Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джалаль Хусамаддін Талабані англ Jalal Husam Ad Din Talabani 12 листопада 1933 3 жовтня 2017 президент Іраку у 2005 2014

Джалал Талабані

Джалал Талабані

Джалаль Хусамаддін Талабані (англ. Jalal Husam Ad-Din Talabani; 12 листопада 1933 — 3 жовтня 2017) — президент Іраку у 2005—2014 роках, генеральний секретар Патріотичного союзу Курдистану з 1977 року, один з лідерів курдського збройного опору з 1961 року, воював з центральним урядом Іраку і збройними формуваннями інших курдських партій.

Джалаль Хусамаддін Талабані
сорані جەلال تاڵەبانی‎, курд. Celal Talebanî, араб. جلال طالباني‎
сорані جەلال تاڵەبانی‎
курд. Celal Talebanî
image
Джалаль Хусамаддін Талабані
сорані جەلال تاڵەبانی‎, курд. Celal Talebanî, араб. جلال طالباني‎
7-й Президент Іраку
6 квітня 2005 — 24 липня 2014 року
ПопередникСаддам Хусейн
Пол Бремер, як президент Коаліційної Адміністрації Іраку
НаступникФуад Масум
Народився12 листопада 1933(1933-11-12)[1][2][…]
d, Королівство Ірак
Помер3 жовтня 2017(2017-10-03)[1][2][…] (83 роки)
Берлін, Німеччина
Відомий якполітик, правник, адвокат
КраїнаІрак[4]
Національністькурд
Alma materБагдадський університет
Політична партіяДПК (1950-1975) ПСК (1975-н.в.)
У шлюбі зd
Дітиd
Професіяюрист
Релігіясунізм
Нагороди
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Джалаль Талабані народився 12 листопада 1933 року в селі Келкан в Іракському Курдистані. Батько Джалаля, Хусамальдін Талабані (Husam Ad-Din Talabani), був видним суфійським клерикалом з братерства Кадирія, проте його син виявляв мало цікавості до релігії. Джалаль вчився в школі в Койсанджаку, потім переїхав разом з сім'єю до Кіркука, де закінчив школу в 1952 році. У 1946 році, у віці 13 років, Талабані організував таємну курдську організацію у своїй школі, а через рік став членом Демократичної партії Курдистану (ДПК), забороненою хашимітською монархією, яка тоді правила Іраком. У 1951 році Талабані був вибраний в центральний комітет ДПК і очолив її відділення в Кіркуку. У 1952 році Талабані не прийняли в медичне училище через його політичні переконання.

У 1953 році Джалаль Талабані зміг поступити на юридичний факультет Багдадського університету, був одним з творців і генеральним секретарем Студентського союзу Курдистану. У 1954 році Талабані був вибраний в політбюро ДПК, з 1956 року він був вимушений переховуватись від уряду, щоб уникнути арешту. Як генеральний секретар Студентського союзу Курдистану брав участь у Фестивалі молоді і студентів в Москві в 1957 році, де зустрічався з лідером партії ДПК у вигнанні Мустафою Барзані. У тому ж році за допомогою Єгипту Талабані організував на каїрському радіо віщання програми курдською мовою, був головним редактором нелегальної газети «Курдистан Хабат» (Боротьба Курдистану). Монархія Хашимітів була повалена 14 липня 1958 року в результаті державного перевороту, після якого до влади прийшов Абдель Керім Касем (Abd al-Karim Qasim), який проголосив республіку і пішов на значні поступки курдам. Талабані повернувся в університет і закінчив його в 1959 році. Того ж року він став головним редактором газети «Хабат» (Боротьба). У 1959–1961 роках Талабані служив в іракській армії у званні офіцера, спочатку в артилерійських, а потім в танкових військах, був командиром танкової частини.

У 1960 році Касем змінив політику держави, почав орієнтуватися на арабський націоналізм, ініціював гоніння на курдів і у вересні 1961 року ввів війська до Курдистану, проте після перших вдалих бойових дій уряд зіткнувся з опором курдських озброєних загонів «Пешмерга» («Що йдуть на смерть»). Лідером «Пешмерга» в Сулейманії і Кіркука був Талабані, під його керівництвом курдські загони повністю звільнили цей регіон від урядових військ в березні 1962 року. У 1963 році Касем був повалений полковником Абдулом Саламом Арефом (Abdul Salam Arif), який почав переговори з курдами й досяг угоди з Барзані. Спочатку Джалаль Талабані брав участь в мирних переговорах з урядом в Багдаді і очолював делегації курдів за кордоном, але в 1964 році виступив проти укладеного Барзані перемир'я, оскільки воно не означило автономії Курдистана. Талабані та перший секретар ДПК Ібрагим Ахмад (Ibrahim Ahmad) були виключені з партії та разом втекли до Ірану, щоб в 1966 році повернутися до Іраку, де вже на стороні уряду баасистів на чолі курдських збройних формувань вели бойові дії проти загонів ДПК навесні 1966 і в кінці 1969 років, до укладення договору 11 березня 1970 року, який давав курдським районам автономію і відкладав питання про кордони Курдистану.

