Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астрономія в Польщі представлена багатьма дослідницькими центрами й обсерваторіями. Відкриття польських астрономів включають розробку геліоцентризму Миколаєм Коперником (1473–1543), перше використання гравітаційного мікролінзування для пошуку темної матерії Богданом Пачинським і відкриття першої екзопланети Александером Вольщаном.
Історія
Перша Річ Посполита (1569—1795)
Початки астрономії в Польщі сягають 1405 року, коли Ян Стобнер заснував кафедру астрономії в Краківській академії. Першими видатними астрономами Краківської академії стали Мартин Русин (бл. 1422—1460) та його учень Марцин Билиця (1433—1493), який подарував академії астрономічні інструменти, що донині зберігаються в музеї Ягеллонського університету. В другій половині XV сторіччя Краківська академія вже славилась високим рівнем викладанням астрономії, зокрема, завдяки лекціям Яна із Глогува (1445—1507) і Войцеха з Брудзева (1445—1495). Про розвиток астрономії в Кракові в цей період опосередковано свідчить і той факт, що найстарішим відомим друковании документом, створеним у Польщі, є астрономічний (і астрологічний) календар — Краківський альманах на 1474 рік.
Миколай Коперник (1473—1543) також навчався в Кракові в 1991—1994, де, зокрема, слухав лекції Войцеха з Брудзева (1445—1495), який ставив під сумнів геоцентричну систему Птолемея. Продовживши навчання в Італії, а потім самостійно займаючись науковою роботою у Кракові та Фромборку, Коперник підбив підсумок своїх досліджень в роботі «Про обертання небесних сфер» (1543), де вперше в християнській Європі запропонував геліоцентричну модель світу.
У XVI—XVII століттях Краківська академія не прийняла систему Коперника та втратила свої лідуючі позиції в астрономії. Найвидатніший краківський астроном цього періоду Ян Брожек (1585—1652), хоч через заборону й не міг викладати геліоцентричну теорію, але багато зробив для збору матеріалів про Коперника.
Гданський астроном Ян Гевелій (1611—1687) здобув європейську славу, обладнавши астрономічну обсерваторію на дахах будинків і, зокрема, збудувавший найбільший в світі телескоп. У роботі «Селенографія» (1647) Гевелій представив детальні карти Місяця й дав багатьом об'єктам на Місяці назви, які зберігаються дотепер. У «Кометографії» (1668) він дав описи та малюнки близько 400 комет, у тому числі 9 відкритих ним самим. У роботі «Prodromus astronomiae» Гевелій склав атлас і каталог 1564 зір. Гевелій ввів кілька нових сузір'їв. Зокрема, на честь польського короля Яна Собеського, який підтримував Гевелія та його обсерваторію, Гевелій назвав сузір'я «Щит Собеського», яке тепер називають просто Щит.
У першій половині XVIII століття в Польщі відбувався застій як астрономії, так і науки загалом. Нового поштовху розвитку астрономії надало створення перших обсерваторій. Вільнюська обсерваторія, створена 1753 року завдяки Томашу Жебровському (1714—1758), стала першою обсерваторією у тогочасній Речі Посполитій (тепер це територія Литви). Краківська обсерваторія відкрилася 1792 року під керівництвом Яна Снядецького (1756—1830). Короткий час (1764—1773) працювала обсерваторія в Познані, створена Юзефом Рогалінським (1728—1802) у місцевому єзуїтському колегіумі. Варшавська обсерваторія була організована 1825 року Францішеком Армінським (1789—1848).
Втрата польської незалежності
Після поділів Речі Посполітої активність астрономічних досліджень була низькою, і лише Краківська та Варшавська обсерваторії продовжували постійно працювати. Директор Краківської обсерваторії Маврицій Піус Рудзький (1862—1916) був одним з піонерів теорії зореутворення та автором відомих підручників «Фізика Землі» (1909) і «Теоретична астрономія» (1914). Директор Варшавської обсерваторії Ян Барановський (1800—1879) у 1854 році першим переклав з латинської на польську мову роботу Коперника «Про обертання небесних сфер». Інший варшавський астроном, Адам Пражмовський (1821—1885), відкрив поляризацію світла сонячної корони.
