Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зе́нта Ма́уріня (латис. Zenta Mauriņa; 15 грудня 1897, Леясціємс, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 25 квітня 1978, Базель, Швейцарія) — латвійська письменниця, есеїстка, філософ та перекладачка, дослідниця творчості Ф. М. Достоєвського. Їй першій в Латвії присвоєний ступінь доктора філології.
| Зента Мауріня | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 15 грудня 1897[1][2][…] Ґулбене, Латвія | |||
| Померла | 25 квітня 1978[1][2][…] (80 років) Базель, Швейцарія[1] | |||
| Поховання | Баден-Вюртемберг | |||
| Країна |  Латвія | |||
| Місце проживання | d[5] | |||
| Діяльність | мовознавиця, письменниця, перекладачка, дитяча письменниця | |||
| Сфера роботи | літературознавство | |||
| Alma mater | Латвійський університет | |||
| Заклад | Латвійський університет і Університет Уппсала | |||
| Мова творів | латиська | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Зента Мауріня у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилась в сім'ї лікаря Роберта Мауріня та піаністки Меланії Мауріні. Дитинство провела в Гробіні. В п'ять років Зента Мауріня захворіла на поліомієліт, і все життя була прикована до інвалідного візка, борючись із фізичним болем.
Закінчила Лієпайську російську гімназію (1913—1915). У 1921 році Мауріня вступає на факультет філософії й філології Латвійського університету, через два роки обирає спеціалізацію по відділенню балтійської філології. Викладала в Ризькому педагогічному інституті та читала лекції в Латвійському університеті. Провідна лекторка Народного університету в Валмієрі.
Була одружена з .
З 1949 по 1963 роки — доцент Уппсальського університету. Кінець життя провела на півдні Німеччини, в містечку Бад-Кроцінген, де і похована на місцевому кладовищі.
Роботи
Перша літературна публікація в газеті «Libausche Zeitung» — переклад розповіді Яніса Акуратерса «Mana vismīļā» на німецьку мову (1919). Всього в Латвії Зента Мауріня до 1944 року опублікувала 19 творів: монографії про Райніса, Достоєвського, Данте Аліг'єрі та ін., роман «Життя в поїзді» («Dzīves vilcienā») (1941), чисельні розповіді в періодичних виданнях, переклади та ін. твори. В період вигнання опубліковано 20 робіт латиською мовою та 27 — німецькою, а також переклади італійською, англійською, російською, шведською, голландською, фінською та данською мовою. За своє життя прочитала близько 600 публічних лекцій в Латвії, Німеччині, Швеції, Фінляндії, Австрії та Франції. Авторка понад 70 книг.
Нагороди й звання
- 1965 — Почесна член Академії Ельзасу (Франція).
- 1968 — Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» 1-го ступеня
- 1971 — Премія імені Конрада Аденауера Фонду Німеччина
- 1977 — Почесна громадянка Бад-Кроцінгена.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118579266 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- FemBio database
- https://literatura.lv/lv/person/Zenta-Maurina/872727
Джерела
- Schepp O. Das Herz hat Flügel. — 1953. — (біографія Зенти Мауріні).
- Zenta Maurina. 15.12.1897 — 25.4.1978 : Gedenkschrift zum 100. Geburtstag. — Memmingen: Maximilian Dietrich Verlag, 1997.
- Zentai Mauriņai — 100 : Eiropa, Latvija — kultūru dialogs / Conf.; Ed.: A. Cimdiņa. — Riga: Nordik, 1998.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ze nta Ma urinya latis Zenta Maurina 15 grudnya 1897 Leyasciyems Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 25 kvitnya 1978 Bazel Shvejcariya latvijska pismennicya eseyistka filosof ta perekladachka doslidnicya tvorchosti F M Dostoyevskogo Yij pershij v Latviyi prisvoyenij stupin doktora filologiyi Zenta MaurinyaNarodilasya15 grudnya 1897 1897 12 15 1 2 Gulbene LatviyaPomerla25 kvitnya 1978 1978 04 25 1 2 80 rokiv Bazel Shvejcariya 1 PohovannyaBaden VyurtembergKrayina LatviyaMisce prozhivannyad 5 Diyalnistmovoznavicya pismennicya perekladachka dityacha pismennicyaSfera robotiliteraturoznavstvoAlma materLatvijskij universitetZakladLatvijskij universitet i Universitet UppsalaMova tvorivlatiskaU shlyubi zdNagorodi Zenta Maurinya u VikishovishiBiografiyaNarodilas v sim yi likarya Roberta Maurinya ta pianistki Melaniyi Maurini Ditinstvo provela v Grobini V p yat rokiv Zenta Maurinya zahvorila na poliomiyelit i vse zhittya bula prikovana do invalidnogo vizka boryuchis iz fizichnim bolem Zakinchila Liyepajsku rosijsku gimnaziyu 1913 1915 U 1921 roci Maurinya vstupaye na fakultet filosofiyi j filologiyi Latvijskogo universitetu cherez dva roki obiraye specializaciyu po viddilennyu baltijskoyi filologiyi Vikladala v Rizkomu pedagogichnomu instituti ta chitala lekciyi v Latvijskomu universiteti Providna lektorka Narodnogo universitetu v Valmiyeri Bula odruzhena z Z 1949 po 1963 roki docent Uppsalskogo universitetu Kinec zhittya provela na pivdni Nimechchini v mistechku Bad Krocingen de i pohovana na miscevomu kladovishi RobotiPersha literaturna publikaciya v gazeti Libausche Zeitung pereklad rozpovidi Yanisa Akuratersa Mana vismila na nimecku movu 1919 Vsogo v Latviyi Zenta Maurinya do 1944 roku opublikuvala 19 tvoriv monografiyi pro Rajnisa Dostoyevskogo Dante Alig yeri ta in roman Zhittya v poyizdi Dzives vilciena 1941 chiselni rozpovidi v periodichnih vidannyah perekladi ta in tvori V period vignannya opublikovano 20 robit latiskoyu movoyu ta 27 nimeckoyu a takozh perekladi italijskoyu anglijskoyu rosijskoyu shvedskoyu gollandskoyu finskoyu ta danskoyu movoyu Za svoye zhittya prochitala blizko 600 publichnih lekcij v Latviyi Nimechchini Shveciyi Finlyandiyi Avstriyi ta Franciyi Avtorka ponad 70 knig Nagorodi j zvannya1965 Pochesna chlen Akademiyi Elzasu Franciya 1968 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1 go stupenya 1971 Premiya imeni Konrada Adenauera Fondu Nimechchina 1977 Pochesna gromadyanka Bad Krocingena PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118579266 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 FemBio database d Track Q61356138 https literatura lv lv person Zenta Maurina 872727DzherelaSchepp O Das Herz hat Flugel 1953 biografiya Zenti Maurini Zenta Maurina 15 12 1897 25 4 1978 Gedenkschrift zum 100 Geburtstag Memmingen Maximilian Dietrich Verlag 1997 Zentai Maurinai 100 Eiropa Latvija kulturu dialogs Conf Ed A Cimdina Riga Nordik 1998 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi