Джон Ренні (англ. John Rennie, 7 липня 1761 — 4 жовтня 1821, Лондон) — шотландський інженер. За його проєктами або за його участі будувалися канали, доки, гавані та мости в багатьох частинах Британії, зокрема в Лондоні. Багатьо з його інженерних рішень були новаторськими. Був одним з піонерів використання чавуну у ролі конструкційного матеріалу.
Джон Ренні | |
---|---|
англ. John Rennie | |
Народився | 7 червня 1761[2][3][…] d[5][6] |
Помер | 4 жовтня 1821[2][3][…] (60 років) d[5] |
Поховання | собор Святого Павла |
Країна | Сполучене Королівство Королівство Велика Британія[7] |
Діяльність | інженер-будівельник, інженер, підприємець |
Alma mater | Единбурзький університет[7] |
Знання мов | англійська |
Членство | Лондонське королівське товариство[8], Баварська академія наук[9] і Королівське товариство Единбурга[10] |
Батько | d[11] |
Мати | d[11] |
Брати, сестри | d[5][11] і d[11] |
У шлюбі з | d[11] |
Діти | d[5][11], d[5][11], d[11] і d |
Нагороди | |
|
Біографія
Джон Ренні народився 7 червня 1761 року у Шотландії на хуторі Фантасі (англ. Phantassie) у графстві Гаддінгтоншир (тепер Східний Лотіан) у селянській сім'ї. З дуже раннього віку він виявив інтерес до механіки і йому було дозволено проводити багато часу у майстерні Ендрю Мейкла, млинарського слюсаря та винахідника механічної молотарки, що жив у Х'юстон-Міл у маєтку Фантасі. Ренні навчався спочатку у парафіяльній школі Престонкірка, потім у школі у Дунбарі. З листопада 1780 року по 1783 рік навчався у Единбурзькому університеті, причому канікули проводив, працюючи на ремонтах і будівництві млинів. Тут оригінальність його розуму проявилася у тому, що він вперше почав використовувати чавунні трибові коліщатка замість дерев'яних елементів у механізмах млинів, — це була одна з перших спроб впровадження заліза у механічні пристрої млинів. У 1784 році він вирушив на південь, де відвідав Джеймса Вата у Сохо, який запропонував йому роботу. Вже 1784 року Ренні за наказом Вата вирушив до Лондона, де очолив роботи з будівництва й обладнання Альбіонського млина — першого млина, на якому були встановлені парові машини. Все обладнання було сконструйовано Ренні й було найдосконалішим у своїй галузі, відмінною особливісттю його було використання механізмів, зроблених з заліза, а не з дерева. З 1791 року він почав свою власну діяльність в ролі інженера-механіка, відкривши контору на Голланд-стріт, звідки він і його наступники вели інженерні роботи великого значення.
Оселившись у Лондоні, Ренні приділяв увагу будівництву каналів. Протягом багатьох років він займався великими дренажними роботами у водосховищах Лінкольншира і благоустрієм річки Вітам. Вдосконалював доки й гавані. На початку 19 століття був запрошений Робертом Стефенсоном як радник при будівництві маяка і хоча Стефенсон не прийняв його порад, обидва інженери залишалися у дружніх стосунках. Ренні також здобув заслужену репутацію будівельника мостів. 29 березня 1798 року його обрали членом Лондонського королівського товариства.
Характерною рисою роботи Ренні були наполегливість й ґрунтовність і реалізовані ним проєкти витримали випробування часом. Він був сумлінним у підготовці своїх звітів та кошторисів, і ніколи не брався за справу, не ознайомившись із місцевим умовами на місці, де мають проводитись роботи. Він був відданий своїй професії, і, хоча він був людиною сильною і здатною до великої витривалості, його невпинна праця, як зазначається в його біографіях, скоротила його життя. Він помер після короткої хвороби 4 жовтня 1821 року у своєму будинку в Лондоні на Стамфорд-стріт і був похований у соборі Св. Павла.
Діяльність
Джон Ренні був проєктантом багатьох об'єктів, багато з них досі перебувають в експлуатації. Першим великим проєкт, в якому він взяв участь, було устаткування Альбіонського млина у Лондоні, побудованого протягом 1784—1786 років.