Друга Річ Посполита (1918—1939)
Розвиток астрономії у Польщі значно пожвавився після набуття країною незалежності у 1918 році. Основними астрономічними обсерваторіями Польщі в цей період були Краківська, Варшавська, Вільнюська (сучасна Литва) та Львівська (сучасна Україна), менші астрономічні обсерваторії були створені у Познані, Львівському та Варшавському технічних університетах.
Тадеуш Банахевич (1882—1954), директор Краківської обсерваторії з 1919 року, не тільки був видатним дослідником руху Місяця, але й започаткував спостереження змінних зір, заснував існуючий донині науковий журнал «Acta Astronomica» і створив в 1922 році спостережну станцію на горі Любомир. В міжвоєнний період на цій спостережній станції були відкриті дві нові комети ((C/1925 G1 (Оркіша)) і (C/1936 O1 (Кахо-Козіка-Ліса))), а ще 4 комети відкрив у Кракові Антоній Вільк (1876—1940).
З ініціативи директора Варшавської обсерваторіі кометолога Міхала Каменського (1879—1973) у 1938 році була відкрита велика метеорологічно-астрономічна обсерваторія імені Юзефа Пілсудського на вершині Піп Іван у Карпатах на території сучасної України.
У Львові, який в міжвоїнний період також входив до складу Польщі, астрономічним відділом університету керував Еугеніуш Рибка (1898—1988), спеціаліст із зоряної фотометрії. Він розпочав тут систематичні астрономічні спостереження.
На території, контрольованій Польщею в міжвоєнний період, знаходились також Вільнюська обсерваторія, відновлена після Першої світової війни Владиславом Дзевульським (1878—1962), фахівцем у галузі зоряної астрономії. Там Вільгельміна Івановська (1905—1999) зробила 1938 року перші спектроскопічні спостереження в Польщі.
Друга світова війна (1939—1945)
Протягом Другої світової війни наукова робота зупинилась у всіх польських обсерваторіях, крім Кракова. Багато обсерваторій втратили значну частину своїх інструментів, бібліотек і архівів. Були зруйновані обсерваторії Піп Іван і Любомир. Обсерваторії у Вільнюсі та Львові опинилися за межами нових границь Польщі, що примусило багатьох астрономів до переїзду.
Польща під комуністичною владою (1945—1989)
Після 1945 року на додачу до Краківської, Варшавської та Познанської обсерваторій були створені нові астрономічні центри в Торуні та Вроцлаві. Оскільки Львів був переданий від Польщі до СРСР, а Вроцлав — переданий з Німеччини до складу Польщі, то львівські астрономи переїхали у Вроцлав і, скориставшись будівлями та деякими приладами колишньої німецької обсерваторії, створили Вроцлавську обсерваторію та її філію в Бялкові. В Торунь переїхали польські астрономи з Вільнюса, в 1949 році вони заснували поруч з містом Півницьку обсерваторію. Телескоп діаметром 90 см, встановлений у Півницях 1962 року, досі залишається найбільшим у Польщі.
Варшавська обсерваторія в післявоєнні роки працювала в Кракові і повернулась до Варшави лише 1950 року у зв'язку з відкриттям спостережної станції в Островику. 1976 року у Варшаві був відкритий Астрономічний центр імені Миколая Коперника Польської академії наук, який тепер є головним в Порльщі науковим центром з теоретичної астрофізики.
1954 року у Форті Скала почалися перші в Польщі радіоастрономічні спостереження на антені діаметром 5 м. 1964 року Форт Скала був переданий Краківській обсерваторії і тепер є місцем розташування її оптичних і радіотелескопів.
Третя Річ Посполита (з 1989)
1994 року в Півницях почав роботу радіотелескоп діаметром 32 м, найбільший в центральній Європі. Найбільший польський телескоп діаметром 130 см побудований в обсерваторії Лас-Кампанас у Чилі й належить Варшавській обсерваторії.
Сучасність
Наука
Польська академія еаук включає кілька інститутів, які проводять астрономічні дослідження - Центр Коперника, Центр космічних досліджень, Центр теоретичної фізики. Також астрономічні дослідження проводяться в університетських обсерваторіях - Варшавській, Вроцлавській, Краківській, Познанській, Півніцькій обсерваторії Торунського університету.
