Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ротонда виставковий павільйон Відня що був споруджений до Всесвітньої виставки 1873 у парку Пратер На час свого будівниц

Ротонда (Відень)

Ротонда (Відень)

Ротонда — виставковий павільйон Відня, що був споруджений до Всесвітньої виставки (1873) у парку Пратер. На час свого будівництва Ротонда отримала найбільший у світі купол діаметром 108 м, що перевершив купол збудованого у 18 — 125 роках римського Пантеону (діаметр 43,4 м). Лише в 1957 році його перевершив купол Виставкового залу в Белграді діаметром 109 м. Купол згорів 1937 року.

Ротонда
image
48°12′43″ пн. ш. 16°24′33″ сх. д. / 48.2122000000277779° пн. ш. 16.40940000002778021° сх. д. / 48.2122000000277779; 16.40940000002778021Координати: 48°12′43″ пн. ш. 16°24′33″ сх. д. / 48.2122000000277779° пн. ш. 16.40940000002778021° сх. д. / 48.2122000000277779; 16.40940000002778021
Країнаimage Австрія
РозташуванняВідень
Типd
image
image
Ротонда
Ротонда (Австрія)
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Вхідна брама Всесвітньої виставки

Історія

image
Будівництво Ротонди. 19. 10. 1872
image
Відкриття Всесвітньої виставки. 01.05.1873
image
Ротонда, павільйони Всесвітньої виставки на фоні Відня. 1873
image
Інтер'єр Ротонди
image
Центральний вхід до Ротонди

Всесвітня виставка відкрилась 1 травня 1873 в недобудованій ротонді. Наступного дня розпочалися тривалі дощі, перетворивши Пратер на болото, 9 травня відбувся обвал акцій на фондовому ринку Віденської біржі, а наступна епідемія холери у Відні остаточно перекреслила сподівання успішне проведення виставки. Замість очікуваних 20 000 000 відвідувачів прийшло близько 7,2 мільйона. Дефіцит бюджету виставки склав 15 млн. гульденів, через що не відбулося заплановане розбирання ротонди. З 1877 частину приміщення, а з 1878 всю ротонду стали використовувати як склад. На початку 1880-х років її почали використовувати для проведення виставок, прийомів. Тут відбулися:

На час Першої світової війни її використовували військові для розміщення солдат на час видужування. З 1920 Ротонду знову відкрили для публіки, а 11 серпня 1921 відкрили першу післявоєнну міжнародну виставку. Двічі на рік Ротонда ставала великим виставковим центром. Клеменсу Гольцмайстеру 1936 доручили підготувати проект пристосування Ротонди під Національний архів.

17 вересня 1937 о 12:36 поступили два незалежні повідомлення пожежної сигналізації. Зовні не було ознак великої пожежі, а вогонь поширювався в порожнині поміж тинком і зовнішнім металевим покриттям. Перші пожежні машини прибули о 12:55, але необхідні були драбини завдовжки 15-18 м. Металеве покриття не пропускало воду до палаючих дерев'яних елементів конструкції вагою 400 т. О 13:30 пожежникам наказали відійти через загрозу обвалу і через три хвилини купол обвалився, здіймаючи в повітря міріади іскор. Від них вогонь поширився на бічні і сусідні будівлі, зокрема вежа пожежної частини Пратера. Пожежники зовні подавали воду на згарище, бо до середини було неможливо потрапити. На допомогу вислали солдат 5-го піхотного полку. Ліквідація пожежі тривала до 22 вересня. Це була одна з найбільших пожеж в історії Відня. Руїни розібрали 1942 року.

На місці Ротонди 1950 збудували Головну будівлю виставкового комплексу, яка 2001 стала покриватись тріщинами і була розібрана. На цьому місці паркінг і з 2013 кампус Віденського університету економіки.

image
Пожежа бічної вежі галерей

Конструкція

image
Вхід до ротонди після обвалу куполу

Проект металевих конструкцій Ротонди розробив шотландський інженер — корабел Джон Скотт Рассел, який спроектував пароплав SS Great Eastern. Проект завершили під керівництвом архітектора Карла фон Газенауера. Основу конструкції становив металевий каркас, покритий зовні деревом і декорований гіпсом. Висота Ротонди становила 84 м, діаметр 108 м. Її покривав конічний дах, опертий на 32 металевих стовпах з двома ліхтарями. Нижня виконувала роль оглядового майданчика, верхня була позолочена і увінчана 4-метровою кам'яною копією імператорської корони, символізуючи патронат цісаря над Всесвітньою виставкою. Навколо Ротонди чотири 190-м галереї утворювали квадрат. Посеред галерей містились широкі зали, що поєднували їх з Ротондою. Інтер'єр Ротонди площею близько 8000 м² використовувався під час Всесвітньої виставки при головному вході для зустрічі відвідувачів і офіційних заходів. Головний портал отримав форму тріумфальної арки, з девізом Франца Йосифа І на фронтоні «Viribus Unitis» (укр. Спільними зусиллями).

