Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріарх Кирило (у миру Костянтин Марков Константинов (*3 січня 1901, Софія, Болгарія — †7 березня 1971, Софія, Болгарія) — болгарський православний релігійний діяч, Патріарх Болгарський і митрополит Софійський (1953—1971).
| Кирило І | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 травня 1953 — 7 березня 1971 | ||
| Церква: | Болгарська православна церква | |
| Наступник: | Максим | |
| Альма-матер: | Софійська духовна семінарія (1918) і ЧНУ імені Юрія Федьковича | |
| Ім'я при народженні: | Костянтин Марков Константинов | |
| Народження: | 3 січня 1901 Софія, Болгарія | |
| Смерть: | 7 березня 1971 (70 років) Софія, Болгарія | |
| Похований: | Бачковський монастир | |
| Чернецтво: | 30 грудня 1923 | |
| Єп. хіротонія: | 1936 | |
| Нагороди: | ||
| | ||
Біографія
Народився в сім'ї албанського походження (його албанське ім'я — Коста Пачу).
В 1914—1918 навчався в Софійській духовній семінарії, вивчав богослов'я в Софійському, Белградському і Загребському університетах, в 1927 отримав ступінь доктора богослов'я в Чернівецькому університеті. В 1928—1930 спеціалізувався в області філософії в Берлінскому університеті, також слухав лекції в Віденському університеті.
30 грудня 1923 був пострижений в чернецтво в Софії в храмі Святої Неділі. Був присвоєний в сан ієромонаха. Після закінчення навчання займав посади секретаря Рильського монастиря, вчителя і вихователя Софійської духовної семінарії, протосинкела Софійської митрополії, начальника культурно-просвітницького відділу Святого Синоду Болгарської Православної Церкви. З 1936 — єпископ Стобійський, потім став генеральним секретарем Святого Синоду. З 1938 — митрополит Пловдивський.
Під час Другої світової війни виступив проти видачі євреїв — громадян Болгарії в нацистську Німеччину. Взяв депортованих євреїв під свій захист, заявив, що якщо їх відправлять із Пловдива на поїзді, то він ляже перед ним. Інститут «Яд Вашем» в 2002 посмертно присвоїв йому (як і Екзарху Болгарії митрополиту Стефану) почесне звання «Праведник народів світу», а його наступникам були вручені спеціальна благодарствена грамота і почесна медаль.
З 1951 був намісником-головою Святого Синоду. Після відновлення в Болгарській православній церкві патріаршества 10 травня 1953 був вибраний на Церковно-народному соборі Патріархом Болгарським і митрополитом Софійським. До 1969 продовжував також бути керівником Пловдивської єпархії.
Лояльно відносився до прорадянському режиму, який прийшов до влади в Болгарії 1944 року. В свою чергу, болгарська держава створювала для церкви більше можливостей для діяльності, чим в СРСР (хоча існували і значні обмеження). Так, церкві належали багато храмів (в 1975, за офіційними даними, 2855) і монастірі, у неї були власне видавництво, яке випускало посібники і монографії), земельні ділянки, будинки відпочинку і здравниці. Вона видавала не тільки щомісячній журнал (як в СРСР), але і щотижневу газету. Крім того, головами приходських рад були священики (в СРСР після Архієрейського собору 1961 всією господарською діяльністю приходів займались світські особи — старости — призначені із згоди, а часто і по ініціативі державних органів).
Часто відвідував СРСР — вперше в 1948, іще будучи митрополитом, як член делегації Болгарської православної церкви у зв'язку 500-річчям автокефалії Російської православної церкви в Москві Засідання голів і предстоятелей Помісних православних церков (проголосив на ньому промову «Рим і Болгарія»). В останнє в 1970, коли вивчав документи, які зберігалися в історичних архівах Москви, в зв'язку з своєю науково-дослідницькою роботою. Підтримував тісні зв'язки з Російською православною церквою, яка, в свою чергу, наполягла на визнанні Константинопольським патріархатом в 1961 законності відновлення патріаршества в Болгарії. Весною 1962 Патріарх Кирил наніс офіційний візит Константинопольському Патріарху.
Доктор богослов'я honoris causa Софійської, Московської і Ленінградської духовних академій. Академік Болгарської академії наук з історичних і педагогічних наук (липень 1970). Був заступником голови Болгарського національного комітету захисту миру і постійнмм членом Всесвітньої Ради Миру. Був нагороджений двома орденами «Народна Республіка Болгарія» I степеня, орденом Кирила і Мефодія I степені. Народний діяч культури (1969).
Похован в головному храмі Бачковського монастиря.