Головною організацією, що обʼєднує польських астрономів, є Польське астрономічне товариство. Воно присуджує медаль Богдана Пачинського за астрономічні наукові досягнення, премію імені Влодзімежа Зонна за популяризацію астрономії, Молодіжну премію Польського астрономічного товариства для молодих науковців.
Розробкою і втіленням космічних проєктів займається Польське космічне агентство.
Найвідомішим польським астрономічним журналом є Acta Astronomica.
Освіта
Університетські дипломи з астрономії в Польщі присуджують Варшавський і Познанський вікультети фізики, Вроцлавський і Зеленогурський факультети фізики і астрономії, Торунський і Краківський факультети фізики, астрономії та прикладної інформатики.
Найважливішими загальнонаціональними астрономічними змаганнями для школярів є Польська астрономічна олімпіада і Польський національний молодіжний астрономічний семінар
Популяризація астрономії
Найважливішою організацією, що займається популяризацією астрономії в Польщі, є Польське товариство любителів астрономії. Також до популяризації астрономії активно задіяні Польське астронавтичне товариство, Польське метеоритне товариство, Лабораторія комет і метеорів, астрономічний клуб «Альмукантарат».
До найбільших польських планетаріїв належать планетарій Небеса Коперника і планетарій в Музеї техніки Палацу культури і науки (обидва у Віршаві), Сілезький планетарій, Ольштинський планетарій, планетарій і астрономічна обсерваторія в Грудзьондзі, планетарій і астрономічна обсерваторія в Лодзі, планетарій імені Владислава Дзєвульського в Торуні.
Найвідоміший науково-популярний журнал з астрономії - Уранія. Також астрономічні статті публікуються в науково-популярному журналі Дельта. Відомим астрономічним вебресурсом є AstroNet.
Посилання
- Jerzy M. Kreiner. . Astronomia i kosmologia. Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 26 січня 2023.
- Jarosław Włodarczyk. . Nicolaus Copernicus Thorunensis. Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
Література
- Jerzy Dobrzycki; Eugeniusz Rybka (1975). Historia astronomii w Polsce. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawn. Polskiej Akademii Nauk
- Astronomem być... Świadectwa życia i pracy astronomów polskich, opracowanie A. Woszczyk, Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Organizacji i Kierownictwa „Dom Organizatora”, Toruń 2007,
- Sylwetki astronomów polskich XX wieku, oprac. A. Woszczyk, Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Organizacji i Kierownictwa „Dom Organizatora”, Toruń 2008,
- J. Gadomski, Zarys historii astronomii w Polsce, Warszawa–Kraków 1948.
- Historia astronomii w Polsce, pod red. E. Rybki, Wrocław t. I: 1975, t. II: 1983.
- J. Włodarczyk, Astronomia w Polsce, Historia astronomii, pod red. M. Hoskina, Warszawa 2007, s. 320–339.
- Krzysztof Czart. Polskie ośrodki astronomiczne. — Warszawa : Polskie Towarzystwo Astronomiczne, 2021. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astronomiya v Polshi predstavlena bagatma doslidnickimi centrami j observatoriyami Vidkrittya polskih astronomiv vklyuchayut rozrobku geliocentrizmu Mikolayem Kopernikom 1473 1543 pershe vikoristannya gravitacijnogo mikrolinzuvannya dlya poshuku temnoyi materiyi Bogdanom Pachinskim i vidkrittya pershoyi ekzoplaneti Aleksanderom Volshanom IstoriyaDim Kopernika v Toruni Persha Rich Pospolita 1569 1795 Pochatki astronomiyi v Polshi syagayut 1405 roku koli Yan Stobner zasnuvav kafedru astronomiyi v Krakivskij akademiyi Pershimi vidatnimi astronomami Krakivskoyi akademiyi stali Martin Rusin bl 1422 1460 ta jogo uchen Marcin