Олексій Кузьмович Стеблівський (27 березня 1911, Звенигородка — 12 травня 1999, Львів) — радянський офіцер, гвардії майор, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Олексій Кузьмович Стеблівський | |
---|---|
Народження | 27 березня 1911 Звенигородка |
Смерть | 12 травня 1999 (88 років) Львів |
Поховання | Брюховицький цвинтар |
Країна | СРСР |
Роки служби | 1933—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Москву |
Нагороди |
Біографія
Народився 14 (27) березня 1911 року в селищі Звенигородці в родині кравця. Українець. Закінчив 7 класів школи. Жив в селищі Місхорі Ялтинського району. Працював слюсарем ремонтної бригади.
Військова служба
На військову службу призваний в 1933 році. У 1933—1940 роках служив у 218-му конвойному полку військ ОДПУ (з 1934 року — НКВС) СРСР. У 1940 році закінчив курси молодших лейтенантів прикордонних НКВС. Служив на прикордонній заставі в Криму.
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в битві під Москвою. У боях під Вязьмою потрапив в оточення, але вирвався з нього і вивів в розташування радянських військ групу з 15-ти чоловік зі зброєю. Після чого був призначений командиром взводу в розвідувальної роти, очоливши потім окрему моторизовану розвідроту. У бою під містом Ржевом був важко поранений. Після лікування в Свердловському госпіталі в 1943 році закінчив курси «Постріл» і в період боїв на Курській дузі був направлений для подальшого проходження служби в 97-у гвардійську стрілецьку дивізію (5-а гвардійська армія, 1-й Український фронт), — командиром 2-го стрілецького батальйону 289-го гвардійського стрілецького полку. Член ВКП (б) з 1943 року.
26 січня 1945 року вміло організував форсування річки Одеру. Його батальйон зіграв ключову роль в оволодінні залізничною станцією Лінден і опорними пунктами противника — Розенхайм і Етцдорф, на північний захід від польського міста Оппельн (нині Ополе), завдавши ворогові великих втрат у живій силі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року «за геройський подвиг, проявлений при виконанні бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками» Стеблівському Олексію Кузьмовиичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 52515) і медалі «Золота Зірка» (№ 7819).
Після війни продовжував службу в армії. З 1946 року в запасі. Жив в місті Львові. У 1949 році закінчив обласну партійну школу. Працював заступником директора художнього училища, інструктором Львівського міського комітету Компартії України, директором кінотеатру. Помер 12 травня 1999 року. Похований на Брюховицькому цвинтарі у Львові.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна, Олександра Невського (№ 8381), Вітчизняної війни 1-го (1985) і 2-го ступеня (№ 142757), медалями (в тому числі — медаллю «За бойові заслуги» (№ 1532709).
Література
- Герои Отечества. Москва, 2004;
- Герои Советского Союза: короткий біографічний словник Т.2. — Москва, 1988;
- Они отстояли мир. — Дніпропетровськ: Промінь, 1985;
- Отчизны звёзды золотые. — Львів: Каменяр, 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Kuzmovich Steblivskij 27 bereznya 1911 Zvenigorodka 12 travnya 1999 Lviv radyanskij oficer gvardiyi major uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Oleksij Kuzmovich SteblivskijNarodzhennya27 bereznya 1911 1911 03 27 ZvenigorodkaSmert12 travnya 1999 1999 05 12 88 rokiv LvivPohovannyaBryuhovickij cvintarKrayina SRSRRoki sluzhbi1933 1946PartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za MoskvuNagorodiMedal Za bojovi zaslugi BiografiyaNarodivsya 14 27 bereznya 1911 roku v selishi Zvenigorodci v rodini kravcya Ukrayinec Zakinchiv 7 klasiv shkoli Zhiv v selishi Mishori Yaltinskogo rajonu Pracyuvav slyusarem remontnoyi brigadi Vijskova sluzhba Na vijskovu sluzhbu prizvanij v 1933 roci U 1933 1940 rokah sluzhiv u 218 mu konvojnomu polku vijsk ODPU z 1934 roku NKVS SRSR U 1940 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv prikordonnih NKVS Sluzhiv na prikordonnij zastavi v Krimu U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Brav uchast v bitvi pid Moskvoyu U boyah pid Vyazmoyu potrapiv v otochennya ale virvavsya z nogo i viviv v roztashuvannya radyanskih vijsk grupu z 15 ti cholovik zi zbroyeyu Pislya chogo buv priznachenij komandirom vzvodu v rozviduvalnoyi roti ocholivshi potim okremu motorizovanu rozvidrotu U boyu pid mistom Rzhevom buv vazhko poranenij Pislya likuvannya v Sverdlovskomu gospitali v 1943 roci zakinchiv kursi Postril i v period boyiv na Kurskij duzi buv napravlenij dlya podalshogo prohodzhennya sluzhbi v 97 u gvardijsku strilecku diviziyu 5 a gvardijska armiya 1 j Ukrayinskij front komandirom 2 go strileckogo bataljonu 289 go gvardijskogo strileckogo polku Chlen VKP b z 1943 roku 26 sichnya 1945 roku vmilo organizuvav forsuvannya richki Oderu Jogo bataljon zigrav klyuchovu rol v ovolodinni zaliznichnoyu stanciyeyu Linden i opornimi punktami protivnika Rozenhajm i Etcdorf na pivnichnij zahid vid polskogo mista Oppeln nini Opole zavdavshi vorogovi velikih vtrat u zhivij sili Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za gerojskij podvig proyavlenij pri vikonanni bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami Steblivskomu Oleksiyu Kuzmoviichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina 52515 i medali Zolota Zirka 7819 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi Z 1946 roku v zapasi Zhiv v misti Lvovi U 1949 roci zakinchiv oblasnu partijnu shkolu Pracyuvav zastupnikom direktora hudozhnogo uchilisha instruktorom Lvivskogo miskogo komitetu Kompartiyi Ukrayini direktorom kinoteatru Pomer 12 travnya 1999 roku Pohovanij na Bryuhovickomu cvintari u Lvovi NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina Oleksandra Nevskogo 8381 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 1985 i 2 go stupenya 142757 medalyami v tomu chisli medallyu Za bojovi zaslugi 1532709 LiteraturaGeroi Otechestva Moskva 2004 Geroi Sovetskogo Soyuza korotkij biografichnij slovnik T 2 Moskva 1988 Oni otstoyali mir Dnipropetrovsk Promin 1985 Otchizny zvyozdy zolotye Lviv Kamenyar 1977