Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чеченський кінно-іррегулярний полк — національна (тубільна) кавалерійська частина (кінний полк) Російської імператорської армії. Полк був сформований наказом імператора Олександра II № 212 від 25 січня 1877 року з місцевої міліції та бажаючих служити в полку. Спочатку передбачалося, що полк охоронятиме російсько-турецьку кордон на період російсько-турецької війни.
| Чеченський кінно-іррегулярний полк |
|---|
Передісторія
Восени 1876 царський уряд приступив до формування іррегулярних військових частин з гірських народів Північного Кавказу. Було створено спеціальну урядову комісію з вивчення використання їх у майбутній війні. Результати роботи комісії були обнадійливими: у них наголошувалося: «здатність горян до аванпостної служби та дій малої війни». Члени комісії відзначали також універсальні якості горців-бійців, їх «… удар кинджалом вірний і рідко не смертельний, стрілянина вночі навскидку на звук, на вогник показує також явну перевагу горян у цій справі над навченими козаками, особливо над солдатами».
Початок формування
15 січня 1877 року Чеченський кінно-іррегулярний полк було сформовано. Грозненський округ був представлений у полку 4 сотнями, складеними з мешканців Великої та Малої Чечні. З Хасав-Юртівського округу прибула 1 сотня . Зовсім невеликими були квоти в Чеченському полку у жителів Аргунського та Веденського округів — по 50 осіб від кожного округу.
Особливості формування полку
Труднощі для бажаючих вступити до полку полягали в тому, що більшість з них не мали достатньої кількості грошей для купівлі спорядження. На їхнє прохання Головнокомандувач Кавказької армії наказав усім охочим вступити до полків, а третину майбутньої платні видати як аванс для екіпірування. У результаті замість запланованого «неспокійного елементу» у полк почали надходити люди заможні, яким було на що спорядитись і що втрачати. Витрати щодо формування та спорядження міліції лягали на сільські спільноти, подальше її утримання брала на себе держава. Всім чинам міліції призначалася певна платня. За приблизними підрахунками, спорядження пішого міліціонера обходилося міській спільноті до 100 рублів, а вершник — понад 150 рублів. Половина вершників на службу призивалася за жеребом (приблизно один із десяти дворів із екіпіруванням за рахунок сільських громад). Іншу частину набирали з привілейованих станів. Жереб, що витягнув, горець дорожив своїм правом. У разі хвороби він передавався родичам чи друзям.
Найчастіше добровольців відмовляли воювати з одновірцями їх родичі та знайомі, але, як повідомляв в одному з листів керівництву чеченський воїн «…незважаючи на жодні докази наших односельців, рідних та знайомих, ми покидали будинки, дружин та дітей і пішли битися зі своїми єдиновірцями за Царя та Батьківщину».
У Чеченському кінно-іррегулярному полку крім чеченців, також служили росіяни, грузини, осетини та представники інших національностей.
Офіцери
У офіцерський склад кінно-іррегулярних частин призначалися представники горських верхів, спадкові військові. Відбір та підготовка офіцерів здійснювалася з хрещених горян (аманатів, полонених, сиріт); горців, що проходили службу в конвої імператора, командуючих військами та адміністративних начальників. Спочатку командиром Чеченського кінно-іррегулярного полку було призначено старшину Владикавказького полку Акімова, але невдовзі полк очолив генерал-майор Арцу Чермоєв. На тлі інших полків із Терської області Чеченський зовні вигідно виділявся. У чеченців не тільки папахи, а й бурки, бешмети та башлики були білі.
Участь у бойових діях
Під час російсько-турецької війни 1877-78 гг. горяни Північного Кавказу зпоказали свою вірність імперії. Начальник штабу Кавказької козацької дивізії генерал-майор П. Паренсов писав: «Цілком у них закохався. То була справжня кавалерія, центаври». У свою чергу, оглянувши цей полк, начальник польового штабу діючої армії генерал-ад'ютант А. Непокойчицький у донесенні імператору в такий спосіб висловив думки про нього: «Славний полк, так і дихає Кавказом».