Bilicya 1433 1493 yakij podaruvav akademiyi astronomichni instrumenti sho donini zberigayutsya v muzeyi Yagellonskogo universitetu V drugij polovini XV storichchya Krakivska akademiya vzhe slavilas visokim rivnem vikladannyam astronomiyi zokrema zavdyaki lekciyam Yana iz Gloguva 1445 1507 i Vojceha z Brudzeva 1445 1495 Pro rozvitok astronomiyi v Krakovi v cej period oposeredkovano svidchit i toj fakt sho najstarishim vidomim drukovanii dokumentom stvorenim u Polshi ye astronomichnij i astrologichnij kalendar Krakivskij almanah na 1474 rik Mikolaj Kopernik 1473 1543 takozh navchavsya v Krakovi v 1991 1994 de zokrema sluhav lekciyi Vojceha z Brudzeva 1445 1495 yakij staviv pid sumniv geocentrichnu sistemu Ptolemeya Prodovzhivshi navchannya v Italiyi a potim samostijno zajmayuchis naukovoyu robotoyu u Krakovi ta Fromborku Kopernik pidbiv pidsumok svoyih doslidzhen v roboti Pro obertannya nebesnih sfer 1543 de vpershe v hristiyanskij Yevropi zaproponuvav geliocentrichnu model svitu U XVI XVII stolittyah Krakivska akademiya ne prijnyala sistemu Kopernika ta vtratila svoyi liduyuchi poziciyi v astronomiyi Najvidatnishij krakivskij astronom cogo periodu Yan Brozhek 1585 1652 hoch cherez zaboronu j ne mig vikladati geliocentrichnu teoriyu ale bagato zrobiv dlya zboru materialiv pro Kopernika Najdovshij teleskop Yana Geveliya vstanovlenij na luzi poblizu Gdanska Gdanskij astronom Yan Gevelij 1611 1687 zdobuv yevropejsku slavu obladnavshi astronomichnu observatoriyu na dahah budinkiv i zokrema zbuduvavshij najbilshij v sviti teleskop U roboti Selenografiya 1647 Gevelij predstaviv detalni karti Misyacya j dav bagatom ob yektam na Misyaci nazvi yaki zberigayutsya doteper U Kometografiyi 1668 vin dav opisi ta malyunki blizko 400 komet u tomu chisli 9 vidkritih nim samim U roboti Prodromus astronomiae Gevelij sklav atlas i katalog 1564 zir Gevelij vviv kilka novih suzir yiv Zokrema na chest polskogo korolya Yana Sobeskogo yakij pidtrimuvav Geveliya ta jogo observatoriyu Gevelij nazvav suzir ya Shit Sobeskogo yake teper nazivayut prosto Shit U pershij polovini XVIII stolittya v Polshi vidbuvavsya zastij yak astronomiyi tak i nauki zagalom Novogo poshtovhu rozvitku astronomiyi nadalo stvorennya pershih observatorij Vilnyuska observatoriya stvorena 1753 roku zavdyaki Tomashu Zhebrovskomu 1714 1758 stala pershoyu observatoriyeyu u togochasnij Rechi Pospolitij teper ce teritoriya Litvi Krakivska observatoriya vidkrilasya 1792 roku pid kerivnictvom Yana Snyadeckogo 1756 1830 Korotkij chas 1764 1773 pracyuvala observatoriya v Poznani stvorena Yuzefom Rogalinskim 1728 1802 u miscevomu yezuyitskomu kolegiumi Varshavska observatoriya bula organizovana 1825 roku Francishekom Arminskim 1789 1848 Vtrata polskoyi nezalezhnosti Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi aktivnist astronomichnih doslidzhen bula nizkoyu i lishe Krakivska ta Varshavska observatoriyi prodovzhuvali postijno pracyuvati Direktor Krakivskoyi observatoriyi Mavricij Pius Rudzkij 1862 1916 buv odnim z pioneriv teoriyi zoreutvorennya ta avtorom vidomih pidruchnikiv Fizika Zemli 1909 i Teoretichna astronomiya 1914 Direktor Varshavskoyi observatoriyi Yan Baranovskij 1800 1879 u 1854 roci pershim pereklav z latinskoyi na polsku movu robotu Kopernika Pro obertannya nebesnih sfer Inshij varshavskij astronom Adam Prazhmovskij 1821 1885 vidkriv polyarizaciyu svitla sonyachnoyi koroni Druga Rich Pospolita 1918 1939 Rozvitok astronomiyi u Polshi znachno pozhvavivsya pislya nabuttya krayinoyu nezalezhnosti u 1918 roci Osnovnimi astronomichnimi