Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арцу (Орцу) Чермоєв (16 липня 1825 — 27 вересня 1895) — російський воєначальник XIX століття, генерал-майор царської армії, учасник Кавказької (1842—1864) і російсько-турецької (1877—1878) воєн, учасник в 1877 році під керівництвом Алібек-Хаджі Зандакського, Ума-Хаджі Дуєва, Солтамурада Беноєвського та Сулеймана Центароєвського за незалежність Чечні. У 1894 році найвищим указом імператора удостоєний титулу російського князя. За національністю — чеченець.
| Орцу Чермоєв | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 липня 1825 |
| Помер | 27 вересня 1895 (70 років) |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Кавказька війна і Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Військове звання | генерал-майор |
| Діти | Чермоєв Абдул-Меджид Орцуйович |
| Нагороди |      |
| |
Біографія
Народився 16 липня 1825 року. Під час Кавказької війни вступив на службу до російської армії.
2 липня 1842 року вступив у Дагестанську кінну міліцію. Числився перекладачем з гірських мов при штабі армії Кавказу. З початку своєї служби брав участь у кампаніях на Північному Кавказі і 5 січня 1846 року за бойові відзнаки отримав чин прапорщика. У 1849 році нагороджений орденом св. Анни 4-го ступеня і 27 серпня того ж року був переведений у підпоручики. Наступного року отримав орден св. Анни 3-го ступеня з мечами та бантом. Ще через рік, 20 листопада 1851 року, йому було надано золоту шашку з написом «За хоробрість».
Продовжуючи службу в іррегулярній кавалерії Кавказької армії Чермоїв за бойові відзнаки отримав чини поручика (1852 року, зі старшинством від 15 вересня 1851 року), штабс-капітана (13 червня 1852 року) і капітана (1854 року, 3 старшинством року), і навіть орден св. Володимира 4-го ступеня з бантом (1854). Далі він був проведений у майори (26 серпня 1856 року) і підполковники (1859, зі старшинством від 17 серпня 1859 року). У кампанії 1852 року було поранено.
20 вересня 1859 року Арцу Чермоєв був удостоєний ордена св. Георгія 4-го ступеня:
 | У подіях 10 квітня, при розбитті численної Османської партії, він з кількома міліціонерами знаходився в голові кавалерійської колони, що увірвалася в ущелину, де знаходиться хутір Дольце і перший кинувся на ворожу зброю, відбиту з бою в цій справі. |  |
У завершальних кампаніях на Західному Кавказі Чермоєв також брав участь та був нагороджений орденом св. Анни 2-го ступеня з мечами та імператорською короною. 18 грудня 1862 року був проведений у полковники.
24 вересня 1871 року, отримавши чин генерал-майора, Чермоєв був зарахований по армійській кавалерії без посади і 25 грудня 1872 року призначений перебувати при військах Кавказького військового округу.
Під час Російсько-турецької війни 1877—1878 років Чермоєв командував Чеченським кінно-іррегулярним полком у лавах діючої на Кавказі армії і блискуче виявив себе 13 червня 1877 року в битві при Зівіні і авангардних справах у серпні. 8 серпня перед світанком із мисливцями кавалерійських частин і чеченської міліції та підтримкою нижегородських драгунів, він напав на аванпостний табір турецького паші Суботана, перебив до 100 чоловік, захопив 27 полонених, начальника аванпостів Решид-Бея, 30-Дара.
Імператор Олександр II «в нагороду відмінної хоробрості і розпорядливості, вчиненої генерал-майором, що перебуває по армійській кавалерії і при Кавказької армії, Арцу Чермоєвим у різночасних справах з турками в 1877» 17 грудня нагородив його орденом св. Станіслава 1-го ступеня із мечами. Наступного року він за відзнаки у кампанії 1878 року отримав орден св. Анни 1-го ступеня з мечами.
Після закінчення війни Чермоїв, як і раніше, перебував при військах Кавказького військового округу і помер 27 вересня 1895 року (зі списків виключено 19 жовтня).
Сім'я
Від трьох дружин у нього було 6 синів та 5 дочок.