Він побудував канал Кеннет — Ейвон, що включав ділянку канала, що проходить під землею відстань у пів години ходи. Це був перший його проєкт каналів в Англії. Потім побудував Рочдейлський канал, що проходить по складній місцевості між Рочдейлом і Тодморденом. Згодом він побудував і у 1802 році він переглянув плани Королівського каналу в Ірландії, працював також над каналізацією річища річки Уз.
Серед доків і пристаней, побудованих або вдосконалених за участі Ренні, можна згадати лондонські доки, Східноіндійський та Західноіндійський доки в Лондоні, гавань Холіхед, доки на річці Галл, гавань у Рамсгейті, а також причали в Ширнесс і Чатем. У гавані Ширнес спорудив стінку, фундамент якої довелося класти на глибині 15 м. Він приділив багато часу підготовці планів причалу в Нортфлеті, але проєкт не був реалізований. Також будував доки в Дублині.
На початку своєї кар'єри він будував мости в Келсо та в Мюссельбурзі, останній представляв неабияке нововведення — мав рівнішу, менш закруглену, ніж зазвичай, проїжджу частину. Більшість споруджених раніше мостів будь-якої довжини мали значний підйом у центрі. Його пізніші зусилля показують, що він був вмілим архітектором, з гострим почуттям краси дизайну. За його проєктами побудовані мости Ватерлоо в Лондоні, що є копією його ж таки мосту у Келсо (1810—1817), Лондонський міст побудованого за його проєктом, хоча і не був завершений у 1831 році після його смерті, а перший Саутваркський міст (1815—1819) найкращим чином засвідчує його майстерність.
Ренні приписували проєктування та будівництво , що біля входу у , побудовавного протягом 1807—1810 років. Але він, скоріш за все, був відповідальним на початку робіт. Роберт Стефенсон, інспектор північних маяків, склав первісні плани, і за його пропозицією був запрошений Ренні як радник на початку будівельних робіт, який отримав почесне звання головного інженера. Стівенсон не прийняв модифікації, які запропонував Ренні. Ренні відвідував маяк під час будівництва. За словами Роберта Луї Стівенсона, онука Стівенсона, правління північних маяків заплатило лише Стівенсону, коли маяк був закінчений. Але Ренні та його друзі завжди стверджували, що загальні поради, які Ренні дав Стівенсону, давали йому право вважати маяк одним з його власних досягнень.
З усіх робіт Ренні найбільше примусила залучити фантазію, можливо, хвилеріз на Плімутському рейді для захисту гавані від морських штормів. Він складається зі стіни завдовжки 1560 м, прокладеної через затоку Плімут-Саунд у глибокій воді, і містить 3670444 тонн дикого, необробленого каміння, крім того, 2214 кубічних ярдів мурування на поверхні. Цей колосальний твір був вперше запропонований у доповіді Ренні від 22 квітня 1806 року, 22 червня 1811 року було видано наказ про дозвіл на початок будівництва, а будівництво почалося 12 серпня 1812 року. Роботу закінчив син Джона Ренні.
Сім'я
Джордж Ренні одружився у юному віці на Марті Макінтош, мав кілька дітей, серед яких відомими були Джордж (1791—1866) й сер Джон Ренні молодший (1794—1874). Джордж Ренні також був відомий будівництвом портів, мостів, каналів і залізниць також він займався будівництвом пароплавів й машин Джон Ренні молодший побудував новий Лондонський міст за кресленнями свого батька, проводив осушення боліт у Лінкольнширі, портові споруди у Рамсгеті, доки у Вайтгавані та Кардифі, написав автобіографію, видану 1875 року.
Мав старшого брата Джорджа, який займався сільським господарством і був одним з авторів «Загального огляду сільського господарства Західного райдінга Йоркшира» (Лондон, 1794). Його син Джордж, племінник Джона Ренні, був скульптором й політиком, у 1847—1855 роках був губернатором Фолклендських островів.
