Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про метеорит див Coahuila Коауї ла або Коауїла де Сараго са ісп Coahuila de Zaragoza МФА koaˈwila ðe saɾaˈɣosa науатль C

Коауїла

Коауїла
Про метеорит див. Coahuila.

Коауї́ла, або Коауїла-де-Сараго́са (ісп. Coahuila de Zaragoza, МФА: [koaˈwila ðe saɾaˈɣosa], науатль Coahuillan Zaragoza) — штат на північному сході Мексики, в північній частині Мексиканського нагір'я. Площа 149 982 км². Населення 2 474 692 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Сальтільйо.

Коауїла
—  Штат  —

Coahuila de Zaragoza

image
image
Герб Коауїли
image
Столиця Сальтільйо
Країна image Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Техас
Чіуауа image
Дуранго Сакатекас Нуево-Леон
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 2 474 692 людей
Етнікон італ. Coahuilense
Площа
 - повна 149 982 км²
 - широта 29º 53' - 24º 32' N
 - довгота 99º 51' - 103º 68' W
Висота
 - максимальна 3 751 м
 - мінімальна 1307 м
Часовий пояс UTC−6
Став штатом 1824
Губернатор d
Вебсайт coahuila.gob.mx
Код ISO 3166-2 MX-COA
image
Штат Коауїла на мапі Мексики
Штат Коауїла на мапі Мексики
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Коауїла

Історія

image
Ігнасіо Сарагоса
image
Територія Республіки Ріо ​​Гранде в 1840 році
image
Венустіано Карранса
image
Столиця Коауїли Сальтільйо
image
Прикордонна дорога поміж Техасом та Коауїлою
image
Палац в Торреоні

Після отримання Мексикою незалежності, колишнє іспанське віце-королівство Нуева-Віскайя та регіон Нуева-Екстремадура утворили нові території — Дуранго, Чіуауа, Сіналоа та Коауїлу. У 1824 році, після скасування імперії, на установчих зборах прийнята конституція Мексики, в якій як і інші штати, визнавали Коауїлу та Техас незалежним штатом. 11 березня 1827 року штат Коахіла та Техас оприлюднив свою першу Конституцію, а першим губернатором став Хосе Ігнасіо Аріспе. 9 березня 1833 року Монклова стала столицею штату. 

На початку утворення штату територія Техасу була заселена лише мексиканцями, але після частої хвилі повстань, що відбувалися в інших частинах Мексики, американські колоністи отримали дозвіл на заснування своїх поселень на цих територіях.  Політичні війни поміж лібералами та консерваторами принесли в країну хаос та нестабільність. Коауїла та Техас були розділені на два різні регіони, а новою столицею стало місто Сальтільйо. Уряд Антоніо Лопес де Санта-Анни прагнув до централізованої системи правління. У 1835 році губернатор-федераліст Коауїли та Техасу Агустін Веска був ув'язнений, а конституцію федерального уряду змінили на централізовану конституцію. У відповідь на скасування конституції федеральної системи правління, техаські поселенці почали засновувати свої власні органи місцевого самоврядування. Однак збройне протистояння стало наслідком повстання у поселенні Анауак, де був захоплений урядовий військовий гарнізон. У відповідь на це повстання Санта-Анна надіслав додаткові війська до Техасу. Мексиканські війська почали роззброювати місцеві військові з'єднання, однак коли була зроблена спроба відібрати гармати у м. Гонсалес техасці відмовилися і почали чинити опір. До повсталих почали приєднуватися інші повстанці і 2 жовтня 1835 р. в Гонсальській битві мексиканські війська вперше зазнали поразки. Єдиним місцем у Техасі, яке залишалося під контролем мексиканського уряду, було місто Бехар на узбережжі Мексиканської затоки. 21 квітня 1836 року війна закінчилася поразкою мексиканської армії у битві при Сан-Хасінто, коли війська генерала Семюела Х'юстона розгромили мексиканський корпус на чолі з президентом Санта-Анною, який потрапив у полон незабаром після битви. У обмін на своє життя він прийняв вимоги техасців. 14 травня 1836 року офіційні представники Техасу та генерал Санта-Анна підписали договір про незалежність в місті Веласко. Однак уряд Мексики не ратифікувала цей договір, залишаючи питання про незалежність Техасу від Мексики відкритим (при цьому західна частина сучасного Техасу продовжувала мати неясний юридичний статус). У 1845 році Техас став 28-м штатом США.