У 1974 році баасисти переглянули кордони Курдистану, позбавивши курдів основних родовищ нафти, що привело до повстання, в ході якого курдська сторона отримувала зброю і кошти з Ірану, що воював тоді з Іраком. У 1974–1975 роках Талабані ненадовго відновив своє членство в ДПК і брав участь разом з Барзані в збройному опорі, але в березні 1975 року Іран і Ірак, уклали мирну угоду, що привело до краху курдського повстання: Ахмад і Талабані втекли з країни, Джалаль в кінці 1975 року в Сирії створив нову партію — Патріотичний союз Курдистану (ПСК), що спиралася на марксистсько-ленінську ідеологію, і став її генеральним секретарем в 1977 році після повернення до Іраку. Тоді ж іракський Курдистан був поділений на сфери впливу між ДПК і ПСК.

На чолі ПСК Талабані керував партизанськими діями проти урядових військ. У 1987 році Саддам Хусейн почав політику геноциду курдського населення: так звану операцію «Анфаль», що привела до великих втрат серед курдського мирного населення (понад сто тисяч осіб). Це змусило Талабані в 1987 році укласти союз з ДПК, яким тоді вже керував син Барзані, — Масуд (Massoud Barzani), і створити коаліційний курдський визвольний рух під назвою «Іракський курдистанський фронт». Після хімічної атаки в Халабджі в березні 1988 року, в результаті якої загинуло 5 тисяч осіб, Талабані знайшов притулок в Ірані.

Після війни в Перській затоці в березні 1991 року почалися значні зіткнення між курдами і урядовими військами. Армія Саддама Хусейна жорстоко розправлялася з повстанцями, що примусило ООН створити на півночі Іраку «безполітну зону» для іракських ВПС і почати операцію «Забезпечення комфорту» для захисту курдів. Талабані очолив курдську делегацію і зміг домовитися про перемир'я з Хусейном в жовтні 1991 року, причому перехід на такі відносини з президентом Іраку багато курдів сприйняли як зраду. За умовами перемир'я урядові війська залишили північні курдські області країни: Ербіль, Дохук і Сулейманію, зробивши їх фактично незалежною територією — «Вільним Курдистаном». На території «Вільного Курдистану» було організовано курдистанський регіональний уряд, в 1992 році пройшли парламентські вибори, в результаті яких місця були поділені порівну між ПСК і ДПК. Втім, союз між двома партіями продовжувався недовго: у 1994 році в Курдистані почалася громадянська війна за володіння нафтовими ресурсами і їхній підпільний експорт через територію Туреччини. У вересні 1998 року конфлікт між ДПК і ПСК був врегульований за посередництва США.

У 2002 році, незадовго до вторгнення США до Іраку, ДПК і ПСК домовилися про створення коаліції. Впродовж 2002 року Талабані неодноразово пропонував американцям план скидання Хусейна, в якому центральна роль віддавалася курдським збройним формуванням. Вже на той час Талабані виступав за створення федеральної іракської держави. В ході американського вторгнення до Іраку навесні 2003 року курдські війська зуміли самостійно зайняти багатий нафтою регіон Кіркук. Талабані заручився підтримкою США, Туреччини і Ірану, і вже в травні 2003 року стало відомо про те, що Талабані може очолити іракський тимчасовий уряд. Талабані увійшов до ради при тимчасовому коаліційному уряді під керівництвом Пола Бремера, був змінним головою цієї ради.

Для участі у виборах в Національну асамблею Іраку, орган, який мав створити і затвердити конституцію і сформувати урядові органи Іраку, був створений в 2004 році Демократичний патріотичний альянс Курдистана, в якій увійшли представники ДПК, ПСК і низки інших дрібних курдських партій. 30 січня 2005 року відбулися вибори в тимчасову національну асамблею, в якій курди отримали 35 відсотків місць. 6 квітня 2005 року Талабані був вибраний 227 з 275 голосами тимчасової асамблеї на пост тимчасового президента Іраку. Після свого обрання на посаду президента Талабані віддав владу в Курдистані колишньому суперникові Масуду Барзані. 22 квітня 2006 року Талабані був переобраний новим парламентом на посаду президента Іраку. Значною мірою через вплив Талабані пост прем'єр-міністра республіки зайняв шиїт Нурі аль-Малікі, а не голова шиїтської партії аль-Дава — .

