Збіґнєв Станіслав Лібера (пол. Zbigniew Stanisław Libera, 7 липня 1959, Паб'яниці) — польський митець, автор інсталяцій та відео-інсталяцій, фотограф і перформер, творець мистецьких об'єктів.
Збіґнєв Лібера | |
---|---|
Народився | 7 липня 1959[1][2] (65 років) Паб'яниці |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | митець, графічний дизайнер, фотограф, video artist, унаочнювач |
Галузь | образотворче мистецтво[3] і Інсталяція[d][3] |
Alma mater | Університет Миколая Коперника |
Знання мов | польська |
Magnum opus | d |
Сайт | artmuseum.pl/en/kolekcja/artysci/zbigniew-libera |
|
Життєпис
З 1979 року навчався на Педагогічному факультеті Університету Миколая Коперника в Торуні. Навчання покинув після року, після чого співпрацював із лодзьким мистецьким товариством «Strych». На початку 1980-х років включився в роботу «Солідарності», для якої друкував листівки, а в 1981 році, після запровадження воєнного стану, також листівки і плакати проти пацифікації бунту в шахті «Wujek» в Катовицях.
Його перша виставка відбулася навесні 1982 року в «Strych»-у. У серпні митець був арештований Службою Безпеки зі звинуваченням у друкуванні підпільної преси. Був засуджений військовим судом у Лодзі; відбув 1,5 роки у тюрмах Лодзі і Грубешева. Цей час засадничим чином позначився на формуванні мистецької особистості Лібери. З амністією митець розпочав співпрацю з лодзьким артистичним середовищем «Kultura Zrzuty», був співредактором часопису цього середовища «Tango». Серйозний вплив на розвиток мистецької мови Збіґнєва Лібери мали Зофія Кулік (для неї в 1980-х роках працював моделлю), Ян Свідзінський, Анастазій та Анджей Партум. З 2006 року Лібера провадить номадичний стиль життя. Від 2009 року працює професором Академії образотворчих мистецтв у Празі. Співпрацює із Галереєю «Raster».
Творчість
Збіґнєв Лібера є визнаним лідером і піонером критичного мистецтва, так званого мистецтва тіла та естетики queer, котру запровадив під кінець 1980-х років у власних фотографічних автопортретах. В своїх працях аналізує і критикує загальноприйняті конвенції, масову культуру, традиційні моделі виховання. Досліджує стосунок методики виховання дітей та існуючим сприйняттям тілесності, створюючи, поміж іншим, макабричні «іграшки». Порушує питання маніпуляції образами в ЗМІ. Головною метою його творчості залишається передусім власний досвід — суперечки із дійсністю.
Однією з найбільш відомих його робіт є проект Леґо. Концентраційний табір, створений в 1996 році.
Інші проєкти митця:
Що робить зв'язкова? 2005 — книга, співавтором якої є Дарек Фокс, стосується подій Варшавського повстання, але її метою не є історична оповідь. Митців цікавить, яким чином історичні події функціонують в колективній пам'яті, як відтворюються сучасними ЗМІ, якими видами охудожнення опрацьовуються і які стереотипи включають. До книги було додано фотокопії, у яких зірки кіно на зламі 1950—1960 років постають зображеними на фоні воєнної розрухи. Це чергова спроба показати травматичні почуття у штучному, позитивному сценарії.
Позитиви, 2002–2003 — цикл фотографій, що травестує образи із газетних репортажів, що показує трагічні події: війну, концтабір, трупи солдат. Проект Лібери має характер психотерапевтичного експерименті, митець шукає методів, як впоратися із травматичним досвідом.
Майстри, 2003 — цикл котрий виник з протесту митця щодо відмови показати однієї з його робіт Леґо. Концентраційний табір, на Венеційському Бієнале в 1997 році. Куратор польської виставки Ян Станіслав Войцеховський вирішив, що ця робота призведе до міжнародного скандалу та негативним чином позначиться на польсько-єврейських стосунках. Після цього Лібера вирішив не показувати жодних своїх робіт на Бієнале. У «Майстрах» дії митця полягали на публікації у пресі фальшивих широких матеріалів, що презентували творчість обраних Ліберою осіб, котрі до цього часу були критиковані (замовчувані) офіційною історією польського мистецтва. У обраному гроні осіб опинилися Анджей Партум, Ян Свідзінський, Лешек Пшиємський, Анастазій Вишневський, Зофія Кулік.
Теофилів 90, 1990
Прилади до корекції, 1989 — серія предметів витворів мистецтва, котрі зводять кпини на «західні» товари, спрямовані на надмірну естетизацію тіла, і які з'явилися на польському ринку після падіння комунізму. Так виникли «Можеш поголити дідуся» (Możesz ogolić dzidziusia) як форма супер-іграшки-ляльки, якій можна поголити зарослі ноги та «Universal Penis Expander», прилад у формі спортивного знаряддя для подовження пеніса. Прилади до корекції принесли Лібері визнання та спричинилися до запрошення митця на Венеційське Бієнале в 1997 році, але через скандал з керівництвом польської виставки в ньому участі не взяв.
