Гільєрмо Баррос Скелотто

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Баррос, а друге (материне) прізвище Скелотто.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баррос.

Гільєрмо Баррос Скелотто (ісп. Guillermo Barros Schelotto, нар. 4 травня 1973, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції атакуючого та крайнього півзахисника, а також відтягнутого назад нападника. Володар великої кількості трофеїв, у тому числі чотири рази був володарем Кубку Лібертадорес, двічі Міжконтинентального кубка, двічі переможцем Рекопи Південної Америки, 6 разів ставав чемпіоном Аргентини. Є одним із кращих гравців клубів «Хімнасія і Есгріма» та «Бока Хуніорс», у складі якого є одним із найкращих бомбардирів у міжнародних матчах — 25 м'ячів, що лише на 1 гол менше, ніж у його колишнього партнера по команді Мартіна Палермо. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, став дворазовим переможцем чемпіонату Аргентини як тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб збірної Парагваю. Має брата-близнюка , із яким він грав разом у клубах «Хімнасія» та «Бока Хуніорс».

Гільєрмо Баррос Скелотто
Гільєрмо Баррос Скелотто
Особисті дані
Народження	4 травня 1973(1973-05-04) (51 рік)
	Ла-Плата, Аргентина
Зріст	171 см
Вага	73 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
1989-1991	«Хімнасія і Есгріма»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1991–1997 «Хімнасія і Есгріма» 181 (45) 1997–2007 «Бока Хуніорс» 211 (65) 2007–2010 «Коламбус Крю» 102 (33) 2011 «Хімнасія і Есгріма» 17 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1998–12002 Аргентина 10 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2012–2015 «Ланус» 2016 «Палермо» (техн.дир.) 2016–2018 «Бока Хуніорс» 2019–2020 «Лос-Анджелес Гелаксі» 2021– Парагвай
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився 4 травня 1973 року в місті Ла-Плата. Вихованець футбольної школи клубу «Хімнасія і Есгріма». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1991 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 181 матчі чемпіонату, та відзначившись 45 забитими м'ячами. У 1993 році він став у складі команди переможцем організованого Аргентинською футбольною асоціацією ^[en].

У 1997 році Гільєрмо Скелотто перейшов до одного з найкращих аргентинських клубів «Бока Хуніорс», у складі якого він грав протягом 10 років, за які відіграв 302 матчі за клуб та забив 87 м'ячів у всіх турнірах, а також стане улюбленцем уболівальників клубу. У цьому ж році до команди перейшли його брат та Мартін Палермо, який стане партнером Гільєрмо в атаці. Усі три футболісти перейшли до «Боки» за рекомендацією Дієго Марадони, легенди клубу, який догравав свій останній сезон як футболіст. 14 вересня 1997 року Гільєрмо дебютував у основному складі команди у переможному (2-1) матчі проти команди «Ньюеллс Олд Бойз». Футболіст досить швидко закріпився в основному складі клубу, та незабаром став одним із лідерів команди.

Наступні 10 років у складі столичного аргентинського клубу виявились багатими для Гільєрмо Скелотто як на турнірні успіхи, так і на яскраву гру. Спочатку «Бока» виграла дві аргентинські першості — Апертуру-1998 і Клаусуру-1999. Наступного року команда, хоч і невдало зіграла в Клаусурі, зайнявши лише 7 місце, зуміла виграти Кубок Лібертадорес, Міжконтинентальний кубок, а також і Апертуру, зробивши своєрідний хет-трик футбольних трофеїв. У 2001 році «Бока» вдруге підряд виграла Кубок Лібертадорес. Гільєрмо грав як на позиції вінгера, так і плеймейкера та відтягнутого форварда, складаючи в цьому випадку хороший атакувальний дует з Мартіном Палермо. Скелотто багато забивав, а ще більше роздавав гольових передач. У 2003 році команда повторила «хет-трик» трофеїв трирічної давності. Наступні три роки (2004—2006) команда виграла два Південноамериканських кубки, дві Рекопи Південної Америки, по одній Апертурі та Клаусурі.

До середини 2000-х років Гільєрмо Скелотто поступов втрачав свої ігрові кондиції з віком. Тому, коли в 2007 році його контракт із столичним аргентинським клубом закінчувався, він вирішив його не поновлювати, а перейти до команди, в якій він буде мати більше ігрової практики. 19 квітня 2007 року оголошено про підписання футболістом контракту із американським клубом «Коламбус Крю», який грав у лізі MLS. Коли Гільєрмо покидав «Боку», в Кубку Лібертадорес підходив до завершення груповий етап, так що перемога в червні цього року над «Греміо» у фіналі відбулась уже без його участі, проте він, як заявлений на турнір гравець, також вважається володарем Кубка Лібертадорес-2007, який став таким чином його останнім трофеєм у складі «Боки».

