Ники́фор Тимофі́йович Євтуше́нко (нар. 7 лютого 1917 — пом. 5 вересня 2002) — радянський льотчик, штурман ескадрильї 99-го гвардійського окремого розвідувального авіаційного полку (15-а повітряна армія), гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1944).
Никифор Тимофійович Євтушенко | |
---|---|
Народження | 7 лютого 1917 Стара Осота |
Смерть | 5 вересня 2002 (85 років) Москва |
Поховання | d |
Країна | УНР СРСР Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | розвідувальна авіація |
Роки служби | 1937–1946 |
Звання | Майор авіації |
Командування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 7 лютого 1917 року в селі Стара Осота Олександрівської волості Чигиринського повіту Київської губернії (нині — Олександрівський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. З 1929 року жив у Каневі, де закінчив 8 класів. У 1937 році закінчив Канівський сільськогосподарський технікум.
До лав РСЧА призваний у серпні 1937 року. Закінчив Мелітопольське військове авіаційне училище штурманів. Проходив службу на штурманських посадах у стройових частинах ВПС Забайкальського ВО.
Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Протягом липня — вересня 1941 року — штурман екіпажу 32-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку 284-ї бомбардувальної авіаційної дивізії ВПС Західного фронту. На бомбардувальнику СБ у складі екіпажу під командуванням старшого лейтенанта і стрільця-радиста старшого лейтенанта здійснив 4 бойових вильоти, був збитий вогнем зенітної артилерії ворога, вистрибнув з парашутом. Після значних втрат у особовому складі й техніці, полк був виведений на переформування. Пройшов перепідготовку на пікіруючий бомбардувальник Пе-2.
З липня 1942 року — знову на фронті. До серпня 1944 року — штурман ескадрильї 32-го (з червня 1943 — 99-го гвардійського) окремого розвідувального авіаційного полку. Воював на Брянському і 2-у Прибалтійському фронтах. З серпня 1944 по березень 1945 року — штурман 367-го бомбардувального авіаційного полку тієї ж армії.
Всього за роки війни здійснив 247 вдалих бойових вильотів на бомбардування і повітряну розвідку.
У березні 1945 року направлений на навчання до Військово-повітряної академії. З жовтня 1945 року — старший помічник начальника розвідувального відділу штабу 15-ї повітряної армії Прибалтійського ВО. В травні 1946 року майор Євтушенко Н. Т. вийшов у запас.
Мешкав у Ризі (Латвія). З листопада 1946 року обіймав відповідальні посади в органах МВС Латвійської РСР. У 1955 році закінчив Московський заочний юридичний інститут. У березні 1956 року підполковник міліції Н. Т. Євтушенко був заарештований, позбавлений військового звання, державних нагород і звільнений за дискредитацію звання високопосадовця МВС.
З 1958 року працював майстром Центрального ремонтно-механічного заводу «Мосенерго», згодом — майстром, технологом, а з 1965 року — заступником начальника і начальником малярного цеху деревообробного комбінату № 3 московського тресту Головпромбудматеріалів. Закінчив Всесоюзний заочний лісотехнічний технікум.
Мешкав у Москві, де й помер 5 вересня 2002 року. Похований на .
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії капітанові Євтушенку Никифору Тимофійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4098).
Був нагороджений двома орденами Леніна (02.09.1943, 19.08.1944), орденами Червоного Прапора (03.08.1944), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (16.02.1943, 11.03.1985), Червоної Зірки (25.12.1942) і медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 листопада 1957 року позбавлений звання Героя Радянського Союзу і всіх нагород. 23 січня 1969 року Указом Президії Верховної Ради СРСР відновлений в правах на нагороди.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 98-101.