17 січня 1840 року на ранчо Оревенья (ісп. Oreveña) поблизу Ларедо відбулася зустріч мексиканських політиків зі штатів Коауїла, Нуево-Леон і Тамауліпас. Вони виступили за початок повстання проти федерального уряду, відділення від Мексики і створення нової держави-федерації трьох штатів зі столицею в Ларедо. Проте ні конгреси, ні уряди трьох штатів не підтримали зусилля бунтівних аристократів. Вони запросили допомоги у федерального уряду в Мехіко і дозволу скликати війська для придушення заколоту. Республіка Ріо-Гранде існувала з 17 січня по 6 листопада 1840 року.

У 1846 році, на початку американо-мексиканської війни, США захопили військові гарнізони у Герреро та Ріо-Гранде та увійшли в міста Паррас та Монклову. Інша група військових зайняли Сальтільйо. У спробі відбити американське вторгнення Лопес де Санта-Анна вів бій поблизу столиці під Ла-Ангостура, де мексиканським військам вдалося утримати позицію. У 1847 році Коауїла відновила свій суверенітет, а в 1852 році була ратифікована Конституція штату. Але незважаючи на це у 1856 році територію  штату Коауіла було приєднано до штату Нуева-Леон губернатором цього штату Сантьяго Відауррі. На наступний рік установча рада Мексики скасувала таке приєднання.  У 1864 році президент Мексики Беніто Хуарес ухвалив ідею самостійного штату та поновив на посаді губернатора штату Коауїла Андреса Веска. У 1865 році, після поразки партизанського руху на чолі з Андресом С. Веска, Франціско Агірре, Вікторіано Кепеди та Ільдефонсо Фентеса, французькі війська зайняли штат.

У 1877-1878 роках на півночі штату під керівництвом Маріано Ескобедо спалахнуло повстання проти диктатури Порфіріо Діаса.

У 1908 році Франціско І. Мадеро в Коауїлі опублікував свою книгу "Президентська спадкоємність", в якій описувався розвиток демократичного устрою а також розповідалася історія створення антирелектиційних гуртків. У 1910 році Антирелектиційна партія висунула кандидатуру в губернатори Венустіано Каррансу. В цьому ж році Венустіано Карранса організував збройне повстання на півночі Коалуїлі проти федеральних сил Діаса. У лютому 1911 року на південно-східній частині штату революційні сили, на чолі з Рафаелем де Кепеда, захопили Сальтільйо, в Монклові проти федеральних військ боровся Пабло Гонзалес. Також революціонери захопили місто Окампо. 22 листопада 1911 року посаду губернатора Коауїли зайняв уроженець штату Венустіано Карранса. 13 травня 1911 року революційні сили почали атаку на Торреон,  водночас захоплюючи Еміліо. 26 березня 1913 року Карранса оприлюднив план Гуадалупи. 3 жовтня 1913 року Франціско Вілья захопив Торреон. 

Бл. 90-х років у муніципалітетах Коауїли почався процес економічного та соціального розвитку: відкрилися вищі навчальні заклади, створилися перші робітничі та гірничодобувні союзи, були побудовані автомобільні заводи Maquiladoras та завод молочної промисловості в регіоні Лагунера. У штаті почали своє виробництво американські автоконцерни General Motors і Chrysler. На початку 21 ст. продовжувала розвиток гірська промисловість, адже близько 95% запасів вугілля в Мексиці зосереджено в Коауїлі. Бум у сфері виробництва, зростання інфраструктури та місцевого бізнесу, іноземні інвестиції, почав відбуватися 20  років тому після того як були скасовані обмеження щодо торгівлі. У 1994 був укладений договір про вільну торгівлю з США (NAFTA), який дав можливість розвиватися промисловості штату. Сьогодні економіка штату в основному залежить від експорту.  

Мексиканський Інститут Соціального Забезпечення засвідчує, що протягом 2012-2014 років було створено 81 тис. 615 офіційних робочих місць. Рівень безробіття знизився до 4,8% відповідно до даних INEGI, рівень освіти населення на четвертому місці у Мексиці.