Чеченський полк відзначився у нічній розвідці, проведеній з 7 на 8 серпня 1877 р., і в боях у складі «летючого загону» за . Торішнього серпня 1877 р. горські полки розбили сильний загін османів біля села Суботан. «Чеченці, — писав сучасник, — подібно до урагану мчали вперед і вперед». Весь особовий склад Чеченського кінноіррегулярного полку був нагороджений знаками на головні убори з написом «За відмінність у турецьку війну». Чеченські вершники, які супроводжували М. Лоріс-Мелікова, вступили з ворогом у перестрілку і, завдавши османам втрати, відбили у них коней.
Восени 1877 полк брав участь в Авліяр-Аладжинській битві, в ході боїв зазнав значних втрат — до чверті особового складу.
За даними М. Сухотіна та капітана німецької служби Тіло фон Трога, в 1877-78 рр. всіх кавказців в турецькій армії було до 20 тисяч осіб. У російського керівництва існували побоювання щодо покликаних на службу кавказців, що вони під тиском своїх одноплемінників з імперії Османа будуть в масовому порядку переходити на ворожу сторону. Проте випадки зради військовому обов'язку були рідкісні. Під час російсько-турецької війни 1877-78 р.р. у ставку російських військ приходили горяни-переселенці та просилися на батьківщину.
Розформування
Першими з російсько-турецької війни вирушили на Чеченський Кавказ і 2-й Дагестанський кінно-іррегулярні полки, яким було доручено супроводжувати від Олександрополя до Тифліса полонених солдатів супротивника. Після закінчення війни Чеченський кінно-іррегулярний полк припинив своє існування. Розформування полку було поступовим і затягнулося до кінця 1879 року. Частину офіцерів було переведено до інших полків, частину разом із нижніми чинами звільнено в запас.
Нагороди вояків
З січня 1879 р. Імператорським указом Чеченський кінноіррегулярний полк був нагороджений почесним прапором. Весь особовий склад полку був нагороджений знаками на головні убори з написом «За відмінність у турецьку війну».
Георгіївськими хрестами були нагороджені урядники Чеченського полку Дакал Дурзієв, Умалат Гаєв, Шугаїп Сугаїпов та інші. Орденом святого Володимира 4 ступеня з мечами та бантом нагороджено майора Тхостова. Корнет Булат Яндаров та прапорщики Карасай Алхазов, Бейсултан Темірсултанов — орденом святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість». Орден святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантами отримали ротмістр Умалат Лаудаєв, корнет Барахан Таймазов.
Діти поранених та загиблих офіцерів-горців на пільгових умовах зараховувалися до навчальних закладів.
Джерела
- Ибрагимова З. Х. Чеченцы в зеркале царской статистики (1860-1900). — М. : Пробел-2000, 2006. — 244 с. — ISBN 5-98604-066-Х.
- Ибрагимова З. Х. Мир чеченцев. XIX век. — М. : Пробел-2000, 2007. — 1024 с. — ISBN 978–5–98604–089–9.
Примітки
- Ибрагимова, 2006, с. 48.
- Ибрагимова, 2006, с. 47.
- Ибрагимова, 2007, с. 407.
- Ибрагимова, 2006, с. 48—49.