5 травня 2007 року Гільєрмо дебютував за «Коламбус Крю» в MLS, вийшовши на заміну в гостьовому матчі проти клубу «Канзас-Сіті Візердз», який його команда програла з рахунком 0-1. Досвідчений гравець швидко став лідером своєї нової команди та улюбленцем її уболівальників. Команда «Крю» провела сезон-2007 не дуже вдало, оскільки не потрапила до плей-офф (6-те місце з 7 команд Східної Конференції та 9-те з 13 в цілому по лізі).

Сезон 2008 року виявився значно вдалішим: команда впевнено виграла як регулярний чемпіонат MLS, так і плей-офф. 23 листопада 2008 року в фіналі плей-офф «Коламбус» обіграв «Нью-Йорк Ред Буллз» з рахунком 3-1, і всі три м'ячі переможців були забиті з передач Скелотто, лідера й плеймейкера «Крю». Гільєрмо, який провів, незважаючи на вік, один із кращих сезонів у своїй кар'єрі, визнаний найкращим гравцем як фіналу, так і всього сезону в MLS.

14 січня 2011 року Гільєрмо Скелотто представлений як гравцець клубу «Хімнасія і Есгріма», у складі якого вже виступав раніше. Захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у кінці цього ж року.

Виступи за збірну

У 1995 році Гільєрмо Скелотто у складі молодіжної (U-23) збірної Аргентини став переможцем футбольного турніру Панамериканських ігор, команда пройшла турнірний шлях без поразок, а у фіналі перемогла мексиканців у серії післяматчевих пенальті.

1998 року він дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді він провів у формі головної команди країни 10 матчів. Проте його кар'єра в складі головної збірної країни виявилась невдалою. У складі збірної Скелотто лише був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї, проте на цьому турнірі аргентинці вибули вже в чвертьфіналі турніру після поразки від бразильської збірної, а сам футболіст у груповому турнірі виходив у всіх трьох матчах на заміну, а в чвертьфінальному матчі участі не брав.

Кар'єра тренера

У липні 2012 року Гільєрмо Скелотто очолив тренерський штаб клубу «Ланус», підписавши контракт на 1 рік, змінивши на цьому посту . Покинув команду Скелотто після завершення сезону 2015 року.

11 січня 2016 року Гільєрмо Скелотто увійшов до тренерського штабу італійського клубу «Палермо», втім, попрацював у ньому нетривалий час, і вже 1 березня 2016 року став головним тренером команди «Бока Хуніорс»., тренував команду з Буенос-Айреса три роки, протягом яких двічі вигравав із клубом чемпіонат Аргентини.

2 січня 2019 року Гільєрмо Скелотто очолив тренерський штаб команди «Лос-Анджелес Гелаксі».

2021 року став головним тренером збірної Парагваю.

Особисте життя

Гільєрмо Скелотто одружений, та має трьох синів.

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон Аргентини (6):

«Бока Хуніорс»: Апертура 1998, Клаусура 1999, Апертура 2000, Апертура 2003, Апертура 2005, Апертура 2006

• Володар Кубка Лібертадорес (4):

«Бока Хуніорс»: , , ,

• Володар Міжконтинентального кубка (2):

«Бока Хуніорс»: 2000, 2003

• Володар Південноамериканського кубка (2):

«Бока Хуніорс»: ,

• Переможець Рекопи Південної Америки (2):

«Бока Хуніорс»: 2005, 2006

• Переможець (1):

«Хімнасія і Есгріма»: 1993

• Переможець Supporters' Shield (2):

«Коламбус Крю»: ,

• Переможець Кубка МЛС (1):

«Коламбус Крю»: 2008

• Переможець Панамериканських ігор (1):

Збірна Аргентини (U-23):

Як тренера

• Чемпіон Аргентини (2):

«Бока Хуніорс»: ,

Особисті

:

Найцінніший гравець фіналу плей-офф МСЛ:

Примітки

1. (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 13.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 13 січня 2011.
2. (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 13.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 13 січня 2011.
3. (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 15.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 15 січня 2011.
4. Vale doble (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 20.06.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
5. Conferencia de Prensa: Presentación Guillermo Barros Schelotto (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 6.07.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
6. Los números de Schürrer (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 25.06.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
7. (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 6.12.2015. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
8. (італ.). Sito ufficiale dell'US Città di Palermo. 11.01.2016. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
9. (ісп.). TyCSports. 1.03.2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
10. (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Boca Juniors. 3.03.2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
11. . LA Galaxy (англ.). 2 січня 2019. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 9 січня 2019.
12. Tom Bogert (2 січня 2019). . MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гільєрмо Баррос Скелотто

• Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті National-Football-Teams.com (англ.)