Література
- Rennie, John // Lee, Sidney (ed.). Dictionary of National Biography. 48. London: Smith, Elder & Co. 1896. — P. 19-20. (англ.)
- Ренни, Джон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXVIa. — С. 578. (рос. дореф.)
Виноски
- Ренни, Джон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIа. — С. 578.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Словник шотландських архітекторів
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- https://www.britannica.com/biography/John-Rennie
- New International Encyclopedia — 1 — 1905.
- https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Catalog&id=EC%2f1797%2f19&pos=15
- https://badw.de/gelehrtengemeinschaft/verstorbene.html?tx_badwdb_badwperson%5bper_id%5d=2525&tx_badwdb_badwperson%5bpartialType%5d=BADWPersonDetailsPartial&tx_badwdb_badwperson%5bmemberType%5d=&tx_badwdb_badwperson%5baction%5d=show&tx_badwdb_badwperson%5bcontroller%5d=BADWPerson
- http://www.engineeringhalloffame.org/profile-rennie.html
- Kindred Britain
- Rennie, John // Lee, Sidney (ed.). Dictionary of National Biography. 48. London: Smith, Elder & Co. 1896. — P. 19-20. (англ.)
- Samuel Smiles. Lives of the Engineers. Volume 2. Cambridge University Press, New York.2012. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Renni Dzhon Renni angl John Rennie 7 lipnya 1761 17610707 4 zhovtnya 1821 London shotlandskij inzhener Za jogo proyektami abo za jogo uchasti buduvalisya kanali doki gavani ta mosti v bagatoh chastinah Britaniyi zokrema v Londoni Bagato z jogo inzhenernih rishen buli novatorskimi Buv odnim z pioneriv vikoristannya chavunu u roli konstrukcijnogo materialu Dzhon Renniangl John RennieNarodivsya7 chervnya 1761 1761 06 07 2 3 d 5 6 Pomer4 zhovtnya 1821 1821 10 04 2 3 60 rokiv d 5 Pohovannyasobor Svyatogo PavlaKrayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika Britaniya 7 Diyalnistinzhener budivelnik inzhener pidpriyemecAlma materEdinburzkij universitet 7 Znannya movanglijskaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 8 Bavarska akademiya nauk 9 i Korolivske tovaristvo Edinburga 10 Batkod 11 Matid 11 Brati sestrid 5 11 i d 11 U shlyubi zd 11 Ditid 5 11 d 5 11 d 11 i dNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1798 d 28 sichnya 1788 d 2014 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDzhon Renni narodivsya 7 chervnya 1761 roku u Shotlandiyi na hutori Fantasi angl Phantassie u grafstvi Gaddingtonshir teper Shidnij Lotian u selyanskij sim yi Z duzhe rannogo viku vin viyaviv interes do mehaniki i jomu bulo dozvoleno provoditi bagato chasu u majsterni Endryu Mejkla mlinarskogo slyusarya ta vinahidnika mehanichnoyi molotarki sho zhiv u H yuston Mil u mayetku Fantasi Renni navchavsya spochatku u parafiyalnij shkoli Prestonkirka potim u shkoli u Dunbari Z listopada 1780 roku po 1783 rik navchavsya u Edinburzkomu universiteti prichomu kanikuli provodiv pracyuyuchi na remontah i budivnictvi mliniv Tut originalnist jogo rozumu proyavilasya u tomu sho vin vpershe pochav vikoristovuvati chavunni tribovi kolishatka zamist derev yanih elementiv u mehanizmah mliniv ce bula odna z pershih sprob vprovadzhennya zaliza u mehanichni pristroyi mliniv U 1784 roci vin virushiv na pivden de vidvidav Dzhejmsa Vata u Soho yakij zaproponuvav jomu robotu Vzhe 1784 roku Renni za nakazom Vata virushiv do Londona de ocholiv roboti z budivnictva j obladnannya Albionskogo mlina pershogo mlina na yakomu