Джерела

  • Jutta Pemsel: Die Wiener Weltausstellung von 1873. Das gründerzeitliche Wien am Wendepunkt. Wien/Köln, Böhlau-Verlag 1989, . (нім.)
  • Edgard Haider: Verlorene Pracht. Geschichten von zerstörten Bauten. Gerstenberg, Hildesheim 2006, . (Розділ: Rotunde, Wien. Industriepalast für die erste Weltausstellung im deutschsprachigen Raum, стор. 104—108). (нім.)
  • Carla Camilleri (Red.), Technisches Museum Wien (Hrsg.): Welt ausstellen. Schauplatz Wien 1873. Eine Ausstellung des Technischen Museums Wien, 28. Oktober 2004 bis 27. Februar 2005. Каталог. . (нім.)
  • Johann Hödl: Das Messe- und Ausstellungswesen in Wien — von der Rotunde zur U-Bahn. In: —: Die Linie U2. *Geschichte, Technik, Zukunft. Wiener Linien GmbH & Co KG (Hrsg.), Wien 2008, , стор. 70–77. (нім.)
  • Stefan Konrath: Der Blechhaufen von Wien. Eine Studie über die wirtschaftliche und kulturhistorische Bedeutung der Wiener Rotunde. Diplomarbeit. Universität Wien, Wien 2008. — Volltext online (PDF; 10,19 MB). (нім.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rotunde (Prater)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rotonda vistavkovij paviljon Vidnya sho buv sporudzhenij do Vsesvitnoyi vistavki 1873 u parku Prater Na chas svogo budivnictva Rotonda otrimala najbilshij u sviti kupol diametrom 108 m sho perevershiv kupol zbudovanogo u 18 125 rokah rimskogo Panteonu diametr 43 4 m Lishe v 1957 roci jogo perevershiv kupol Vistavkovogo zalu v Belgradi diametrom 109 m Kupol zgoriv 1937 roku Rotonda48 12 43 pn sh 16 24 33 sh d 48 2122000000277779 pn sh 16 40940000002778021 sh d 48 2122000000277779 16 40940000002778021 Koordinati 48 12 43 pn sh 16 24 33 sh d 48 2122000000277779 pn sh 16 40940000002778021 sh d 48 2122000000277779 16 40940000002778021Krayina AvstriyaRoztashuvannyaVidenTipdRotondaRotonda Avstriya Mediafajli u Vikishovishi Vhidna brama Vsesvitnoyi vistavkiIstoriyaBudivnictvo Rotondi 19 10 1872 Vidkrittya Vsesvitnoyi vistavki 01 05 1873 Rotonda paviljoni Vsesvitnoyi vistavki na foni Vidnya 1873 Inter yer Rotondi Centralnij vhid do Rotondi Vsesvitnya vistavka vidkrilas 1 travnya 1873 v nedobudovanij rotondi Nastupnogo dnya rozpochalisya trivali doshi peretvorivshi Prater na boloto 9 travnya vidbuvsya obval akcij na fondovomu rinku Videnskoyi birzhi a nastupna epidemiya holeri u Vidni ostatochno perekreslila spodivannya uspishne provedennya vistavki Zamist ochikuvanih 20 000 000 vidviduvachiv prijshlo blizko 7 2 miljona Deficit byudzhetu vistavki sklav 15 mln guldeniv cherez sho ne vidbulosya zaplanovane rozbirannya rotondi Z 1877 chastinu primishennya a z 1878 vsyu rotondu stali vikoristovuvati yak sklad Na pochatku 1880 h rokiv yiyi pochali vikoristovuvati dlya provedennya vistavok prijomiv Tut vidbulisya 1883 Mizhnarodna vistavka elektriki 1885 svyatkuvannya zakladennya Videnskogo ryatuvalnogo tovaristva 1892 Videnska muzichna i teatralna vistavka 1898 Kolektivna vistavka avstrijskih avtovirobnikiv Avstrijskogo avtoklubu v ramkah svyatkuvannya 50 richchya pravlinnya cisarya Franca Josifa I de bulo predstavleno 4 pershi avstrijski avtomobili Zigfrida Markusa Eggera Lonera Lohner Porsche Nesselsdorf Prasident 1900 Persha mizhnarodna vistavka mislivciv do 80 richchya patrona mislivciv Franca Josifa I 1913 Vistavka Adriatiki ostannya velika vistavka v istoriyi Avstr Ugorskoyi imperiyi Na chas Pershoyi svitovoyi vijni yiyi vikoristovuvali vijskovi dlya rozmishennya soldat na chas viduzhuvannya Z 1920 Rotondu znovu vidkrili dlya publiki a 11 serpnya 1921 vidkrili pershu pislyavoyennu mizhnarodnu