Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Мор (норв. Mår) — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 110 кілометрів на захід від Осла. Вона використовує ресурс зі сточища кількох приток озера Тінншо, яке належить до [en], що завершується річкою [no], котра впадає до однієї з заток протоки Скагеррак.
| ГЕС Мор | |
|---|---|
 | |
| 59°53′04″ пн. ш. 8°40′35″ сх. д. / 59.884527780027774213° пн. ш. 8.67652778002777758° сх. д.Координати: 59°53′04″ пн. ш. 8°40′35″ сх. д. / 59.884527780027774213° пн. ш. 8.67652778002777758° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | Мор, Goyst, притоки Мони |
| В експлуатації з | 1948[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948—1954 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 180 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1016 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 820 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Витрата через турбіни | 27.5 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
| Потужність гідроагрегатів | 5х36 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | мурована (Мор), platedam (Kalhovdfjorden), platedam/hvelvdam (Grottevann) |
| Висота греблі | 12,5 (Мор), 15 (Kalhovdfjorden), 17 (Strengetjønn) м |
| Довжина греблі | 210 (Мор), 380 (Kalhovdfjorden), 650 (Strengetjønn) м |
| ЛЕП | 132 + 300 |
| Власник | Statkraft |
| Оператор | d[2] |
  ГЕС Мор | |
| Мапа | |
Із заходу в Тінншо впадає річка Мона, котра так само відноситься до [en]. Північніше від долини Мони лежать сточища інших значних приток Тінншо — річок Goyst та Мор, котрі завершуються у північно-західній частині озера. ГЕС Мор побудована на перекиданні ресурсу в південному напрямку, від Мор, через сточище Goyst до машинного залу в долині Мони.
Найвищим резервуаром системи є водосховище , котре утримує мурована гребля висотою 12,5 метра та довжиною 210 метрів. Її звели ще у 1918 році, за три десятиліття до появи ГЕС, з метою контролю над повенями. Сховище має припустиме коливання рівня між позначками 1100 та 1121 метр НРМ, що забезпечує корисний об'єм у 321 млн м3.
Водосховище Мор природним шляхом дренується до наступного озера Kalhovdfjorden, котре внаслідок реалізації гідроенергетичного проєкту перетворилось на складову однойменного водосховища, яке затопило водорозділ з Goyst, що протікає південніше. Для цього рівень води в річці Мор на виході з Kalhovdfjorden підняли за допомогою бетонної греблі висотою 15 метрів та довжиною 380 метрів, виконаної як platedam — подальший розвиток контрфорсної греблі, в якій контрфорси накриті похилою залізобетонною плитою. Водночас долину Goyst на виході з озера Strengetjønn перекрили греблею із трьох розділених невеликими скельними виступами частин висотою до 17 метрів та загальною довжиною 650 метрів. Внаслідок створеного з обох боків водорозділу підпору утворилось сховище Kalhovdfjorden, яке окрім двох названих поглинуло також озера Gøystavatnet, Sprogen, Geitebufjorden, Grytefjorden та Viervatnet. В результаті резервуар Kalhovdfjorden при коливанні рівня поверхні між позначками 1075 та 1087 метрів НРМ має корисний об'єм у 256,4 млн м3.
Зібраний у двох описаних вище водосховищах ресурс прямує далі на південний схід по річищу Goyst до озера Grottevann, на виході з якого зведена комбінована бетонна гребля складної конфігурації (platedam/hvelvdam). Hvelvdam — споруда з включеною у неї невеликою аркою, що дозволяє краще протистояти льодові. Grottevann має коливання рівня поверхні між позначками 1059 та 1064 метри НРМ та корисний об'єм лише 4 млн м3.
Goyst після Grottevann повертає на схід, тоді як дериваційна траса зберігає попередній напрямок, прямуючи тепер через тунель. Останній спершу перетинає верхню частину сточища Husvollelva (права притока Goyst, яка впадає в останню незадовго до озера Тінншо), отримуючи при цьому поповнення з:
- озера Sandremtjonni, котре належить до течії Husvollelva (крім того, вище по ній зведена гребля на невеликому озері Stortevatn);
- Bergbuae, правої притоки Husvollelva;
- озера Kalvetjonn та річки Torva, котрі належать до сточища ще однієї правої притоки Husvollelva. При цьому вище по течії Torva є гребля на малому озері Sannvatn, а до Kalvetjonn перекидають ресурс із розташованого західніше озера Vaervatn, котре належить вже до сточища Мони та дренується через ліву притоку останньої річки Vaerai (має гирло нижче за відому ГЕС Веморк). Для цього від Vaervatn прокладено тунель довжиною близько 2,5 км.