observatoriyami Polshi v cej period buli Krakivska Varshavska Vilnyuska suchasna Litva ta Lvivska suchasna Ukrayina menshi astronomichni observatoriyi buli stvoreni u Poznani Lvivskomu ta Varshavskomu tehnichnih universitetah Tadeush Banahevich 1882 1954 direktor Krakivskoyi observatoriyi z 1919 roku ne tilki buv vidatnim doslidnikom ruhu Misyacya ale j zapochatkuvav sposterezhennya zminnih zir zasnuvav isnuyuchij donini naukovij zhurnal Acta Astronomica i stvoriv v 1922 roci sposterezhnu stanciyu na gori Lyubomir V mizhvoyennij period na cij sposterezhnij stanciyi buli vidkriti dvi novi kometi C 1925 G1 Orkisha i C 1936 O1 Kaho Kozika Lisa a she 4 kometi vidkriv u Krakovi Antonij Vilk 1876 1940 Z iniciativi direktora Varshavskoyi observatorii kometologa Mihala Kamenskogo 1879 1973 u 1938 roci bula vidkrita velika meteorologichno astronomichna observatoriya imeni Yuzefa Pilsudskogo na vershini Pip Ivan u Karpatah na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini U Lvovi yakij v mizhvoyinnij period takozh vhodiv do skladu Polshi astronomichnim viddilom universitetu keruvav Eugeniush Ribka 1898 1988 specialist iz zoryanoyi fotometriyi Vin rozpochav tut sistematichni astronomichni sposterezhennya Na teritoriyi kontrolovanij Polsheyu v mizhvoyennij period znahodilis takozh Vilnyuska observatoriya vidnovlena pislya Pershoyi svitovoyi vijni Vladislavom Dzevulskim 1878 1962 fahivcem u galuzi zoryanoyi astronomiyi Tam Vilgelmina Ivanovska 1905 1999 zrobila 1938 roku pershi spektroskopichni sposterezhennya v Polshi Druga svitova vijna 1939 1945 Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni naukova robota zupinilas u vsih polskih observatoriyah krim Krakova Bagato observatorij vtratili znachnu chastinu svoyih instrumentiv bibliotek i arhiviv Buli zrujnovani observatoriyi Pip Ivan i Lyubomir Observatoriyi u Vilnyusi ta Lvovi opinilisya za mezhami novih granic Polshi sho primusilo bagatoh astronomiv do pereyizdu Polsha pid komunistichnoyu vladoyu 1945 1989 Pislya 1945 roku na dodachu do Krakivskoyi Varshavskoyi ta Poznanskoyi observatorij buli stvoreni novi astronomichni centri v Toruni ta Vroclavi Oskilki Lviv buv peredanij vid Polshi do SRSR a Vroclav peredanij z Nimechchini do skladu Polshi to lvivski astronomi pereyihali u Vroclav i skoristavshis budivlyami ta deyakimi priladami kolishnoyi nimeckoyi observatoriyi stvorili Vroclavsku observatoriyu ta yiyi filiyu v Byalkovi V Torun pereyihali polski astronomi z Vilnyusa v 1949 roci voni zasnuvali poruch z mistom Pivnicku observatoriyu Teleskop diametrom 90 sm vstanovlenij u Pivnicyah 1962 roku dosi zalishayetsya najbilshim u Polshi Varshavska observatoriya v pislyavoyenni roki pracyuvala v Krakovi i povernulas do Varshavi lishe 1950 roku u zv yazku z vidkrittyam sposterezhnoyi stanciyi v Ostroviku 1976 roku u Varshavi buv vidkritij Astronomichnij centr imeni Mikolaya Kopernika Polskoyi akademiyi nauk yakij teper ye golovnim v Porlshi naukovim centrom z teoretichnoyi astrofiziki 1954 roku u Forti Skala pochalisya pershi v Polshi radioastronomichni sposterezhennya na anteni diametrom 5 m 1964 roku Fort Skala buv peredanij Krakivskij observatoriyi i teper ye miscem roztashuvannya yiyi optichnih i radioteleskopiv Tretya Rich Pospolita z 1989 1994 roku v Pivnicyah pochav robotu radioteleskop diametrom 32 m najbilshij v centralnij Yevropi Najbilshij polskij teleskop diametrom 130 sm pobudovanij v observatoriyi Las Kampanas u Chili j nalezhit Varshavskij observatoriyi SuchasnistNauka Boruvec Varshava Vroclav Lyubomir Ostrovik Pivnici Poznan