buli vstanovleni parovi mashini Vse obladnannya bulo skonstrujovano Renni j bulo najdoskonalishim u svoyij galuzi vidminnoyu osoblivisttyu jogo bulo vikoristannya mehanizmiv zroblenih z zaliza a ne z dereva Z 1791 roku vin pochav svoyu vlasnu diyalnist v roli inzhenera mehanika vidkrivshi kontoru na Golland strit zvidki vin i jogo nastupniki veli inzhenerni roboti velikogo znachennya Oselivshis u Londoni Renni pridilyav uvagu budivnictvu kanaliv Protyagom bagatoh rokiv vin zajmavsya velikimi drenazhnimi robotami u vodoshovishah Linkolnshira i blagoustriyem richki Vitam Vdoskonalyuvav doki j gavani Na pochatku 19 stolittya buv zaproshenij Robertom Stefensonom yak radnik pri budivnictvi mayaka i hocha Stefenson ne prijnyav jogo porad obidva inzheneri zalishalisya u druzhnih stosunkah Renni takozh zdobuv zasluzhenu reputaciyu budivelnika mostiv 29 bereznya 1798 roku jogo obrali chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva Harakternoyu risoyu roboti Renni buli napoleglivist j gruntovnist i realizovani nim proyekti vitrimali viprobuvannya chasom Vin buv sumlinnim u pidgotovci svoyih zvitiv ta koshtorisiv i nikoli ne bravsya za spravu ne oznajomivshis iz miscevim umovami na misci de mayut provoditis roboti Vin buv viddanij svoyij profesiyi i hocha vin buv lyudinoyu silnoyu i zdatnoyu do velikoyi vitrivalosti jogo nevpinna pracya yak zaznachayetsya v jogo biografiyah skorotila jogo zhittya Vin pomer pislya korotkoyi hvorobi 4 zhovtnya 1821 roku u svoyemu budinku v Londoni na Stamford strit i buv pohovanij u sobori Sv Pavla DiyalnistDzhon Renni buv proyektantom bagatoh ob yektiv bagato z nih dosi perebuvayut v ekspluataciyi Pershim velikim proyekt v yakomu vin vzyav uchast bulo ustatkuvannya Albionskogo mlina u Londoni pobudovanogo protyagom 1784 1786 rokiv Vin pobuduvav kanal Kennet Ejvon sho vklyuchav dilyanku kanala sho prohodit pid zemleyu vidstan u piv godini hodi Ce buv pershij jogo proyekt kanaliv v Angliyi Potim pobuduvav Rochdejlskij kanal sho prohodit po skladnij miscevosti mizh Rochdejlom i Todmordenom Zgodom vin pobuduvav i u 1802 roci vin pereglyanuv plani Korolivskogo kanalu v Irlandiyi pracyuvav takozh nad kanalizaciyeyu richisha richki Uz Sered dokiv i pristanej pobudovanih abo vdoskonalenih za uchasti Renni mozhna zgadati londonski doki Shidnoindijskij ta Zahidnoindijskij doki v Londoni gavan Holihed doki na richci Gall gavan u Ramsgejti a takozh prichali v Shirness i Chatem U gavani Shirnes sporudiv stinku fundament yakoyi dovelosya klasti na glibini 15 m Vin pridiliv bagato chasu pidgotovci planiv prichalu v Nortfleti ale proyekt ne buv realizovanij Takozh buduvav doki v Dublini Na pochatku svoyeyi kar yeri vin buduvav mosti v Kelso ta v Myusselburzi ostannij predstavlyav neabiyake novovvedennya mav rivnishu mensh zakruglenu nizh zazvichaj proyizhdzhu chastinu Bilshist sporudzhenih ranishe mostiv bud yakoyi dovzhini mali znachnij pidjom u centri Jogo piznishi zusillya pokazuyut sho vin buv vmilim arhitektorom z gostrim pochuttyam krasi dizajnu Za jogo proyektami pobudovani mosti Vaterloo v Londoni sho ye kopiyeyu jogo zh taki mostu u Kelso 1810 1817 Londonskij mist pobudovanogo za jogo proyektom hocha i ne buv zavershenij u 1831 roci pislya jogo smerti a pershij Sautvarkskij mist 1815 1819 najkrashim chinom zasvidchuye jogo majsternist Renni pripisuvali proyektuvannya ta budivnictvo sho bilya vhodu u pobudovavnogo protyagom 1807 1810 rokiv