Примітки
Посилання
- Євтушенко Никифор Тимофійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niki for Timofi jovich Yevtushe nko nar 7 lyutogo 1917 19170207 pom 5 veresnya 2002 radyanskij lotchik shturman eskadrilyi 99 go gvardijskogo okremogo rozviduvalnogo aviacijnogo polku 15 a povitryana armiya gvardiyi kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Nikifor Timofijovich YevtushenkoNarodzhennya7 lyutogo 1917 1917 02 07 Stara OsotaSmert5 veresnya 2002 2002 09 05 85 rokiv MoskvaPohovannyadKrayina UNR SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskrozviduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1937 1946Zvannya Major aviaciyiKomanduvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yevtushenko ZhittyepisNarodivsya 7 lyutogo 1917 roku v seli Stara Osota Oleksandrivskoyi volosti Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini Oleksandrivskij rajon Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Z 1929 roku zhiv u Kanevi de zakinchiv 8 klasiv U 1937 roci zakinchiv Kanivskij silskogospodarskij tehnikum Do lav RSChA prizvanij u serpni 1937 roku Zakinchiv Melitopolske vijskove aviacijne uchilishe shturmaniv Prohodiv sluzhbu na shturmanskih posadah u strojovih chastinah VPS Zabajkalskogo VO Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku Protyagom lipnya veresnya 1941 roku shturman ekipazhu 32 go shvidkisnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 284 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi VPS Zahidnogo frontu Na bombarduvalniku SB u skladi ekipazhu pid komanduvannyam starshogo lejtenanta i strilcya radista starshogo lejtenanta zdijsniv 4 bojovih viloti buv zbitij vognem zenitnoyi artileriyi voroga vistribnuv z parashutom Pislya znachnih vtrat u osobovomu skladi j tehnici polk buv vivedenij na pereformuvannya Projshov perepidgotovku na pikiruyuchij bombarduvalnik Pe 2 Z lipnya 1942 roku znovu na fronti Do serpnya 1944 roku shturman eskadrilyi 32 go z chervnya 1943 99 go gvardijskogo okremogo rozviduvalnogo aviacijnogo polku Voyuvav na Bryanskomu i 2 u Pribaltijskomu frontah Z serpnya 1944 po berezen 1945 roku shturman 367 go bombarduvalnogo aviacijnogo polku tiyeyi zh armiyi Vsogo za roki vijni zdijsniv 247 vdalih bojovih vilotiv na bombarduvannya i povitryanu rozvidku U berezni 1945 roku napravlenij na navchannya do Vijskovo povitryanoyi akademiyi Z zhovtnya 1945 roku starshij pomichnik nachalnika rozviduvalnogo viddilu shtabu 15 yi povitryanoyi armiyi Pribaltijskogo VO V travni 1946 roku major Yevtushenko N T vijshov u zapas Meshkav u Rizi Latviya Z listopada 1946 roku obijmav vidpovidalni posadi v organah MVS Latvijskoyi RSR U 1955 roci zakinchiv Moskovskij zaochnij yuridichnij institut U berezni 1956 roku pidpolkovnik miliciyi N T Yevtushenko buv zaareshtovanij pozbavlenij vijskovogo zvannya derzhavnih nagorod i zvilnenij za diskreditaciyu zvannya visokoposadovcya MVS Z 1958 roku pracyuvav majstrom Centralnogo remontno mehanichnogo zavodu Mosenergo zgodom majstrom tehnologom a z 1965 roku zastupnikom nachalnika i nachalnikom malyarnogo cehu derevoobrobnogo kombinatu 3 moskovskogo trestu Golovprombudmaterialiv Zakinchiv Vsesoyuznij zaochnij lisotehnichnij tehnikum Meshkav u Moskvi de j pomer 5 veresnya 2002 roku Pohovanij na NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 serpnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi kapitanovi Yevtushenku Nikiforu Timofijovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4098 Buv nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 02 09 1943 19 08 1944 ordenami Chervonogo Prapora 03 08 1944 dvoma Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 16 02 1943 11 03 1985 Chervonoyi Zirki 25 12 1942 i medalyami Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 listopada 1957 roku pozbavlenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu i vsih nagorod 23 sichnya 1969 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vidnovlenij v pravah na nagorodi LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 98 101 PrimitkiPosilannyaYevtushenko Nikifor Timofijovich Sajt Geroi strany ros