Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Квіткоїд яблуневий | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Квіткоїд яблуневий: жук (1), бутон з отвором, куди відкладене яйце (1b), личинка (1L), лялечка (1P) і бутони з личинками, що розвиваються всередині (1a). Малюнок із старовинної книги. | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Anthonomus pomorum (Linnaeus), 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Anthonomus duprezi (A. Hoffmann, 1955), Anthonomus rubromaculatus (Desberger, 1834) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Квіткоїд яблуневий (Anthonomus pomorum Linnaeus) — жук родини Довгоносиків. Шкідник яблуні і груші. Личинка розвивається в квіткових бутонах.
Зовнішній вигляд
Жук має 3–5 мм завдовжки, верх тіла темно-бурий, вкритий тонкими сірими волосками. Тіло його овальне, опукле, розширене за серединою.
Основні ознаки:
- основа передньоспинки вужча від основи надкрил;
- передньоспинка ледь ширша від своєї довжини, конічно звужена до переду, не опукла зверху;
- верх тіла із перев'язями із світлих довгих волосків. Одна з них повздовжня на передньоспинці, інша — за серединою надкрил — широка, поперечна, дуже скошена і облямована з обох боків темним;
- плечі й вершини надкрил не червоні;
- основа третього проміжку між борозенками на надкрилах не має опуклого чорного бугорця;
- кігтики із зубцем біля своєї основи, передні стегна із великим зубцем;
Яйце видовжене, водянисто-біле, 0,5–0,9 мм завдовжки. Личинка жовтувато-біла, без ніг, тіло злегка вигнуте і звужене дозаду, спинка зморшкувата, із бугорцями, голова темно-коричнева. Лялечка жовтувато-коричнева, з двому бугорцями на передньоспинці і двома шипиками на вершині черевця, 5–6 мм у довжину.
Поширення
Вид поширений по всій Голарктиці. В Україні він досі не реєструвався лише у Дніпровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Полтавській областях.
Спосіб життя
Зимують на стадії імаго у верхньому (2–3 см) шарі ґрунту поблизу стовбура кормових дерев, у підстилці з рослинних решток, тріщинах кори. Жуки виходять з діапаузи, якщо середньодобова температура повітря піднімається вище 6°С. Коли трохи потеплішає (8-10°С), вони прямують на крони дерев. Попервах харчуються бруньками, потім — бутонами на диких та культурних яблунях, інколи — грушах.
Коли розгортаються плодові бруньки, жуки паруються. В період від виокремлення суцвіть і до їх розм'якшення відбувається відкладання яєць. Самиця вигризає отвір у пелюстках бутона і відкладає яйце поміж тичинок. Плодючість самиці становить 50–100 яєць. Личинка з'їдає тичинки, потім маточку і склеює зсередини екскрементами бутон, щоби він не розкрився. Бутон темнішає і стає схожим на бурий ковпачок. Протягом 15–20 днів личинка росте, двічі линяє і стає лялечкою. Через 6–11 днів з лялечки виходить жук.
Деякий час жуки нового покоління лишаються всередині бутону. Коли їх покриви стають досить твердими, імаго вигризають у засохлих пелюстках отвір і виходять назовні. Звичайно це збігається з періодом, коли дерева скидають надлишкову зав'язь. Загалом, життєвий цикл комахи триває приблизно п'ять тижнів. Жуки деякий час лишаються на деревах, гризуть м'які частини листків, за два-три тижні розлітаються на сусідні дерева, а наприкінці червня ховаються у тріщинах на стовбурі — починається їхня літня діапауза. Після опадання листків жуки шукають собі зимові сховища.
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших біологічних видів, яблуневі квіткоїди є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у плодовому саді квіткоїди завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягають значних величин. У таких випадках проти шкідників застосовуються інсектициди. Особливо перспективними є препарати-аналоги гормону, котрий порушує нормальний розвиток личинок і лялечок.
Примітки
- Alonso-Zarazaga, M.A., Barrios, H., Borovec, R., Bouchard, P., Caldara, R., Colonnelli, E., Gültekin, L., Hlaváþ, P., Korotyaev, B, Lyal, C.H.C., Machado, A., Meregalli, M., Pierotti, H., Ren, L., Sanchez-Ruiz, M., Sforzi, A., Silfverberg, H., Skuhrovec, J., Tryzna, M., Velazquez de Castro, A.J. & Yunakov, N.N. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. S.E.A., Zaragoza, 2017. – 729 pp.