Сини Чермоєва, серед яких виділяється Абдул Меджид, до 1917 року були одними з найбільших комерсантів у Росії, володіли значними нафтопромислами в Чечні та Дагестані та великими маєтками в різних районах Північного Кавказу (у тому числі й у Північній Осетії).
Його старший син Арсемік (1856) отримав прізвисько «Барятинський» (на честь завойовника Чечні та Дагестану князя Барятинського).
Інші його сини (Даніель Султан, Арслахан, Абдул-Муслім, Азіз) також були військовими та залишили нащадків.
Від п'яти дочок мав багато онуків і онучок. Коли Тапа Чермоєв емігрував до Парижа, у його особняку мешкало близько 80 родичів.
Указом Урядового Сенату 23 грудня 1899 року усі представники роду генерал-майора Арцу Чермоєва визнані у спадковому дворянстві Російської Імперії та записом до дворянського родоводу книги Ставропольської губернії.
Нагороди
Серед інших нагород Чермоєв мав 10 орденів:
- Орден Святої Анни 4-го ступеня (1849)
- Орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами та бантом (1850)
- Золота шашка з написом «За хоробрість» (20 листопада 1851 року)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня з бантом (1853)
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня з імператорською короною та мечами (1858)
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня (20 вересня 1859 року, № 10164 за кавалерським списком Григоровича — Степанова)
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з мечами (1865 рік, імператорська корона до цього ордену надана у 1869 році)
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня (1874)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня з мечами (17 грудня 1877 року)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня з мечами (1878)
- Орден Святого Володимира 2-го ступеня (1883)
Примітки
- . web.archive.org. 5 травня 2012. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 7 лютого 2021.
- В Чечне возмутились идеей назвать поселок в честь царского генерала. lenta.ru. Процитовано 13 січня 2021.
- Алибек-Хаджи Алдамов. ИА Чеченинфо (рос.). Процитовано 13 січня 2021.
- Янчевский Н.Л. Гражданская борьба на Северном Кавказе (в двух томах). — Ростов-на-Дону : Севкавкнига, 1927. — Т. 2. — С. 208.
- Ибрагимова З. Х. Чеченцы в зеркале царской статистики (1860-1900). — М. : Пробел-2000, 2006. — С. 48. — ISBN 5-98604-066-Х.
- Список генералам по старшинству. Составлен по 1 сентября 1893 года. — СПб., 1893. — С. 409.
Джерела
- Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. — Т. II. Л—Я. — М., 2009. — С. 704—705. —
- Гизетти А. Л. Сборник сведений о георгиевских кавалерах и боевых знаках отличий Кавказских войск. — Тф., 1901. — С. 143—144. (на сайте Руниверс)
- Исмаилов Э. Э. Золотое оружие с надписью «За храбрость». Списки кавалеров 1788—1913. — М., 2007. — С. 229. — , (ошибоч.)
- Список генералам по старшинству. Составлен по 1 сентября 1894 года. — СПб., 1894. — С. 416.
- Старчевский А. А. Памятник Восточной войны 1877—1878 гг. — СПб., 1878. — С. 14.
- Ибрагимова З. Х. Чеченцы в зеркале царской статистики (1860—1900). — М., 2006. — С. 195, 202.
