Веніамін Абрамович Рувинський (1 травня 1919, Черкаси — 24 червня 2001, Москва) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир 228-го окремого саперного батальйону 152-ї стрілецької дивізії 46-ї армії Південно-Західного фронту, капітан.
Веніамін Абрамович Рувинський | |
---|---|
Народження | 1 травня 1919 Черкаси |
Смерть | 24 червня 2001 (82 роки) Москва |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | інженерні війська |
Роки служби | 1937—1974 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографія
Народився 1 травня 1919 року в місті Черкаси в сім'ї службовця. Єврей. Закінчив середню школу. Займався спортом, мав перші розряди з боксу та стрільби.
У Червоній Армії з 1937 року — вступив на фортифікаційно-будівельний факультет .
На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Карельському, Південно-Західному, 2-му і 3-му Українських фронтах. Командував групою саперів в загоні загородження, ротою розвідки, готельним саперним батальйоном, виконував обов'язки корпусного інженера. Брав участь в обороні Пскова, Новгорода, розвідувальних рейдах в Карелії, відвоюванні Харкова, Правобережної України. Форсував Сіверський Донець, Дніпро, Південний Буг, Дністер. Особливо відзначився у боях на Дніпрі.
19 жовтня 1943 року В. А. Рувинський при форсуванні Дніпра в районі Дніпропетровська у короткий термін забезпечив переправу на підручних засобах артилерії, частин і підрозділів дивізії, що сприяло захоплення і утримання плацдарму на правому березі річки та відвоювання Дніпропетровська.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з нацистськими окупантами і проявлені при цьому мужність і героїзм» капітану Рувінському Веніаміну Абрамовичу надано звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1957).
Член КПРС з 1944 року. Після війни в 1946 році закінчив Військово-інженерну академію. Був викладачем у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. З 1974 року полковник В. А. Рувинский — в запасі.
Жив у Москві. Кандидат технічних наук, доцент ВТУЗу при автозаводі імені Лихачова. Помер 24 червня 2001 року. Похований на Ваганьковському цвинтарі в Москві.
Нагороджений орденами Леніна (1 листопада 1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985), двома орденами Червоної Зірки (17 червня 1944; 30 квітня 1954), медаллю «За бойові заслуги» (10 листопада 1947), іншими медалями.
Література
- Герои огненных лет. Книга 2. М.: Московский рабочий, 1976(рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
- Они отстояли мир. — Днепропетровск: Промінь, 1985 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veniamin Abramovich Ruvinskij 1 travnya 1919 Cherkasi 24 chervnya 2001 Moskva radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 228 go okremogo sapernogo bataljonu 152 yi strileckoyi diviziyi 46 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu kapitan Veniamin Abramovich RuvinskijNarodzhennya1 travnya 1919 1919 05 01 CherkasiSmert24 chervnya 2001 2001 06 24 82 roki MoskvaPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina SRSRRid vijsk inzhenerni vijskaRoki sluzhbi1937 1974PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodi 1957 Medal Za bojovi zaslugi BiografiyaNarodivsya 1 travnya 1919 roku v misti Cherkasi v sim yi sluzhbovcya Yevrej Zakinchiv serednyu shkolu Zajmavsya sportom mav pershi rozryadi z boksu ta strilbi U Chervonij Armiyi z 1937 roku vstupiv na fortifikacijno budivelnij fakultet Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivnichno Zahidnomu Karelskomu Pivdenno Zahidnomu 2 mu i 3 mu Ukrayinskih frontah Komanduvav grupoyu saperiv v zagoni zagorodzhennya rotoyu rozvidki gotelnim sapernim bataljonom vikonuvav obov yazki korpusnogo inzhenera Brav uchast v oboroni Pskova Novgoroda rozviduvalnih rejdah v Kareliyi vidvoyuvanni Harkova Pravoberezhnoyi Ukrayini Forsuvav Siverskij Donec Dnipro Pivdennij Bug Dnister Osoblivo vidznachivsya u boyah na Dnipri 19 zhovtnya 1943 roku V A Ruvinskij pri forsuvanni Dnipra v rajoni Dnipropetrovska u korotkij termin zabezpechiv perepravu na pidruchnih zasobah artileriyi chastin i pidrozdiliv diviziyi sho spriyalo zahoplennya i utrimannya placdarmu na pravomu berezi richki ta vidvoyuvannya Dnipropetrovska Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 listopada 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nacistskimi okupantami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm kapitanu Ruvinskomu Veniaminu Abramovichu nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu iz vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1957 Chlen KPRS z 1944 roku Pislya vijni v 1946 roci zakinchiv Vijskovo inzhenernu akademiyu Buv vikladachem u Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze Z 1974 roku polkovnik V A Ruvinskij v zapasi Zhiv u Moskvi Kandidat tehnichnih nauk docent VTUZu pri avtozavodi imeni Lihachova Pomer 24 chervnya 2001 roku Pohovanij na Vagankovskomu cvintari v Moskvi Nagorodzhenij ordenami Lenina 1 listopada 1943 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 6 kvitnya 1985 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 17 chervnya 1944 30 kvitnya 1954 medallyu Za bojovi zaslugi 10 listopada 1947 inshimi medalyami LiteraturaGeroi ognennyh let Kniga 2 M Moskovskij rabochij 1976 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Oni otstoyali mir Dnepropetrovsk Promin 1985 ros