Челноко́в Мико́ла Васи́льович (26 квітня (9 травня) 1906 — 16 липня 1974) — радянський військово-морський льотчик, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майор авіації (1949). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Челноков Микола Васильович | |
---|---|
Народження | 26 квітня (9 травня) 1906 Іркутськ |
Смерть | 16 липня 1974 (68 років) Москва |
Поховання | Головинське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Освіта | Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1949), Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського (1929) |
Роки служби | 1928–1954 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-майор авіації |
Формування | Балтійський флот |
Командування | |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 26 квітня (9 травня) 1906 року в місті Іркутську в родині залізничника. Росіянин. Закінчив 9 класів середньої школи. Після закінчення школи працював вантажником та штукатуром. Поступив до Ленінградського електротехнічного інституту.
До лав РСЧА призваний у 1928 році. У 1929 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу льотчиків, у 1930 році — Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків, у 1931 році — Севастопольську військову авіаційну школу морських льотчиків. Залишений при школі на посаді інструктора. Потім працював інструктором Єйської школи льотчиків імені Сталіна Краснодарського краю. У 1936 році за підготовку кадрів для авіації ВПС і ВМФ нагороджений орденом «Знак Пошани».
У 1939 році призначений командиром авіаційної ланки 2-ї ескадрильї 1-го мінно-торпедного полку ВПС Балтійського флоту в місті Ленінграді.
Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Здійснив 40 бойових вильотів, за що нагороджений орденом Червоного Прапора. Член ВКП(б) з 1940 року.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. На посаді командира ескадрильї 57-го штурмового авіаційного полку ВПС Балтійського флоту брав участь в обороні Ленінграда. На початок січня 1942 року здійснив 58 вдалих бойових вильотів.
Влітку 1943 року переведений на Чорноморський флот. Брав участь у визволенні міст Криму: Керч, Феодосія, Севастополь.
Після звільнення Криму знову переведений на Балтику. На бойовому рахунку М. В. Челнокова знищення ворожого загону кораблів у 14 вимпелів, що знаходився у .
На посаді командира 8-го гвардійського штурмового авіаційного полку ВПС Балтійського флоту до липня 1944 року здійснив ще 219 бойових вильотів, особисто потопив декілька кораблів і транспортів ворога.
На останньому етапі війни керував діями авіаційного полку в боях за острів Езель, при взятті міст Кенігсберг, Піллау, Данциг. Всього за роки війни здійснив понад 270 бойових вильотів.
По закінченні війни продовжував військову службу на керівних і штабних посадах в авіації ВМФ (був командиром авіаційної дивізії Балтійського флоту ВМФ СРСР), перебував на викладацькій роботі.
У 1945 році закінчив Академічні курси при Військово-Морській академії. У 1949 році закінчив Військову академію Генерального штабу.
У 1949 році М. В. Челнокову присвоєно військове звання «генерал-майор авіації».
У 1954 році вийшов у запас. Мешкав у Москві.
Помер 16 липня 1974 року. Похований на Головинському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 червня 1942 року командир ескадрильї 57-го штурмового авіаційного полку 8-ї бомбардувальної авіаційної бригади капітан Челноков Микола Васильович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 653).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року командир 8-го гвардійського штурмового авіаційного полку ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту гвардії майор Челноков Микола Васильович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 24/ІІ).
Нагороджений трьома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Ушакова 2-го ступеня (№ 429), Червоної Зірки, «Знак Пошани» й медалями.
Пам'ять
Бронзове погруддя Героя встановлено в місті Санкт-Петербург на Алеї Героїв Московського Парку Перемоги.
