo z pogrebiv boyezapasu prote ne zdetonuvala sho vryatuvalo Sudzucuki vid zagibeli Esminec zmig povernutis do Yaponiyi zi shvidkistyu 7 vuzliv prichomu u pidsumku poshkodzhennya viyavilis ne nadto vazhkimi i vzhe cherez misyac korabel povernuvsya do aktivnoyi diyalnosti Z 23 po listopada po 10 grudnya 1944 go Sudzucuki ta she odin esminec suprovodili avianosec Dzyunjo u krugovomu rejsi z Yaponiyi do Manili pri comu na zvorotnomu shlyahu voni takozh eskortuvali z Mako baza na Peskadorskih ostrovah u pivdennij chastini Tajvanskoyi protoki linkor Haruna Vzhe na pidhodi do Yaponiyi 8 grudnya Dzyunjo buv torpedovanij pidvodnim chovnom ta zaznav istotnih poshkodzhen tak i ne buv vidremontovanij do zavershennya vijni 1945 rik Kilka misyaciv Sudzucuki proviv u Vnutrishnomu Yaponskomu mori a 6 7 kvitnya 1945 go eskortuvav linkor Yamato yakij virushiv u samogubnu misiyu proti soyuznogo flotu sho rozpochav operaciyu na Okinavi Bilshist zagonu razom z Yamato zaginulo todi yak Sudzucuki buv vazhko poshkodzhenij unaslidok pryamogo vluchannya bombi ta blizkogo rozrivu zaginulo 57 chleniv ekipazhu Vtim korablyu vdalos zadnim hodom dijti do Sasebo Do 5 travnya Sudzucuki perebuvav u doci prote tak i ne buv ostatochno vidremontovanij ta z 10 chervnya vikonuvav funkciyu plavuchoyi zenitnoyi batareyi U takomu stani vin dochekavsya kapitulyaciyi Yaponiyi Pislyavoyenna dolya Voseni 1945 go Sudzucuki viklyuchili zi spiskiv VMF Piznishe vin vikoristovuvavsya yak hvileriz u portu Vakamacu a potim pishov na zlam LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1922 1946 London Conway Maritime Press 1980 ISBN 0 85177 146 7 angl S V Patyanin Eskadrennye minonoscy i minonoscy Yaponii 1879 1945 gg Sankt Peterburg 1998 ros PrimitkiImperial Cruisers www combinedfleet com Procitovano 3 grudnya 2021 Japanese Auxiliary Cruisers www combinedfleet com Procitovano 3 grudnya 2021 Imperial flattops www combinedfleet com Procitovano 3 grudnya 2021 Long Lancers www combinedfleet com Procitovano 3 grudnya 2021