Suhora KrakivAstronomichni observatoriyi Polshi Polska akademiya eauk vklyuchaye kilka institutiv yaki provodyat astronomichni doslidzhennya Centr Kopernika Centr kosmichnih doslidzhen Centr teoretichnoyi fiziki Takozh astronomichni doslidzhennya provodyatsya v universitetskih observatoriyah Varshavskij Vroclavskij Krakivskij Poznanskij Pivnickij observatoriyi Torunskogo universitetu Golovnoyu organizaciyeyu sho obʼyednuye polskih astronomiv ye Polske astronomichne tovaristvo Vono prisudzhuye medal Bogdana Pachinskogo za astronomichni naukovi dosyagnennya premiyu imeni Vlodzimezha Zonna za populyarizaciyu astronomiyi Molodizhnu premiyu Polskogo astronomichnogo tovaristva dlya molodih naukovciv Rozrobkoyu i vtilennyam kosmichnih proyektiv zajmayetsya Polske kosmichne agentstvo Najvidomishim polskim astronomichnim zhurnalom ye Acta Astronomica Osvita FF Varshava FFA Vroclav FFA Zelena Gura FFAPI Torun FFAPI Krakiv FF PoznanFakulteti polskih universitetiv de vivchayetsya astronomiya Universitetski diplomi z astronomiyi v Polshi prisudzhuyut Varshavskij i Poznanskij vikulteti fiziki Vroclavskij i Zelenogurskij fakulteti fiziki i astronomiyi Torunskij i Krakivskij fakulteti fiziki astronomiyi ta prikladnoyi informatiki Najvazhlivishimi zagalnonacionalnimi astronomichnimi zmagannyami dlya shkolyariv ye Polska astronomichna olimpiada i Polskij nacionalnij molodizhnij astronomichnij seminar Populyarizaciya astronomiyi Olshtin NK Varshava MT Varshava Grudzondz Lodz Hozhuv Torun Gdansk Zelena Gura OlshtinPlanetariyi ta publichni observatoriyi Polshi Najvazhlivishoyu organizaciyeyu sho zajmayetsya populyarizaciyeyu astronomiyi v Polshi ye Polske tovaristvo lyubiteliv astronomiyi Takozh do populyarizaciyi astronomiyi aktivno zadiyani Polske astronavtichne tovaristvo Polske meteoritne tovaristvo Laboratoriya komet i meteoriv astronomichnij klub Almukantarat Do najbilshih polskih planetariyiv nalezhat planetarij Nebesa Kopernika i planetarij v Muzeyi tehniki Palacu kulturi i nauki obidva u Virshavi Silezkij planetarij Olshtinskij planetarij planetarij i astronomichna observatoriya v Grudzondzi planetarij i astronomichna observatoriya v Lodzi planetarij imeni Vladislava Dzyevulskogo v Toruni Najvidomishij naukovo populyarnij zhurnal z astronomiyi Uraniya Takozh astronomichni statti publikuyutsya v naukovo populyarnomu zhurnali Delta Vidomim astronomichnim vebresursom ye AstroNet PosilannyaJerzy M Kreiner Astronomia i kosmologia Arhiv originalu za 17 grudnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2023 Jaroslaw Wlodarczyk Nicolaus Copernicus Thorunensis Arhiv originalu za 24 sichnya 2023 Procitovano 26 sichnya 2023 LiteraturaJerzy Dobrzycki Eugeniusz Rybka 1975 Historia astronomii w Polsce Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawn Polskiej Akademii Nauk Astronomem byc Swiadectwa zycia i pracy astronomow polskich opracowanie A Woszczyk Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Organizacji i Kierownictwa Dom Organizatora Torun 2007 ISBN 978 83 7285 319 6 Sylwetki astronomow polskich XX wieku oprac A Woszczyk Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Organizacji i Kierownictwa Dom Organizatora Torun 2008 ISBN 978 83 7285 385 1 J Gadomski Zarys historii astronomii w Polsce Warszawa Krakow 1948 Historia astronomii w Polsce pod red E Rybki Wroclaw t I 1975 t II 1983 J Wlodarczyk Astronomia w Polsce Historia astronomii pod red M Hoskina Warszawa 2007 s 320 339 Krzysztof Czart Polskie osrodki astronomiczne Warszawa Polskie Towarzystwo Astronomiczne 2021 ISBN 978 83 960050 2 1