Минувши сточище Husvollelva, дериваційна траса перетинає водорозділ та потрапляє в долину , якою тече Мона. Отримавши поповнення з останнього водозабору на озері Middoltjonne (дренується до Мони через Міддолу), тунель невдовзі змінює напрямок на східний та за три кілометри виходить до машинного залу. Всього ж головний тунель від Grottevann має довжину 17,3 км та завершується у верхній балансувальній камері.
Через прокладені в скелі два напірні водоводи довжиною по 1,25 км ресурс потрапляє до спорудженого у підземному виконанні машинного залу, основне обладнання якого становлять п'ять однакових турбін типу Пелтон потужністю по 36 МВт. При напорі у 820 метрів вони забезпечують виробництво 1 млрд кВт-год електроенергії на рік. Можливо відзначити, що зведення станції почалось ще під час німецької окупації у 1941 році, проте так і не завершилось до кінця Другої світової війни. Виготовлені для ГЕС турбіни знайшлись в Німеччині у зоні окупації західних союзників, тоді як генератори опинились в радянському секторі. У підсумку гідроагрегати стали до ладу в період з 1948 по 1954 роки.
Відпрацьований ресурс відводиться до Мони, що протікає неподалік, при цьому навпроти випускає воду ГЕС Moflåt (наступна в каскаді долини Вестфіордален після ГЕС Согейм), а за кілька сотень метрів нижче за течією знаходиться гребля ГЕС Mæl (остання у каскаді перед озером Тінншо).
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 132 та 300 кВ.
Можливо також відзначити, що з 2002 року між сховищами Мор та Kalhovdfjorden працює мала ГЕС Stegaros (2,6 МВт).
Див. також
Примітки
- https://www.statkraft.no/Energikilder/vaare-kraftverk/norge/Mar/
- https://www.nve.no/energiforsyning/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=288
- demning. [en] (норв.). Foreningen Store norske leksikon.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2018.
- Mår.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Mor norv Mar gidroelektrostanciya u pivdennij chastini Norvegiyi za 110 kilometriv na zahid vid Osla Vona vikoristovuye resurs zi stochisha kilkoh pritok ozera Tinnsho yake nalezhit do en sho zavershuyetsya richkoyu no kotra vpadaye do odniyeyi z zatok protoki Skagerrak GES Mor59 53 04 pn sh 8 40 35 sh d 59 884527780027774213 pn sh 8 67652778002777758 sh d 59 884527780027774213 8 67652778002777758 Koordinati 59 53 04 pn sh 8 40 35 sh d 59 884527780027774213 pn sh 8 67652778002777758 sh d 59 884527780027774213 8 67652778002777758KrayinaNorvegiyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkaMor Goyst pritoki MoniV ekspluataciyi z1948 1 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1948 1954Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist180 MVtSerednye richne virobnictvo1016 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir820 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinPeltonKilkist ta marka turbin5Vitrata cherez turbini27 5 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv5Potuzhnist gidroagregativ5h36 MVtOsnovni sporudiTip greblimurovana Mor platedam Kalhovdfjorden platedam hvelvdam Grottevann Visota grebli12 5 Mor 15 Kalhovdfjorden 17 Strengetjonn mDovzhina grebli210 Mor 380 Kalhovdfjorden 650 Strengetjonn mLEP132 300VlasnikStatkraftOperatord 2 GES MorMapa Druge za rozmirom shovishe stanciyi Kalhovdfjorden Iz zahodu v Tinnsho vpadaye richka Mona kotra tak samo vidnositsya do en Pivnichnishe vid dolini Moni lezhat stochisha inshih znachnih pritok Tinnsho richok Goyst ta Mor kotri zavershuyutsya u pivnichno zahidnij chastini ozera GES Mor pobudovana na perekidanni resursu v pivdennomu napryamku vid Mor cherez stochishe Goyst do mashinnogo zalu v dolini Moni Najvishim rezervuarom sistemi ye vodoshovishe kotre utrimuye murovana greblya visotoyu 12 5 metra ta dovzhinoyu 210 metriv Yiyi zveli she u 1918 roci za tri desyatilittya do poyavi GES z metoyu kontrolyu nad povenyami Shovishe maye pripustime kolivannya rivnya mizh poznachkami 1100 ta 1121 metr NRM sho zabezpechuye korisnij ob yem u 321 mln m3 Vodoshovishe Mor prirodnim shlyahom drenuyetsya do nastupnogo ozera Kalhovdfjorden kotre vnaslidok realizaciyi gidroenergetichnogo proyektu peretvorilos na skladovu odnojmennogo vodoshovisha yake zatopilo vodorozdil z Goyst sho protikaye pivdennishe Dlya cogo riven vodi v richci Mor na vihodi z