Володимир Олексійович Демидов рос Владимир Алексеевич Демидов 28 липня 1913 Житомир 16 листопада 1980 Київ радянський ві

Володимир Олексійович Демидов (рос. Владимир Алексеевич Демидов; 28 липня 1913, Житомир — 16 листопада 1980, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир авіаційної ескадрильї 7-го гвардійського ордена Леніна штурмового авіаційного полку 230-ї штурмової авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту.

Володимир Олексійович Демидов

рос. Владимир Алексеевич Демидов

Народження

28 липня 1913
Житомир

Смерть

16 листопада 1980 (67 років)
Київ

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Країна

Роки служби

1934—1946

Партія

КПРС

Звання

Майор авіації

Війни / битви

Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди

Демидов Володимир Олексійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демидов.

Біографія

Народився 28 липня 1913 року в Житомирі у родині робітника. Росіянин. Член ВЛКСМ з 1935 року. З 1931 року по 1934 рік був робітником Житомирського цегельного заводу. У 1934 році заочно закінчив Житомирський технікум механічної обробки деревини.

У травні 1934 року призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році закінчив військово-авіаційну школу, потім курси удосконалення комскладу. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Закавказькому, Північно-Кавказькому, 4-му Українському і 2-му Білоруському фронтах. Був двічі поранений.

До квітня 1944 року гвардії капітан В. О. Демидов зробив 89 бойових вильотів, збив 1 літак, підбив і знищив десятки танків і автомашин, потопив два катери і дві баржі, знищив багато живої сили противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 року за героїзм і мужність, проявлені при виконанні бойових завдань командування гвардії капітану Володимиру Олексійовичу Демидову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4516).

У 1945 році закінчив вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З серпня 1946 майор В. О. Демидов у відставці. З 1979 року на заслуженому відпочинку. Жив у Києві. Помер 16 листопада 1980 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

У мистецтві

У 1947 році художник Сергій Єржиковський написав портрет Володимира Демидова.

Примітки

. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2020.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985

[1] . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2020.