Ящірка Ліндгольма Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Твари

Ящірка Ліндгольма

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Lacertilia
Родина:	Справжні ящірки (Lacertidae)
Підродина:	Lacertinae
Рід:	Скельна ящірка (Darevskia)
Вид:	Ящірка Ліндгольма

Біноміальна назва

Darevskia lindholmi
(Szczerbak, 1962)

Синоніми

Lacerta saxicola lindholmi Lantz & Cyrén, 1936 (nomen nudum)

Посилання

Вікісховище:	Category: Darevskia lindholmi
EOL:	289348
МСОП:	196003
NCBI:	122335

Ящірка Ліндгольма (Darevskia lindholmi) — представник роду скельних ящірок родини Справжні ящірки. Ендемік України

Опис

Загальна довжина досягає 20 см, значну частину складає досить довгий хвіст. Колір шкіри у самців коричнево—бурий, оливково—сірий, а у самиць — зелений. Голова помітно стиснута. Шов поміж лобоносовим і задньоносовим щитками не коротше шва між переднім й заднім носовими. Міжщелепний щиток зазвичай не торкається лобоносового. Між верхньоскронним й надочноямковим щитками є рядок з 3-24 зерняток. Перший верхньоскронний щиток помірно довгий, тупо обрізаний позаду. Центральноскронний щиток невеликий, середнього розміру або не виражений. Анальний щиток великий, попереду нього більш-менш симетрично розташовується 1, рідше 2 помітно збільшених преанальних.

Спосіб життя

Полюбляють гірсько—степову місцевість, передгір'я, ліси у горах, зустрічається на морському узбережжі. Часто ховаються в ущелинах, серед каміння та у норах гризунів. Гарно пристосовується як до високих, так й низьких температур. Харчується двокрилими, прямокрилими, мурашками, метеликами, жуками, павуками.

Це яйцекладні ящірки. Самиця зазвичай відкладає до 5 яєць у червні. Молоді ящірки з'являються у серпні.

Поширення

Це ендемік України. Зустрічається лише у гірські частині та південному узбережжі Криму. На узбережжі виходить біля Феодосії, Алушти, Судака й Карадагу.

Історія відкриття і авторство

Тривалий час ящірку Ліндгольма не відрізняли від подібної та близькоспорідненої ящірки скельної, Darevskia saxicola (раніше відносили до роду Lacerta), поширеної переважно на Кавказі. У 1936 році Луїс Ланц і Отто Сірен запропонували розглядати кримські популяції як окремий підвид якщірки скельної і ввели для нього назву Lacerta saxicola lindholmi, на честь відомого дослідника фауни Криму Вільгельма Ліндгольма (1874—1935). Тому в багатьох джерелах авторство назви ящірки Ліндгольма помилково вказувалося як «Lantz & Cyrén, 1936». Однак запропонована назва у 1936 році не супроводжувалася жодним описом, що не робить її придатною згідно Статті 13.1 Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури, тобто ця назва є nomen nudum і не може використовуватися з цим авторством. Тому коректним авторством для цього таксону є перше використання цієї ж назви, що супроводжувалося морфологічним описом, яке належить видатному українському герпетологу Миколі Щербаку. У 1962 році в статті «О систематике скальных ящериц (Lacerta saxicola Eversmann) Крыма и Северного Кавказа» Микола Щербак навів детальний опис ящірки Ліндгольма, показав її морфологічні відмінності та обґрунтував її виділення в окремий підвид, хоча і використовував при цьому назву «Lacerta saxicola lindholmi Lantz & Cyrén, 1936» з попереднім авторством. У 2000 році, після проведення перших молекулярно-генетичних досліджень, було показано, що ящірка Ліндгольма є окремим кримським видом. У всіх сучасних західних наукових публікаціях ящірка Ліндгольма розглядається лише як Darevskia lindholmi (Szczerbak, 1962) і тільки в деяких вітчизняних працях продовжує використовуватися помилкове авторство назви.

Примітки

Lantz, L.A. & Cyrén, O. 1936. Contribution à la connaissance de Lacerta saxicola EVERSMANN [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]. Bull. Soc. zool. France (Paris) 61: 159—181
. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
Щербак Н. Н. 1962. О систематике скальных ящериц (Lacerta saxicola Eversmann) Крыма и Северного Кавказа. Зоологический журнал, 41(9): 1374—1385.
Macculloch, R. D. , J. Fu, I. S. Darevsky & R. W. Murphy 2000. Genetic evidence for species status of some Caucasian rock lizards in the Darevskia saxicola group. Amphibia-Reptilia 21 (2): 169—176.
Murphy, R.W., Fu, J., MacCulloch, R.D., Darevsky, I.S. & Kupriyanova, L.A. 2000. A fine line between sex and unisexuality: the phylogenetic constraints on parthenogenesis in lacertid lizards. Zoological Journal of the Linnean Society. 130: 527—549.
. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

Джерела

http://www.izan.kiev.ua/term_com/herpet.htm [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955
Фауна України, т. 7. К., 1959

[1] Lantz, L.A. & Cyrén, O. 1936. Contribution à la connaissance de Lacerta saxicola EVERSMANN [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]. Bull. Soc. zool. France (Paris) 61: 159—181

[2] . Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

[3] Щербак Н. Н. 1962. О систематике скальных ящериц (Lacerta saxicola Eversmann) Крыма и Северного Кавказа. Зоологический журнал, 41(9): 1374—1385.

[4] Macculloch, R. D. , J. Fu, I. S. Darevsky & R. W. Murphy 2000. Genetic evidence for species status of some Caucasian rock lizards in the Darevskia saxicola group. Amphibia-Reptilia 21 (2): 169—176.

[5] Murphy, R.W., Fu, J., MacCulloch, R.D., Darevsky, I.S. & Kupriyanova, L.A. 2000. A fine line between sex and unisexuality: the phylogenetic constraints on parthenogenesis in lacertid lizards. Zoological Journal of the Linnean Society. 130: 527—549.

[6] . Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.