4 квітня 2004 у прикордонному місті Пьедрас-Неграс під час повені більш ніж 30 людей загинули і понад 4000 опинилися просто неба. 

3 березня 2011 року Палата депутатів змінила назву держави на "Coahuila de Zaragoza" на честь мексиканського героя, що народився в Коауїлі в 1829 році.

Примітки

  1. History Of The North Mexican States And Texas, Vol. II 1801-1889, San Francisco, The History Company, Publishers,1889, Chapter 24(англ.)
  2. [. Архів оригіналу за 11 Грудня 2018. Процитовано 17 Жовтня 2018. Handbook of Texas Online. Nueva Vizcaya(англ.)]
  3. [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 Травня 2016. Процитовано 17 Жовтня 2018. "Las Diputaciones Provinciales". p. 15(ісп.)]
  4. [. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2018. Процитовано 17 Жовтня 2018. Historia de Coahuila(ісп.)]
  5. Groneman, Bill (1998), «Battlefields of Texas», Plano, TX: Republic of Texas Press(англ.)
  6. [. Архів оригіналу за 11 Січня 2019. Процитовано 17 Жовтня 2018. "Mexico — Filibustering: Republic of the Rio Grande, "(англ.)]
  7. [. Архів оригіналу за 20 Жовтня 2018. Процитовано 17 Жовтня 2018. COAHUILA. HISTORIA RESEÑA HISTÓRICA(ісп.)]
  8. [. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2018. Процитовано 17 Жовтня 2018. COAHUILA: UNA LARGA HISTORIA QUE APENAS COMIENZA(англ.)]