Kultura zrzuty w Teofilowie, 1987
Як дресирувати дівчаток, 1987 — фільм що показує 4-річну дівчинку, котру вчить старша жінка, як малюватися, як подобатися протилежній статі. Фільм піднімає тему автоформування, приймання нав'язаних суспільством ролей. Фільм став популярним в другій половині 1990-х років після виступів американських феміністок.
Інтимні обряди, 1984 — фільм, в якому Лібера виступає в ролі опікуна власної бабусі, Реґіни Ґ., котра будучи вже хворою особою, не мала контактів із оточуючою дійсністю. Митець піднімає проблему опредмечування тіла, переходить кордони інтимності, викликає почуття жалюгідності у глядача, прте це також спроба афірмації дійсності, старості і смерті.
Нагороди
2006 — Премія TVP Kultura за книжку Що робить зв'язкова? (співавтор Дарек Фокс)
Твори Лібери в мистецьких збірках світу
CSW Уяздовський палац у Варшаві
Національна галерея мистецтв «Zachęta» в Варшаві
Окружний музей ім. Леона Вичулковського в Бидгощі
Музей мистецтва в Лодзі
Єврейський музей (Jewish Museum) в Нью-Йорку
Дім історії (Haus der Geschichte) в Бонні
Примітки
- SNAC — 2010.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Czech National Authority Database
Посилання
- Презентація Збіґнєва Лібери в Національному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Збіґнєв Лібера: «Творити нове — це повторювати». Інтерв'ю Олексія Радинського [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Біографія Збіґнєва Лібери на сайті Культура.pl [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- (пол.)
- (пол.)
- Листування Олексія Радинського і Збіґнєва Лібери на шпальтах журналу «5,6» [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbignyev Stanislav Libera pol Zbigniew Stanislaw Libera 7 lipnya 1959 Pab yanici polskij mitec avtor instalyacij ta video instalyacij fotograf i performer tvorec misteckih ob yektiv Zbignyev LiberaNarodivsya7 lipnya 1959 1959 07 07 1 2 65 rokiv Pab yaniciKrayina Respublika PolshaDiyalnistmitec grafichnij dizajner fotograf video artist unaochnyuvachGaluzobrazotvorche mistectvo 3 i Instalyaciya d 3 Alma materUniversitet Mikolaya KopernikaZnannya movpolskaMagnum opusdSajtartmuseum pl en kolekcja artysci zbigniew libera Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Zbignyev ZhittyepisZ 1979 roku navchavsya na Pedagogichnomu fakulteti Universitetu Mikolaya Kopernika v Toruni Navchannya pokinuv pislya roku pislya chogo spivpracyuvav iz lodzkim misteckim tovaristvom Strych Na pochatku 1980 h rokiv vklyuchivsya v robotu Solidarnosti dlya yakoyi drukuvav listivki a v 1981 roci pislya zaprovadzhennya voyennogo stanu takozh listivki i plakati proti pacifikaciyi buntu v shahti Wujek v Katovicyah Jogo persha vistavka vidbulasya navesni 1982 roku v Strych u U serpni mitec buv areshtovanij Sluzhboyu Bezpeki zi zvinuvachennyam u drukuvanni pidpilnoyi presi Buv zasudzhenij vijskovim sudom u Lodzi vidbuv 1 5 roki u tyurmah Lodzi i Grubesheva Cej chas zasadnichim chinom poznachivsya na formuvanni misteckoyi osobistosti Liberi Z amnistiyeyu mitec rozpochav spivpracyu z lodzkim artistichnim seredovishem Kultura Zrzuty buv spivredaktorom chasopisu cogo seredovisha Tango Serjoznij vpliv na rozvitok misteckoyi movi Zbignyeva Liberi mali Zofiya Kulik dlya neyi v 1980 h rokah pracyuvav modellyu Yan Svidzinskij Anastazij ta Andzhej Partum Z 2006 roku Libera provadit nomadichnij stil zhittya Vid 2009 roku pracyuye profesorom Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Prazi Spivpracyuye iz Galereyeyu Raster TvorchistZbignyev Libera ye viznanim liderom i pionerom kritichnogo mistectva tak zvanogo mistectva tila ta estetiki queer kotru zaprovadiv pid kinec 1980 h rokiv u vlasnih fotografichnih avtoportretah V svoyih pracyah analizuye i kritikuye zagalnoprijnyati konvenciyi masovu kulturu tradicijni modeli vihovannya Doslidzhuye stosunok metodiki vihovannya ditej ta isnuyuchim sprijnyattyam tilesnosti stvoryuyuchi pomizh inshim makabrichni igrashki Porushuye pitannya manipulyaciyi obrazami v ZMI Golovnoyu metoyu jogo