Kalhovdfjorden pidnyali za dopomogoyu betonnoyi grebli visotoyu 15 metriv ta dovzhinoyu 380 metriv vikonanoyi yak platedam podalshij rozvitok kontrforsnoyi grebli v yakij kontrforsi nakriti pohiloyu zalizobetonnoyu plitoyu Vodnochas dolinu Goyst na vihodi z ozera Strengetjonn perekrili grebleyu iz troh rozdilenih nevelikimi skelnimi vistupami chastin visotoyu do 17 metriv ta zagalnoyu dovzhinoyu 650 metriv Vnaslidok stvorenogo z oboh bokiv vodorozdilu pidporu utvorilos shovishe Kalhovdfjorden yake okrim dvoh nazvanih poglinulo takozh ozera Goystavatnet Sprogen Geitebufjorden Grytefjorden ta Viervatnet V rezultati rezervuar Kalhovdfjorden pri kolivanni rivnya poverhni mizh poznachkami 1075 ta 1087 metriv NRM maye korisnij ob yem u 256 4 mln m3 Zibranij u dvoh opisanih vishe vodoshovishah resurs pryamuye dali na pivdennij shid po richishu Goyst do ozera Grottevann na vihodi z yakogo zvedena kombinovana betonna greblya skladnoyi konfiguraciyi platedam hvelvdam Hvelvdam sporuda z vklyuchenoyu u neyi nevelikoyu arkoyu sho dozvolyaye krashe protistoyati lodovi Grottevann maye kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 1059 ta 1064 metri NRM ta korisnij ob yem lishe 4 mln m3 Goyst pislya Grottevann povertaye na shid todi yak derivacijna trasa zberigaye poperednij napryamok pryamuyuchi teper cherez tunel Ostannij spershu peretinaye verhnyu chastinu stochisha Husvollelva prava pritoka Goyst yaka vpadaye v ostannyu nezadovgo do ozera Tinnsho otrimuyuchi pri comu popovnennya z ozera Sandremtjonni kotre nalezhit do techiyi Husvollelva krim togo vishe po nij zvedena greblya na nevelikomu ozeri Stortevatn Bergbuae pravoyi pritoki Husvollelva ozera Kalvetjonn ta richki Torva kotri nalezhat do stochisha she odniyeyi pravoyi pritoki Husvollelva Pri comu vishe po techiyi Torva ye greblya na malomu ozeri Sannvatn a do Kalvetjonn perekidayut resurs iz roztashovanogo zahidnishe ozera Vaervatn kotre nalezhit vzhe do stochisha Moni ta drenuyetsya cherez livu pritoku ostannoyi richki Vaerai maye girlo nizhche za vidomu GES Vemork Dlya cogo vid Vaervatn prokladeno tunel dovzhinoyu blizko 2 5 km Minuvshi stochishe Husvollelva derivacijna trasa peretinaye vodorozdil ta potraplyaye v dolinu yakoyu teche Mona Otrimavshi popovnennya z ostannogo vodozaboru na ozeri Middoltjonne drenuyetsya do Moni cherez Middolu tunel nevdovzi zminyuye napryamok na shidnij ta za tri kilometri vihodit do mashinnogo zalu Vsogo zh golovnij tunel vid Grottevann maye dovzhinu 17 3 km ta zavershuyetsya u verhnij balansuvalnij kameri Transformatornij majdanchik stanciyi Cherez prokladeni v skeli dva napirni vodovodi dovzhinoyu po 1 25 km resurs potraplyaye do sporudzhenogo u pidzemnomu vikonanni mashinnogo zalu osnovne obladnannya yakogo stanovlyat p yat odnakovih turbin tipu Pelton potuzhnistyu po 36 MVt Pri napori u 820 metriv voni zabezpechuyut virobnictvo 1 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Mozhlivo vidznachiti sho zvedennya stanciyi pochalos she pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 roci prote tak i ne zavershilos do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Vigotovleni dlya GES turbini znajshlis v Nimechchini u zoni okupaciyi zahidnih soyuznikiv todi yak generatori opinilis v radyanskomu sektori U pidsumku gidroagregati stali do ladu v period z 1948 po 1954 roki Vidpracovanij resurs vidvoditsya do Moni sho protikaye nepodalik pri comu navproti vipuskaye vodu GES Moflat nastupna v kaskadi dolini Vestfiordalen pislya GES Sogejm a za kilka soten metriv nizhche za techiyeyu znahoditsya greblya GES Mael ostannya u kaskadi pered ozerom Tinnsho Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanih na robotu pid naprugoyu 132 ta 300 kV Mozhlivo takozh vidznachiti sho z 2002 roku mizh shovishami Mor ta Kalhovdfjorden pracyuye mala GES Stegaros 2 6 MVt Div takozhGES SvelgfossPrimitkihttps www statkraft no Energikilder vaare kraftverk norge Mar https www nve no energiforsyning vannkraft vannkraftdatabase vannkraftverk id 288 demning en norv Foreningen Store norske leksikon PDF Arhiv originalu PDF za 6 veresnya 2018 Mar a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya www statkraft com angl Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 6 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 6 veresnya 2018