Карл Халір (нім. Carl Halir, справжнє ім'я Карел Галірж, чеськ. Karel Halíř; 1 лютого 1859 Хоенельбе, нині Чехія — 21 грудня 1909, Берлін) — чесько-німецький скрипаль і музичний педагог.
Карл Халір | |
---|---|
нім. Carl Halir чеськ. Karel Halíř | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | чеськ. Karel Halíř |
Дата народження | 1 лютого 1859[1][2][…] |
Місце народження | d, Трутнов, Східно-Чеська область[1][3] |
Дата смерті | 21 грудня 1909[1][2][…] (50 років) |
Місце смерті | Берлін, Німецька імперія[1] |
Поховання | d |
Громадянство | Долитавщина |
Професії | педагог, музикант |
Освіта | Празька консерваторія |
Вчителі | d |
Інструменти | скрипка |
Жанри | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Навчався в Празькій консерваторії у Антонія Бенневіца, потім в Берліні у Йозефа Йоахіма. У 1876—1879 роках — перша скрипка в оркестрі Беньяміна Більзе, потім концертмейстер в Кенігсберзі, Мангеймі і в 1884—1894 роках в Веймарі.
Творча співдружність зі своїм учителем Йоахімом, що почалася в 1884 році тріумфальним виконанням подвійного концерту Йоганна Себастьяна Баха на бахівському фестивалі в Ейзенаху, привела в 1894 році до запрошення Халіра першою скрипкою в оркестр Берлінської опери і професором в Берлінську Вищу школу музики. У 1888 році Карл Халір одружився з оперною співачкою з Берліна, Терезою Цербст (1859—1910). У 1896 і 1897 роках Халір з великим успіхом гастролював в США, виконуючи, серед іншого, твори Людвіга ван Бетховена, Луї Шпора, Петра Ілліча Чайковського. У 1897 році він змінив Генріха де Ану за пультом другої скрипки в знаменитому квартеті Йоахіма, після смерті вчителя керував власним квартетом, виступав також у складі фортепіанного тріо з Георгом Шуманом і Хуго Дехертом. 19 жовтня 1905 в Берліні вперше виконав остаточну редакцію Скрипкового концерту Сібеліуса та Дивертисмент Чарлза Мартіна Лефлера, раніше відкинутий Фріцем Крейслером і Еженом Ізаї через технічну складність (диригував Ріхард Штраус).
Написав навчальний посібник «Новий курс скрипкових гам» (нім. Neue Tonleiterstudien für Violine; 1896).
Помер в Берліні в 1909 році.
Серед його учнів був Девід Маннес.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116405449 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Czech National Authority Database
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Halir nim Carl Halir spravzhnye im ya Karel Galirzh chesk Karel Halir 1 lyutogo 1859 Hoenelbe nini Chehiya 21 grudnya 1909 Berlin chesko nimeckij skripal i muzichnij pedagog Karl Halirnim Carl Halir chesk Karel HalirOsnovna informaciyaPovne im yachesk Karel HalirData narodzhennya1 lyutogo 1859 1859 02 01 1 2 Misce narodzhennyad Trutnov Shidno Cheska oblast 1 3 Data smerti21 grudnya 1909 1909 12 21 1 2 50 rokiv Misce smertiBerlin Nimecka imperiya 1 PohovannyadGromadyanstvoDolitavshinaProfesiyipedagog muzikantOsvitaPrazka konservatoriyaVchitelidInstrumentiskripkaZhanriklasichna muzika Fajli u VikishovishiZhittyepisNavchavsya v Prazkij konservatoriyi u Antoniya Bennevica potim v Berlini u Jozefa Joahima U 1876 1879 rokah persha skripka v orkestri Benyamina Bilze potim koncertmejster v Kenigsberzi Mangejmi i v 1884 1894 rokah v Vejmari Tvorcha spivdruzhnist zi svoyim uchitelem Joahimom sho pochalasya v 1884 roci triumfalnim vikonannyam podvijnogo koncertu Joganna Sebastyana Baha na bahivskomu festivali v Ejzenahu privela v 1894 roci do zaproshennya Halira pershoyu skripkoyu v orkestr Berlinskoyi operi i profesorom v Berlinsku Vishu shkolu muziki U 1888 roci Karl Halir odruzhivsya z opernoyu spivachkoyu z Berlina Terezoyu Cerbst 1859 1910 U 1896 i 1897 rokah Halir z velikim uspihom gastrolyuvav v SShA vikonuyuchi sered inshogo tvori Lyudviga van Bethovena Luyi Shpora Petra Illicha Chajkovskogo U 1897 roci vin zminiv Genriha de Anu za pultom drugoyi skripki v znamenitomu kvarteti Joahima pislya smerti vchitelya keruvav vlasnim kvartetom vistupav takozh u skladi fortepiannogo trio z Georgom Shumanom i Hugo Dehertom 19 zhovtnya 1905 v Berlini vpershe vikonav ostatochnu redakciyu Skripkovogo koncertu Sibeliusa ta Divertisment Charlza Martina Leflera ranishe vidkinutij Fricem Krejslerom i Ezhenom Izayi cherez tehnichnu skladnist diriguvav Rihard Shtraus Napisav navchalnij posibnik Novij kurs skripkovih gam nim Neue Tonleiterstudien fur Violine 1896 Pomer v Berlini v 1909 roci Sered jogo uchniv buv Devid Mannes PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116405449 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaHugo Riemann Riemann Musiklexikon 1919 p 453