Талабані виступав проти страти баасівських офіційних осіб і не підписував смертний вирок Хусейну (його підписав аль-Малікі). Він підтримав план США з розділення Іраку, але в 2008 році відхилив закон про проведення місцевих виборів, який мав на увазі рівне розділення влади над Кіркуком і його нафтовими родовищами між курдами, арабами і туркоманами.

Талабані одружений з дочкою свого колишнього соратника Ібрагима Ахмата — Геро Ібрагим Ахмед (Hero Ibrahim Ahmed). У Талабані двоє синів: Бавел (Bavel, 1972 року народження) і Кубат (Qubad, 1977 року народження). Кубат Талабані займав посаду посла Курдської Автономії в США з 2005 року.

Помер 3 жовтня 2017 року в Німеччині, де він перебував на лікуванні. У зв'язку зі смертю Джалаля Талабані в Іраці був оголошений триденний траур.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. LIBRIS — 2017.
    d:Track:Q1798125
  5. . interfax.az. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhalal Husamaddin Talabani angl Jalal Husam Ad Din Talabani 12 listopada 1933 3 zhovtnya 2017 prezident Iraku u 2005 2014 rokah generalnij sekretar Patriotichnogo soyuzu Kurdistanu z 1977 roku odin z lideriv kurdskogo zbrojnogo oporu z 1961 roku voyuvav z centralnim uryadom Iraku i zbrojnimi formuvannyami inshih kurdskih partij Dzhalal Husamaddin Talabani sorani جەلال تاڵەبانی kurd Celal Talebani arab جلال طالباني sorani جەلال تاڵەبانی kurd Celal TalebaniDzhalal Husamaddin Talabani sorani جەلال تاڵەبانی kurd Celal Talebani arab جلال طالباني 7 j Prezident Iraku6 kvitnya 2005 24 lipnya 2014 rokuPoperednikSaddam Husejn Pol Bremer yak prezident Koalicijnoyi Administraciyi IrakuNastupnikFuad MasumNarodivsya12 listopada 1933 1933 11 12 1 2 d Korolivstvo IrakPomer3 zhovtnya 2017 2017 10 03 1 2 83 roki Berlin NimechchinaVidomij yakpolitik pravnik advokatKrayinaIrak 4 NacionalnistkurdAlma materBagdadskij universitetPolitichna partiyaDPK 1950 1975 PSK 1975 n v U shlyubi zdDitidProfesiyayuristReligiyasunizmNagorodiPremiya Bruno Krajskogo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDzhalal Talabani narodivsya 12 listopada 1933 roku v seli Kelkan v Irakskomu Kurdistani Batko Dzhalalya Husamaldin Talabani Husam Ad Din Talabani buv vidnim sufijskim klerikalom z braterstva Kadiriya prote jogo sin viyavlyav malo cikavosti do religiyi Dzhalal vchivsya v shkoli v Kojsandzhaku potim pereyihav razom z sim yeyu do Kirkuka de zakinchiv shkolu v 1952 roci U 1946 roci u vici 13 rokiv Talabani organizuvav tayemnu kurdsku organizaciyu u svoyij shkoli a cherez rik stav chlenom Demokratichnoyi partiyi Kurdistanu DPK zaboronenoyu hashimitskoyu monarhiyeyu yaka todi pravila Irakom U 1951 roci Talabani buv vibranij v centralnij komitet DPK i ocholiv yiyi viddilennya v Kirkuku U 1952 roci Talabani ne prijnyali v medichne uchilishe cherez jogo politichni perekonannya U 1953 roci Dzhalal Talabani zmig postupiti na yuridichnij fakultet Bagdadskogo universitetu buv odnim z tvorciv i generalnim sekretarem Studentskogo soyuzu Kurdistanu U 1954 roci Talabani buv vibranij v politbyuro DPK z 1956 roku vin buv vimushenij perehovuvatis vid uryadu shob uniknuti areshtu Yak generalnij sekretar Studentskogo soyuzu Kurdistanu brav uchast u Festivali molodi i studentiv v Moskvi v 1957 roci de zustrichavsya z liderom partiyi DPK u vignanni Mustafoyu Barzani U tomu zh roci za dopomogoyu Yegiptu Talabani organizuvav na kayirskomu radio vishannya programi kurdskoyu movoyu buv golovnim redaktorom nelegalnoyi gazeti Kurdistan Habat Borotba Kurdistanu