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коауїла

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro meteorit div Coahuila Koauyi la abo Koauyila de Sarago sa isp Coahuila de Zaragoza MFA koaˈwila de saɾaˈɣosa nauatl Coahuillan Zaragoza shtat na pivnichnomu shodi Meksiki v pivnichnij chastini Meksikanskogo nagir ya Plosha 149 982 km Naselennya 2 474 692 cholovik 2005 Administrativnij centr misto Saltiljo Koauyila Shtat Coahuila de ZaragozaGerb KoauyiliStolicya SaltiljoKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici TehasChiuauaDurango Sakatekas Nuevo LeonOficijna mova IspanskaNaselennya povne 2 474 692 lyudejEtnikon ital CoahuilensePlosha povna 149 982 km shirota 29º 53 24º 32 N dovgota 99º 51 103º 68 WVisota maksimalna 3 751 m minimalna 1307 mChasovij poyas UTC 6Stav shtatom 1824Gubernator dVebsajt coahuila gob mxKod ISO 3166 2 MX COAShtat Koauyila na mapi MeksikiShtat Koauyila na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KoauyilaIstoriyaIgnasio SaragosaTeritoriya Respubliki Rio Grande v 1840 rociVenustiano KarransaStolicya Koauyili SaltiljoPrikordonna doroga pomizh Tehasom ta KoauyiloyuPalac v Torreoni Pislya otrimannya Meksikoyu nezalezhnosti kolishnye ispanske vice korolivstvo Nueva Viskajya ta region Nueva Ekstremadura utvorili novi teritoriyi Durango Chiuaua Sinaloa ta Koauyilu U 1824 roci pislya skasuvannya imperiyi na ustanovchih zborah prijnyata konstituciya Meksiki v yakij yak i inshi shtati viznavali Koauyilu ta Tehas nezalezhnim shtatom 11 bereznya 1827 roku shtat Koahila ta Tehas oprilyudniv svoyu pershu Konstituciyu a pershim gubernatorom stav Hose Ignasio Arispe 9 bereznya 1833 roku Monklova stala stoliceyu shtatu Na pochatku utvorennya shtatu teritoriya Tehasu bula zaselena lishe meksikancyami ale pislya chastoyi hvili povstan sho vidbuvalisya v inshih chastinah Meksiki amerikanski kolonisti otrimali dozvil na zasnuvannya svoyih poselen na cih teritoriyah Politichni vijni pomizh liberalami ta konservatorami prinesli v krayinu haos ta nestabilnist Koauyila ta Tehas buli rozdileni na dva rizni regioni a novoyu stoliceyu stalo misto Saltiljo Uryad Antonio Lopes de Santa Anni pragnuv do centralizovanoyi sistemi pravlinnya U 1835 roci gubernator federalist Koauyili ta Tehasu Agustin Veska buv uv yaznenij a konstituciyu federalnogo uryadu zminili na centralizovanu konstituciyu U vidpovid na skasuvannya konstituciyi federalnoyi sistemi pravlinnya tehaski poselenci pochali zasnovuvati svoyi vlasni organi miscevogo samovryaduvannya Odnak zbrojne protistoyannya stalo naslidkom povstannya u poselenni Anauak de buv zahoplenij uryadovij vijskovij garnizon U vidpovid na ce povstannya Santa Anna nadislav dodatkovi vijska do Tehasu Meksikanski vijska pochali rozzbroyuvati miscevi vijskovi z yednannya odnak koli bula zroblena sproba vidibrati garmati u m Gonsales tehasci vidmovilisya i pochali chiniti opir Do povstalih pochali priyednuvatisya inshi povstanci i 2 zhovtnya 1835 r v Gonsalskij bitvi meksikanski vijska vpershe zaznali porazki Yedinim miscem u Tehasi yake zalishalosya pid kontrolem meksikanskogo uryadu bulo misto Behar na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki 21 kvitnya 1836 roku vijna zakinchilasya porazkoyu meksikanskoyi armiyi u bitvi pri San Hasinto koli vijska generala Semyuela H yustona rozgromili meksikanskij korpus na choli z prezidentom Santa Annoyu yakij potrapiv u polon nezabarom pislya bitvi U obmin na svoye zhittya vin prijnyav vimogi tehasciv 14 travnya 1836 roku oficijni predstavniki Tehasu ta general Santa Anna pidpisali dogovir pro nezalezhnist v misti Velasko Odnak uryad Meksiki ne ratifikuvala cej dogovir zalishayuchi pitannya pro nezalezhnist Tehasu vid Meksiki vidkritim pri comu zahidna chastina suchasnogo Tehasu prodovzhuvala mati neyasnij yuridichnij status U 1845 roci Tehas stav 28 m shtatom SShA 17 sichnya 1840 roku na rancho Orevenya isp Orevena poblizu Laredo vidbulasya zustrich meksikanskih politikiv zi shtativ Koauyila Nuevo Leon i Tamaulipas Voni vistupili za pochatok povstannya proti federalnogo uryadu viddilennya vid Meksiki i stvorennya novoyi derzhavi federaciyi troh shtativ zi stoliceyu v Laredo Prote ni kongresi ni uryadi troh shtativ ne pidtrimali zusillya buntivnih aristokrativ Voni zaprosili dopomogi u federalnogo uryadu v Mehiko i dozvolu sklikati vijska dlya pridushennya zakolotu Respublika Rio Grande isnuvala z 17 sichnya po 6 listopada 1840 roku U 1846 roci na pochatku amerikano meksikanskoyi vijni SShA