- Опрышко О. Л. Кавказская конная дивизия. 1914—1917. Возвращение из небытия. — Нальчик: «Эльф-Фа», 2007. — С. 36 — 39, 450—454.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arcu Orcu Chermoyev 16 lipnya 1825 27 veresnya 1895 rosijskij voyenachalnik XIX stolittya general major carskoyi armiyi uchasnik Kavkazkoyi 1842 1864 i rosijsko tureckoyi 1877 1878 voyen uchasnik v 1877 roci pid kerivnictvom Alibek Hadzhi Zandakskogo Uma Hadzhi Duyeva Soltamurada Benoyevskogo ta Sulejmana Centaroyevskogo za nezalezhnist Chechni U 1894 roci najvishim ukazom imperatora udostoyenij titulu rosijskogo knyazya Za nacionalnistyu chechenec Orcu ChermoyevNarodivsya16 lipnya 1825 1825 07 16 Pomer27 veresnya 1895 1895 09 27 70 rokiv DiyalnistvijskovosluzhbovecUchasnikKavkazka vijna i Rosijsko turecka vijna 1877 78Vijskove zvannyageneral majorDitiChermoyev Abdul Medzhid OrcujovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 16 lipnya 1825 roku Pid chas Kavkazkoyi vijni vstupiv na sluzhbu do rosijskoyi armiyi 2 lipnya 1842 roku vstupiv u Dagestansku kinnu miliciyu Chislivsya perekladachem z girskih mov pri shtabi armiyi Kavkazu Z pochatku svoyeyi sluzhbi brav uchast u kampaniyah na Pivnichnomu Kavkazi i 5 sichnya 1846 roku za bojovi vidznaki otrimav chin praporshika U 1849 roci nagorodzhenij ordenom sv Anni 4 go stupenya i 27 serpnya togo zh roku buv perevedenij u pidporuchiki Nastupnogo roku otrimav orden sv Anni 3 go stupenya z mechami ta bantom She cherez rik 20 listopada 1851 roku jomu bulo nadano zolotu shashku z napisom Za horobrist Prodovzhuyuchi sluzhbu v irregulyarnij kavaleriyi Kavkazkoyi armiyi Chermoyiv za bojovi vidznaki otrimav chini poruchika 1852 roku zi starshinstvom vid 15 veresnya 1851 roku shtabs kapitana 13 chervnya 1852 roku i kapitana 1854 roku 3 starshinstvom roku i navit orden sv Volodimira 4 go stupenya z bantom 1854 Dali vin buv provedenij u majori 26 serpnya 1856 roku i pidpolkovniki 1859 zi starshinstvom vid 17 serpnya 1859 roku U kampaniyi 1852 roku bulo poraneno 20 veresnya 1859 roku Arcu Chermoyev buv udostoyenij ordena sv Georgiya 4 go stupenya U podiyah 10 kvitnya pri rozbitti chislennoyi Osmanskoyi partiyi vin z kilkoma milicionerami znahodivsya v golovi kavalerijskoyi koloni sho uvirvalasya v ushelinu de znahoditsya hutir Dolce i pershij kinuvsya na vorozhu zbroyu vidbitu z boyu v cij spravi U zavershalnih kampaniyah na Zahidnomu Kavkazi Chermoyev takozh brav uchast ta buv nagorodzhenij ordenom sv Anni 2 go stupenya z mechami ta imperatorskoyu koronoyu 18 grudnya 1862 roku buv provedenij u polkovniki 24 veresnya 1871 roku otrimavshi chin general majora Chermoyev buv zarahovanij po armijskij kavaleriyi bez posadi i 25 grudnya 1872 roku priznachenij perebuvati pri vijskah Kavkazkogo vijskovogo okrugu Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Chermoyev komanduvav Chechenskim kinno irregulyarnim polkom u lavah diyuchoyi na Kavkazi armiyi i bliskuche viyaviv sebe 13 chervnya 1877 roku v bitvi pri Zivini i avangardnih spravah u serpni 8 serpnya pered svitankom iz mislivcyami kavalerijskih chastin i chechenskoyi miliciyi ta pidtrimkoyu nizhegorodskih draguniv vin napav na avanpostnij tabir tureckogo pashi Subotana perebiv do 100 cholovik zahopiv 27 polonenih nachalnika avanpostiv Reshid Beya 30 Dara Imperator Oleksandr II v nagorodu vidminnoyi horobrosti i rozporyadlivosti vchinenoyi general majorom sho perebuvaye po armijskij kavaleriyi i pri Kavkazkoyi armiyi Arcu Chermoyevim u riznochasnih spravah z turkami v 1877 17 grudnya nagorodiv jogo ordenom sv Stanislava 1 go stupenya