Примітки
- The Righteous Among the Nations Database
Джерела
- Патріарх Кирил на сайті Болгарської Православної Церкви [ 4 Січня 2010 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Патріарх Болгарський і митрополит Софійський 1953 — 1971 | Наступник: |
| немає | Максим |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Kirilo u miru Kostyantin Markov Konstantinov 3 sichnya 1901 Sofiya Bolgariya 7 bereznya 1971 Sofiya Bolgariya bolgarskij pravoslavnij religijnij diyach Patriarh Bolgarskij i mitropolit Sofijskij 1953 1971 Kirilo I 1 j Patriarh Bolgarskij i mitropolit Sofijskij 10 travnya 1953 7 bereznya 1971 Cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Nastupnik Maksim Alma mater Sofijska duhovna seminariya 1918 i ChNU imeni Yuriya Fedkovicha Im ya pri narodzhenni Kostyantin Markov Konstantinov Narodzhennya 3 sichnya 1901 1901 01 03 Sofiya Bolgariya Smert 7 bereznya 1971 1971 03 07 70 rokiv Sofiya Bolgariya Pohovanij Bachkovskij monastir Chernectvo 30 grudnya 1923 Yep hirotoniya 1936 Nagorodi pravednik narodiv svitu 11 listopada 2001 Kirilo u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Konstantinov BiografiyaNarodivsya v sim yi albanskogo pohodzhennya jogo albanske im ya Kosta Pachu V 1914 1918 navchavsya v Sofijskij duhovnij seminariyi vivchav bogoslov ya v Sofijskomu Belgradskomu i Zagrebskomu universitetah v 1927 otrimav stupin doktora bogoslov ya v Cherniveckomu universiteti V 1928 1930 specializuvavsya v oblasti filosofiyi v Berlinskomu universiteti takozh sluhav lekciyi v Videnskomu universiteti 30 grudnya 1923 buv postrizhenij v chernectvo v Sofiyi v hrami Svyatoyi Nedili Buv prisvoyenij v san iyeromonaha Pislya zakinchennya navchannya zajmav posadi sekretarya Rilskogo monastirya vchitelya i vihovatelya Sofijskoyi duhovnoyi seminariyi protosinkela Sofijskoyi mitropoliyi nachalnika kulturno prosvitnickogo viddilu Svyatogo Sinodu Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Z 1936 yepiskop Stobijskij potim stav generalnim sekretarem Svyatogo Sinodu Z 1938 mitropolit Plovdivskij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vistupiv proti vidachi yevreyiv gromadyan Bolgariyi v nacistsku Nimechchinu Vzyav deportovanih yevreyiv pid svij zahist zayaviv sho yaksho yih vidpravlyat iz Plovdiva na poyizdi to vin lyazhe pered nim Institut Yad Vashem v 2002 posmertno prisvoyiv jomu yak i Ekzarhu Bolgariyi mitropolitu Stefanu pochesne zvannya Pravednik narodiv svitu a jogo nastupnikam buli vrucheni specialna blagodarstvena gramota i pochesna medal Z 1951 buv namisnikom golovoyu Svyatogo Sinodu Pislya vidnovlennya v Bolgarskij pravoslavnij cerkvi patriarshestva 10 travnya 1953 buv vibranij na Cerkovno narodnomu sobori Patriarhom Bolgarskim i mitropolitom Sofijskim Do 1969 prodovzhuvav takozh buti kerivnikom Plovdivskoyi yeparhiyi Loyalno vidnosivsya do proradyanskomu rezhimu yakij prijshov do vladi v Bolgariyi 1944 roku V svoyu chergu bolgarska derzhava stvoryuvala dlya cerkvi bilshe mozhlivostej dlya diyalnosti chim v SRSR hocha isnuvali i znachni obmezhennya Tak cerkvi nalezhali bagato hramiv v 1975 za oficijnimi danimi 2855 i monastiri u neyi buli vlasne vidavnictvo yake vipuskalo posibniki i monografiyi zemelni dilyanki budinki vidpochinku i zdravnici Vona vidavala ne tilki shomisyachnij zhurnal yak v SRSR ale i shotizhnevu gazetu Krim togo golovami prihodskih rad buli svyasheniki v SRSR pislya Arhiyerejskogo soboru 1961 vsiyeyu gospodarskoyu diyalnistyu prihodiv zajmalis svitski osobi starosti priznacheni iz zgodi a chasto i po iniciativi derzhavnih organiv Chasto vidviduvav SRSR vpershe v 1948 ishe buduchi mitropolitom yak chlen delegaciyi Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi u zv yazku 500 richchyam avtokefaliyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Moskvi Zasidannya goliv i predstoyatelej Pomisnih pravoslavnih cerkov progolosiv na nomu promovu Rim i Bolgariya V ostannye v 1970 koli vivchav dokumenti yaki zberigalisya v istorichnih arhivah Moskvi v zv yazku z svoyeyu naukovo doslidnickoyu robotoyu Pidtrimuvav tisni zv yazki z Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu yaka v svoyu chergu napolyagla na viznanni Konstantinopolskim patriarhatom v 1961 zakonnosti vidnovlennya patriarshestva v Bolgariyi Vesnoyu 1962 Patriarh Kiril nanis oficijnij vizit Konstantinopolskomu Patriarhu Doktor bogoslov ya honoris causa Sofijskoyi Moskovskoyi i Leningradskoyi duhovnih akademij Akademik Bolgarskoyi akademiyi nauk z istorichnih i pedagogichnih nauk lipen 1970 Buv zastupnikom golovi Bolgarskogo nacionalnogo komitetu zahistu miru i postijnmm chlenom Vsesvitnoyi Radi Miru Buv nagorodzhenij dvoma ordenami Narodna Respublika Bolgariya I stepenya ordenom Kirila i Mefodiya I stepeni Narodnij diyach kulturi 1969 Pohovan v golovnomu hrami Bachkovskogo monastirya PrimitkiThe Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447DzherelaPatriarh Kiril na sajti Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 4 Sichnya 2010 u Wayback Machine Poperednik Patriarh Bolgarskij i mitropolit Sofijskij 1953 1971 Nastupnik nemaye Maksim