zahopili vijskovi garnizoni u Gerrero ta Rio Grande ta uvijshli v mista Parras ta Monklovu Insha grupa vijskovih zajnyali Saltiljo U sprobi vidbiti amerikanske vtorgnennya Lopes de Santa Anna viv bij poblizu stolici pid La Angostura de meksikanskim vijskam vdalosya utrimati poziciyu U 1847 roci Koauyila vidnovila svij suverenitet a v 1852 roci bula ratifikovana Konstituciya shtatu Ale nezvazhayuchi na ce u 1856 roci teritoriyu shtatu Koauila bulo priyednano do shtatu Nueva Leon gubernatorom cogo shtatu Santyago Vidaurri Na nastupnij rik ustanovcha rada Meksiki skasuvala take priyednannya U 1864 roci prezident Meksiki Benito Huares uhvaliv ideyu samostijnogo shtatu ta ponoviv na posadi gubernatora shtatu Koauyila Andresa Veska U 1865 roci pislya porazki partizanskogo ruhu na choli z Andresom S Veska Francisko Agirre Viktoriano Kepedi ta Ildefonso Fentesa francuzki vijska zajnyali shtat U 1877 1878 rokah na pivnochi shtatu pid kerivnictvom Mariano Eskobedo spalahnulo povstannya proti diktaturi Porfirio Diasa U 1908 roci Francisko I Madero v Koauyili opublikuvav svoyu knigu Prezidentska spadkoyemnist v yakij opisuvavsya rozvitok demokratichnogo ustroyu a takozh rozpovidalasya istoriya stvorennya antirelekticijnih gurtkiv U 1910 roci Antirelekticijna partiya visunula kandidaturu v gubernatori Venustiano Karransu V comu zh roci Venustiano Karransa organizuvav zbrojne povstannya na pivnochi Koaluyili proti federalnih sil Diasa U lyutomu 1911 roku na pivdenno shidnij chastini shtatu revolyucijni sili na choli z Rafaelem de Kepeda zahopili Saltiljo v Monklovi proti federalnih vijsk borovsya Pablo Gonzales Takozh revolyucioneri zahopili misto Okampo 22 listopada 1911 roku posadu gubernatora Koauyili zajnyav urozhenec shtatu Venustiano Karransa 13 travnya 1911 roku revolyucijni sili pochali ataku na Torreon vodnochas zahoplyuyuchi Emilio 26 bereznya 1913 roku Karransa oprilyudniv plan Guadalupi 3 zhovtnya 1913 roku Francisko Vilya zahopiv Torreon Bl 90 h rokiv u municipalitetah Koauyili pochavsya proces ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku vidkrilisya vishi navchalni zakladi stvorilisya pershi robitnichi ta girnichodobuvni soyuzi buli pobudovani avtomobilni zavodi Maquiladoras ta zavod molochnoyi promislovosti v regioni Lagunera U shtati pochali svoye virobnictvo amerikanski avtokoncerni General Motors i Chrysler Na pochatku 21 st prodovzhuvala rozvitok girska promislovist adzhe blizko 95 zapasiv vugillya v Meksici zoseredzheno v Koauyili Bum u sferi virobnictva zrostannya infrastrukturi ta miscevogo biznesu inozemni investiciyi pochav vidbuvatisya 20 rokiv tomu pislya togo yak buli skasovani obmezhennya shodo torgivli U 1994 buv ukladenij dogovir pro vilnu torgivlyu z SShA NAFTA yakij dav mozhlivist rozvivatisya promislovosti shtatu Sogodni ekonomika shtatu v osnovnomu zalezhit vid eksportu Meksikanskij Institut Socialnogo Zabezpechennya zasvidchuye sho protyagom 2012 2014 rokiv bulo stvoreno 81 tis 615 oficijnih robochih misc Riven bezrobittya znizivsya do 4 8 vidpovidno do danih INEGI riven osviti naselennya na chetvertomu misci u Meksici 4 kvitnya 2004 u prikordonnomu misti Pedras Negras pid chas poveni bilsh nizh 30 lyudej zaginuli i ponad 4000 opinilisya prosto neba 3 bereznya 2011 roku Palata deputativ zminila nazvu derzhavi na Coahuila de Zaragoza na chest meksikanskogo geroya sho narodivsya v Koauyili v 1829 roci PrimitkiHistory Of The North Mexican States And Texas Vol II 1801 1889 San Francisco The History Company Publishers 1889 Chapter 24 angl Arhiv originalu za 11 Grudnya 2018 Procitovano 17 Zhovtnya 2018 Handbook of Texas Online Nueva Vizcaya angl PDF Arhiv originalu PDF za 28 Travnya 2016 Procitovano 17 Zhovtnya 2018 Las Diputaciones Provinciales p 15 isp Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2018 Procitovano 17 Zhovtnya 2018 Historia de Coahuila isp Groneman Bill 1998 Battlefields of Texas Plano TX Republic of Texas Press angl Arhiv originalu za 11 Sichnya 2019 Procitovano 17 Zhovtnya 2018 Mexico Filibustering Republic of the Rio Grande angl Arhiv originalu za 20 Zhovtnya 2018 Procitovano 17 Zhovtnya 2018 COAHUILA HISTORIA RESENA HISToRICA isp Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2018 Procitovano 17 Zhovtnya 2018 COAHUILA UNA LARGA HISTORIA QUE APENAS COMIENZA angl Dzherelahttp www coahuila gob mx 23 Lyutogo 2011 u Wayback Machine http en coahuila gob mx 7 Bereznya 2018 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koauyila

Дата публікації:
Топ