Monarhiya Hashimitiv bula povalena 14 lipnya 1958 roku v rezultati derzhavnogo perevorotu pislya yakogo do vladi prijshov Abdel Kerim Kasem Abd al Karim Qasim yakij progolosiv respubliku i pishov na znachni postupki kurdam Talabani povernuvsya v universitet i zakinchiv jogo v 1959 roci Togo zh roku vin stav golovnim redaktorom gazeti Habat Borotba U 1959 1961 rokah Talabani sluzhiv v irakskij armiyi u zvanni oficera spochatku v artilerijskih a potim v tankovih vijskah buv komandirom tankovoyi chastini U 1960 roci Kasem zminiv politiku derzhavi pochav oriyentuvatisya na arabskij nacionalizm iniciyuvav goninnya na kurdiv i u veresni 1961 roku vviv vijska do Kurdistanu prote pislya pershih vdalih bojovih dij uryad zitknuvsya z oporom kurdskih ozbroyenih zagoniv Peshmerga Sho jdut na smert Liderom Peshmerga v Sulejmaniyi i Kirkuka buv Talabani pid jogo kerivnictvom kurdski zagoni povnistyu zvilnili cej region vid uryadovih vijsk v berezni 1962 roku U 1963 roci Kasem buv povalenij polkovnikom Abdulom Salamom Arefom Abdul Salam Arif yakij pochav peregovori z kurdami j dosyag ugodi z Barzani Spochatku Dzhalal Talabani brav uchast v mirnih peregovorah z uryadom v Bagdadi i ocholyuvav delegaciyi kurdiv za kordonom ale v 1964 roci vistupiv proti ukladenogo Barzani peremir ya oskilki vono ne oznachilo avtonomiyi Kurdistana Talabani ta pershij sekretar DPK Ibragim Ahmad Ibrahim Ahmad buli viklyucheni z partiyi ta razom vtekli do Iranu shob v 1966 roci povernutisya do Iraku de vzhe na storoni uryadu baasistiv na choli kurdskih zbrojnih formuvan veli bojovi diyi proti zagoniv DPK navesni 1966 i v kinci 1969 rokiv do ukladennya dogovoru 11 bereznya 1970 roku yakij davav kurdskim rajonam avtonomiyu i vidkladav pitannya pro kordoni Kurdistanu U 1974 roci baasisti pereglyanuli kordoni Kurdistanu pozbavivshi kurdiv osnovnih rodovish nafti sho privelo do povstannya v hodi yakogo kurdska storona otrimuvala zbroyu i koshti z Iranu sho voyuvav todi z Irakom U 1974 1975 rokah Talabani nenadovgo vidnoviv svoye chlenstvo v DPK i brav uchast razom z Barzani v zbrojnomu opori ale v berezni 1975 roku Iran i Irak uklali mirnu ugodu sho privelo do krahu kurdskogo povstannya Ahmad i Talabani vtekli z krayini Dzhalal v kinci 1975 roku v Siriyi stvoriv novu partiyu Patriotichnij soyuz Kurdistanu PSK sho spiralasya na marksistsko leninsku ideologiyu i stav yiyi generalnim sekretarem v 1977 roci pislya povernennya do Iraku Todi zh irakskij Kurdistan buv podilenij na sferi vplivu mizh DPK i PSK Na choli PSK Talabani keruvav partizanskimi diyami proti uryadovih vijsk U 1987 roci Saddam Husejn pochav politiku genocidu kurdskogo naselennya tak zvanu operaciyu Anfal sho privela do velikih vtrat sered kurdskogo mirnogo naselennya ponad sto tisyach osib Ce zmusilo Talabani v 1987 roci uklasti soyuz z DPK yakim todi vzhe keruvav sin Barzani Masud Massoud Barzani i stvoriti koalicijnij kurdskij vizvolnij ruh pid nazvoyu Irakskij kurdistanskij front Pislya himichnoyi ataki v Halabdzhi v berezni 1988 roku v rezultati yakoyi zaginulo 5 tisyach osib Talabani znajshov pritulok v Irani Pislya vijni v Perskij zatoci v berezni 1991 roku pochalisya znachni zitknennya mizh kurdami i uryadovimi vijskami Armiya Saddama Husejna zhorstoko rozpravlyalasya z povstancyami sho primusilo OON stvoriti na pivnochi Iraku bezpolitnu zonu dlya irakskih VPS i pochati operaciyu Zabezpechennya komfortu dlya zahistu kurdiv Talabani ocholiv kurdsku delegaciyu i zmig domovitisya pro peremir ya z Husejnom v