- Ибрагимова, 2006, с. 49.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chechenskij kinno irregulyarnij polk nacionalna tubilna kavalerijska chastina kinnij polk Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Polk buv sformovanij nakazom imperatora Oleksandra II 212 vid 25 sichnya 1877 roku z miscevoyi miliciyi ta bazhayuchih sluzhiti v polku Spochatku peredbachalosya sho polk ohoronyatime rosijsko turecku kordon na period rosijsko tureckoyi vijni Chechenskij kinno irregulyarnij polkPeredistoriyaVoseni 1876 carskij uryad pristupiv do formuvannya irregulyarnih vijskovih chastin z girskih narodiv Pivnichnogo Kavkazu Bulo stvoreno specialnu uryadovu komisiyu z vivchennya vikoristannya yih u majbutnij vijni Rezultati roboti komisiyi buli obnadijlivimi u nih nagoloshuvalosya zdatnist goryan do avanpostnoyi sluzhbi ta dij maloyi vijni Chleni komisiyi vidznachali takozh universalni yakosti gorciv bijciv yih udar kindzhalom virnij i ridko ne smertelnij strilyanina vnochi navskidku na zvuk na vognik pokazuye takozh yavnu perevagu goryan u cij spravi nad navchenimi kozakami osoblivo nad soldatami Pochatok formuvannya15 sichnya 1877 roku Chechenskij kinno irregulyarnij polk bulo sformovano Groznenskij okrug buv predstavlenij u polku 4 sotnyami skladenimi z meshkanciv Velikoyi ta Maloyi Chechni Z Hasav Yurtivskogo okrugu pribula 1 sotnya Zovsim nevelikimi buli kvoti v Chechenskomu polku u zhiteliv Argunskogo ta Vedenskogo okrugiv po 50 osib vid kozhnogo okrugu Osoblivosti formuvannya polkuTrudnoshi dlya bazhayuchih vstupiti do polku polyagali v tomu sho bilshist z nih ne mali dostatnoyi kilkosti groshej dlya kupivli sporyadzhennya Na yihnye prohannya Golovnokomanduvach Kavkazkoyi armiyi nakazav usim ohochim vstupiti do polkiv a tretinu majbutnoyi platni vidati yak avans dlya ekipiruvannya U rezultati zamist zaplanovanogo nespokijnogo elementu u polk pochali nadhoditi lyudi zamozhni yakim bulo na sho sporyaditis i sho vtrachati Vitrati shodo formuvannya ta sporyadzhennya miliciyi lyagali na silski spilnoti podalshe yiyi utrimannya brala na sebe derzhava Vsim chinam miliciyi priznachalasya pevna platnya Za pribliznimi pidrahunkami sporyadzhennya pishogo milicionera obhodilosya miskij spilnoti do 100 rubliv a vershnik ponad 150 rubliv Polovina vershnikiv na sluzhbu prizivalasya za zherebom priblizno odin iz desyati dvoriv iz ekipiruvannyam za rahunok silskih gromad Inshu chastinu nabirali z privilejovanih staniv Zhereb sho vityagnuv gorec dorozhiv svoyim pravom U razi hvorobi vin peredavavsya rodicham chi druzyam Najchastishe dobrovolciv vidmovlyali voyuvati z odnovircyami yih rodichi ta znajomi ale yak povidomlyav v odnomu z listiv kerivnictvu chechenskij voyin nezvazhayuchi na zhodni dokazi nashih odnoselciv ridnih ta znajomih mi pokidali budinki druzhin ta ditej i pishli bitisya zi svoyimi yedinovircyami za Carya ta Batkivshinu U Chechenskomu kinno irregulyarnomu polku krim chechenciv takozh sluzhili rosiyani gruzini osetini ta predstavniki inshih nacionalnostej OficeriU oficerskij sklad kinno irregulyarnih chastin priznachalisya predstavniki gorskih verhiv spadkovi vijskovi Vidbir ta pidgotovka oficeriv zdijsnyuvalasya z hreshenih goryan amanativ polonenih sirit gorciv sho prohodili sluzhbu v konvoyi imperatora komanduyuchih vijskami ta administrativnih nachalnikiv Spochatku komandirom Chechenskogo kinno irregulyarnogo polku bulo priznacheno starshinu Vladikavkazkogo polku Akimova ale nevdovzi polk ocholiv general major Arcu