tvorchosti zalishayetsya peredusim vlasnij dosvid superechki iz dijsnistyu Odniyeyu z najbilsh vidomih jogo robit ye proekt Lego Koncentracijnij tabir stvorenij v 1996 roci Inshi proyekti mitcya Sho robit zv yazkova 2005 kniga spivavtorom yakoyi ye Darek Foks stosuyetsya podij Varshavskogo povstannya ale yiyi metoyu ne ye istorichna opovid Mitciv cikavit yakim chinom istorichni podiyi funkcionuyut v kolektivnij pam yati yak vidtvoryuyutsya suchasnimi ZMI yakimi vidami ohudozhnennya opracovuyutsya i yaki stereotipi vklyuchayut Do knigi bulo dodano fotokopiyi u yakih zirki kino na zlami 1950 1960 rokiv postayut zobrazhenimi na foni voyennoyi rozruhi Ce chergova sproba pokazati travmatichni pochuttya u shtuchnomu pozitivnomu scenariyi Pozitivi 2002 2003 cikl fotografij sho travestuye obrazi iz gazetnih reportazhiv sho pokazuye tragichni podiyi vijnu konctabir trupi soldat Proekt Liberi maye harakter psihoterapevtichnogo eksperimenti mitec shukaye metodiv yak vporatisya iz travmatichnim dosvidom Majstri 2003 cikl kotrij vinik z protestu mitcya shodo vidmovi pokazati odniyeyi z jogo robit Lego Koncentracijnij tabir na Venecijskomu Biyenale v 1997 roci Kurator polskoyi vistavki Yan Stanislav Vojcehovskij virishiv sho cya robota prizvede do mizhnarodnogo skandalu ta negativnim chinom poznachitsya na polsko yevrejskih stosunkah Pislya cogo Libera virishiv ne pokazuvati zhodnih svoyih robit na Biyenale U Majstrah diyi mitcya polyagali na publikaciyi u presi falshivih shirokih materialiv sho prezentuvali tvorchist obranih Liberoyu osib kotri do cogo chasu buli kritikovani zamovchuvani oficijnoyu istoriyeyu polskogo mistectva U obranomu groni osib opinilisya Andzhej Partum Yan Svidzinskij Leshek Pshiyemskij Anastazij Vishnevskij Zofiya Kulik Teofiliv 90 1990 Priladi do korekciyi 1989 seriya predmetiv vitvoriv mistectva kotri zvodyat kpini na zahidni tovari spryamovani na nadmirnu estetizaciyu tila i yaki z yavilisya na polskomu rinku pislya padinnya komunizmu Tak vinikli Mozhesh pogoliti didusya Mozesz ogolic dzidziusia yak forma super igrashki lyalki yakij mozhna pogoliti zarosli nogi ta Universal Penis Expander prilad u formi sportivnogo znaryaddya dlya podovzhennya penisa Priladi do korekciyi prinesli Liberi viznannya ta sprichinilisya do zaproshennya mitcya na Venecijske Biyenale v 1997 roci ale cherez skandal z kerivnictvom polskoyi vistavki v nomu uchasti ne vzyav Kultura zrzuty w Teofilowie 1987 Yak dresiruvati divchatok 1987 film sho pokazuye 4 richnu divchinku kotru vchit starsha zhinka yak malyuvatisya yak podobatisya protilezhnij stati Film pidnimaye temu avtoformuvannya prijmannya nav yazanih suspilstvom rolej Film stav populyarnim v drugij polovini 1990 h rokiv pislya vistupiv amerikanskih feministok Intimni obryadi 1984 film v yakomu Libera vistupaye v roli opikuna vlasnoyi babusi Regini G kotra buduchi vzhe hvoroyu osoboyu ne mala kontaktiv iz otochuyuchoyu dijsnistyu Mitec pidnimaye problemu opredmechuvannya tila perehodit kordoni intimnosti viklikaye pochuttya zhalyugidnosti u glyadacha prte ce takozh sproba afirmaciyi dijsnosti starosti i smerti Nagorodi2006 Premiya TVP Kultura za knizhku Sho robit zv yazkova spivavtor Darek Foks Tvori Liberi v misteckih zbirkah svituCSW Uyazdovskij palac u Varshavi Nacionalna galereya mistectv Zacheta v Varshavi Okruzhnij muzej im Leona Vichulkovskogo v Bidgoshi Muzej mistectva v Lodzi Yevrejskij muzej Jewish Museum v Nyu Jorku Dim istoriyi Haus der Geschichte v BonniPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaPrezentaciya Zbignyeva Liberi v Nacionalnomu centri teatralnogo mistectva im Lesya Kurbasa nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Zbignyev Libera Tvoriti nove ce povtoryuvati Interv yu Oleksiya Radinskogo 12 sichnya 2014 u Wayback Machine Biografiya Zbignyeva Liberi na sajti Kultura pl 6 sichnya 2014 u Wayback Machine pol pol pol Listuvannya Oleksiya Radinskogo i Zbignyeva Liberi na shpaltah zhurnalu 5 6 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine