Ісаія Глава 35 вірш Тараса Шевченка написаний 25 березня 1859 року в С Петербурзі інтерпретація біблійного пророцтва для

«Ісаія. Глава 35» — вірш Тараса Шевченка, написаний 25 березня 1859 року в С.-Петербурзі, інтерпретація біблійного пророцтва для створення гімну вільним людям на вільній землі.

Ісаія. Глава 35
Факсиміле з віршем «Ісаія. Глава 35»
Жанр	вірш
Автор	Тарас Шевченко
Мова	українська
Написано	1859
Опубліковано	1867




Цей твір у Вікіджерелах

Історія створення і публікація

Зберігся чистовий автограф вірша у «Більшій книжці». Дата в чистовому автографі: «25 марта 1859». Твір датується за чистовим автографом та місцем написання: 25 березня 1859 року, С.-Петербург.

Первісний автограф було написано на офорті з картини І. І. Соколова «Приятелі», виконаному Шевченком на початку (не пізніше 16) березня 1859 року. За свідченням В. М. Доманицького, автограф був написаний «олівцем… з великими поправками» і мав, крім того, «також кілька поправок чорнилом — значно пізніших». В. М. Доманицький ознайомився з автографом у серпні 1906 року, коли його «виставлено було в вітрині писчебумажного магазина Буймистрова, у Києві, на Фундуклеївській (нині Б. Хмельницького) вулиці». Можна гадати, що за цим чорновим, правленим автографом твір переписано з деякими новими виправленнями до «Більшої книжки». Як відзначав В. М. Доманицький, «в автог[рафі] „Б[ільшої книжки]“ мало не все так, як у поправленому цьому автографі, але єсть кілька й одмін».

За чистовим автографом у «Більшій книжці» зроблено список П. О. Куліша.

Вперше вірш надруковано в журналі «Основа» 1861 року, де подано за «Більшою книжкою» під редакційною назвою «Прочитавши главу 35-у Ісаії» та з помилкою в дати «25 березня 1858».

За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року; в рукописній збірці «Кобзар» 1865 року, переписаній Д. Демченком; в рукописній збірці невідомою рукою, де закінчення вірша (рядки 29 — 50) об'єднано з початком (рядки 1 — 7) вірша «Марку Вовчку».

До збірки творів уперше введено у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року, де подано за «Більшою книжкою» без назви.

Ідейно-тематичний зміст

Одною з найхарактерніших особливостей художньої системи зрілого Шевченка було широке використання в політичній поезії біблійних і античних образів і мотивів. Посилення його інтересу до цього джерела пов'язане насамперед із тим, що форма біблійних пророцтв про загибель «нечестивих», у яких інвектива поєднувалася з вірою в неминучу перемогу правди, відповідала власним шуканням Шевченка — політичного лірика. Біблійні книги допомагали Шевченкові знайти вираз для стихії громадянського пафосу. Біблія давала Шевченкові авторитетні з погляду християнської моралі та загальнолюдських цінностей мотиви й образи для створення поезій активного громадянського звучання. У поезіях на біблійні мотиви поет тяжіє до гранично узагальнених образів притчевого або символічного характеру, до персоніфікації ідей. Вірш — «подражаніє» 35-й главі біблійної книги пророка Ісаії. Зміст її — пророцтво про щасливе життя, яке мало колись настати для людей, — Шевченко використав, щоби створити гімн вільним людям на вільній землі. На відміну від інших поезій Шевченка на біблійні теми, тут переважає не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої, навіяні розгортанням визвольного руху в Російській імперії сподівання і мрії про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому «владиками». Коли порівняти з Біблією, вірш має виразнішу соціальну спрямованість, у Біблії ж немає згадок про «невольничі утомлені руки», «кайдани» тощо. Образи вірша мають водночас і символічний (символіка буяння зціленого «волею» народного життя), і конкретно-реальний плани (картина «перетворення природи» народом, який став господарем землі).

Повний нового припливу революційного напруження, озлоблений на російську сучасність, у біблійних пророків шукав споріднених своїм настроям мотивів і писав свої теж пророчі їх наслідування... У мотивах біблійних пророцтв шукав образів майбутнього життя свого народу, коли "святая на землю правда прилетить", коли "незрячі прозрять" і "німим отверзуться уста"...
— Павло Зайцев

Художні інтерпретації

На слова вірша Микола Лисенко написав урочисту кантату «Радуйся, ниво неполитая».

Примітки

ІЛ, ф. 1, № 67, с. 235—236
«Ісаія. Глава 35» litopys.org.ua Процитовано 11 червня 2023
Див. Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». — К., 1907. — С. 325
ІЛ, ф. 1, № 87
«Основа». — 1861. — № 11/12. — С. 2 — 3
ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с 389—391
ІЛ, ф. 1, № 81, с. 100—102
ДАРФ, ф. 112, оп. 2, № 471, арк. 48 звор. — 49
«Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 628—629
Павло Зайцев. Життя Тараса Шевченка. Нью-Йорк — Париж — Мюнхен, 1955. — с. 375.
В. М. Доманицький. Критичний розслід над текстом «Кобзаря» 1907 року.
Івакін Ю. О. Ісаія. Глава 35 //Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с.260.
Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Т. Шевченка. Поезії 1847—1861 рр.— К., 1968 рік.— с. 262—263.
Івакін Ю. О., Смілянська В. Л. Тарас Шевченко // Історія української літератури XIX століття. Книга друга. — К.: Либідь, 1996. — С.138—139.

Посилання

«Ісаія. Глава 35» на сайті litopys.org.ua

[1] ІЛ, ф. 1, № 67, с. 235—236

[litopys-2] «Ісаія. Глава 35» litopys.org.ua Процитовано 11 червня 2023

[3] Див. Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». — К., 1907. — С. 325

[4] ІЛ, ф. 1, № 87

[5] «Основа». — 1861. — № 11/12. — С. 2 — 3

[6] ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с 389—391

[7] ІЛ, ф. 1, № 81, с. 100—102

[8] ДАРФ, ф. 112, оп. 2, № 471, арк. 48 звор. — 49

[9] «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 628—629

[Зайцев-10] Павло Зайцев. Життя Тараса Шевченка. Нью-Йорк — Париж — Мюнхен, 1955. — с. 375.

[11] В. М. Доманицький. Критичний розслід над текстом «Кобзаря» 1907 року.

[12] Івакін Ю. О. Ісаія. Глава 35 //Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с.260.

[13] Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Т. Шевченка. Поезії 1847—1861 рр.— К., 1968 рік.— с. 262—263.

[14] Івакін Ю. О., Смілянська В. Л. Тарас Шевченко // Історія української літератури XIX століття. Книга друга. — К.: Либідь, 1996. — С.138—139.