zhovtni 1991 roku prichomu perehid na taki vidnosini z prezidentom Iraku bagato kurdiv sprijnyali yak zradu Za umovami peremir ya uryadovi vijska zalishili pivnichni kurdski oblasti krayini Erbil Dohuk i Sulejmaniyu zrobivshi yih faktichno nezalezhnoyu teritoriyeyu Vilnim Kurdistanom Na teritoriyi Vilnogo Kurdistanu bulo organizovano kurdistanskij regionalnij uryad v 1992 roci projshli parlamentski vibori v rezultati yakih miscya buli podileni porivnu mizh PSK i DPK Vtim soyuz mizh dvoma partiyami prodovzhuvavsya nedovgo u 1994 roci v Kurdistani pochalasya gromadyanska vijna za volodinnya naftovimi resursami i yihnij pidpilnij eksport cherez teritoriyu Turechchini U veresni 1998 roku konflikt mizh DPK i PSK buv vregulovanij za poserednictva SShA U 2002 roci nezadovgo do vtorgnennya SShA do Iraku DPK i PSK domovilisya pro stvorennya koaliciyi Vprodovzh 2002 roku Talabani neodnorazovo proponuvav amerikancyam plan skidannya Husejna v yakomu centralna rol viddavalasya kurdskim zbrojnim formuvannyam Vzhe na toj chas Talabani vistupav za stvorennya federalnoyi irakskoyi derzhavi V hodi amerikanskogo vtorgnennya do Iraku navesni 2003 roku kurdski vijska zumili samostijno zajnyati bagatij naftoyu region Kirkuk Talabani zaruchivsya pidtrimkoyu SShA Turechchini i Iranu i vzhe v travni 2003 roku stalo vidomo pro te sho Talabani mozhe ocholiti irakskij timchasovij uryad Talabani uvijshov do radi pri timchasovomu koalicijnomu uryadi pid kerivnictvom Pola Bremera buv zminnim golovoyu ciyeyi radi Dlya uchasti u viborah v Nacionalnu asambleyu Iraku organ yakij mav stvoriti i zatverditi konstituciyu i sformuvati uryadovi organi Iraku buv stvorenij v 2004 roci Demokratichnij patriotichnij alyans Kurdistana v yakij uvijshli predstavniki DPK PSK i nizki inshih dribnih kurdskih partij 30 sichnya 2005 roku vidbulisya vibori v timchasovu nacionalnu asambleyu v yakij kurdi otrimali 35 vidsotkiv misc 6 kvitnya 2005 roku Talabani buv vibranij 227 z 275 golosami timchasovoyi asambleyi na post timchasovogo prezidenta Iraku Pislya svogo obrannya na posadu prezidenta Talabani viddav vladu v Kurdistani kolishnomu supernikovi Masudu Barzani 22 kvitnya 2006 roku Talabani buv pereobranij novim parlamentom na posadu prezidenta Iraku Znachnoyu miroyu cherez vpliv Talabani post prem yer ministra respubliki zajnyav shiyit Nuri al Maliki a ne golova shiyitskoyi partiyi al Dava Talabani vistupav proti strati baasivskih oficijnih osib i ne pidpisuvav smertnij virok Husejnu jogo pidpisav al Maliki Vin pidtrimav plan SShA z rozdilennya Iraku ale v 2008 roci vidhiliv zakon pro provedennya miscevih viboriv yakij mav na uvazi rivne rozdilennya vladi nad Kirkukom i jogo naftovimi rodovishami mizh kurdami arabami i turkomanami Talabani odruzhenij z dochkoyu svogo kolishnogo soratnika Ibragima Ahmata Gero Ibragim Ahmed Hero Ibrahim Ahmed U Talabani dvoye siniv Bavel Bavel 1972 roku narodzhennya i Kubat Qubad 1977 roku narodzhennya Kubat Talabani zajmav posadu posla Kurdskoyi Avtonomiyi v SShA z 2005 roku Pomer 3 zhovtnya 2017 roku v Nimechchini de vin perebuvav na likuvanni U zv yazku zi smertyu Dzhalalya Talabani v Iraci buv ogoloshenij tridennij traur PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2017 d Track Q1798125 interfax az Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2017 Posilannya 2 6 travnya 2016 u Wayback Machine Dzhalal Talabani 29 sichnya 2009 u Wayback Machine v Lentapediyi Nekrolog vid BBC 6 zhovtnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