Ale vin skorish za vse buv vidpovidalnim na pochatku robit Robert Stefenson inspektor pivnichnih mayakiv sklav pervisni plani i za jogo propoziciyeyu buv zaproshenij Renni yak radnik na pochatku budivelnih robit yakij otrimav pochesne zvannya golovnogo inzhenera Stivenson ne prijnyav modifikaciyi yaki zaproponuvav Renni Renni vidviduvav mayak pid chas budivnictva Za slovami Roberta Luyi Stivensona onuka Stivensona pravlinnya pivnichnih mayakiv zaplatilo lishe Stivensonu koli mayak buv zakinchenij Ale Renni ta jogo druzi zavzhdi stverdzhuvali sho zagalni poradi yaki Renni dav Stivensonu davali jomu pravo vvazhati mayak odnim z jogo vlasnih dosyagnen Z usih robit Renni najbilshe primusila zaluchiti fantaziyu mozhlivo hvileriz na Plimutskomu rejdi dlya zahistu gavani vid morskih shtormiv Vin skladayetsya zi stini zavdovzhki 1560 m prokladenoyi cherez zatoku Plimut Saund u glibokij vodi i mistit 3670444 tonn dikogo neobroblenogo kaminnya krim togo 2214 kubichnih yardiv muruvannya na poverhni Cej kolosalnij tvir buv vpershe zaproponovanij u dopovidi Renni vid 22 kvitnya 1806 roku 22 chervnya 1811 roku bulo vidano nakaz pro dozvil na pochatok budivnictva a budivnictvo pochalosya 12 serpnya 1812 roku Robotu zakinchiv sin Dzhona Renni Sim yaDzhordzh Renni odruzhivsya u yunomu vici na Marti Makintosh mav kilka ditej sered yakih vidomimi buli Dzhordzh 1791 1866 j ser Dzhon Renni molodshij 1794 1874 Dzhordzh Renni takozh buv vidomij budivnictvom portiv mostiv kanaliv i zaliznic takozh vin zajmavsya budivnictvom paroplaviv j mashin Dzhon Renni molodshij pobuduvav novij Londonskij mist za kreslennyami svogo batka provodiv osushennya bolit u Linkolnshiri portovi sporudi u Ramsgeti doki u Vajtgavani ta Kardifi napisav avtobiografiyu vidanu 1875 roku Mav starshogo brata Dzhordzha yakij zajmavsya silskim gospodarstvom i buv odnim z avtoriv Zagalnogo oglyadu silskogo gospodarstva Zahidnogo rajdinga Jorkshira London 1794 Jogo sin Dzhordzh pleminnik Dzhona Renni buv skulptorom j politikom u 1847 1855 rokah buv gubernatorom Folklendskih ostroviv LiteraturaRennie John Lee Sidney ed Dictionary of National Biography 48 London Smith Elder amp Co 1896 P 19 20 angl Renni Dzhon Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXVIa S 578 ros doref VinoskiRenni Dzhon Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1899 T XXVIa S 578 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24478641d Track Q19908137d Track Q23892956 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Slovnik shotlandskih arhitektoriv d Track Q16973743 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 https www britannica com biography John Rennie New International Encyclopedia 1 1905 d Track Q20089963 https catalogues royalsociety org CalmView Record aspx src CalmView Catalog amp id EC 2f1797 2f19 amp pos 15 https badw de gelehrtengemeinschaft verstorbene html tx badwdb badwperson 5bper id 5d 2525 amp tx badwdb badwperson 5bpartialType 5d BADWPersonDetailsPartial amp tx badwdb badwperson 5bmemberType 5d amp tx badwdb badwperson 5baction 5d show amp tx badwdb badwperson 5bcontroller 5d BADWPerson http www engineeringhalloffame org profile rennie html Kindred Britain d Track Q75653886 Rennie John Lee Sidney ed Dictionary of National Biography 48 London Smith Elder amp Co 1896 P 19 20 angl Samuel Smiles Lives of the Engineers Volume 2 Cambridge University Press New York 2012 ISBN 978 1 108 05293 1 angl