iz mechami Nastupnogo roku vin za vidznaki u kampaniyi 1878 roku otrimav orden sv Anni 1 go stupenya z mechami Pislya zakinchennya vijni Chermoyiv yak i ranishe perebuvav pri vijskah Kavkazkogo vijskovogo okrugu i pomer 27 veresnya 1895 roku zi spiskiv viklyucheno 19 zhovtnya Sim yaNadmogilnij pam yatnik Orcu Chermoyevu Nacionalnij muzej Chechenskoyi Respubliki Vid troh druzhin u nogo bulo 6 siniv ta 5 dochok Sini Chermoyeva sered yakih vidilyayetsya Abdul Medzhid do 1917 roku buli odnimi z najbilshih komersantiv u Rosiyi volodili znachnimi naftopromislami v Chechni ta Dagestani ta velikimi mayetkami v riznih rajonah Pivnichnogo Kavkazu u tomu chisli j u Pivnichnij Osetiyi Jogo starshij sin Arsemik 1856 otrimav prizvisko Baryatinskij na chest zavojovnika Chechni ta Dagestanu knyazya Baryatinskogo Inshi jogo sini Daniel Sultan Arslahan Abdul Muslim Aziz takozh buli vijskovimi ta zalishili nashadkiv Vid p yati dochok mav bagato onukiv i onuchok Koli Tapa Chermoyev emigruvav do Parizha u jogo osobnyaku meshkalo blizko 80 rodichiv Ukazom Uryadovogo Senatu 23 grudnya 1899 roku usi predstavniki rodu general majora Arcu Chermoyeva viznani u spadkovomu dvoryanstvi Rosijskoyi Imperiyi ta zapisom do dvoryanskogo rodovodu knigi Stavropolskoyi guberniyi NagorodiSered inshih nagorod Chermoyev mav 10 ordeniv Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya 1849 Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya z mechami ta bantom 1850 Zolota shashka z napisom Za horobrist 20 listopada 1851 roku Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z bantom 1853 Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya z imperatorskoyu koronoyu ta mechami 1858 Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 20 veresnya 1859 roku 10164 za kavalerskim spiskom Grigorovicha Stepanova Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami 1865 rik imperatorska korona do cogo ordenu nadana u 1869 roci Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 1874 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya z mechami 17 grudnya 1877 roku Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya z mechami 1878 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 1883 Primitki web archive org 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2021 V Chechne vozmutilis ideej nazvat poselok v chest carskogo generala lenta ru Procitovano 13 sichnya 2021 Alibek Hadzhi Aldamov IA Checheninfo ros Procitovano 13 sichnya 2021 Yanchevskij N L Grazhdanskaya borba na Severnom Kavkaze v dvuh tomah Rostov na Donu Sevkavkniga 1927 T 2 S 208 Ibragimova Z H Chechency v zerkale carskoj statistiki 1860 1900 M Probel 2000 2006 S 48 ISBN 5 98604 066 H Spisok generalam po starshinstvu Sostavlen po 1 sentyabrya 1893 goda SPb 1893 S 409 DzherelaVolkov S V Generalitet Rossijskoj imperii Enciklopedicheskij slovar generalov i admiralov ot Petra I do Nikolaya II T II L Ya M 2009 S 704 705 ISBN 978 5 9524 4167 5 Gizetti A L Sbornik svedenij o georgievskih kavalerah i boevyh znakah otlichij Kavkazskih vojsk Tf 1901 S 143 144 na sajte Runivers Ismailov E E Zolotoe oruzhie s nadpisyu Za hrabrost Spiski kavalerov 1788 1913 M 2007 S 229 ISBN 978 5 903473 05 2 ISBN 978 5 903743 05 2 oshiboch Spisok generalam po starshinstvu Sostavlen po 1 sentyabrya 1894 goda SPb 1894 S 416 Starchevskij A A Pamyatnik Vostochnoj vojny 1877 1878 gg SPb 1878 S 14 Ibragimova Z H Chechency v zerkale carskoj statistiki 1860 1900 M 2006 S 195 202 Opryshko O L Kavkazskaya konnaya diviziya 1914 1917 Vozvrashenie iz nebytiya Nalchik Elf Fa 2007 S 36 39 450 454