В Іркутську ім'ям М.В. Челнокова названо вулицю.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-морского флота» от 14 июня 1942 года [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
Посилання
- Челноков Микола Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Біографія М. В. Челнокова на «Airaces.narod.ru» [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Штурмовые звёзды Николая Челнокова. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chelnoko v Miko la Vasi lovich 26 kvitnya 9 travnya 1906 19060509 16 lipnya 1974 radyanskij vijskovo morskij lotchik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 1944 general major aviaciyi 1949 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Chelnokov Mikola VasilovichNarodzhennya26 kvitnya 9 travnya 1906 1906 05 09 IrkutskSmert16 lipnya 1974 1974 07 16 68 rokiv MoskvaPohovannyaGolovinske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VMF SRSROsvitaVisha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1949 Vijskovo morska akademiya imeni M G Kuznyecova i Vijskovo kosmichna akademiya imeni O F Mozhajskogo 1929 Roki sluzhbi1928 1954PartiyaVKP b Zvannya General major aviaciyiFormuvannyaBaltijskij flotKomanduvannyaVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 26 kvitnya 9 travnya 1906 19060509 roku v misti Irkutsku v rodini zaliznichnika Rosiyanin Zakinchiv 9 klasiv serednoyi shkoli Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav vantazhnikom ta shtukaturom Postupiv do Leningradskogo elektrotehnichnogo institutu Do lav RSChA prizvanij u 1928 roci U 1929 roci zakinchiv Leningradsku vijskovo teoretichnu shkolu lotchikiv u 1930 roci Borisoglibsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv u 1931 roci Sevastopolsku vijskovu aviacijnu shkolu morskih lotchikiv Zalishenij pri shkoli na posadi instruktora Potim pracyuvav instruktorom Yejskoyi shkoli lotchikiv imeni Stalina Krasnodarskogo krayu U 1936 roci za pidgotovku kadriv dlya aviaciyi VPS i VMF nagorodzhenij ordenom Znak Poshani U 1939 roci priznachenij komandirom aviacijnoyi lanki 2 yi eskadrilyi 1 go minno torpednogo polku VPS Baltijskogo flotu v misti Leningradi Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Zdijsniv 40 bojovih vilotiv za sho nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Chlen VKP b z 1940 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku Na posadi komandira eskadrilyi 57 go shturmovogo aviacijnogo polku VPS Baltijskogo flotu brav uchast v oboroni Leningrada Na pochatok sichnya 1942 roku zdijsniv 58 vdalih bojovih vilotiv Vlitku 1943 roku perevedenij na Chornomorskij flot Brav uchast u vizvolenni mist Krimu Kerch Feodosiya Sevastopol Pislya zvilnennya Krimu znovu perevedenij na Baltiku Na bojovomu rahunku M V Chelnokova znishennya vorozhogo zagonu korabliv u 14 vimpeliv sho znahodivsya u Na posadi komandira 8 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku VPS Baltijskogo flotu do lipnya 1944 roku zdijsniv she 219 bojovih vilotiv osobisto potopiv dekilka korabliv i transportiv voroga Na ostannomu etapi vijni keruvav diyami aviacijnogo polku v boyah za ostriv Ezel pri vzyatti mist Kenigsberg Pillau Dancig Vsogo za roki vijni zdijsniv ponad 270 bojovih vilotiv Po zakinchenni vijni prodovzhuvav vijskovu sluzhbu na kerivnih i shtabnih posadah v aviaciyi VMF buv komandirom aviacijnoyi diviziyi Baltijskogo flotu VMF SRSR perebuvav na vikladackij roboti U 1945 roci zakinchiv Akademichni kursi pri Vijskovo Morskij akademiyi U 1949 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu U 1949 roci M V Chelnokovu prisvoyeno vijskove zvannya general major aviaciyi U 1954 roci vijshov u zapas Meshkav u Moskvi Pomer 16 lipnya 1974 roku Pohovanij na Golovinskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 14 chervnya 1942 roku komandir eskadrilyi 57 go shturmovogo aviacijnogo polku 8 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi brigadi kapitan Chelnokov Mikola Vasilovich udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 653 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 serpnya 1944 roku komandir 8 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku VPS Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu gvardiyi major Chelnokov Mikola Vasilovich nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 24 II Nagorodzhenij troma ordenami Lenina chotirma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Ushakova 2 go stupenya 429 Chervonoyi Zirki Znak Poshani j medalyami Pam yatBronzove pogruddya Geroya vstanovleno v misti Sankt Peterburg na Aleyi Geroyiv Moskovskogo Parku Peremogi V Irkutsku im yam M V Chelnokova nazvano vulicyu PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno morskogo flota ot 14 iyunya 1942 goda 8 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 30 iyunya 24 183 S 1 PosilannyaChelnokov Mikola Vasilovich Sajt Geroi strany ros Biografiya M V Chelnokova na Airaces narod ru 9 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Shturmovye zvyozdy Nikolaya Chelnokova 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros