У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дудич Олена Олексіївна Дудич нар 16 вересня 1962 українська та білорус

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дудич.

Олена Олексіївна Дудич (нар. 16 вересня 1962) — українська та білоруська акторка театру і кіно.

Олена Дудич

Ім'я при народженні	Дудич Олена Олексіївна
Народилася	16 вересня 1962(1962-09-16) (61 рік)
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	2006 — теперішній час

Життєопис

Народилась у 1962 році. Мати працювала головною бухгалтеркою театру в м. Дрогобич на Львівщині.

Вищу освіту здобула у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого.

Має доньку Марію, кастинг-директорку на студії «Стар-Медіа».

Творчість

З 1986 року Олена Дудич працює в Могильовському обласному драматичному театрі у Білорусі. З 2016 року — в трупі Київського театру «Сузір'я». Також грає у Львівському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича.

Ролі в театрі

Могильовський обласний драматичний театр

«Святковий сон або Одруження Михайла Бальзамінова» О. Островського — Мотрона, кухарка у Бальзамінова
«Вона у відсутності любові і смерті» Е. Радзинського — Мати
«Вшанування» Б. Слейда — Меггі
«Трамвай „Бажання“» Т. Вільямса — Бланш
«Вільна пара» Д. Фо — Антонія
«Якби я знала, що ти прийдеш, я б спекла тобі пиріг» Б. Слейд — Доріс
«КІМ» А. Дударєва — Лена
«Винахідлива закохана» Л. де Вега — Херарда
«Школа блазнів» М. де Гельдерод — Біоррон
«Наречена з Парижа» Б. Рацера, В. Константинова — Арлет
«Двоє з великої дороги» В. Мерешко — Вона
«Тільки Він має право мене розбудити» за мотивами роману «Оскар і рожева пані» Е. Шмітта — Оскар
«Піжама для шістьох» М. Камолетті — Жаклін
«Пора зайнятися світлою стороною життя» Н. Саймона — Елів Новаццо / Боббі Мітчел / дружина Барні / Дженет Фішер
«Едіт Піаф. Гарчащий горобець» — Едіт Піаф
«Сільвія» А. Герні — Кейт
«Мадонна, як я втомилася!» Е. Філіппо — Філумена

Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича

2017 — «Маргарита і Абульфаз» моновистава за романом «Час Second-Hand» Світлани Алексієвич; реж. .

Фільмографія

2006 — — епізод
2007 —
2007 — — епізод
2007 — Доярка з Хацапетівки — секретарка Буличова
2009 — — барменша
2010 — — епізод
2011 — (фільм № 11 «Злодюжка») — Тамара, дружина Риндіна
2013 — — Валя
2013 — — епізод
2013 — — Марія Фрязіна, репродуктолог
2014 — — Кельська
2014 — — мати Варламова
2015 — Вирок ідеальної пари — Рита Єгорівна, замовниця
2015 — — Марія Козуб, мати Варі
2015 — Нюхач-2 — куратор групи
2015 — — Звєрєва, полковник
2016 — — мати Ольги
2016 —
2017 — — Старша (в титрах не зазначена)
2017 — — Софія Богуславська
2017 — — Анфіса Пилипівна, викладачка дизайну
2017 — — Луківна, домробітниця Трофимова
2017 — — господарка квартири
2017 — — Ангеліна
2018 — — Алла Анатоліївна, головлікар пологового будинку
2018 — — мати Олексія
2019 — Маршрути долі
2019 — — епізод

Нагороди та визнання

2011 — медаль Франциска Скорини

Примітки

Елена Дудич: «Я не жалею ни о чем» [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Елена Дудич [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Сергій ВИННИЧЕНКО (13 листопада 2018). (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 2021-6-06.

Джерела

Олена Дудич на сайті на www.kino-teatr.ru [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Елена Дудич: «Я не жалею ни о чем» [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Елена Дудич [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[Маргарита_і_Абульфаз_Риболовля-3] Сергій ВИННИЧЕНКО (13 листопада 2018). (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 2021-6-06.