vistavku Dvichi na rik Rotonda stavala velikim vistavkovim centrom Klemensu Golcmajsteru 1936 doruchili pidgotuvati proekt pristosuvannya Rotondi pid Nacionalnij arhiv 17 veresnya 1937 o 12 36 postupili dva nezalezhni povidomlennya pozhezhnoyi signalizaciyi Zovni ne bulo oznak velikoyi pozhezhi a vogon poshiryuvavsya v porozhnini pomizh tinkom i zovnishnim metalevim pokrittyam Pershi pozhezhni mashini pribuli o 12 55 ale neobhidni buli drabini zavdovzhki 15 18 m Metaleve pokrittya ne propuskalo vodu do palayuchih derev yanih elementiv konstrukciyi vagoyu 400 t O 13 30 pozhezhnikam nakazali vidijti cherez zagrozu obvalu i cherez tri hvilini kupol obvalivsya zdijmayuchi v povitrya miriadi iskor Vid nih vogon poshirivsya na bichni i susidni budivli zokrema vezha pozhezhnoyi chastini Pratera Pozhezhniki zovni podavali vodu na zgarishe bo do seredini bulo nemozhlivo potrapiti Na dopomogu vislali soldat 5 go pihotnogo polku Likvidaciya pozhezhi trivala do 22 veresnya Ce bula odna z najbilshih pozhezh v istoriyi Vidnya Ruyini rozibrali 1942 roku Na misci Rotondi 1950 zbuduvali Golovnu budivlyu vistavkovogo kompleksu yaka 2001 stala pokrivatis trishinami i bula rozibrana Na comu misci parking i z 2013 kampus Videnskogo universitetu ekonomiki Pozhezha bichnoyi vezhi galerejKonstrukciyaVhid do rotondi pislya obvalu kupolu Proekt metalevih konstrukcij Rotondi rozrobiv shotlandskij inzhener korabel Dzhon Skott Rassel yakij sproektuvav paroplav SS Great Eastern Proekt zavershili pid kerivnictvom arhitektora Karla fon Gazenauera Osnovu konstrukciyi stanoviv metalevij karkas pokritij zovni derevom i dekorovanij gipsom Visota Rotondi stanovila 84 m diametr 108 m Yiyi pokrivav konichnij dah opertij na 32 metalevih stovpah z dvoma lihtaryami Nizhnya vikonuvala rol oglyadovogo majdanchika verhnya bula pozolochena i uvinchana 4 metrovoyu kam yanoyu kopiyeyu imperatorskoyi koroni simvolizuyuchi patronat cisarya nad Vsesvitnoyu vistavkoyu Navkolo Rotondi chotiri 190 m galereyi utvoryuvali kvadrat Posered galerej mistilis shiroki zali sho poyednuvali yih z Rotondoyu Inter yer Rotondi plosheyu blizko 8000 m vikoristovuvavsya pid chas Vsesvitnoyi vistavki pri golovnomu vhodi dlya zustrichi vidviduvachiv i oficijnih zahodiv Golovnij portal otrimav formu triumfalnoyi arki z devizom Franca Josifa I na frontoni Viribus Unitis ukr Spilnimi zusillyami DzherelaJutta Pemsel Die Wiener Weltausstellung von 1873 Das grunderzeitliche Wien am Wendepunkt Wien Koln Bohlau Verlag 1989 ISBN 3 205 05247 1 nim Edgard Haider Verlorene Pracht Geschichten von zerstorten Bauten Gerstenberg Hildesheim 2006 ISBN 978 3 8067 2949 8 Rozdil Rotunde Wien Industriepalast fur die erste Weltausstellung im deutschsprachigen Raum stor 104 108 nim Carla Camilleri Red Technisches Museum Wien Hrsg Welt ausstellen Schauplatz Wien 1873 Eine Ausstellung des Technischen Museums Wien 28 Oktober 2004 bis 27 Februar 2005 Katalog ISBN 3 902183 10 1 nim Johann Hodl Das Messe und Ausstellungswesen in Wien von der Rotunde zur U Bahn In Die Linie U2 Geschichte Technik Zukunft Wiener Linien GmbH amp Co KG Hrsg Wien 2008 ISBN 978 3 200 01124 3 stor 70 77 nim Stefan Konrath Der Blechhaufen von Wien Eine Studie uber die wirtschaftliche und kulturhistorische Bedeutung der Wiener Rotunde Diplomarbeit Universitat Wien Wien 2008 Volltext online PDF 10 19 MB nim PosilannyaBrand der Wiener Rotunde 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine nim nim Rotunde 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rotunde Prater

Дата публікації:
Топ