Chermoyev Na tli inshih polkiv iz Terskoyi oblasti Chechenskij zovni vigidno vidilyavsya U chechenciv ne tilki papahi a j burki beshmeti ta bashliki buli bili Uchast u bojovih diyahPid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 78 gg goryani Pivnichnogo Kavkazu zpokazali svoyu virnist imperiyi Nachalnik shtabu Kavkazkoyi kozackoyi diviziyi general major P Parensov pisav Cilkom u nih zakohavsya To bula spravzhnya kavaleriya centavri U svoyu chergu oglyanuvshi cej polk nachalnik polovogo shtabu diyuchoyi armiyi general ad yutant A Nepokojchickij u donesenni imperatoru v takij sposib visloviv dumki pro nogo Slavnij polk tak i dihaye Kavkazom Chechenskij polk vidznachivsya u nichnij rozvidci provedenij z 7 na 8 serpnya 1877 r i v boyah u skladi letyuchogo zagonu za Torishnogo serpnya 1877 r gorski polki rozbili silnij zagin osmaniv bilya sela Subotan Chechenci pisav suchasnik podibno do uraganu mchali vpered i vpered Ves osobovij sklad Chechenskogo kinnoirregulyarnogo polku buv nagorodzhenij znakami na golovni ubori z napisom Za vidminnist u turecku vijnu Chechenski vershniki yaki suprovodzhuvali M Loris Melikova vstupili z vorogom u perestrilku i zavdavshi osmanam vtrati vidbili u nih konej Voseni 1877 polk brav uchast v Avliyar Aladzhinskij bitvi v hodi boyiv zaznav znachnih vtrat do chverti osobovogo skladu Za danimi M Suhotina ta kapitana nimeckoyi sluzhbi Tilo fon Troga v 1877 78 rr vsih kavkazciv v tureckij armiyi bulo do 20 tisyach osib U rosijskogo kerivnictva isnuvali poboyuvannya shodo poklikanih na sluzhbu kavkazciv sho voni pid tiskom svoyih odnopleminnikiv z imperiyi Osmana budut v masovomu poryadku perehoditi na vorozhu storonu Prote vipadki zradi vijskovomu obov yazku buli ridkisni Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 78 r r u stavku rosijskih vijsk prihodili goryani pereselenci ta prosilisya na batkivshinu RozformuvannyaPershimi z rosijsko tureckoyi vijni virushili na Chechenskij Kavkaz i 2 j Dagestanskij kinno irregulyarni polki yakim bulo dorucheno suprovodzhuvati vid Oleksandropolya do Tiflisa polonenih soldativ suprotivnika Pislya zakinchennya vijni Chechenskij kinno irregulyarnij polk pripiniv svoye isnuvannya Rozformuvannya polku bulo postupovim i zatyagnulosya do kincya 1879 roku Chastinu oficeriv bulo perevedeno do inshih polkiv chastinu razom iz nizhnimi chinami zvilneno v zapas Nagorodi voyakivZ sichnya 1879 r Imperatorskim ukazom Chechenskij kinnoirregulyarnij polk buv nagorodzhenij pochesnim praporom Ves osobovij sklad polku buv nagorodzhenij znakami na golovni ubori z napisom Za vidminnist u turecku vijnu Georgiyivskimi hrestami buli nagorodzheni uryadniki Chechenskogo polku Dakal Durziyev Umalat Gayev Shugayip Sugayipov ta inshi Ordenom svyatogo Volodimira 4 stupenya z mechami ta bantom nagorodzheno majora Thostova Kornet Bulat Yandarov ta praporshiki Karasaj Alhazov Bejsultan Temirsultanov ordenom svyatoyi Anni 4 stupenya z napisom Za horobrist Orden svyatogo Stanislava 3 stupenya z mechami ta bantami otrimali rotmistr Umalat Laudayev kornet Barahan Tajmazov Diti poranenih ta zagiblih oficeriv gorciv na pilgovih umovah zarahovuvalisya do navchalnih zakladiv DzherelaIbragimova Z H Chechency v zerkale carskoj statistiki 1860 1900 M Probel 2000 2006 244 s ISBN 5 98604 066 H Ibragimova Z H Mir chechencev XIX vek M Probel 2000 2007 1024 s ISBN 978 5 98604 089 9 PrimitkiIbragimova 2006 s 48 Ibragimova 2006 s 47 Ibragimova 2007 s 407 Ibragimova 2006 s 48 49 Ibragimova 2006 s 49