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
- Арнольди Л. В. , Заславский В. А., Тер-Минасян М. Е. 82. Сем. Curculionidae — Долгоносики, с. 485—621. В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР», вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
- Dieckmann, L. 1988. Beiträge zur Insektenfauna der DDR: Coleoptera — Curculionidae (Curculioninae: Ellescini, Acalyptini, Tychiini, Anthonomini, Curculionini). Beiträge zur Entomologie, 38(2): 365—468)
- Toepfer, S., Gu, H., Dorn, S. Phenological analysis of spring colonisation of apple trees by Anthonomus pomorum // Entomologia Experimentalis et Applicata 103(2):151-159
- Žďárek, J., Čtvrtečka, R., Hovorka, O., Košťál V. // Activation of gonads and disruption of imaginal diapause in the apple blossom weevil, Anthonomus pomorum (Coleoptera: Curculionidae), with juvenoids in laboratory and field trials. European Journal of Entomology, 2000, 97(1), 25-31.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvitkoyid yablunevij Kvitkoyid yablunevij zhuk 1 buton z otvorom kudi vidkladene yajce 1b lichinka 1L lyalechka 1P i butoni z lichinkami sho rozvivayutsya vseredini 1a Malyunok iz starovinnoyi knigi Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Curculionidae Pidrodina Curculioninae Triba Anthonomini Rid Vid pomorum Binomialna nazva Anthonomus pomorum Linnaeus 1758 Sinonimi Anthonomus duprezi A Hoffmann 1955 Anthonomus rubromaculatus Desberger 1834 Posilannya Vikishovishe Anthonomus pomorum NCBI 201758 Kvitkoyid yablunevij Anthonomus pomorum Linnaeus zhuk rodini Dovgonosikiv Shkidnik yabluni i grushi Lichinka rozvivayetsya v kvitkovih butonah Zovnishnij viglyadZhuk maye 3 5 mm zavdovzhki verh tila temno burij vkritij tonkimi sirimi voloskami Tilo jogo ovalne opukle rozshirene za seredinoyu Osnovni oznaki osnova perednospinki vuzhcha vid osnovi nadkril perednospinka led shirsha vid svoyeyi dovzhini konichno zvuzhena do peredu ne opukla zverhu verh tila iz perev yazyami iz svitlih dovgih voloskiv Odna z nih povzdovzhnya na perednospinci insha za seredinoyu nadkril shiroka poperechna duzhe skoshena i oblyamovana z oboh bokiv temnim plechi j vershini nadkril ne chervoni osnova tretogo promizhku mizh borozenkami na nadkrilah ne maye opuklogo chornogo bugorcya kigtiki iz zubcem bilya svoyeyi osnovi peredni stegna iz velikim zubcem Yajce vidovzhene vodyanisto bile 0 5 0 9 mm zavdovzhki Lichinka zhovtuvato bila bez nig tilo zlegka vignute i zvuzhene dozadu spinka zmorshkuvata iz bugorcyami golova temno korichneva Lyalechka zhovtuvato korichneva z dvomu bugorcyami na perednospinci i dvoma shipikami na vershini cherevcya 5 6 mm u dovzhinu PoshirennyaVid poshirenij po vsij Golarktici V Ukrayini vin dosi ne reyestruvavsya lishe u Dniprovskij Doneckij Zaporizkij Mikolayivskij ta Poltavskij oblastyah Sposib zhittyaZimuyut na stadiyi imago u verhnomu 2 3 sm shari gruntu poblizu stovbura kormovih derev u pidstilci z roslinnih reshtok trishinah kori Zhuki vihodyat z diapauzi yaksho serednodobova temperatura povitrya pidnimayetsya vishe 6 S Koli trohi poteplishaye 8 10 S voni pryamuyut na kroni derev Popervah harchuyutsya brunkami potim butonami na dikih ta kulturnih yablunyah inkoli grushah Krona yabluni Strilka vkazuyuye na buton vseredini yakogo rozvivayetsya lichinka kvitkoyida Koli rozgortayutsya plodovi brunki zhuki paruyutsya V period vid viokremlennya sucvit i do yih rozm yakshennya vidbuvayetsya vidkladannya yayec Samicya vigrizaye otvir u pelyustkah butona i vidkladaye yajce pomizh tichinok Plodyuchist samici stanovit 50 100 yayec Lichinka z yidaye tichinki potim matochku i skleyuye zseredini ekskrementami buton shobi vin ne rozkrivsya Buton temnishaye i staye shozhim na burij kovpachok Protyagom 15 20 dniv lichinka roste dvichi linyaye i staye lyalechkoyu Cherez 6 11 dniv z lyalechki vihodit zhuk Deyakij chas zhuki novogo pokolinnya lishayutsya vseredini butonu Koli yih pokrivi stayut dosit tverdimi imago vigrizayut u zasohlih pelyustkah otvir i vihodyat nazovni Zvichajno ce zbigayetsya z periodom koli dereva skidayut nadlishkovu zav yaz Zagalom zhittyevij cikl komahi trivaye priblizno p yat tizhniv Zhuki deyakij chas lishayutsya na derevah grizut m yaki chastini listkiv za dva tri tizhni rozlitayutsya na susidni dereva a naprikinci chervnya hovayutsya u trishinah na stovburi pochinayetsya yihnya litnya diapauza Pislya opadannya listkiv zhuki shukayut sobi zimovi shovisha Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv yablunevi kvitkoyidi ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u plodovomu sadi kvitkoyidi zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagayut znachnih velichin U takih vipadkah proti shkidnikiv zastosovuyutsya insekticidi Osoblivo perspektivnimi ye preparati analogi gormonu kotrij porushuye normalnij rozvitok lichinok i lyalechok PrimitkiAlonso Zarazaga M A Barrios H Borovec R Bouchard P Caldara R Colonnelli E Gultekin L Hlavath P Korotyaev B Lyal C H C Machado A Meregalli M Pierotti H Ren L Sanchez Ruiz M Sforzi A Silfverberg H Skuhrovec J Tryzna M Velazquez de Castro A J amp Yunakov N N Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea S E A Zaragoza 2017 729 pp Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Arnoldi L V Zaslavskij V A Ter Minasyan M E 82 Sem Curculionidae Dolgonosiki s 485 621 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Dieckmann L 1988 Beitrage zur Insektenfauna der DDR Coleoptera Curculionidae Curculioninae Ellescini Acalyptini Tychiini Anthonomini Curculionini Beitrage zur Entomologie 38 2 365 468 Toepfer S Gu H Dorn S Phenological analysis of spring colonisation of apple trees by Anthonomus pomorum Entomologia Experimentalis et Applicata 103 2 151 159 Zdarek J Ctvrtecka R Hovorka O Kostal V Activation of gonads and disruption of imaginal diapause in the apple blossom weevil Anthonomus pomorum Coleoptera Curculionidae with juvenoids in laboratory and field trials European Journal of Entomology 2000 97 1 25 31